Завдання. 1. Зробіть повний синтаксичний розбір речень

1. Зробіть повний синтаксичний розбір речень.

1. Горять багряні грона на калина (Д. Луценко). 2. Зорі пронизують душу тонкими голками (О. Мамчич). 3. Нехай свіча горить у кожній хаті на берегах священного Дніпр. (В. Осадчий).

2. Випишіть із художньї літератури 5 складних речень. Складіть схеми.

3. Увести до самостійно складених речень подані слова й словосполучення в ролі вставних.

Певна річ, отже, слід сподіватися.

4. З поданого тексту випишіть словосполучення. Визначте головне та залежне слово.

Мороз пече, під ногами шкварчить і співає соловейком сніг. Сонце полум'яніє, по-зимовому низько стоячи над головою. Місяць висить на протилежному боці неба, як білясте крижане денце, надгризене на третину. Мороз дошкуляє. Останній день старого року, чепурний і яскравий, хоче залишити по собі спогад перед тим, як прийде йому на зміну Щедрий вечір.

Проти сонця у затишку легенька пара притулилась до таловинка. Еге, та це ж і водичка там! Стане напитися горобцеві на Новий рік. Прикмета показує на врожай.

А сонце вже низенько над обрієм. Червоні смуги, що стелить воно на білому снігу, помітно гублять яскравість кольорів. Голі дерева й електричні стовпи кладуть упоперек вулиці сині тіні. Місяць трохи ожив, не дочекається, щоб сонце зовсім скотилося за гору. Пливтиме тоді він гордий через усю новорічну ніч...

А навкруги пливе вечір, новеньким золотом поблискує у височині місяць, мороз притискає й поморозить іскристу від снігу землю. Над селом у морозяному повітрі народжуються чарівні звуки.

Місячна морозяна ніч завмирає, прислухаючись до кроків Нового року.

САМОСТІЙНА РОБОТА (6 балів)

1. Укажіть, яким чином виникли наступні омоніми:

брак (подружні стосунки) - брак (недоброякісні предмети виробництва);

шах (титул монарха) - шах (термін шахматної ігри)

2. Укажіть, яким чином утворилися російські неологізми 60-70-х років XX століття: мультик, продленка, спортлото?

3. Визначте, які семантичні зміни відбулися в історії слів: бригадир, піонер. Використовуйте тлумачні та етимологічні словники.

4. Нижче виписані групи слів, які позначають схожі або навіть однакові предмети:

плетень — частокол — ограда перчатки — рукавицьі клюв — рьіло сад —роща постель — логово.

Поясніть, яка ознака лежить в основі кожної з цих назв.

5.Користуючись словниками, з перерахованих слів виберіть найбільш багатозначні та вкажіть причини їх високої багатозначності.

Укр.: авторитет, агент, актив, біржа, відміна, дружина, земля, чистий, сидіти, зелений, хліб, трава, чорний.

Рос: чистьій, смотреть, стоять, тяжельій, легкий, сидеть, черньій, хвастать, прикарманить, зеленьій, ходить, розовьій, лиловьій, браниться, плут, рука, плохой, бить, свистеть, хлеб, трава, век, мокрьій, закат.

Англ.: order, fellow, party, joy, man, novel, reader, change, time, give, get, valley, room, hard, way, poor, book, break, place, empty, black, bring.

Нім.: Arbeit, Arm, gehen, lachen, Land, Abend, sprechen, drin-gen, Wasser, schwarz, genug, lassen, A^dchen, Papier, Sonne, bnngen, sitzen, vergessen, Tisch, bleiben, Jung, wichtig, Kampf, schlagen.

Лат.: area, cado, novus, aridus, arma, humilis, ars, communis, denique, pars, manus, do, fatum, habeo, liber, forma, muto, secun-dus, memoria, nomen, traho, verto, orbis, fero, limen, moveo, con-stituo, conscientia.

6. Вкажіть відмінність лексичних значень слів від понять.

Укр.: Сіль — білий кришталевий порошок, з гострим сма-

ком, використовується як необхідна приправа до їжі.

Сіль — хімічна речовина, у якій щілинні атоми кисню заміщені атомами металів.

Рос: Вода — прозрачная жидкость, без цвета и запаха, об-разующая реки, моря и другие водоемы, использующаяся че-ловеком как питье и составная часть пищи.

Вода — жидкое вещество, представляющее собой соедине-ние водорода и кислорода, температура плавления — ноль гра-дусов, температура кипеня — сто градусов, удельный вес — 1, способна растворять в себе другие вещества.

7. Прочитайте наступний текст та знайдіть у ньому терміни, поясніть їхнє значення.

Укр. У центрі атома є досить важка частинка, що має по-зитивний заряд, — ядро атома. На значній відстані від ядра (порівняно з його розмірами) по певних орбітах рухаються електрони.

Щоб уявити собі скільки “порожнього” місця в атомі, мож-на скористатися таким порівнянням: якщо атом збільшити так, щоб ядро мало діаметр 15... 20 мм, то відстань від ядра до найближчих електронів у атомі буде дорівнювати кілометру (Коршак Є.В. та ін. Фізика 8 кл.: Підручник для середньої за-гальноосвітньої школи / Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко. — Київ; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2000. — С.79).

Рос. Полные (или собственно) межъязыковые омонимы, т.е. такие слова разных языков, которые совпадают по форме, но совершенно различаются по содержанию, являясь, как пра-вило, результатом случайных фонетических совпадений или основательно стертых этимологических связей. … Межязыко-вые паронимы — это слова, которые в разных языках имеют существенные расхождения предметно-логического содержа-ния, но частично (как правило, на имплицитном уровне) со-храняют общее понятийное сходство, что является результа-том их генетической общности (Манакин В.Н. Сопоставитель-ная лексикология. — К.: Знання, 2004. — С.164-165).

8. Чому лексичне значення не тотожне поняттю? Чи лексичне значення виражає поняття, чи позначає і вказує на нього? Які з наведених слів передають поняття, а які — ні:

Ага, гей, Батьківщина, еге, край, киш, киць, но, няв, поча-ток, птаство, студент.

9. Складіть речення, зберігаючи за словами фіксовані у “Словнику іншомовних слів” значення.

Аеропорт, академія, акт, актив, акцент, альма-матер, амб-розія, амплуа, аналіз, апарат, гармонія, гуманізм, девіз, дери-вація, ескалація, клас, матерія, метод, онтологія, президія, формація, школа.

10.З’ясуйте лексичне значення слів та словосполучень, уведіть їх до складу речень.

Німецька мова: der Aufbau, der АиАІдгег, Agf Aufstand, die Bank, der Held, die Macht, das Ц1, das Recht, der Zug.

Aнглійська мова: book, magazine, material, wealth, untold, from times immemorial.

11. На основі яких рис схожості розвинулися такі метафори:

Пам’ять серця, пам’ять землі, світоч науки, срібний голос, світле майбутнє, оновлена земля, дві сторони однієї медалі, тіньова сторона.

12. Опишіть різницю в значеннях поданих синонімів. Підберіть до них контексти.

Укр.: абсолютний, безвідносний, безумовний; азбука, ал-фавіт; акцент, наголос; основоположник, родоначальник, бать-ко.

Рос.: путешественник, путник, турист; прохлада, тень, хо-лодок, свежесть; большой, громадный, крупный; спокойный, тихий, безмятежный, безмолвный; возражать, противоречить, оспаривать.

Англ.: answer, response, reply, remark; beautiful, handsome, nice, fine, lovely; cry, scream, shriek, weep, sob; travel, trip, journey, voyage, tour; finish, end, complete, conclude.

Нім.: Grand, Erde, Boden; Gesicht, Flatze, Visage, Antlitz; Junge, Knabe, Bube, Bursch.

13. Згрупуйте подані слова в синонімічні ряди.

Укр.: хоробрий, джерело, очі, задоволення, допитливий,

чистий, допитливий, посміхатись, недоречі, поспішати, рего-тати, насолода, мужній.

Рос.: извещение, ругать, щедрый, состоятельный, сохра-нять, убедительно,частность, мыслить, старый, стеснитель-ный, изобильный, крепкий, сообщение, размышление, застен-чивый, охранять, прежний, стыдливый, доказательно, деталь, информация, богатый, чихвостить, пушить, свергать, подроб-ность, древний, обильный, костить, конфузливый, имущий, давнишний, беречь, крыть, кумекать, обеспеченный, сберегать, уведомление, утюжить, справный, костерить, мелочь, давно-прошедший, веско, оповещение, греть, мозговать, честить, ста-родавний, давний, мерекать, помышлять, робкий, раздумъ-вать, незапамятный, тонкость, думать, хранить, бранить, де-нежный, зажиточный.

14. Доберіть синоніми по поданих слів.

Вітчизна, святкувати, працювати, веселитися, білий, дбати.

15. Підберіть антоніми до різних значень наведених слів.

Грубий, густий, захист, справжній, низький, простий, свіжий, твердий, тихий, тонкий, фальшивий, ясно.

16. До поданих слів доберіть антоніми тією іноземною мовою, яку Ви вивчаєте. Складіть з цими словами речення.

Високо, вчора, глибоко, далеко, зручно, поспіхом, початок, світло, сильний, тепло, хоробрий.

17. Поясність значення поданих омонімів та використайте їх у реченнях.

Укр.: акорд, акція, баба, багно, бак, банка, вандали, вид. Рос.: лейка, сложить, совет, месяц, ток, настроить, ключ, лук, болтать, донести, род, ласка, нота, наказать, свет.

Англ.: key, club, watch, pupil, floor, yard, fast, miss, seal.

Нім.: Schild, Leib, Band, Mal, sprengen, Leiter, allein, Schloß, gefallen.

Лат.: artus, commodum, labor, vulgo, sino, liber, pando, ven-tus, paro, tranquillo, verum.

18.Підберіть омоніми до наведенних нижче слів, вкажіть вид омонімії, складіть речення з виділеними омонімами.

Бор, знать, полки, винт, гранат, мои, дорогой, майка, кот, ладья, стекло, компания, тур, берегу, печь, дороги, ласка, жила, шпик.

19. Вкажіть, яким чином виникли наступні омоніми. У разі необхідності користуйтесь етимологічним словником.

Зефир (вітер) — зефир (тканина), есть (є) — есть (прийма-ти їжу), домино (костюм) — домино (гра), лечу (от глагола літати) — лечу (от глагола лікувати), норка (тварина) — нор-ка (зменшене від нора), брак (подружні стосунки) — брак (не-доброякісні предмети виробництва), лихой (злий, важкий) — лихой (молодецький), род — рот, засаливать (рукав пиджака) — засаливать (огірки), язык (орган смаку) — язык (засіб спілку-вання), шах (титул монарха) — шах (термін шахматної гри), лейка (сосуд для поливання городу) — лейка (фотоапарат).

20. Чи є нижченаведені слова омонімами? Мотивуйте свої відповіді.

Англійські слова:

Arch — “арка”, “звід”, “дуга”, “веселка”; arch — “головний”, “заклятий”, “хитрий”, “лукавий”. Peat — “торф”, “брикет тор-фу”; peat — “дівчина”, “красуня”. Pit — “яма”, “впадина”; pit — “фруктова кісточка”. Реn — “перо”, “ручка з пером”; pen — “не-великий загін для тварин”; pen — “самка лебедя”; pen — “в’яз-ниця”; pen — “півострів”. Tartar — “татарин”, “мегера”, “фурія”; tartar — “винний камінь”.

Німецькі слова:

Alt — “старий”; Alt — “альт”. Ansehen — “дивитися на...”; Ansehen — “повага”, “авторитет”. Atlas — “збірник гео-графічних, історичних карт”; Atlas — “шовкова тканина”. Aufklärer — “просвітитель”; Aufklärer — “розвідник”. Blei — “свинець”; Blei — “олівець”; Blei — “лящ”.

21.Нижче наводяться слова, що відносяться до стилістично забарвленої лексики. Розділіть їх на дві групи (книжні та розмовні). Окремо виділіть просторічні. Вкажіть

на емоційно-експресивне забарвлення слів.

Аббревиатура, авоська, альтернатива, антипод, бабахнуть, бабенка, балаболка, баламут, бородач, бракодел, братва, буян, вакуум, вертихвостка, вертлявый, вещий, взаимообусловлен-ность, вздор, взор, визави, возмездие, вотум, вояка, враскачку, вранье, врать, всеобъемлющий, всепобеждающий, всепроще-ние, всесилие, втихомолку, гавкать, голубчик, гомогенный, гонение, гонитель, грести, гурман, дебаты, дегенерация, держава, долбить, дознание, достояние, драчун, дуралей, забулдыга, зазнайка, зазноба, закорючка, заскок, злодеяние, злонамерен-ный, злопыхательство, зодчий, изъятие, именовать, импозантный, импульс, индивидуум, интерпретатор, карапуз, картош-ка, компенсация, компонент, корифей, кормило, корыстолюбие, косметичка, кочевряжиться, кошелка, кров, кутила, летун, лизоблюд, лодырь, локальный, малыш, миграция, мощь, на-утек, нашествие, недуг, непоседа, нынешний, обалдеть, обозреть, одушевленный, оплошка, ортодокс, остряк, отчизна, официозный, панацея, парадокс, побратим, повеса, пострел, пошляк, преподношение, пуризм, работяга, ратный, сноб, стяг, субституция, тихоня, убрать, чепуха.

22.Доберіть сучасні слова до таких слів-архаїзмів: учинить, токмо, ведать, десница, похотеть, сиречь, очи, чело.

23. Нижче наводяться неологізми 60–70-х років XX ст. Вкажіть, яким чином вони утворюються.

Стеклокерамика, универсам, акселерат, девятиэтажка, НТР, бегунок, телесерия, вещизм, радиопоиск, слайд, спортло-то, мультик, продленка, детсад-комбинат, дискгруппа, космо-инженер, космонавт-исследователь.

24. Прочитайте речення та знайдіть у них застарілі слова. Сформулюйте висновок про те, в яких сферах мовленнєвої діяльності та з якою метою використовуються історизми та архаїзми.

А тоді, прийшовши до [ріки] Осколу, він ждав два дні брата свого Всеволода, — той ішов був іншою дорогою з Курська, — і звідти рушили вони до [річки] Сальниці. Тут же до них і сторожі приїхали, що їх вони послали були язика ловить, і сказали вони, приїхавши: “Бачилися ми з ворогами. Вороги наші оружно їздять. Тому або ви поїдите борзо, або вернемось додому, бо не наша є пора”. Але Ігор сказав із братами своїми: “Якщо нам, не бившися з ними, вернутися додому, то сором нам буде гірше смерті. Хай як нам Бог дасть”. І тоді, порадившись, їхали вони всю ніч.

25. Користуючись словником іноземних слів, встановіть, з яких мов запозичені подані слова.

Абонент, авторитет, агресія, апеляція, бумеранг, гармонія, гегемон, гуаш, дата, декан, диктор, дипломат, доцент, імпульс, інтимный, каламбур, каталог, компіляція, компонент, ком-форт, космос, кросворд, культура, лауреат, ліміт, монографія, мотель, номенклатура, оазис, овація, опонент, партнер, пропаганда, ректор, репетиція, університет, фен, шедевр.

26. Визначте шляхи переносу значень слів.

Російська мова:

Яблоко (плід)—яблоко (очне), дом (будівля) — дом (уста-нова) —дом (родина), круг (окружність) — круг (рятуваль-ний) —круг (друзів), лента (шовкова) — лента (фільм), моло-дой (людина) —молодой (запал), удар (різкий, сильний по-штовх) —удар (звук від такого поштовху), рог (корови) — рог (мисливський), труд (діяльність) —труд (друкований).

Англійська мова:

Paper (папір) — paper (газета), bore (висвердлений отвір, дірка) — bore (дуло, калібр), box (скринька, коробка) —box (театральна ложа) — box (телефонна будка), сап (бідон) — сап (бляшана коробка), саr (автомобіль — саr (вагон), carriage (екіпаж) — carriage (вагон), case (ящик) — case (футляр), cereal (хлібні злаки, зернові) —cereal (каша), claw (пазур) —claw (клішня), cloak-room (гардероб) — cloak-room (камера схову), cold (холодний) — cold (застуда, нежить).

Німецька мова:

Glas (скло) — Glas (склянка), Hörer (слухач) — Hörer (теле-фонна слухавка), Kamm (гребінь) —Kamm (гірська гряда), Kette (ланцюг) — Kette (ланцюг, верховина), kochen (варити, куховарити) — kochen (кипіти, варитися), Konfektion (виготов-лення одягу) — Konfektion (готовий одяг), Korn (хліб у зернах, жито) — Korn (зерно, крупинка), Kugel (куля) —Kugel (пуля, ядро), Leinen (холст) — Leinen (білизна).

27. Визначте, які семантичні зміни відбулися в історії наведених слів. Використовуйте тлумачні та етимологічні словники.

Смазливый, квас, бригадир, чернила, пиво, спутник, пио-нер, неделя, звено, стрелять, печать, гвардия.

28. Складіть речення, використовуючи подані слова в різних значеннях. Вкажіть, які це значення — вузькі чи широкі.

Пиво, перо, фарбувати, машина, безпека, стріляти, хліб, зелень.

29. Доберіть українські фразеологізми, адекватні таким англійським:

by force of habit; diamond cuts diamond; to get into a mess; to be jack-of-all-trades; to have a ready tongue; old bird.

30. Доберіть українські фразеологізми, адекватні таким німецьким:

aufs Geratewohl; das ist an deine Adresse gerichtet; in Eifer ger-aten; der Appetit kommt beim Essen; schwerwiegende Beweise auf-stellen.

31. Підберіть однокореневі слова та вкажіть особливість їхніх значень.

Род, рот, солодкий, теплий, рука, нога, спати, кричати, на-ука, вчити.

32. Виділіть морфеми у наведених словах та визначте їхнє значення.

Преподаватель, переподготовка, памятный, поделиться, подсказывать, примечательный, производительность, просвещение, призывник, преобразование.

33. Почленуйте на морфеми подані нижче слова. Виділіть кореневі (лексичні) і афіксальні морфеми.

Шкільний, селищем, квітник, інститутський, програма, возз’єднання, нарада, ранесенько, райдужний, десятирічка, ранньосередньовічний, вічнозелений, краєвид, небокраєм, давньоруською, кияни, Вітчизно, спортивне, подвір’я, півсотні, заріччя, розвідниця, поетика, зустрівся, населення, захід, кожушанка, телятко, чорнявий, зеленкувате, кросівки, зачарованість, доброта, співучий, задума, простець, просинь, почервонілий, братерський, згруповували, нашарування, одинокість, відкриття.

34. Утворіть усі можливі синтетичні і аналітичні форми вищого і найвищого ступенів порівняння поданих прикмеників.

Рідний, молодий, синій, мудрий, білий, добрий, щедрий, червоний, вірний, багатий, сердечний, легкий, широкий, глибокий, веселий, тонкий, близький, дужий, дорогий, далекий, свіжий, високий, товстий, тихий, талановитий, авторитетний, старий, гарний, поганий, злий, смачний, рішучий, кваліфікований, доцільний, красивий, малий.

35. Погрупуйте слова за спорідненістю коренів і окремо за частинами мови.

Радість, добро, весна, єдиний, удвох, мовчки, два, єдність, радий, добрість, двоїстий, мудро, мовчання, єднання, радісний, добрий, подвоїти, мудрість, двійка, поєдинок, раділо, задобрювати, мовчазний, синюватий, мудрує, єднає, радощі, мовчіть, синь, замовчали, мудрістю, подобрішали, провесінь, квіти, веснянки, квітковий, радянський, синіло, весніє, двоїться, радо, безпорадний.

36. Укажіть, яке граматичне значення притаманне кожній групі слів, що наведені нижче:

а) нога, рука, большая, писала, сотая, выдающаяся; б) берега, пустынного, его, пятерых, смотрящего; в) в море, на пес-ке, в лесу, на ветке, на яблоне; г) моря, пески, леса, ветки, яблони.

37. Визначте, до якої частини мови відносяться виділені слова. Відповідь аргументуйте.

Рос. 1. А люди все шли и шли, за рядом ряд, молчаливые и усталые. Солдат стоял совсем рядом, так что можно было до-тронуться рукой. 2. Цитрусовые деревья любят тепло и влагу. Это странное вещество на ощупь было тепло и мягко. Хозяин тепло и ласково приветствовал моего спутника.

Укр. 1. Розглядаючи минуле, ми бачимо, як народжувалося в ньому наше сучасне, в історичних процесах минулого ми вбачаємо зародки майбутнього. 2. І тепер це не бездиханні представники мертвого світу, а одухотворені учасники нашого, людського життя, які не тільки підкорилися законам прекрасного, а й творять прекрасне, пробуджують його в нас.

ВИМОГИ ДО ЕКЗАМЕНУ

Екзамен складається з теоретичної і практичної частини.

Теоретичні питання до екзамену:

1. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ №2 ПОХОДЖЕННЯ І РОЗВИТОК МОВИ ТА ПИСЬМА

Тема 4. Походження і розвиток письма. Доісторичний стан мови. Лінгвістична палеонтологія. Гіпотези походження мови. Закономірності розвитку мов. Мова як засіб міжнаціонального спілкування. Штучні мови.

Тема 5. Класифікація мов світу. Принципи класифікації мов світу. Генеалогічна класифікація мов. Морфологічна класифікація мов. Ареальна класифікація мов.

Тема 6. Походження письма. Основні етапи розвитку письма. Предметне письмо. Піктографічне письмо. Ідеографічне письмо. Фонографічне письмо. Графіка. Принципи орфографії. Кодування інформації та класифікація знаків.

2. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 3. ФОНЕТИКА І ФОНОЛОГІЯ.

Тема 7. Фонетика і фонологія. Анатомо-фізіологічні умови творення звуків. Будова мовленнєвого апарату. Фонетика як наука про звуки. Фонологія. Поняття фонеми. Функції фонем. Теорія фонеми та фонологічні школи. Диференціальні та інтегральні ознаки фонем. Фонологічні опозиції в системі фонем. Голосні фонеми. Приголосні фонеми. Позиційні зміни голосних та приголосних фонем. Різниця між звуками та фонемами. Фонетична транскрипція.

3. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ №4 ЛЕКСИКОЛОГІЯ

Тема 8. Лексика. Лексична система мови. Лексикологія як наука. Зв'язок лексикології з іншими науками. Слово як основна одиниця мови. Виникнення слів. Слово та поняття. Функції слова. Лексичне значення слова. Полісемія. Омонімія. Синонімія. Антонімія. Склад лексики української мови з точки зору її походження. Формування лексики української мови. Запозичена лексика. Лексика сучасної української мови з точки зору використання. Динаміка лексичного складу української мови (активна і пасивна лексика). Лексика з експресивно-стилістичного погляду. Стилістично нейтральна лексика. Розмовна лексика. Книжна та термінологічна лексика. Експресивна лексика. Соціальні діалектизми. Територіальні діалектизми. Фразеологія. Типи фразеологічних одиниць. Етимологія як розділ лексикології. Лексикографія. Типи словників.

4. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ №5. ГРАМАТИКА

Тема 9. Морфологія. Граматичне значення. Граматичні категорії слів. Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови. Граматична категорія. Поняття морфеми. Види морфем. Способи і засоби вираження граматичних значень. Історичні зміни в морфемній будові слова. Частини мови. Поняття частин мови. Критерії виділення частин мови. Частин мови в різних мовах. Поділ слів на частини мови. Взаємопереходи в системі частин мови.

Тема 10. Синтаксис. Словосполучення лексичні й синтаксичні, сурядні і підрядні. Типи підрядного зв’язку. Речення як комунікативна одиниця. Його визначення, основні ознаки. Структура речення. Моделі, схеми речення та судження. Типи речень.

Практична частина складається з вправ з фонетики, морфології, лексикології та синтаксису.

ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТУ

1. Співвідношення мови і мислення.

2. Граматичне значення. Граматичні категорії слів.

3. Почленуйте на морфеми подані нижче слова. Виділіть

кореневі (лексичні) і афіксальні морфеми: шкільний, селищем, квітник, інститутський, програма, возз’єднання, нарада, ранесенько, райдужний, десятирічка, ранньосередньовічний, вічнозелений, краєвид, небокраєм, давньоруською, кияни, Вітчизно, спортивне, подвір’я, півсотні, заріччя, розвідниця, поетика, зустрівся, населення, захід, кожушанка, телятко, чорнявий

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЕКЗАМЕНУ

Кожне теоретичне питання – 10 балів

Критерії оцінювання практичного завдання: 20 балів, одна помилка – 1 бал.

Розподіл балів, які отримують студенти