Характеристика дії електричного струму

Чинниками, що впливають на наслідки враження електрич­ним струмом (рис. 3. 47) можуть мати електричний характер: напруга; сила струму, що проходить через тіло людини; вид і час­тота струму; опір електричного кола; наявність заземлення або занулення і неелектричний характер: індивідуальні особливості людини, її увага, шлях проходження струму через тіло людини, тривалість дії струму; стан приміщен­ня, в якому експлуатується електро­установка та площа контакту людини із струмоведучими частинами

Опір тіла людини не постійний, він залежить від багатьох причин і коливається в дуже широких межах Так, опір сухої шкіри коливається від 3000 до 100000 Ом, а вологої — Р_ис. 3. 47

знижується до 1000 Ом і менше.

Величина струму по-різному впливає на організм людини.

Порогово відчутний струм — найменше значення того стру­му, який під час проходження через організм людини викликає відчуття подразнення (0,6-1,5 мА при змінному струмі часто­тою 50 Гц та 5-7 мА — при постійному струмі).

При струмі до 10 мА і частоті 50 Гц відчувається неприєм­на подразлива дія струму, яка супроводжується судорожними скороченнями м'язів

Порогово невідпускаючий струм — найменша величина електричного струму (10-18 мА при змінному струмі частотою 50 Гц і 50-80 мА — при постійному струмі), при проходженні через організм людини яка викликає судорожні скорочення м'язів руки, в якій затиснений провідник

При струмі 25-50 мА утруднюється дихання, при струмі більше 50 мА і до 100 мА порушується і робота серця з одно­часним паралічем дихання

Порогово фібриляційний струм — найменше значення елек­тричного струму (100 мА при змінному струмі частотою 50 Гц і 300 мА — при постійному струмі), проходження якого через організм людини спричинює фібриляцію серця

Струм в 100 мА при 50 Гц і вище вважають смертельним для людини

Підвищення напруги, прикладеної до тіла людини, в багато разів зменшує опір шкіри Здебільшого, чим вища прикладена на­пруга, тим більша небезпека ураження. Умовно безпечною є напру­га 12 В. Але залежно від сили струму, опору організму людини, її віку, статі та інших індивідуальних особливостей, терміну дії, умов виробництва та стану навколишнього середовища (температура, вологість повітря тощо) напруга у 12 В може стати небезпечною. Величини напруг, які використовуються на практиці: 0-12 В — застосовують для переносних світильників місцево­го освітлення під час роботи у приміщеннях з підвищеною і осо­бливою небезпекою, в тісноті, незручному положенні, коли є не­безпека дотику працюючого до металевих, заземлених частин;

0-42 В — для проведення лабораторних та практичних за­нять з учнями (неповнолітніми) в навчальних закладах, а та­кож для індивідуального освітлення і ручного електроінстру­менту, переносних ламп, сигналізації, під час роботи в небез­печних виробничих зонах

127, 220 В — для освітлення і ручного інструменту в промис­ловості та побуті;

380 В — величина напруги, яка використовується для про­мислового устаткування;

380 В і вище — величина напруги, що застосовується для пе­редачі електричного струму електролініями на відстань.

Різні тканини людини по-різному проводять струм. Найбіль­ший електричний опір має шкіра людини і, особливо, верхня оро­говіла її частина, в якій не має кровоносних судин. На результат ураження виявляє вплив також шлях струму через тіло людини (петлі струму). Велика небезпека виникає тоді, коли струм про­ходить через найбільш життєво важливі органи: серце, головний мозок, легені. З усіх випадків електротравматизму найчастіше зустрічаються дві петлі струму: права рука — ноги, рука — рука Небезпека ураження від змінного струму досягає максиму­му при частотах 50-200 Гц. Струм від 200000 Гц і вище безпечний. Постійний струм у 4-6 раз безпеч­ніший змінного з частотою 50 Гц Постійний струм у порівнянні зі змінним того ж значення, коли про­ходить через тіло людини, викликає слабкіші скорочення м'язів і менш несприятливі відчуття. Але це спра­ведливо тільки щодо напруги до 600 В При більш високій напрузі постійний струм стає небезпечні­шим від змінного з частотою 50 Гц

У випадку замикання фази на землю на поверхні землі з'являється електричний потенціал. У зоні розтікання стру­му людина може опинитися під різницею потенціалів, напри­клад, на відстані кроку. Напруга кроку — це різниця потенці­алів між двома точками в зоні роз­тікання струму на відстані кроку, на яких одночасно стоїть людина (рис. 3. 48, 3. 49).

Для розробки заходів щодо запо­бігання електротравматизму, пов'я­заних з розміщенням електроустат­кування, необхідно знати джерела електронебезпеки в побуті, кабіне- Р_ис. 3. 49 тах і лабораторіях.

Відповідно до правил облаштування електрообладнання, приміщення поділяються на три категорії:

1. Приміщення без підвищеної небезпеки — це приміщення, в яких відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку

2. Приміщення з підвищеною небезпекою — це такі, що ха­рактеризуються наявністю однієї з таких умов ураження елек­тричним струмом (вологість, струмопровідні поли — металеві, залізобетонні, висока температура).

3. Особливо небезпечні приміщення — це такі, що характе­ризуються наявністю однієї з таких умов ураження електрич­ним струмом: підвищена вологість, хімічно активне середови­ще, одночасно дві або більше умов підвищеної небезпеки

Будова електричної мережі кабінетів та лабораторій на­вчальних закладів повинна відповідати вимогам та стандартам безпеки праці. Не дозволяється подавати на робочі столи учнів напругу понад 42 В змінного і понад 110 В постійного струму. Кабінети фізики, хімії, майстерні до групи приміщень з під­вищеною небезпекою, тому електрообладнання кабінету з на­пругою живлення понад 42 В змінного струму і понад 110 В по­стійного струму необхідно заземлювати. Електророзетки не до­зволяється розміщувати в безпосередній близькості від стояків водопровідних і опалювальних систем, радіаторів і раковин Стан заземлення та ізоляції електричних мереж, електропри­ладів і електрообладнання мають щороку перевіряти електро­технічні лабораторії. Для забезпечення електробезпеки в елек­тромережах кабінетів та лабораторій необхідно застосовувати їх електричне розділення. Якщо помічено несправності в елек­тромережі кабінету чи лабораторії, у тому числі і у випадку ви­ходу з ладу електроламп, необхідно повідомити електрика або відповідального за електрогосподарство навчального закладу