Зона зараження. Параметри, що характеризують радіаційне забруднення місцевості. Норми радіаційної безпеки, державні гігієнічні нормативи

Захист організму від потрапляння всередину радіоактив­них речовин — одна з найактуальніших проблем екології після Чорнобильської катастрофи. Систематичне споживання про­дуктів харчування та води, що забруднені радіоактивними ре­човинами, призводить до накопичування радіонуклідів в орга­нізмі людини (йоду — в щитовидній залозі, стронцію — в кіст­ках, цезію — в м'яких тканинах). Радіонукліди, потрапляючи в організм з харчовими продуктами і водою, формують основне дозове навантаження і тим самим істотно впливають на стан здоров'я людини. Тривалий час споживання забруднених про­дуктів є основним видом опромінення Однак цей шлях радіа­ційного впливу доступний для регулювання

Для зменшення радіонуклідів, які надходять з їжею, необ­хідно систематично приймати радіопротектори — речовини, які зв'язують радіонукліди та підвищують стійкість організ­му до радіоактивного впливу Ці речовини містяться у деяких харчових продуктах і рослинах (яблучне повидло, неосвітле- ний яблучний сік, чорноплідна горобина, ожина, морква, облі­пиха, тисячолістник), а також в продуктах бджолярства (мед, прополіс, маточне молоко та ін) Усі ці продукти ефективно діють при систематичному їх вживанні. Помаранчеве забарв­лення - це зовнішня ознака насичення фруктів і овочів кароти­ном Багато каротину є у моркві, то­матах, буряках, абрикосах, гарбузах (рис 3 42) Однак немало його і в лис­тяних рослинах, де зелений хлорофіл маскує оранжевий колір (петрушка, кріп, салат тощо). Корисними з точки зору радіозахисної дії є продукти, що мають синій колір (чорна смородина, чорноплідна горобина, столові буря­ки, темні сорти винограду) Рис 3 42

У даний час на основі світового і вітчизняного досвіду роз­роблено систему захисту людини від шкідливої дії радіоактив­ного впливу Ця система передбачає використання передусім природних факторів, котрі супроводжують повсякденне життя кожної людини і визначає 12 правил захисту медицини.

Ось деякі з них:

• генозахистне харчування (воно врятувало генофонд япон­ців від наслідків Хіросіми і Нагасакі);

• очищення організму від радіонуклідів, хімічних і біоло­гічних генотоксікандів;

• методи стимуляції захисних сил організму, біотехнологія генозахисної дії продуктів бджолярства;

• навчання методів корекції психіки (аутотренінг, медитація)

Сучасна вітчизняна концепція радіозахисного харчування

базується на трьох основних положеннях: максимально можли­ве зменшення надходження радіонуклідів з їжею; гальмування процесу всмоктування і нагромадження радіонуклідів в орга­нізмі; дотримання принципів раціонального харчування

Зменшити надходження радіонуклідів в організм з їжею можна, знижуючи їх вміст у продуктах за допомогою різних технологічних прийомів, а також складаючи раціон з продук­тів, що вміщують мінімальну кількість радіонуклідів. Для цьо­го потрібно споживати більш чисті продукти, змінюючи дуже забруднені на менш забруднені або ж звільняючи продукти від радіонуклідів

Основні принципи забезпечення радіаційної безпеки від зо­внішнього опромінення:

1) зменшення потужності джерел («захист кількістю»);

2) скорочення часу роботи з джерелом («захист часом»);

3) збільшення відстані від джерел до працюючих («захист відстанню»);

4) екранування джерел випромінювання матеріалами, що поглинають іонізуюче випромінювання («захист екраном»)

Чорнобильська катастрофа за масштабами забруднення на­вколишнього середовища була найбільшою у світі Як відомо, 32 мільйони людей 12 областей України різною мірою потерпі­ли від радіоактивного забруднення Забруднення поширилось в Європу та за її межі. Внаслідок чорнобильської катастрофи
(рис. 3. 43) на території України радіа­цією забруднені місцевості 86 адміні­стративних районів, 2311 населених пунктів, де загалом мешкає близько 2 млн. 600 тис. жителів, у тому чис­лі — 600 тис. дітей. Забруднено ра­діонуклідами понад 7 млн. гектарів землі, серед яких 3 млн. га сільсько- Рис. 3. 43

господарських угідь та 2 млн лісо­вих масивів

В даний час об'єкти ЧАЕС випромінюють дози радіації 15-300 мР/год. А на окремих ділянках 1-5 Р/год. Проектний термін служби саркофага який захищатиме четвертий реактор, 30 років. Зараз планується «саркофаг-2», який повинен місти­ти «саркофаг-1» і зробити його безпечним.

Верховна Рада України ухвалила Закон, який визначає 4 зони радіоактивного забруднення:

1 Зона періодичного радіоактивного контролю (низьке за­бруднення, 0,5-1 Кі/км²). Дозволено збирання грибів, ягід, лікарських рослин, а також заготівля деревини без обмежень У підсобних господарствах ніяких обмежень щодо годівлі та утримання сільськогосподарських тварин і птиці не запрова­джується

2 Зона посиленого радіоактивного контролю (середнє за­бруднення, 1-5 Кі/км²) Дозволено збирання, заготівлю грибів, ягід, лікарських рослин і сіна з обов'язковим попереднім дози­метричним контролем Заготівля деревини і використання про­дуктів її переробки проводиться без обмеження У підсобних господарствах рекомендується періодичний вибірковий контр­оль м'ясних і молочних продуктів, кормів.

3 Зона гарантованого добровільного відселення (високі за­бруднення, 5-15 Кі/км²). У цій зоні заготівля грибів, ягід забо­ронена. Необхідний особливий режим сільського господарства: обмежене землекористування Заборонено випасати молочну, м'ясну худобу

4. Зони відчуження (надзвичайно високе забруднення). Це дослідницький полігон для боротьби із наслідками ядерних ка­тастроф

Дозиметричнийконтрольпроводить- ся для своєчасного отримання даних про дози опромінення людей та ступеня за­раження місцевості, техніки тощо для вжиття заходів щодо зменшення небез­пеки радіаційного ураження Прилади, що призначені для виявлення та ви­мірювання радіоактивних випроміню­вань, називаються дозиметричними До­зиметр призначений для вимірювання потужності дози випромінювання, тобто дози за одиницю часу

Для контролю радіаційного фону в навчальних приміщеннях може бути використаний індика­тор іонізуючих випромінювань (рис. 3. 44). Він призначений для виявлення і оцінки інтенсивності гама-випромінювання, а також для визначення рівня потужності еквівалентної дози (ПЕД) гама-випромінювання за цифровим індикатором.

При допомозі індикатора можна також оцінити радіоак­тивне забруднення території та продуктів харчування за їх зо­внішнім у-випромінюванням. Одиницею вимірювання радіоак­тивного забруднення є Кюрі/кг або Бк/кг. Мінімальний рівень радіоактивного забруднення, який потребує уваги у відповід­ності з рекомендацією НКРЗ встановлений в 4 кіло-Беккереля на кілограм (літр) — 4 кБк/кг (л) або 110^-7 Кюрі/кг (л).

Дозиметр Дозиметр «Белла» «Терра» Рис 3 44

Згідно декларації МКРЗ обмеження опромінення пови­нно базуватися на середній річній дозі протягом життя рівній 1 мЗв В Україні допустимі рівні опромінення регламентували­ся Санітарними правилами роботи з радіоактивними речовина­ми і джерелами іонізуючих випромінювань СП-333-60. В даний час діють Норми радіаційної безпеки (НРБУ-97). Вони встанов­люють систему дозових навантажень і принципи їх застосуван­ня Державні санітарні правила встановлюють граничну річну дозу опромінення 5 мЗв (0,5 бер), яка враховує усі природні джерела випромінювання і прийнята у переважній більшості розвинутих країн Допустимим вважають одноразове аварійне випромінювання — 0,1 Зв Потужності експозиційної дози до 25 мкР/год в Україні вважається допустимою.