Відомості про виробничі сільськогосподарські будівлі

Лекції № 13 і № 14.

11.1. Сільськогосподарські будівлі, їх класифікація, вимоги до них.

Будівлі, призначені для обслуговування різноманітних галузей сільського господарства, називається виробничими сільськогосподарськими. Їх класифікують за такими ознаками.

1) за призначенням: тваринницька (корівники, свинарники і ін.), тташарні (інкубатори і ін.), складські (овоче-, зерносховища, склади мінеральних добрив), культиваційні (парники, теплиці, оранжереї), для обробки сільськогосподарської продукції (зерносушарні, млини, пункти по переробці молока), для ремонту та збереження сільськогосподарських машин.

2) За ступенем капітальності, тобто вогнестійкості, довговічнисті та експлуатаційних якостей:

ІІ категорія – 50…100 років служби;

ІІІ категорія – 20…50 років служби;

IV категорія – 5…20 років служби.

Сільськогосподарські будівлі повинні найбільш повно відповідати своєму призначенню а також задовільняти таким вимогам:

функціональним, дотримання яких допомагає раціональній організації технологічних процесів і санітарно-гігієнічним, зооветеринарним і іншим умовам експлуатації;

технічним, що забезпечують захист приміщень від впливу зовнішнього середовища і передбачають достатню міцність, стійкість, довговічність і вогнестійкість конструктивних елементів;

економічним, що передбачають зменшення витрат праці, матеріалів і скорочення термінів будівництва;

архітектурним, що передбачають відповідність зовнішніх форм будівлі його конструктивній основі за рахунок раціонального використання будівельних матеріалів та високої якості робіт.

Крім зазначених вимог будівлі повинні задовільняти і ряду специфічних вимог, що залежать від особливостей сільськогосподарського виробництва.

11.2. Конструктивні типи сільськогосподарських будівель.

За особливостями об'яємно-планувального рішення сільськогосподарські будівлі розділяються на:

- одноповерхові павільйонного типу з одним або декількома прольотами;

- одноповерхові, зблоковані з укрупненою сіткою колон для тваринницьких комплексів;

- багатоповерхові для утримання птиці.

За особливостями просторового розташування несучіх елементів сільськогосподарські будівлі бувають:

- каркасні. Несучою основою таких будівель є стійкобальчний або рамний каркас. огороджуючі елементи – із конструкцій заводського виготовлення.

- з неповним каркасом. В таких будівлях поряд з зовнішніми несучими стінами, що сприймають навантаження від покриття, влаштовують внутрішній стійко-балочний каркас (поздовжні рами).

- безкаркасні. Зовнішні стіни таких будівель втконують із цегли, природного каменю або інших місцевих матеріалах. Значна трудомісткість – основний недолік цього типу будівель.

Найбільш розповсюдженими на даний час різновидностями каркасів одноповерхових будівель є:

- стіко-балочні залізобетонні з покриттям і стінами із легкобетонних панелей;

- залізобетонні рамні з огороджуючими елементами із озбестобетонними панелями;

- змішані із залізобетонних колон і будівельних металодерев'яних форм і арок, стальних ферм із стінами і покриттями із утеплених азбоцементних і металевих листів;

- рамні із клеєних дерев'яних огороджуючих панелей.

Багатоповерхові залізобетонні каркаси зводять з сіткою колон , , м із елементів промислової номенклатури.

Огороджуючі конструкції багатоповерхових каркасів виконують із легкобетонних панелей, із азбоцементних або металевих листів з ефективним утеплювачем.

11.3. Уніфіковані елементи повнозбірних сільськогосподарських будівель.

Для надземної частини будівель: - фундаментні баштани із стаканів для установки колон:

- короткі пірамідальні палі;

- фундаментні балки, що є опорами для стінових панелей;

- цокольні пустотні балки, які закладають по периметру зовнішніх стін і виконують таку ж функцію, як і фундаментні балки.

Для несучих елементів надземної частини:

- залізобетонні колони квадратного перерізу;

- напіврами із залізобетону або із клеєної деревини, що суміщує функції стінового каркасу і несучих елементів покриття;

- одно-, двопохилі крокв'яні залізобетоннібалки суцільні чи пустотні або виготовлені із клеєної деревини;

- безроскісні трикутні ферми із залізобетону або керамзитобетону або керамзитобетону для прольотів 6,9,12,18м;

- сталезалізобетонні ферми прольотом 12 і 18м;

- металодерев'яні ферми і арки прольотом 18 і 21м;

- стальні трикутні ферми прольотом 18 і 21м.

Огороджуючими елементами для сільськогосподарських виробничіх будівель:

- стінові панелі одно-, двох- і трьохшарові із легких і ніздрюватих бетонів, арболіту, азбоцементних листів і інших матеріалів;

- панелі покриття залізобетонні або азбоцементні.

Можливе використання і інших конструктивних матеріалів для виготовлення с/г немучих і огороджуючих конструкцій.

11.4. Будівлі для утримання худоби і птиці.

Такі будівлі проектують прямокутними в плані, без перепаду висот з уніфікованими прольотами одного напрямку.

У відповідності з уніфікованими габаритними схемами одноповерхові будівлі мають прольоти 6; 7,5; 9; 12; 18; 21 і 24м, крок колон 3 і 6м, висоту приміщень (від полу до низу несучіх конструкцій) 2,4; 2,7; 3; 3,3; 3,6; 4,2м.

Планування приміщень в плані залежить від умов утримання тварин і птиці. В тваринницьких будівлях стійлові приміщення повинні мати зручний зв'язок з підсобними та службовими приміщеннями. Такі ж вимоги пред'являють до планувальних рішень птахоферм (до 3х поверхів).

Констурктивною основою сучасних птахів тваринницьких і пташинних будівель є каркас з використанням індустріальних конструкцій заводського виготовлення та виробів із місцевих будівельних матеріалів (цегла, природний камінь і ін.).

При ширині будівлі до 27м покрівлю влаштовують із хвилястих азбестоцементних листів, а при більшій – із рулонних або мастичних матеріалів. Відвід води з покриттів будівель, як правило, зовнішній неорганізований, а при ширині більше 36м – внутрішній.

Тваринницькі будівлі мають природнє освітлення, а будівлі пташарень – природне і штучне.

Підлоги в будівлях для отримання тварин і птиці влаштовують безпустотними (суцільними) і малотеплопровідними. Решітчасті (цеглеві) підлоги і лотки для втдалення гною проектують без ухилу.

Тваринницькі та пташині будівлі в залежності від призначення та кліматичних умов утеплюють і облаштовують природною чи штучною вентиляцією. Однак мікроклімат в таких будівлях руйнівно впливає на будівельні конструкції, які потребують захисту від корозії. Будівлі для утримання худоби та птиці облаштовують системою опалення, а також системами кормороздачі, гноєвидалення, водопостачання та енергопостачання.

11.5. Склади для збереження зерна, овочів і силосу.

Зерносховища розрізняють за способом збереження: напольні, закромні, бункерні.

Вони представляють собою одноповерхові прямокутні неопалювальні будівлі і природнього освітлення. Такі будівлі проектують з несучими стінами або каркасними. Для сприйняття бокового тиску зерна зовнішні несучі стіни підсилюють контрфорсами або збільшують їх товщину в нижній частині. Вподовж поздовжніх панельних стін каркасних будівель установлюють підпірні інвентарні щити, що сприймають навантаження від зерна.

Підлоги в складах збереження зерна бетонні або асфальтобетонні. Панелі покриття або азбоцементні листі спираються на несучі елементи із збірного залізобетону, металу чи клеєної деревини.

Бункерні склади мають підбункерне приміщення ємності для збереження зерна та надбункерну галерею. Зовнішні стіни таких будівель обшивають азбестоцементними листами.

Для механізації завантажувально-розвантажувальних робіт в складах зберігання зерна влаштовують технологічне обладнання, а також забезпечуються активна вентиляція приміщень.

Картопле- та овочесховище
влаштовують заглибленими або наземними. Це одноповерхові прямокутні будівлі без природного освітлення.

Закрома, стелажі та штабелі для зберігання картоплі та овочів розміщують вподовж поздовжнього проходу. Вхідні тамбури облаштовують утепленими (зовнішньою) і решітчатими (внутрішніми) дверима.

Будівлі сховищ мають неповний або повний каркас. Зовнішні стіни влаштовують із цегли, бетонних блоків, крупних панелей. Покриття суміщені по збірних галузях і проїздах бетонні або асфальтобетонні, в закромах – грунтові.

Необхідний температурно-вологісний режим в приміщеннях підтримується опалювально-вентиляційною системою.

Силовні траншеї та башти призначені для зберігання консервованих зелених кормів.

Наземні та заглиблені траншеї мають ширину 6, 9, 12 і 18м. Із збірних залізобетонних плит і контрфорсів монтують стіни траншей, із монолітного бетону влаштовують днище. Для в'їзду автомобілів в торцях траншей влаштовують пандуси.

Силос укладений в траншею, накривають синтетичною плівкою і утеплюють 20-30см шаром землі, а в торцях закривають дерев'яними щитами, люками соломи.

Силосні башти зводять із кирпича, бетона, металу. Вони складаються із фундамента, днища, корпуса (ствола, покриття та пристроїв для завантаження та вивантаження силосу).