Класифікація промислових будівель, функціональні та фізико-технічні задачі при їх проектуванні

Промисловими називають такі будівлі, що розраховані для розміщення промислових виробництв. В таких будівлях, оснащених необхідним обладнанням перероблювана сировина перетворюється в готову продукцію або напівфабрикат.

8.1. Промислові будівлі повинні задовольняти таким вимогам:

1) Функціональні, врахування яких забезпечує раціональне розміщення технологічного обладнання.

2) Технічні, що передбачають захист виробничих приміщень від впливів зовнішнього середовища та забезпечення міцності, стійкості, довговічності.

3) Протипожежні, виконання яких передбачає достатній ступінь вогнестійкості будівлі, що залежить від пожежної небезпечності виробництва.

4) Індустріальні, що передбачають можливість збірки будівлі із конструктивних елементів і деталей заводського виготовлення.

5) Архітектуроно-художні, виконання яких дозволяє надати будівлі естетичний вигляд, що прямо впливає на належну організацію технологічного процесу і продуктивності праці.

6) Економічні, що передбачають при мінімальних затратах праці, матеріалів і часу отримати максимум необхідної виробничої площі.

8.2. Класифікація промислових будівель.

Признаки класифікації:

1. За призначенням:

- основні, розраховані на виготовлення промислової продукції (металозбірні, ливарні, харчові, ткацькі і ін.);

- підсобно-виробничі, що обслуговують основне виробництво (ремонтно-механічні, інструментальні, тарні цехи і ін.);

- складські, для хберігання готової продукції, сировини, напівфабрикатів і інших матеріалів;

- енергетичні (ТЕЦ, ТП, котельні, компресори і ін.);

- транспортні (локомотивні депо, гаражі, авторемонтні майстерні і ін);

- санітарно-технічні (нососні станції, станції перекачки і ін);

- допоміжні (адміністративно-побутові корпуси) для розміщення заводоуправління, лабораторій, столових, побутових приміщень і ін.

2. За ступенем капітальності (довговічності та вогнестійкості конструктивних елементів) виділяють чотири класи: І, ІІ, ІІІ, IV. І – найбільш відп..

3. За особливостями будівельного рішення промислової будівлі розділяються за:

- числом поверхів;

- кількістю прольотів;

- наявністю підйомно-транспортного обладнання (безкранові, мостові та підвісні крани);

- за профілем покриття (з ліхтарями чи без них);

- за конструктивним типом (каркасні, з несучими стінами, з неповним каркасом);

- за системою опалення (опалювальні, неопалювальні, "холодні", "гарячі");

- за умовами повітряобміну (природна чи штучна вентиляція);

- за системою освітлення (природне, штучне, змішане).

8.3. Специфічні функціональні задачі при проектуванні промислових будівель.

Специфічними при проектуванні любої промислової будівлі є:

1) оптимальна організація технологічного процесу в комплексі з необхідним підйомно-транспортним обладнанням;

2) забезпечення протилежної і противибухової безпеки.

Поряд з цими при проектуванні промислових будівель виникає своя специфіка в вирішенні задач уніфікації та типизації будівель та їх елементів.

8.4. Спеціальні фізико-технічні задачі.

Такими є необхідність забезпечення нормативних і санітарних параметрів повітряного середовища, необхідної освітленості робочих місць, захист працюючих від виробничого шуму і вібрації.

9. Об'ємно-планувальні рішення промислових будівель.

9.1. Одноповерхові будівлі.

Переваги:

1) простота організації технологічного процесу та можливість передачі великих (і динамічних) навантажень від обладнання безпосередньо на грунт;

2) простота конструктивного рішення, що легко піддається уніфікації та типизації, менша вартість (на 10%) в порівнянні з багатоповерховими будівлями;

3) найбільш просто здійснюється блокування;

4) можливість рівномірного природнього освітлення через ліхтарі та природнього повітрообміну через аерацію.

Недоліки: необхідність великої території забудови з супутним збільшенням площі покриття, витрат на інженерні мережі, дороги, благоустрій, ремонт покриття.

За конструктивним рішенням одноповерхові будівлі бувають: каркасні, безкаркасні, з неповним каркасом, шатрові (не мають верикальних опор і зовнішніх стін). Покриття в таких будівлях спираються безпосередньо на фундамент.

За організацією внутрішнього об'єму одноповерхові будівлі зводять у вигляді суцільної або павільйонної забудови з прольотною, чарунковою або зональною організацією внутрішнього простору. Інколи (у відповідності з технологічними вимогами) використовують і комбіновані об'ємно-планувальні схеми будівель, що грунтуються на поєднанні прольотної і чарункової, зальної та чарункової, зальної та прольотної схем.

9.2. Двоповерхові будівлі.

Двоповерхові будівлі з укрупненою сіткою колон на верхньому поверсі проектують для підприємств різних галузей (легка, харчова, поліграфічна, автомобілебудівна, металургія). На першому поверсі таких будівель розміщують підсобно-допоміжні приміщення, інженерне обладнання та комунікації, на другому – основне виробництво з рівномірним освітленням через світлові ліхтарі.

Як правило, це будівлі з суцільною забудовою без мостових кранів(в них використовують подвісний і напольний транспорт).

9.3. Багатоповерхові будівлі.

Їх широко використовують для розміщення підприємств сегкої, харчової, хімічної промисловості, приладобудування. Вони вигідно відрізняються від малоповерхових меншою площею забудови та протяжністю (довжиною) інденерних мереж. Ці будівлі використовують для підприємств з відносно легким технологічним обладнанням (до 2,5 ).

Багатоповерховим будівлям надають просту прямокутну форму плана, що ухгоджується з технологічними вимогами і дозволяє уніфікувати та типізувати конструкції.

Згвдно вимогам уніфікації та типизації, об'ємно-планувальні габарити будівель приймають уніфіуованими, використовують не більше двох розмірів висот поверхів в будівлі та здійснюють його проектування з використанням типових конструкцій.

9.4. Допоміжні будівлі та приміщення промислових підприємств.

До допоміжних приміщень відносять приміщення побутового (санітарно-технічного), медичного та культурно-масового обслуговування, громадського харчування, апарату управління, громадських організацій, конструкторських бюро та учбових занять. Допоміжні приміщення розділяються на загальнозаводські та цехові.

До складу загальнозаводських відносять заводоуправління, клуб, конференц-зал, учбові приміщення, поліклініку, фабрику-кухню і ін. Як правило, їх проектують в окруму будівлю на призаводській площі.

Цехові: побутові приміщення, медпункти, столові-доготовочні і ін. Їх проектують влаштованими в виробничі корпуси, прибудованими до них або розташованими окремо. Перший варіант найбільш раціональний, тому що шлях від робочого місця до обслуговуючих приміщень найбільш простий і короткий. В той же час вони дещо порушують функціональний процес. Тому їх розташовують в так званій "мертвій" зоні (впродовж поздовжньої стіни біля торця цеха), щоб не порушувати освітлення (природнє), аерацію.

Окремо допоміжні будівлі проектують для вибухонебезпечних виробництвах, а також при інтенсивному виділенні тепла, вологи, шумних технологічних процесах.

Лекції № 10, № 11, № 12.