Розділ VI. ності майнових прав інтелектуальної власності на торговельну мар­ку, по-перше, у зв'язку з перетворенням торго

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

ності майнових прав інтелектуальної власності на торговельну мар­ку, по-перше, у зв'язку з перетворенням торговельної марки у загаль­новживане позначення певного виду товарів чи послуг, або, по-друге, за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умо­вам договору, а також у інших випадках, передбачених законом.

Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку зав­дано збитків особі, якій було надано дозвіл на її використання, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не визначено договором чи законом. Достроково припинені вик­лючні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку за заявою особи, якій ці права належали у момент їх припинення, мо­жуть бути відновлені у порядку, встановленому законом.

Права інтелектуальної власності на торговельну марку можуть бу­ти визнані недійсними з підстав та у порядку, встановлених законом. Так, відповідно до ст. 19 Закону «Про охорону прав на знаки для то­варів і послуг», свідоцтво може бути визнано у судовому порядку не­дійсним повністю або частково у разі: невідповідності зареєстрова­ного знака умовам надання правової охорони; наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці; видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з пору­шенням прав інших осіб. Свідоцтво або його частина, визнані недійс­ними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.

Право попереднього користувача на торговельну марку. Відпо­відно до ст. 500 ЦК, будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріо­ритету заявки, в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підго­товку для такого використання, має право на безоплатне продовжен­ня такого використання або використання, яке передбачалося зазна­ченою підготовкою (право попереднього користувача). Право попе­реднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було вико­ристано торговельну марку або здійснено значну і серйозну підготов­ку для такого використання.

Такі положення традиційно характерні для об'єктів патентного права. їх законодавче закріплення пояснюється можливістю пара­лельного винахідництва і є своєрідним компромісом, оскільки фак­тично у цьому випадку відсутній один із критеріїв патентоздатності -новизна. У зв'язку з тим, що патентовласник не має можливості забо­роняти попередньому користувачеві застосовувати об'єкт інтелекту­альної власності, відсутня потреба ставити питання про визнання охоронного документа недійсним.

Між тим, коли йдеться про торговельні марки, то досить важко

окреслити межі можливості визнання особи попереднім користувачем і у зв'язку з цим захищати її права, адже на відміну від об'єктів патент­ного права значних капіталовкладень у цьому випадку не потрібно. Мінімальні зусилля та кмітливість дадуть можливість у випадку реє­страції марки іншою особою ставити питання про наявність права по­переднього користувача. Оскільки, як уже зазначалося, Україна до­тримується реєстраційного принципу стосовно торговельних марок, то наявність права попереднього користувача значно його обмежить.,.