Додаткова. 2. Аликперов Х.Д. Преступность и компромисс

1. Акоев К.Л., Кауфман М.А. Объективная сторона преступления (факультативные признаки).– М., 1995.

2. Аликперов Х.Д. Преступность и компромисс. – Баку, 1992.

3. Альошин Д.П. Форми співучасті у новому Кримінальному кодексі України // Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах: Тези доп. наук.-практ. конф. У 2-х ч. – Ч.1. – К.: НАВСУ, 2002.

4. Андрушко П.П. Деякі проблеми застосування Кримінального кодексу України 2001 р. // Часопис Київського університету права / Київський університет права. Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – 2001. – № 1.

5. Андрушко П.П. Новий Кримінальний кодекс: гуманізація кримінально-правової політики? // Нова політика. – 2001. – № 2.

6. Антонян Ю.М. Бородин С.В. Преступное поведение и психические аномалии / Под ред. В.Н. Кудрявцева. М., 1998.

7. Антонян Ю.М., Бородин О.В. Преступность и психические аномалии.– М., 1987.

8. Анчукова М. Про поняття діяння пов’язаного з ризиком, як обставини що виключає злочинність діяння // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 7. – С. 105.

9. Арутюнов А. Квалификация преступлений, совершенных группой лиц по предварительному сговору // Уголовное право. – №3. – 2007. – С. 4-6.

10. Астемиров З.А. Уголовная ответственность и наказание несовершеннолетних. – М., 1970.

11. Ахтирська Н. Класифікація кримінально-правових ознак організованої злочинності за законодавством України, РФ, РБ // Підприємництво, господарство і право. – №9. – 2006. – С. 113-115.

12. Бабаев М.М. Индивидуализация наказания несовершеннолетних. – М., 1968.

13. Бабурин В. Уголовно-правовая оценка правомерного причинения вреда // Уголовное право. – №3. – 2007. – С. 7-11.

14. Бабурин В.В. О новых подходах к уголовно-правовому регулированию правомерного причинения вреда // Кримінальне право України, теорія і практика. – 2007. ­­­­­­– № 2-3. – С.86-95.

15. Бавсун М., Куличенко Н. Убийство двух и более лиц: совокупность или единое преступление // Уголовное право. – №3. – 2007. – С. 12-15.

16. Багмета А., Бычков В. Банда как организованная группа: теория и судебная практика // Уголовное право. – №4. – 2007. – С. 4-7.

17. Багрий-Шахматов Л. В. Социально-правовые проблеми уголовной ответственности и форм ее реализации: Общая часть: Курс лекций. — Одесса: АТ "Бахва", 1998.

18. Багрий-Шахматов Л. В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации: Общая часть: Курс лекций. — Одесса, 1998.

19. Багрий-Шахматов Л.В. Уголовная ответственность и наказание. – Минск, 1976.

20. Багрий-Шахматов Л.В., Гуськов В.И. Теоретические проблемы классификации уголовных наказаний. – Воронеж, 1971.

21. Багрий-Шахматов Л.В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации: Общая часть: Курс лекций. — Одесса: АТ „Бахва”, 1998. — 192 с.

22. Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. – К., 1980. – 216 с.

23. Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Харьков: Право, 2000. – 128 с.

24. Байлов А.В. Злочин вчинено у стані сильного душевного хвилювання // Вісник НУВС. – 2004. – № 28. – С. 37-39.

25. Бакишев К. Обстоятельства, смягчающие и отягчающие уголовную ответственность и наказание за неосторожные преступления // Уголовное право. – №4. – 2007. – С. 8-10.

26. Балеев С. О понятии преступного сообщества (преступной организации) // Уголовное право. – №3. – 2007. – С.16-20.

27. Балеев С. Соучастие в преступлении: формы и классификация // Уголовное право. – №5. – 2006. – С.8-11.

28. Бараков О. Практика заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м’яким покаранням // Підприємництво, господарство і право. – №3. – 2007. – С. 119-122.

29. Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. – Харьков: Основа, 1991. – 360 с.

30. Баулин Ю.В. Право граждан на задержание преступника. – X.: Вища школа, 1986. – 157 с.

31. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія. – К., 2004.

32. Баулін Ю.В. Поняття кримінальної відповідальнос­ті та його значення для практики застосування нового Кримінального кодексу України // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення // Матер. між-нар. наук.-практ. конф. (Харків), 25-26 жовт. 2001р.- К.: Юрінком Інтер, 2002-С. 39-42.

33. Безбородов Д. О понятии «общий результат» в совместно совершенном преступлении // Уголовное право. – №6. – 2006. – С.8-10.

34. Беньківський В.О. До питання про злочин та його структуру //Держава і право / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – 2002. – Вип. 15.

35. Березін П. Поняття „значна майнова шкода” та „майнова шкода у великих розмірах” у злочинах проти господарського обороту за Карним кодексом республіки Польща // Підприємництво, господарство і право. – №1. – 2006. – С. 120-123

36. Бірюченський О., Роцька Т. Рецидивна злочинність: упущення при розслідуванні та розгляді кримінальних справ: Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. – № 6. – С. 7-11.

37. Блум М.И., Тилле А.А. Обратная сила уголовного закона. – М., 1969.

38. Богуцький П. Застосування кримінальних покарань за вчинення військових злочинів // Право України. – 1999. – № 8. – С. 32-33.

39. Бойко А. «Иное преступление» при добровольном отказе и деятельном раскаянии // Уголовное право. – №5. – 2007. – С. 4-6.

40. Борисов В. І. Необережність і її види: Текст лекції. – Харків, 1991.

41. Борисов В., Пащеноко А. К вопросу о сущности уголовно-правовой характеристики преступлений // Уголовное право. – 2005. – № 3. – С. 11-16.

42. Борков О. Колізії між кримінально-правовими та кримінально-виконавчими аспектами визначення виправлення засуджених і його роль при вирішенні питання застосування умовно-достроковогозвільнення від відбування покарання // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №2. – С. 129-133.

43. Борков О. Практика заміни не відбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м’яким покаранням // Підприємництво, господарство і право. – 2007.– №3. – С. 119-123.

44. Борков О. Проблемні питання практичного застосування положень кримінально-виконавчого законодавства щодо умовно-дострокового звільнення та заміни невідбутої частини покарання більш м’яким // Підприємництво, господарство і право. – №8. – 2007. – С. 122-124.

45. Бочарников Д. М. Грушевський про історію створення та кримі­нальне право "Руської Правди" // ПравоУкраїни. – 1996. – № 1.

46. Брайнин Я. М. Уголовная ответственность й ее основание в советском уголовном праве. — М., 1963.

47. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве. – М., 1963.

48. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве. – М., 1963.

49. Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. – М., 1967.

50. Брайнін Я. М. Основні питання загального вчення про склад зло­чину. – К., 1964.

51. Бриллиантов А. О правовой оценке роли посредника в преступлении // Уголовное право. – №5. – 2006. – С. 12-16.

52. Бузова П. Молодіжна злочинність – специфічне соціально-правове явище // Підприємництво, господарство і право. – №10. – 2006. – С. 104-108.

53. Бузынова С. Рецидив преступления. – М., 1980.

54. Бурчак Ф. Г. Соучастие: социальнне, криминологические й право-вне проблеми. – К., 1985.

55. Бушуев И.А. Исправительные работы. – М., 1968.

56. Быков В. Виды преступных групп: проблемы разграничения // Уголовное право. – 2005. – № 2. – С. 18-21.

57. Бышевский Д.В., Марцев А.И. Наказание и его назначение. – Омск, 1975.

58. Векленко С., Фалько А. Понятие и виды заранее обдуманого умысла // Уголовное право. – 2005. – № 3. – С. 17-20.

59. Верета Р. Вина і склад злочину в кримінальному праві України: співвідношення понять // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 2. – С. 91.

60. Верета Р. Вина і склад злочину в кримінальному праві України: співвідношення понять // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 2. – С. 91-94.

61. Верета Р. Нормативне визначення поняття вини та перспективи вдосконалення інституту вини в кримінальному праві // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 4. – С. 98.

62. Винокуров В. Значение предмета правоотношений в определении противоправности деяния // Уголовное право. – 2005. – № 1. – С. 119-121.

63. Винокуров В., Шелестюков В. Нарушение неприкосновенности жилища как основание причинения вреда в состоянии необходимой обороны // Уголовное право. – №6. – 2006. – С. 15-19.

64. Вирішення судами питань, пов'язаних із кримінально-правовою оцінкою діянь особи, що віддала чи виконала злочинний наказ (за матеріалами узагальнення судової практики) // Вісник Верховного Суду України. – 1999. – № 3. – С. 33-39.

65. Виттенберг Г., Панченко П. Прикосновенность к преступлению по советскому уголовному праву. – Иркутск, 1976.

66. Водько Н.П. Уголовно-правовая борьба с организованной преступностью: Научно-практическое пособие.– М., 2000.

67. Вознюк П. Практика вирішення Конституційним Судом України деяких проблем щодо захисту прав і свобод людини згідно з чинним Кримінальним кодексом України // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. – № 5. – С. 72-78.

68. Володарський В. Проблемні питання необхідної оборони // Право України. – 1998. – № 11. – С. 118-122.

69. Волошин Е.В., Кригер Г.А. Субъективная сторона преступления. – М., 1987.

70. Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину. – К., 1997.

71. Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення у вину. — К.: Вид-во НАВС України, 1997.

72. Воробей П. А., Коржанський М. Й., Щупакоаський В. М. Завдан­ня і дія кримінального закону. – К., 1997.

73. Воробей П. А., Коржанський М. Й., Щупаковський В. М. Завдан­ня і дія кримінального закону. – К., 1997.

74. Воробей П.А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину. – К.: Вид-во НАВС України, 1997. – 184 с.

75. Габиани А.О. Уголовная ответственность за преступления, совершенные в состоянии опьянения. – Тбилиси, 1968.

76. Галабала М. Поняття та значення Загальної частини кримінального законодавства // Підприємництво, господарство і право. – №3. – 2006. – С. 122-125.

77. Галузин А. Принцип правовой безопасности в системе уголовного законодательства // Уголовное право. – 2005. – №3. – С. 21-23.

78. Гальперин И.М. Наказание: социальные функции, практика применения. – М., 1983.

79. Гаращук М. Ідея забезпечення відповідності покарання соціально-правовій природі як основа вчення «соціологічної» школи кримінального права // Підприємництво, господарство і право. – №4. – 2007. – С. 152-155.

80. Гаращук М. Психологічні аспекти адекватності покарання у виді позбавлення волі соціально-правовій природі злочину // Підприємництво, господарство і право. – №5. – 2007. – С. 134-136.

81. Гарбатович Д. Причинение смерти в состоянии крайней необходимости // Уголовное право. – №5. – 2007. – С. 23-25.

82. Гаухман Л. Д. Квалификация преступлении: закон, теория, прак­тика. – М., 2001.

83. Гацелюк В. О. Системний характер принципів кримінального права – основа їх ефективної реалізації в умовах побудови кримінальної держави // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – Спецвипуск, частина 4. – С. 200.

84. Гельфанд И.А., Куц Н.Г. Необходимая оборона по советскому уголовному праву. – К., 1962.

85. Герцензон А.А. Понятие преступления в советском уголовном праве. – М., 1955.

86. Гізимчук С., Говорун Д. Умовно дострокове звільнення від покарання осіб, засуджених до позбавлення волі: перспективи вдосконалення // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №7. – С. 115-119.

87. Гізімчук С.В. До питання про конституційність примусових заходів виховного характеру // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України // Науково-теоретичний журнал, Випуск-2. – С. 29-39.

88. Глистин В.К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений). – Л., 1979.

89. Голина В. В. Погашение й снятие судимости по советскому уго­ловному праву. — Харьков: Вища школа, 1979.

90. Голіна В. Рецидивна злочинність в Україні: рівень, структура, динаміка // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – №4 (15). – С. 147-156.

91. Гонтарь И. Категория «общественная опасность» в уголовном праве: онтологический аспект // Уголовное право. – №1. – 2007. – С. 16-19.

92. Гонтарь И.Я. Преступление и состав преступления: как явление и понятие в уголовном праве. – Владивосток, 1997.

93. Гончар Т. О. Проблема вдосконалення законодав­ства щодо порядку примусового лікування обмежено осуд­них осіб // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1998. – Вип. 1.

94. Горелик А.С. Наказание по совокупности преступлений и приговоров. – Кр асноярск, 1991.

95. Горобець К. Властивості суб’єктів злочину за кримінальним правом України // Підприємництво, господарство і право. – №2. – 2006. – С. 121-123.

96. Горох О.П. Примусове лікування наркоманів і права людини: кримінально-правовий аспект // Захист соціальних прав людини і громадянина в Україні: проблеми юридичного забезпечення: Матеріали науково-практичної конференції. 30 січня 2003 р., м. Київ / За ред. Н.Б. Болотної. – К., 2003.

97. Готін О. Подвійні стандарти спеціальних кримінально-правових норм: деякі міркування з приводу здобутків та витрат криміналізації // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 133-136.

98. Гошовський М. Величина майнової шкоди, заподіяної злочином, та її вплив на кримінальну відповідальність // Право України. – 1996. – № 9.

99. Григор’єва М. Відшкодування завданих збитків та усунення заподіяної шкоди як самостійні елементи підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності // Підприємництво, господарство і право. – №8. – 2006. – С. 141-144.

100. Гримайло В. Неоднорідне психічне ставлення особи до обставин вчиненого нею злочину: загальна постановка проблеми // Підприємництво, господарство і право. – №5. – 2007. – С. 137-141.

101. Гримайло В. Окремі питання інституту вини у Кримінальному Кодексі України // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №3. – С. 127-133.

102. Гришаев П. Й., Кригер Г. А. Соучастие по советскому уголовному праву. – М., 1959.

103. Грищук В. К. Кодифікація кримінального законодавства України: проблеми історії і методології. – Львів, 1992.

104. Гуторова Н. А. Совершение преступления организованной группой как форма соучастия по уголовному праву Украины // Зб. наук. праць Харк. Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським університетом у Вашингтоні. Вип 2. – Х.: Харк. Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським університетом у Вашингтоні, 2001.

105. Гуторова Н. О. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины /Учеб. пособие. – Х., 1997.

106. Дагель П. С., Котов Д. П. Субьективная сторона преступления и ее установление. – Воронеж, 1974.

107. Дагель П.С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. – М., 1977.

108. Дагель П.С., Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и ее установление. – Воронеж, 1974.

109. Даньшин И.Н. Понятие преступления. – М., 1948.

110. Даньшин І., Лисодєд О. До питання про поняття злочинної діяльності // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 3 (14).

111. Девятко А. Исполнение приказа или распоряжение как обстоятельство, исключающее преступность деяния, составная часть межотраслевого института // Уголовное право. – №5. – 2007. – С. 26-29.

112. Демидова Л. Кримінальна відповідальність за участь у злочинах, вчинених злочинною організацією // Право України. – 2003. – № 1. – С.102.

113. Деякі питання провадження у справах про злочини, вчинені орга­нізованими злочинними угрупуваннями // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – №1.

114. Диденко В. П. Правомерность причинения вреда преступнику при задержании. – К., 1984.

115. Дрьомов С. Проблеми використання інституту співучасті в оперативно-розшуковій діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №1. – С. 98-102.

116. Дурманов Н.Д. Стадии совершения преступления по советскому уголовному праву. – М., 1955.

117. Дуюнов В.К., Цветинович А.Л. Дополнительные наказания: теория и практика. – Фрунзе, 1986.

118. Дядьки Д. Правила условного осуждения // Уголовное право. – №4. – 2007. – С. 34-36.

119. Дядькин Д. Правила учета несовершеннолетнего возраста подсудимого при назначении наказания // Уголовное право. – №6. – 2006. – С. 20-24.

120. Дячук С.І. Виконання наказу чи розпорядження у кримінальному праві (основні поняття, проблеми кваліфікації, удосконалення законодавства). – К.: Атіка, 2001. – 176 с.

121. Евдокимова Е.В. Некоторые проблемы назначения наказания // Право і безпека. – 2004. – № 4. – С. 64-66.

122. Евтеев М.П. Погашение и снятие судимости. – М., 1964.

123. Егоров В.С. Понятие состава преступления в уголовном праве: Учебное пособие для юридических ВУЗов. – М., 2001.

124. Егоров В.С. Понятие состава преступления в уголовном праве: Учебное пособие для юридических ВУЗов. – М., 2001.

125. Егоров В.С. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности. – М., 2002.

126. Євремов Є. Організовані злочинні угруповання в теорії вітчизняного кримінального права // Вісник прокуратури. – 2001. – № 3.

127. Єрмак О. Проблеми кваліфікації дій службової особи, пов’язаних із створенням, керівництвом та участю у злочинній організації // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 12. – С. 103.

128. Єрмак О. Умови звільнення від кримінальної відповідальності учасника злочинної організації (порівняльно-правовий аспект) // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 9. – С. 88.

129. Жалинський А. Обратная сила уголовного закона: правовые позиции Конституционного Суда РФ // Уголовное право. – №4. – 2006. – С. 13-18.

130. Жариков Ю. Явка с повинной как обстоятельства, смягчающие наказание осужденного // Уголовное право. – №5. – 2007. – С. 30-32.

131. Жевлаков Э. Принципы уголовного законодательства РФ // Уголовное право. – №5. – 2006. – С.37-41.

132. Житний О. О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки // Вісник НУВС. – 2004. – № 26. – С. 23-27.

133. Житний О. О. Конкуренція кримінально-правових норм про звільнення від кримінальної відповідальності // Вісник НУВС. – 2004. – № 28. – С. 81-84.

134. Житний О. О. Об’єктивні ознаки дійового каяття // Вісник НУВС. – 2003. – № 23. – С. 107-112.

135. Журавлев М., Журавлева Е. Понятие уголовной ответственности и форм ее реализации // Уголовное право. – 2005. – № 3. – С. 28-31.

136. Звечаровский И. Некоторые вопросы внутриотраслевой рассогласованности норм уголовного законодательства (в аспекте задач УК РФ) // Уголовное право. – №1. – 2007. – С. 20-24.

137. Звірко О. Критерії визначення розмірів матеріальної шкоди завданої злочинним діянням та розмірів штрафів за вчинені злочини // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №9. – С. 66-68.

138. Зелинский А. Ф. Квалификация повторних преступлений. — Вол­гоград, 1976.

139. Зелинский А. Ф. Криминальная психология: Научно-практическое издание. – К., 1999.

140. Зелинский А. Ф. Осознаваемое й неосознаваемое в преступном поведений. – Харьков, 1986.

141. Зелинский А. Ф. Рецидив преступлении (структура, связи, прогно-зирование). — Харьков, 1980.

142. Зелинский А.Ф. Рецидив преступления (структура, связи, прогнозирование). – Х., 1980.

143. Зелинский А.Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении. – Харьков: Вища школа, 1986. – С. 129-150.

144. Зелінський А. Про відповідальність за рецидив у новому кримінальному законодавстві // Право України. – 1996. – №5.

145. Зельдов С.И. Освобождение от наказания и его отбывания. – М., 1982.

146. Землюков С.В. Уголовно-правовые проблемы преступного вреда. – Новосибирск, 1991.

147. Злобин Г.А., Никифоров Б.С. Умысел и его формы. – М., 1972.

148. Золотарьов А.І. Звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання за злочини у сфері господарської діяльності: порівняльно-правовий аспект // Вісник НУВС. – 2004. – № 28. – С. 40-46.

149. Ибрагимова А. Новые подходы в регулировании лишения свободы несовершеннолетних // Уголовное право. – №4. – 2006. – С.19-21.

150. Ибрагимова А.М. Проблемы реализации мер уголовно-правового воздействия в отношении несовершеннолетних // Современное право. – 2005. – № 6. – С. 47-51.

151. Иванов В.Д. Ответственность за покушение на преступление. – Караганда, 1974.

152. Иванов Н. Г. Принцип субъективного вменения и его реализация в УК // Государство й право. – 1999. – № 10.

153. Иванов Н. Постановления Пленума Верховного Суду РФ как обязательный «прецедент» // Уголовное право. – 2005. – №2. – С. 30-32.

154. Иванов Н. Соучастие в правоприменительной практике и доктрине уголовного права // Уголовное право. – №6. – 2006. – С. 29-32.

155. Иванов Н.Г. Аномальный субъект преступления. – М., 1998.

156. Иванов Н.Г. Ограниченная вменяемость. Соотношение с невменяемостью // Российская юстиция.– 1994. – №1.

157. Иванов Н.Г. Понятие и формы соучастия в советском уголовном праве. – Саратов, 1991.

158. Кабурнеев Э. О некоторых проблемах квалификации причинения смерти при превышении пределов необходимой обороны // Уголовное право. – №6. – 2006. – С. 33-37.

159. Казміренко В., Казміренко Л., Клименко О. Кримінальний ко­декс України і деякі психологічні аспекти // Право України. – 1995. – № 8.

160. Казначеева Д.В. История развития института условно-досрочного освобождения от отбывания наказания // Право і безпека. – 2004. – № 2. – С. 63-65.

161. Караев Т.Э. Повторность преступления. – М., 1983.

162. Караулов В.Ф. Стадии совершения преступления. – М., 1983.

163. Карпец И.И. Индивидуализация наказания в советском уголовном праве. – М., 1961.

164. Кауфман М. Проблемы в уголовном праве: понятие и виды // Уголовное право. – №6. – 2006. – С. 38-42.

165. Кваша О. Об'єктивні ознаки діяльності організатора злочину // Право України. – 1999. – № 1.

166. Кибальник А. Преступление и наказание в доктрине мусульманского уголовного права // Уголовное право. – №1. – 2007. – С. 25-29.

167. Кидальник А. Преступление в уголовном праве США // Уголовное право. – №4. – 2007. – С. 37-41.

168. Київець А. В. Визначення поняття злочину в міжнародному кримінально­му праві // Науковий вісник НАВСУ. – К., 2000. – Вип. 1.

169. Кириченко В.Ф. Значение ошибки по советскому уголовному праву. – М., 1960.

170. Кириченко В.Ф. Основные вопросы учения о необходимой обороне в советском праве. – М., 1948.

171. Клименко В. Посередництво як форма співучасті у вчиненні злочину (питання криміналізації) // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 129-132.

172. Клименко В. Проблема вдосконалення законодавства про строки давності притягнення до кримінальної відповідальності // Підприємництво, господарство і право. – №1. – 2006. – С. 107-109.

173. Климюк О.Ф. Система кримінальних покарань: питання гуманізації в світлі вимог міжнародного права // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1998. – С. 389-392.

174. Книженко О. О. Іспитовий строк при звільненні від відбування покарань з випробуванням // Вісник НУВС. – 2003. – № 23. – С. 82-85.

175. Ковалев М.И. Проблемы учения об объективной стороне преступления.– Красноярск, 1991.

176. Ковітіді О. Звільнення від кримінального покарання у зв’язку із закінченням строків давності // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 2. – С. 31-34.

177. Ковітіді О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності за злочини, вчинені у неповнолітньому віці // Право України. – 2004. – № 4. – С. 121.

178. Ковітіді О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінчення строків давності за злочини, вчинені у неповнолітньому віці // Право України. – 2004. – № 4. – С. 121.

179. Ковітіді О. Окремі проблеми кримінально-правового регулювання звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 3. – С. 96.

180. Козак В. Н. Вопросы теории и практики крайней необходимости. – Саратов, 1981.

181. Козаченко И.Я. Уголовная ответственность: формы и меры выражения. – Свердловск, 1987.

182. Козаченко О. Застосування інших кримінально-правових заходів як альтернатива кримінальної відповідальності юридичних осіб // Підприємство, господарство і право. – 2005. – №2. – С. 39-41.

183. Козаченко О.В. Поняття предмету наркотизму і його кримінально-правове занчення: Автореферат дис. … канд. юрид. наук. – Одеса, 2000.

184. Козирєва В. Кримінальні покарання майнового характеру: сутність, мета, практика застосування // Підприємництво, господарство і право. – №4. – 2006. – С. 140-144.

185. Колмаков П. К вопросу об уголовно-процесуальной правосубъектности лица, в отношении которого ведется дело о применении принудительных мер медицинского характера // Уголовное право. – 2005. – № 1. – С. 84-87.

186. Колоколов Г.Е. О соучастии в преступлении.– М., 1981.

187. Корж В. Вдосконалення кримінального законодавства – важли­вий засіб протидії організованій злочинності // Вісник Акаде­мії правових наук України. – 1998. – № 4 (15).

188. Коржанский Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. – М., 1980.

189. Коржанский Н.И. Предмет преступления (понятие, виды и значение для квалификации).– Волгоград, 1976.

190. Коржанський М. Про принципи уголовного права України // Право України. – 1995. – № 11.

191. Коробков Г.Д. Освобождение от уголовной ответственности и наказания по советскому уголовному праву. – М, 1981.

192. Коробов П. Освобождение от наказания: теория и практика // Уголовное право. – №1. – 2007. – С. 30-34.

193. Короленко М.П. Проблема криміналізації діянь. – К., 2001.

194. Короленко М. П. Співучасть в умисних вбивствах та її вплив на кваліфікацію. – 2001. – № 3.

195. Косенко С. Причини та умови вчинення злочинів дітьми „групи ризику” // Підприємництво, господарство і право. – №1. – 2006. – С. 135-136.

196. Костицький В. Проблеми смертної кари в Україні // Право України. – 1997. – № 3. – С. 26-29.

197. Кравченко О. Питання, що виникають у судовій практиці по застосуванню до неповнолітніх примусових заходів виховного ха­рактеру // Право України. – 1999. – № 10.

198. Кравченко О. Питання, що виникають у судовій практиці по застосуванню до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру // Право України. – 1999. – № 10. – С. 29-30.

199. Кравчук С. Застосування законодавства, що регулює питання екс­традиції // Право України. – 1998. – № 8.

200. Кравчук С. Процесуальні особливості виконання міжнародного до­ручення про надання правової допомоги у кримінальних спра­вах // Право України. – 1998. – № 11.

201. Красиков Ю.А. Множественность преступлений (понятие, виды, наказуемость). – М., 1988.

202. Кривенков О., Суслин А. Наказание и возмещение вреда: проблема приоритета // Уголовное право. – №4. – 2006. – С.27-30.

203. Криволапов Г.Г. Множественность преступлений по советскому уголовному праву и установление ее признаков органами внутренних дел. – М., 1989.

204. Кривоченко Л. Н. Освобождение от уголовной ответственности с применением мер общественного или административного воздействия: Учебное пособие.-Х., 1981.

205. Кривоченко Л.Н. Борьба с рецидивом по советскому уголовному праву. — Харьков, 1973. — 32 с.

206. КривоченкоЛ. Н. Квалификация преступлений. – X., 1983.

207. Кривошеин П. К. Преступление: Историческое исследование. – К., 1993.

208. Кривошеин П.К. Повторность в советском уголовном праве (теоретические и практические проблемы). — К.: Вища школа, 1990.— 159 с.

209. Крилова Н., Павлова Н. Крайняя необходимость в медицинской деятельности: некоторые вопросы практического применения // Уголовное право. – 2005. – № 1. – С. 41-44.

210. Кругликов Л.Л. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства в уголовном праве. – Воронеж, 1985.

211. Кудашев Ш. Дифференциация уголовной ответственности и наказания // Уголовное право. – №5. – 2006. – С. 60-64.

212. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлении. – 2-е изд., перераб. и дополи. – М., 1999.

213. Кудрявцев В. Н. Обьективная сторона преступлєния. – М.: Юрид. лит., 1960.

214. Кудрявцев И.А. Ограниченная вменяемость // Государство и право. – 1995.– № 5.

215. Кузнєцов В.В. Комп’ютерна інформація як предмет крадіжки // Право України. – 1999. – № 7.

216. Кулыгин В. Уголовное право, правосознание, справедливость // Уголов­ное право. – 2003. – № 1.

217. Куринов Б.А. Научные основы квалификации преступления. – М.,1984.

218. Лашкет О. Необхідна оборона в системі обставин, що виключають злочинність діяння (компаративний підхід) // Підприємництво, господарство і право. – №3. – 2006. – С. 115-117.

219. Лащук Є.В. До питання про “безпредметні злочини” // Держава та право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – 2001.– Вип. 8.

220. Лащук Є.В. Інформація з обмеженим доступом як предмет злочину // Право України.– 2001.– № 3.

221. Лащук Є.В. Предмет та об’єктивна сторона складу злочину: проблеми взаємозв’язку і розмежування // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. – 2001.– № 6.

222. Лемешко О. Здійснення правомірного контролю як спеціальна обставина, що виключає кримінальну відповідальність за потурання злочину // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 3 (22). – С. 217-222.

223. Лень В.В. Примусові заходи медичного характеру: шляхи удосконалення //Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 1998. – Вип. 3 (5).

224. Лепешкина О. Наказание в виде смертной казни // Уголовное право. – 2005. – № 3. – С. 41-43.

225. Лесниевски-Костарева Т.А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика. – 2-е изд., перераб. и доп. – М., 2000.

226. Лесниевски-Костарева Т.Л. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика. – М., 2000.

227. Ломако В. А. Зміст умислу і його види: Текст лекції. – Харків: ЮІ, 1991.

228. Ломако В. А. Оторочка исполнения наказания: Учеб. пособие. – К.: УМК ВО, 1992.

229. Ломако В. А. Применение условного осуждения. — Харьков: Ви­ща школа, 1976.

230. Лунц Д.Р. Проблема невменяемости в теории и практике судебной психиатрии.– М., 1966.

231. Любченко Д.І. Система майнових покарань у кримінальному праві України другої половини 17-18 ст. // Вісник НУВС. – 2004. – № 28. – С. 232-238.

232. Ляпунов Ю., Родина Л. Функции состава преступления // Уголовное право. – 2005. – №3. – С. 44-48.

233. Ляхутін Р. Визначення функцій кримінального покарання та способів їх прояву шляхом виділення суттєвих властивостей кримінального покарання // Підприємництво, господарство і право. – №10. – 2006. – С. 126-130.

234. Ляхутін Р. Функції кримінального покарання та способи їх реалізації // Підприємництво, господарство і право. – №8. – 2006. – С. 148-153.

235. Магомедов А.А. Правовые последствия освобождения от уголовной ответственности. – Саратов, 1994.

236. Майоров І. Імплементація норм міжнародного гуманітарного права в кримінальне законодавство України // Право України. – 1998. –№ 9.

237. Макаров С. Изменение уголовного закона: время исправлять ошибки // Уголовное право. – 2005. – №2. – С. 44-46.

238. Максименко В. Україна – суб'єкт правової допомоги зарубіжним державам у кримінальних справах // Право України. – 1998. – № 11.

239. Малинин В. Б. Причинная связь в уголовном праве. – С.П.б., 2000.

240. Малков В.П. Множественность преступлений и ее формы по советскому уголовному праву. – Казань, 1982.

241. Малков В.П. Повторность преступлений. – Казань, 1970.

242. Малков В.П. Совокупность преступлений (вопросы квалификации и назначения наказания).– Казань, 1974.

243. Маляренко В. Окремі питання давності притягнення до кримі­нальної відповідальності: Коментар судової практики з кримі­нальних справ // Бюлетень законодавства і юридичної прак­тики України. – 1996. – 6.

244. Мальков В.П. Вина – основание юридической ответственности //Законность.– 1993.– № 11.

245. Мальцев В. Понятие наказание // Уголовное право. – №4. – 2006. – С. 42-46.

246. Мальцев В. Специальные виды освобождения от уголовной ответственности // Уголовное право. – 2005. – № 3. – С. 49-52.

247. Мальцев В.В. Проблема уголовно-правовой оценки общественно опасных последствий.– Саратов, 1989.

248. Марцев А. Состав преступления: структура и виды // Уголовное право. – 2005. – №2. – С. 47-49.

249. Марцев А.М. Уголовная ответственность и общее предупреждение преступлений.– Омск, 1973.

250. Маслак Н. Чи потребують змін положення КК щодо відповідальності за готування до злочину? (за матеріалами опитування експертів – практичних працівників) // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 10. – С. 119.

251. Матюшенко Р. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям // Право України. – 2002. – № 8. – С. 99.

252. Медведев А. Разграничение преступлений и административних проступков //Советское государство и право. –1990. – №6.

253. Мельник В. До проблеми обмеженої осудності // Право України. – 1999. – № 1.

254. Мельник М. Помилкова криміналізація: види, причини та наслідки // Підприємство, господарство і право. – 2004. – №5. – С. 94-100.

255. Мельников А. Визначення групи осіб як суб’єкта злочину // Право України. – 2004. – № 2. – С. 86.

256. Мельников А.М. Відповідальність злочинної групи при ексцесі виконання // Право і безпека. – 2004. – № 2. – С. 82-85.

257. Меркулова В. Удосконалення кримінального законодавства щодо жінок, які вчинили злочин // Право України. – 2002. – № 6. – С. 118.

258. Микитчик О. Загальне і відмінне у філософському і юридичному розумінні злочину // ПравоУкраїни. – 2000. – №9.

259. Митрофанов І. Окремі питання правового регулювання примусового лікування наркозалежних осіб, що вчинили злочини // Юридична Україна. – 2005. – № 5. – С. 77.

260. Михайлов В. Исполнение закона как обстоятельство, исключающее преступность деяния // Уголовное право. – №1. – 2007. – С. 40-44.

261. Михеев Р.И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. – Владивосток, 1983.

262. Михеев Р.И. Уголовная ответственность лиц с психофизиологическими особенностями и психогенетическими аномалиями. – Хабаровск, 1989.

263. Михеев Р.И. Уголовное право и психиатрия. – Владивосток, 1988.

264. Михлин А.С. Проблемы досрочного освобождения от отбывания наказания. – М., 1982.

265. Морозов В., Хаметдинова Г. Некоторые аспекты уголовной ответственности при превышении пределов крайней необходимости // Уголовное право. – 2005. – № 1. – С. 55-57.

266. Музика А. А. Примусові заходи медичного і виховного характеру. — К., 1997.

267. Музика А. А. Примусові заходи медичного і виховного харак­теру. — К.: НАВС України, 1997.

268. Музика А.А. Ще раз про обмежену осудність // Право України. – 1998. – № 4.

269. Музика А.А., Горох О.П. Наукове тлумачення ст. 96 КК або кого можна примусово лікувати в Україні // Проблеми коментування кримінального закону. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 2-3 квітня 2004р. – Львів: ЛЮІ МВС, 2004.

270. Музика А.А. Примусові заходи медичного і виховного характеру. – К.: НАВС України, 1997. – 127 с.

271. Музика А.А. Примусові заходи медичного і виховного характеру. – К.: НАВС України, 1997. – 125 с.

272. Мшвениеридзе П.Я. Институт давности в советском уголовном праве. – Тбилиси, 1970.

273. Наден О. Гіпотези норм кримінального права// Підприємництво, господарство і право. – №1. – 2006. – С. 103-106.

274. Наден О. Диспозиції норм кримінального права // Підприємництво, господарство і право. – №2. – 2006. – С. 106-109

275. Наден О. Поняття застосування норм кримінального права // Підприємництво, господарство і право. – №12. – 2006. – С. 56-60.

276. Наден О. Структура кримінального правовідношення // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – №10. – С. 125-128.

277. Непомнящая Т. Формализация назначения наказания // Уголовное право. – №4. – 2006. – С. 47-51.

278. Нечепуренко А. Идея условности наказания и последствия ее внедрения в уголовное законодательство России // Уголовное право. – №6. – 2006. – С. 48-51.

279. Новицький Г. В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримі­нальним правом України: Науково-практичний посібник. – К.:Вища школа, 2001.

280. Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. — М., 2001.

281. Ной И.С. Сущность и функции наказания в советском уголовном праве. – Саратов, 1973.

282. Ной Й. С. Сущность й функции наказания в советском государстве: Политико-юридическое исследование. — Саратов, 1973.

283. Огаренко Ю.В. Стаття 43 КК України та її соціальна обумовленість // Право і безпека. – 2004. – № 4. – С. 86-89.

284. Огородник А. Проблемні питання конституційних принципів кри­мінального і кримінально-процесуального законодавства // Право України. – 1996. – № 12.

285. Огурцов Н.А. Правоотношения и ответственность в уголовном праве. – Рязань, 1975.

286. Орешкина Т. Обстоятельства, исключающие преступность деяния, в Особенной части УК РФ // Уголовное право. – 2005. – № 1. – С. 58-60.

287. Орлов В. Уголовные наказания, не связанные с изоляцией осужденного от общества // Уголовное право. – №6. – 2006. – С. 52-56.

288. Орловський О. Про застосування смертної кари на території колишнього СРСР // Право України. – 1998. – № 2. – С. 70-72.

289. Оробець К. Нормативний статус помилки у кримінальному праві: нормативний аналіз // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 3. – С. 117.

290. Осадчий В. Співвідношення права на застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів, заходів фізичного впливу та права на необхідну оборону, затримання злочинця в діяльності правоохоронних органів // Право України. – 1998. – № 1. – С. 69-74.

291. Осика І., Сафронов С. Доказування мотиву та цілі як ознак суб'єктивної сторони злочину // Право України. – 1997. – № 3.

292. Павликовский В.И. Проблемы установления формы и одержания вины в преступлениях с формальным составом // Право і безпека. – 2004. – № 4. – С. 95-97.

293. Павлов В. Г. Субьект преступления й уголовная ответственность: Монография. — С.Пб., 2000.

294. Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. – Харьков, 1984.

295. Панченко П. Преступное попустительство: Учебное пособие. – Иркутск, 1976.

296. Панько К.А. Вопросы общей теории рецидива в советском уголовном праве. – Воронеж, 1988.

297. Панько К.А. Добровольный отказ от преступления по советскому уголовному праву. – Воронеж, 1975.

298. Панько К.А. Рецидив в советском уголовном праве. – Воронеж, 1983.

299. Паращук М. Ідея забезпечення відповідності покарання соціально-правовій природі злочину як основа вчення соціологічної школи кримінального права // Підприємництво, господарство і право. – 2007.– №4. – С. 152-156.

300. Паше-Озерский Н.Н. Необходимая оборона и крайняя необходимость. – М., 1962.

301. Пащенко О. Місце як ознака об’єктивної сторони злочину, передбачена ст. 274 КК України // Підприємництво, господарство і право. – №2. – 2006. – С. 118-120

302. Пентєгов В. Концепції кримінальної відповідальності, її позитивний та ретроспективний аспекти // Підприємництво, господарство і право. – №12. – 2006. – С. 63-66.

303. Перепадя О. Примирення між особою, яка вчинила злочин, та потерпілим як засіб виконання превентивних завдань кримінального права // Право України. – 2000. – № 10.

304. Петрушев В. О толковании уголовного закона в разъяснениях Верховного Суда РФ по вопросам судебной практики // Уголовное право. – №3. – 2007. – С. 52-55.

305. Пинаев А.А. Особенности составов преступлений с двойной и смешанной формами вины. – Х., 1984.

306. Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. – М., 1961.

307. Підкорипгова Л. Кваліфікація перевищення меж заподіяння шкоди злочинцю при його затриманні // Право України. – 1999. – № 8. – С. 65-67.

308. Піонтковський А.А. Об условном осуждении или системе испытания // Антологія української юридичної думки. В 10 т. / Том 7: Кримінальне право, Кримінальний процес. – 2004.

309. Полубинская С.В. Цели уголовного наказания. – М.: Наука, 1990. – С. 6-26, 87-94, 123-129.

310. Попрас В. Щодо визначення розмірів штрафу як виду покарання // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №11. – С. 135-139.

311. Практика застосування судами конфіскації майна / / Вісник Вер­ховного Суду України. – 2000. – № 3. – С. 13-22.

312. Приходько Т. Фізіологічний афект – одна з підстав визнання осо­би обмежено осудною // Право України. – 2001. – № 1.

313. Прохоров В.С. Преступление и ответственность. – Л., 1984.

314. Пудовочкин Ю., Андриенко В. Практика назначения уголовного наказания женщинам // Уголовное право. – №6. – 2006. – С. 57-59.

315. Рагулин А. Проблемы применения конфискации имущества в уголовном праве // Уголовное право. – №1. – 2007. – С. 50-54.

316. Рарог А. И. Субъективная сторона преступления й квалификация преступлений. – М., 2001.

317. Редин М.П. Совершенствование законодательства об ответственности за преступления по степени их завершенности // Современное право. – 2005. – № 6. – С. 42-46.

318. Рощина І. Принципи та аналогія у кримінальному праві України // Право України. – 2007. – № 8. – С.25-30.

319. Савченко А. Попередня злочинна діяльність і співучасть за кримінальним законодавством України та США (на рівні федерації): порівняльний аналіз // підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 149-154.

320. Савченко А. Практичне значення мотиву злочину: результати нау­кового дослідження // Право України. – 1999. – № 1.

321. Санталов А.И. Теоретические вопросы уголовной ответственности. – Л., 1982.

322. Саркисова Э. Законы об амнистии в системе источников уголовного права // Уголовное право. – №5. – 2007. – С.51-55.

323. Сахаров А.Б. Понятие преступления по советскому уголовному праву. – М., 1973.

324. Сахнюк С.В. Теорія, законодавство та судова практика звільнення осіб, які вчинили злочини, від кримінальної відповідальності: проблеми взаємозв’язку // Держава та регіони. Серія: Право. – 2004. – № 2.

325. Сверчков В. Актуальные проблемы освобождения от уголовной ответ­ственности в связи с деятельным раскаянием // Государство и право. – 1999.–№ 2.

326. Севастьянова Т. Малозначність діяння за кримінальним законодавством України: Автореф. Дис. …канд. юрид. наук (12.00.08)/ НАВСУ. – К., 2003.

327. Сердюк П. Кіберпростір і дія закону про кримінальну відповідальність у просторі // Підприємство, господарство і право. – 2003. – №5. – С. 101.

328. Сердюк П. Критика теорії конкуренції спеціальних кримінально-правових норм // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №9. – С. 68-73.

329. Сердюк П. Проблемні питання інституту судимості у Кримінальному праві України // Підприємництво, господарство і право. – №4. – 2006. – С. 135-139.

330. Сердюк П. Форми вини, види умислу та необережності у кримінальному праві Польщі: проблеми тлумачення // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №10. – С. 132-137.

331. Сидоренко Э. Некоторые проблемы уголовно-правовой оценки состояния опьянения виновного в теории и правоприменительной деятельности // Уголовное право. – 2005. – № 1. – С. 67-70.

332. Ситковская О. Д. Аффект: криминально-психологическое исследование. — М., 2001.

333. Ситковская О. Д. Психология уголовной ответственности. – М., 1998.

334. Ситковская О.Д. Психология уголовной ответственности. – М., 1998.

335. Ситникова А. Приготовление к преступлению как внестадийный уголовно-правовой деликт // Уголовное право. – №4. – 2007. – С.63-66.

336. Сичов П. Обстановка вчинення злочину: проблемні питання // Право України. – 1998. – № 6.

337. Скибицкий В. В. Освобождение от уголовной ответственности и отбивания наказания. — К., 1987.

338. Скибицкий В. В. Умовне засудження за законодавством Україн­ської РСР. – К., 1971.

339. Скибицкий В.В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания. – К., 1987.

340. Скоков С. Рецидивна злочинність та ефективність покарання у ви­гляді позбавлення волі // Право України. – 1999. – № 2. – С. 84-85, 91.

341. Сливка С. Вогнепальна культура працівника міліції: правореалізуючий аспект // Право України. – 1999. – № 1.

342. Смирнов В.Г. Понятие прикосновенности по советскому уголовному праву. – Л., 1957.

343. Смирнова А. Цели принудительных мер воспитательного характера как формы реализации уголовной ответственности (региональный аспект) // Право і безпека. – 2004. – №2. – С. 112-115.

344. Смитиенко В. Н. Объект преступлений против здоровья населения. – Омск, 1973.

345. Соловій Я. Щодо визначення меж кримінальної відповідальності / / Право України. – 1995. – № 12. – С. 52-54.

346. Соловій Я. Щодо визначення меж кримінальної відповідальності // Право України. – 1995. – № 12.

347. Соловьев О, Самойлов А. Понятие дифференциации уголовной ответственности // Уголовное право. – №5. – 2006. – С. 75-79.

348. Соцький Ю. Правове регулювання виконання кримінального покарання у вигляді виправних робіт // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 3. – С. 101-102.

349. Становский М. Н. Назначение наказания. – С.Пб., 1999.

350. Степанов В. Освобождение от уголовной ответственности в связи с примирением с потерпевшим // Российская юстиция. – 2000. – № 9.

351. Стрижевська А. Поняття сукупності злочинів за КК України // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 9. – С. 118-122.

352. Строган А. Аспекти співвідношення злочину, малозначного діяння, що не містить складу злочину // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №10. – С. 142-148.

353. Строган А. Співвідношення активної та пасивної форм суспільно небезпечного діяння (дії та бездіяльності) // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №11. – С. 131-135.

354. Сухарева Н. Некоторые проблемы регламентации примирения с потерпевшим // Уголовное право. – 2005. – № 1. – С. 130 132.

355. Тадевосян З.А. Штраф как мера наказания. – Ереван, 1978.

356. Тарарухин С. А. Установление мотива й квалификация преступления. – К., 1977.

357. Тасаков С. Нравственные начала уголовного закона о необходимой обороне // Уголовное право. – №5. – 2006. – С. 80-83.

358. Тацій В. Я. Об'єкт і предмет злочину в кримінальному праві Ук­раїни: Навч. посібник. – Харків,1994.

359. Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. – М., 1974.

360. Тер-Акопов А.А. Бездействие как форма преступного поведения.– М., 1980.

361. Тер-Акопов А.А. Добровольный отказ от преступления. – М., 1982.

362. Тилле А.А. Время, пространство, закон. – М., 1965.

363. Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления.– Ростов-на-Дону, 1977.

364. Тимчук О. Концепції причинного зв’язку в західній кримінально-правовій науці //Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 10. – С. 122.

365. Тихий В. П. Проблеми відповідальності за незакінчений злочин // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1998.

366. Тихий В. П. Стадії вчинення злочину: Конспект лекції. – Харків, 1996.

367. Тихий В. П. Питання застосування норм Кримінального кодексу України щодо стадій злочину // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2002. – № 1.

368. Тихий В.П. Підстава кримінальної відповідальності за новим Кримінальним кодексом України // Вісник Конс­титуційного Суду України. – № 3. – 2002.

369. Тишкевич И.С. Приготовление и покушение по уголовному праву. – М., 1958.

370. Тишкевич И.С. Условия и пределы необходимой обороны. – М., 1969.

371. Ткачевский Ю. М. Давность в советском уголовном праве. — М., 1978.

372. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. – М., 1957.

373. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления.– М., 1938.

374. Трахтеров В. С. Вменяемость и невменяемость в уголовном праве (исторический очерк): Учеб. пособие. – Харьков, 1992.

375. Тростюк З. А. Понятійний апарат Особливої частини Кримніального кодексу України: Монографія. – К.: Атіка, 2003.

376. Трухин А. Тяжесть преступления как категория уголовного права // Уголовное право. – 2005. – №2. – С. 59-61.

377. Тузов А., Тузов Д. Неусвідомлене в механізмі антигромадської поведінки // Право України. – 1999. – № 8.

378. Тхайшов З. Назначение штрафа по УК РФ // Уголовное право. – №3. – 2007. – С.65-67.

379. Тютюгин В.И. Лишение права занимать определенные должности как вид наказания по советскому уголовному праву. – Харьков: Вища школа, 1982. – 145 с.

380. Усатий Г. О. Кримінально-правовий компроміс. – Монографія. – К., 2001.

381. Устименко В. В. Квалификация преступлений со специальньїм субьектом: Учеб. пособие. – К., 1988.

382. Устименко В.В. Квалификация преступлений со специальным субъектом. – К., 1988.

383. Устименко В.В. Специальный субъект преступления. – Х., 1989.

384. Фесенко С. Цінності як об'єкт злочину //Право України. – 1999.–№ 6.

385. Фефелов П. А. Общественная опасность преступного деяния й ос­нование уголовной ответственности. – М.: Юрид. лит., 1972.

386. Фефелов П.А. Общественная опасность преступного деяния и основание уголовной ответственности: основные методологические проблемы.– М., 1972.

387. Фойницкий И.Я. Учение о наказании в связи с тюрмоведением. – СПб, 1989.

388. Фролова О. Г. Злочинність і система кримінальних покарань (спе­ціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирі­шення за допомогою логіко-математичних методів): Навч. по­сібник. — К., 1997.

389. Фролова Е.Г. Понятие наказания, его цели и система в советском уголовном праве: Лекция. – Донецк, 1991. – 127 с.

390. Фролова О.Г. Злочинність і система кримінальних покарань (спеціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів): Навч. посібник. – К.: АртЕк, 1997. – С. 60-102.

391. Хавронюк М. Деякі проблеми встановлення вини // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 2. – С. 79.

392. Хавронюк М. Злочини зі складною виною у Кримінальному кодексі України // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 3. – С. 9.

393. Харитонов С.О. Кримінально-правова оцінка застосування вогнепальної зброї працівником міліції: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Харків, 2000.

394. Хрянінський П. Юридична конструкція складу правомірної поведінки у кримінальному праві // Підприємництво, господарство і право. – №8. – 2007. – С. 102-106.

395. Хряпінський Г. Заохочення та покарання як парні категорії кримінального права // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №10. – С. 137-142.

396. Цепляева Г. О целях, функциях и системе наказания // Уголовное право. – №3. – 2007. – С. 73-77.

397. Церетели В.Л. Причинная связь в уголовном праве.– М., 1963.

398. Чубарев В. Л. Тяжесть преступного деяния. – К.: Вища школа,1992.

399. Чугунніков І. І. До питання про предмет кримінально-правового регулювання // Вісник Верховного Суду України. – 2000. – № 6.

400. Шаломєєв Є. Формування інституту звільнення від покарання у кримінальному праві України другої половини 17 та 18 ст. // Право України. – 2002. – № 11. – С. 135.

401. Шапченко С.Д. Скасування смертної кари: проблем побільшало // Юридичний вісник України. – 2000. – 17-23 серпня. – С. 25-29.

402. Шаргородский М.Д. Наказание, его цели и эффективность. – Л., 1973.

403. Шаргородский М.Д. Уголовный закон. – М, 1958.

404. Шигаль Д.А. Статут про покарання, що накладаються мировими суддями (1864 року), та його застосування мировими судами Харківської губернії // Право і безпека. – 2004. – № 1. – С. 32-34.

405. Школа С.М. Амністія в Україні: поняття, види та порядок застосування // Держава та право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – 2001.– Вип. 8.

406. Школа С.М. Амністія в Україні: поняття, види та порядок застосування // Держава та право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – 2001.– Вип. 8.

407. Школа С.М. Деякі проблеми звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок акта амністії // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. – 2001. – № 6.

408. Школьний В. Історичні аспекти організованої злочинності в Україні // Підприємництво, господарство і право. – №9. – 2006. – С.129-132.

409. Шляпочников С.В. Толкование уголовного закона. – М., 1960.

410. Шнитенков А. Проблемы квалификации при совокупности преступлений // Уголовное право. – 2005. – № 2. – С. 68-71.

411. Шумихин В. Невиновное причинение вреда // Уголовное право. – №4. – 2007. – С.72-74.

412. Щерба С. П., Савкин А. В. Деятельное раскаяние в совершении преступления. – М., 1997.

413. Щерба С.П., Савкин А.А. Деятельное раскаяние в совершенном преступлении: Практическое пособие. – М., 1997.

414. Щерба С.П., Савкин А.А. Деятельное раскаяние в совершенном преступлении: Практическое пособие. – М., 1997.

415. Юношев О.В. Актуальні проблеми примусового лікування наркоманів, що скоїли злочин // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ. – 2002. – Вип. 3.

416. Юшков Д.Н. Назначение наказания по совокупности преступлений и приговоров. – М., 1976.

417. Якірець Т. Розвиток інституту крайньої необхідності в українському кримінальному праві // Право України. – 2007. – № 9. – С.113-118.

418. Якушин В. А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. – Ка­зань, 1988.

419. Якушин В. А. Субъективное вменение и его значение в уголовном праве. – Тольятти, 1998.

420. Якушин В., Дубовиченко С. Соотношение цели преступления с интеллектуальными моментами умысла // Уголовное право. – №6. – 2006. – С. 60-63.

421. Якушин В.А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. – Казань, 1988.

422. Яремко О. Мета покарання в контексті антропологічного підходу до права // Підприємництво, господарство і право. – №5. – 2007. – С. 129-133.

423. Ярмиш О. Н. Онтологічні та гносеологічні ознаки причинного зв’язку у контексті проблем кримінального права // Вісник НУВС. – 2003. – №22. – С. 165-169.

424. Ярмыш Н. Н. Действие как признак обьективной сторони преступления (проблемы психологической характеристики). — Харьков, 1999.

425. Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ): Монография. – Харьков, 2003.