Мережеві та розподілені ОС. Поняття клієнтської та серверної частин. Мережеві служби та сервіси

ОС комп’ютерної мережі багато в чому подібна до ОС автономного ПК. Вона також є комплексом взаємозв’язаних програм, які реалізують ефективний розподіл ресурсів між процесами, що виконуються у мережі. При організації мереженої роботи ОС відіграє роль інтерфейсу, що приховує від користувача всі деталі низькорівневих програм апаратних засобів мережі. Приклад: замість числових адрес ПК у мережі ОС дозволяє використовувати зрозумілі символьні імена.

Мережева ОС надає користувачу деяку віртуальну обчислювальну систему, з якою працювати значно простіше. В той же час віртуальна система неповністю приховує розподілені ресурси у комп’ютерній мережі. При використанні ресурсів комп’ютерної мережі користувач завжди пам’ятає, що він працює з мереженим ресурсами і що для доступу до них необхідно виконати деякі попередні операції.

Магістральним напрямком розвитку мережених ОС є досягнення найвищої степені прозорості мережених ресурсів. В ідеальному випадку мережева ОС повинна представляти користувачу мережеві ресурси у вигляді ресурсів єдиної централізованої машини. Для таких ОС існує назва розподілених ОС, які динамічно та автоматично розподіляють завдання по різних машинах системи. Користувач може не знати на якому ПК виконується його завдання.

Розподілена ОС існує як єдина ОС у масштабах ОС.

Кожен ПК, що працює під час управління розподіленою ОС виконує частину функцій загальної ОС.

Функціональні компоненти мережевої ОС

Засоби управління локальними ресурсами.

Засоби для доступу до мережі можна розділити на три групи:

- засоби представлення локальних ресурсів у спільне користування(серверна частина ОС);

- засоби запитів доступу до віддалених ресурсів та послуг(клієнтська частина ОС);

- транспортні засоби ОС, що забезпечують обмін даними між компонентами.

Спрощено роботу мереженої ОС можна описати так: припустимо, що користувач ПК А потребує розміщення свого файлу на ПК В. Вона може зробити запит тільки до серверної частини ОС ПК В, яка у відповідності до настроєних прав забезпечує запуск файлу. Усі запити передаються у вигляді повідомлень, що передаються по мережі. Серверна частина ОС повинна завжди очікувати на запит до ресурсу, а клієнтська частина ОС повинна відрізнити запит до віддалених ресурсів від запиту до локальних ресурсів.

Мережеві служби та сервіси

Сукупність клієнтської та серверної частин, що забезпечують доступ до конкретного типу ресурсів називається мереженою службою, яка представляє користувачам деякий набір послуг, що називаються мережевим сервісом.

Мережеві служби називаються клієнт-серверними системами.