Характеристика фінансових систем країн з розвиненою ринковою економікою

На сьогодні до розвинених країн світу відносять країни, які мають високі показники економічного розвитку, обсягу ВВП на душу населення, з контрольованим рівнем інфляції та безробіття. До них відносять США, Японію, Великобританію, “старих членів” Європейського Союзу: Німеччину, Францію, Італію, Бельгію, Нідерланди, Люксембург, Ірландію, Данію, Скандинавські країни та інші.

Завдання економік розвинених країн у сучасних умовах глобалізації:

1) забезпечення стабільного економічного зростання;

2) створення економічних умов, які гарантують зайнятість і скорочення безробіття;

3) утримання низьких темпів інфляції;

4) підтримка високої конкурентоздатності продукції;

5) розвиток транснаціональних проектів;

6) усунення регіональних диспропорцій економічного розвитку;

7) збереження високих стандартів життя та соціальних гарантій населення;

8) забезпечення задоволення інтересів громадянина на основі науково-технічних можливостей суспільства.

Серед розвинених країн світу можна виділити три типи моделей за рівнем централізації ВВП:

1) американська (через централізовані фонди фінансових ресурсів перерозподіляється 30-35%ВВП);

2) європейська (перерозподіляється 40-50%ВВП);

3) скандинавська (перерозподіляється 50-65%ВВП).

У більшості країн світу особливості організації фінансових систем підпорядковані принципам соціально-орієнтованого ринкового господарства (так званої держави загального добробуту А.Вагнера). У країнах, які обрали для свого розвитку приклад “держави загального добробуту”, основні соціально значимі потреби такі, як освіта, охорона здоров’я, пенсійне забезпечення, фінансуються за рахунок державних коштів.

Можна виділити три моделі держави добробуту або соціальної держави:

1) ліберальна (англосаксонська) застосовується у США, Великобританії, ряді латиноамериканських країн. Вона передбачає державне фінансування видат­ків з соціального захисту лише найбільш уразливих верств населення. Інші громадяни повинні забезпечувати себе соціальними благами самостійно;

2) соціально-демократична (скандинавська) модель найбільш поширена у Швеції, де базове забезпечення надається усім громадянам за рахунок бюджетів усіх рівнів;

3) консервативна (європейська) базується на системі соціального страхування з пайовим відрахуванням внесків роботодавців та найманих працівників.

У більшості розвинених країнах світу фінансова система держави переважно включає такі ланки:

1. державний бюджет – сфера мобілізації та перерозподілу ВВП між галузями, регіонами, групами населення;

2. територіальні фінанси;

3. державний кредит та муніципальні кредити місцевих органів влади (у федеративних державах кредити членів федерацій);

4. спеціальні фонди;

5. фінансовий ринок;

6. фінанси суб’єктів господарювання (підприємств та домогосподарств).