Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми. Існування будь-якої економічної системи сьогодні неможливе без податків, адже через механізм оподаткування здійснюється оплата суспільних благ державного

Існування будь-якої економічної системи сьогодні неможливе без податків, адже через механізм оподаткування здійснюється оплата суспільних благ державного походження. В цілому економічна теорія трактує податковий механізм як економічний метод регулювання цін. Проте діючий в Україні підхід дозволяє з певними припущеннями вважати оподаткування виробників продовольчої продукції прямим методом регулювання.

Уся сукупність податків, взаємопов'язана та класифікована на основі певних ознак, визначає податкову систему. В економічній науці систему оподаткування описують у двох аспектах: науковому та національному. Опис гіпотетичної сукупності податків згідно з певними теоретичними положеннями, а також класифікація усіх відомих податків - це науковий аспект податкової системи. Саме його використання є передумовою формування гнучкої національної податкової системи, яка здатна здійснювати державне регулювання економічних процесів шляхом ефективного використання податкових важелів, спрямованих на забезпечення та підтримку збалансованого економічного зростання. Оскільки національна податкова система, тобто реально сформована на певний момент сукупність податків і форм оподаткування конкретної держави, визначається її науковим аспектом, то розгляд обох аспектів системи оподаткування є обов'язковим для створення оптимальної податкової системи будь-якої держави. При цьому вчені зауважують, що реальна податкова система з усіма компонентами зазвичай не збігається з її науковим ідеалом. Своєрідний компроміс між наукою та реаліями полягає у застосуванні прийнятного для суспільства поєднанні теоретичних ідеалів з реальними умовами. Отож, будь-які пропозиції щодо застосування оподаткування як інструмента державного регулювання цін насамперед грунтуються на глибокому теоретичному аналізі наукової концепції «ціна - податки». Тому метою публікації є визначення глибини такого зв'язку.

Податки впливають на ціну і ціноутворення прямо і опосередковано. При цьому виділяють прямий та опосередкований вплив податків на ціну і ціноутворення. Пряма дія податків проявляється в тих випадках, коли вони входять у структуру ціни окремим елементом. Опосередкована дія податків проявляється в тих випадках, коли податки входять в склад витрат, на основі яких формується ціна.

Пряма дія податків на ціну визначає її пропорційну зміну відповідно до-зміни величини стягуваного податку. Таку дію мають непрямі податки, величина яких нараховується пропорційно вартості реалізованої або імпортованої продукції, наданих послуг, виконаних робіт (Р). Непрямі податки — за Дж. Міллем — це податки, які стягуються з будь-якої особи, відповідно до припущення, що вона зуміє відшкодувати собі відповідні затрати за рахунок іншої особи. Згідно з чинною в Україні системою оподаткування до непрямих податків входять податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір та мито. Загальною ознакою непрямих податків є їхня суть — це надбавка до ціни виробника, тому обкладання того чи іншого товару будь-яким непрямим податком викличе прямо пропорційну зміну ціни на товар, за умови, що інші фактори залишаються незмінними. Таким чином, величина непрямих податків в ціні продукції визначається як:

, (2.26)

де tn — ставка непрямих податків. Якщо допустити, що разрахунки здійснюються по не підакцизних видах продукції виробленої в середині країни, то tn = 0,2 — ставці податку на додану вартість;

Р¹ - відпускна ціна без ПДВ.

Опосередковану дію на ціни мають прямі податки. Переважна більшість прямих податків пов'язана з витратною складовою частиною ціни (крім податку на прибуток). їх зміна викликає пропорційну зміну ціни відповідного товару, проте сила такої дії буде проявлятися через вагомість фактору оподаткування у витратній складовій ціни.

Оскільки всі прямі податки, які формують витратну частину ціни, виникають унаслідок виникнення права на користування певним ресурсом, то їх умовно поділяють на дві підгрупи.

Перша — це соціальні податки, які виникають унаслідок оплати ціни відтворення робочої сили (трудових ресурсів). До них належать збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, страхування на випадок безробіття, від тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань. Сума їх сплати (Т_L) визначається фактичним розміром фонду оплати праці (З_П):

(2.27)

де t_L- загальна ставка відрахувань на соціальний захист.

До другої підгрупи належать так звані ресурсні платежі та інші податки, пов'язані з виробництвом (Тв), які нараховуються у зв'язку з використанням спеціальних ресурсів і одержанням дозволів на специфічні види діяльності (податки з власників транспортних засобів, плата за землю, ліцензії й патенти на ведення окремих видів діяльності, комунальний податок, ринковий збір). Тобто до цієї групи належать такі податки, які впливають на ціни через перенесену вартість (матеріальні витрати).

Та частина прямих податків, яка стосується оподаткування доходів (податок на прибуток підприємств Тр), впливає на ціну і процес ціноутворення опосередковано. Величина податку на прибуток визначається:

(2.28)

де tp - ставка податку на прибуток; в загальному tp = 0,19;

Вт - витрати операційної діяльності, що входять в ціну;

Р - ціна реалізації продукції.

Із врахуванням вищезазначеного, можна запропонувати наступну формулу для розрахунку ціни через податкові елементи:

або(2.29)

(2.30)

Рішення щодо мінімізації податкової складової ціни приймається через порівняння ставки податку та бази нарахування. При цьому найбільша ставка властива для відрахувань на соціальні заходи (близько 35% залежно від виду діяльності). Як наслідок, суб'єкти господарювання не зацікавлені у підвищенні витрат на оплату праці. Це призводить до зменшення витратної складової ціни і має два взаємообернені ефекти: знижується база нарахування для непрямих податків, але зростає податок на прибуток через підвищення прибутку в структурі ціни продукції.

Розглянемо на прикладі вплив податкових зобов'язань на ефективність діяльності підприємства, якщо маємо наступні данні:

1. Ціна продукції безпосередньо залежить від системи оподатковування. Частина податкових відрахувань закладається в собівартість продукції, частина нараховується на прибуток. Чим вище ставки податків, тим вище ціна продукції. Якщо в одній країні ставки податків значно вище, ніж в інших країнах, то продукції на світовому ринку буде менш конкурентно здатної.

Проаналізуємо питому вагу податків і платежів, що відчисляються в бюджет, в обсязі реалізації продукції на аналізованому підприємстві.

Таблиця 2.2 Аналіз податкових зобов'язань (в тис. грн.)

Найменування підприємства	2014 рік
виручка від реалізації	сума податків та платежів	сума прогнозних податків та платежів	відхилення
Нижньодніпровський трубопрокатний завод	1495154,0
Найменування податків:
Податок на прибуток		176273,0	177164,6	-891,6
ПДВ		132543,00	132815,00	-272
Акцизний збір		549,82	549,82
Податок за воду		539,43	539,43
Податок на землю		8629,53	7541,35	1088,18
Комунальний податок		375,67	375,67	-
Податок за забруднення		255,19	195,91	59,28
Транспортний збір		375,67	375,67
Відрахування з заробітної плати		42538,00	41944,00	593,56
Інші відрахування		8652,23	8652,23
Фінансові санкції і штрафи		425,30	-	425,30
Усього відрахувань (без фінансових санкцій)		370652,6	369649,4	1002,6

2. Для оцінки залежності підприємства від податків прорахуємо оціночні показники які характеризують ефективність податкової політики[4].

Одним з показників, що характеризують ефективність податкової політики, є коефіцієнт ефективності системи оподатковування, що розраховується по наступній формулі:

(2.31)

де Кеф — коефіцієнт ефективності системи оподатковування;

Чпр— чистий прибуток;

Нзаг — загальна сума податків (зборів).

Чим нижче цей показник, ті ефективніше обрана податкова політика на підприємстві. Показання даного коефіцієнта знизилися з 0,7625 до 0,4831, отже податкова політика проводиться ефективніше чим проводилася до проведення заходу.

Ефективність обраної податкової політики характеризується також показником податоємність в загальній сумі обсягу реалізації продукції (робіт, послуг), що розраховується по наступній формулі:

(2.32)

де К_пРП — коефіцієнт податоємність реалізації продукції;

Нзаг — загальна сума податків (зборів);

О_РП — обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) за визначений період.

Даний коефіцієнт показує, що загальна сума податків (зборів) в обсязі реалізації продукції (робіт, послуг) зменшилася з 25% до 24%. Це значить що підприємство тепер може знизити вартість продукції, тому що податкове тиску зменшилося. Отже продукція стане більш конкурентноздатної на світовому ринку, і більш доступної для вітчизняних покупців.

Таким чином, податкові відносини є вторинними відносно до ціноутворення в розподільчих відносинах. Разом з тим вони можуть сприяти коливанню цін як причина їх підвищення або зниження. І ця небезпека тим сильніша, чим вищий рівень податкових вилучень у ціні і чим більш нерівномірний розподіл податків між товарами різних груп. Рівномірне включення податків у ціну всіх товарів, з одного боку, має макроекономічний ефект, оскільки зменшує попит рівною мірою стосовно всіх товарів. З іншого боку, наявність нерівномірного обкладання непрямими податками призводить до того, що з'являється можливість впливати на пріоритети і переваги платників податків щодо вибору тих чи інших товарів для споживання, тобто мікроекономічний ефект.

Питання для самоконтролю

1. Опишіть теоретичні основи взаємодії оподаткування і ціноутворення.

2. Покажіть прямий, опосередкований й прихований вплив податків на ціну товару.

3. Покажіть особливості впливу діючої системи оподаткування на процеси ціноутворення у провідних галузях економіки

4. Опишіть систему формування податків в ціні товарів.

Завдання до самостійної роботи

1. Побудувати схему прямого, опосередкованого та прихованого впливу податків на ціну товару.

Рекомендована література

Основна література [3, 14 - 28]

Додаткова література [1, 7, 10]

ПЛАНИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ