Типи господарських систем та способи їх організації

1. Поняття «тип господарської системи» спрямовує дослідника на виявлення особливостей зв’язків що об’єднують її складові в цілісне утворення.

Від характеру зв’язків залежить і рівень розвитку господарської системи, рівень цілісності.

2. 1-й етап: господарська система натурального виробництва це система в якій діяльність здійснюють самостійно функціонуючі домогосподарства (господарські одиниці) з метою забезпечення власних потреб його членів, що не пов’язана господарськими зв’язками з іншими домогосподарствами.

Характеристики:

· передбачає співіснування домогосподарств слабко пов’язаних спільними господарськими зв’язками;

· об’єднувальними компонентами таких домогосподарств були: територіальне розташування, землі, ліси та інші природні умови господарської діяльності.

· організація таких суспільств у формі общинних держав чи територіальних імперій передбачала:

– по-перше, участь влади у розподілі та використанні землі, води, пасовиськ та лісів що належали общинам;

– по-друге, обмін досвідом та удосконаленими знаряддями праці.

· значний вплив на господарське життя військово-політичних завдань суспільства;

· об’єднання виробництва і споживання в межах окремих домогосподарств;

· спорадичний (безсистемний) характер обміну.

2-й етап: система товарного господарства це такий тип господарства, в якому потреби людей забезпечуються шляхом створення матеріальних благ і послуг у різних (як правило, спеціалізованих) та самостійно діючих (відокремлених) господарських одиницях з наступним їх обміном (визріла ця система вже в умовах пізнього середньовіччя).

Характеристики:

· суспільний поділ праці (СПП) – передбачав спеціалізацію господарських одиниць на виробництві певних благ з наступним їх обміном (тобто до виробництва додається обмін);

· СПП відображає спеціалізацію уже самостійно існуючих господарських одиниць.

· Співіснування СПП з поділом праці (ПП) (СПП передбачає обмін товарами між господарськими одиницями; ПП в межах господарської одиниці – форми виробничої кооперації).

· Історичний розвиток СПП включає три його етапи:

Перший СПП – спеціалізація домогосподарств у землеробстві та тваринництві;

Другий СПП – утвердженням в якості самостійної сфери господарської діяльності ремесла;

Третій СПП – виокремлення торгівлі.

Процес виокремлення нових галузей та ускладнення господарських зв’язків називається усуспільненням виробництва.

· внутрішні зв’язки породжені господарською діяльністю і обумовлені поділом праці та обміном товарами, мають взаємовигідний характер для господарських одиниць, набувають форми симбіозу.

· Господарські одиниці почали втрачати свою форму домогосподарств та перетворюватися на ремісничі, торгівельні, землеробські та інші спеціалізовані господарства.

3-й етап: система грошового (капіталістичного) господарства це система, зв’язки якої опосередковані рухами різноманітних форм грошей.

Історично вона утвердилася з появою національних держав, завоюванням людьми особистої свободи та домінування приватної власності на засоби виробництва.

Характеристики:

· виконання функції розширення виробництва під тиском зростання суспільних потреб (таке розширення стає можливим за рахунок спрямування частини результатів виробництва за посередництва грошей назад у сферу виробництва);

· набуття результатами виробництва форми капіталу (капіталізація благ, засобів виробництва, живої праці);

· набуття грошима засобу багатства і форми, придатної для використання у господарській діяльності (із салонів та замків аристократії, елементи матеріального багатства перейшли на фабрики і заводи, банки та фінансові компанії – суть первинного накопичення капіталу).