Самостійна робота № 1 4 страница

Взаємовідносини, які забезпечують баланс інтересів па­йовиків та їх споживчих товариств, регулюються чинним законодавством України, статутами та рішеннями органів самоуправління споживчих товариств.

Члени споживчого кооперативу зацікавлені в тому, щоб:

• придбати на вигідних умовах якісні товари та послуги в кооперативних підприємствах;

• отримати додатковий дохід від економічної участі в діяльності товариства, спілки;

• реалізувати товариству сільськогосподарську та іншу продукцію, вироблену у власному домогосподарстві (на підпри­ємстві);

• отримувати у кооперативі працю та заробітну плату не нижчу, ніж на підприємствах інших форм власності (для пайовиків - фізичних осіб);

• отримувати у кооперативі соціальний захист (матері­альну допомогу, страхування, забезпечення в старості та на ви­падок інвалідності, догляду за дитиною тощо). Основні форми участі пайовиків в економічній діяльності споживчого кооперативу такі:

• придбання товарів та послуг на підприємствах і в закладах споживчого товариства, спілки;

• внесення пайового та інших внесків і грошових вкладів на рахунки товариства, спілки;

• реалізація сільськогосподарських та інших продуктів підприємствам товариства, спілки;

• праця на підприємствах, в установах споживчого товариства, спілки.

Для того, щоб стимулювати пайовиків до активної економічної участі в діяльності споживчого товариства, спілки їм забезпечують:

а) прямі грошові доходи:

• дивіденд на пайовий внесок;

• процент на грошовий вклад;

• бонус, тобто процент, що нараховується пропорційно до сумарної вартості куплених за звітний період товарів, послуг;

• оплата за здану продукцію;

• заробітна плата і преміальні виплати працівникам та керівникам кооперативу;

б) непрямі доходи:

• безкоштовний транспорт для вивезення зданої про­дукції;

• безкоштовні послуги з доставки придбаних товарів;

• знижки на ті чи інші послуги;

• сезонний розпродаж товарів зі знижками;

• надання товарів у кредит (у т.ч. й безвідсотковий);

• реалізація товарів та послуг за собівартістю у від­далених селах та у гірській місцевості.

Економічні переваги пайовиків споживчого кооперативу:

• першочергове (або виключне) право на придбання товарів і послуг;

• першочерговість у реалізації сільськогосподарської та іншої продукції власних домогосподарств чи підприємств коо­перативові;

• навчання на пільгових умовах у кооперативних ос­вітніх закладах для себе та членів родини;

• виключне право на соціальну підтримку та матеріаль­ну винагороду з фондів товариства, спілки.

Питання 3. Кооперативні виплати та виплати на паї: методика розрахунку та документальне оформлення

Кооперативні виплати виплачуються членам това­риства в 45-тиденний строк після закінчення звітного кварталу, а за четвертий квартал виплати проводяться до 30-го березня наступного за звітним року.

Після закінчення звітного кварталу (року), складання і подання (квартальної) та річної фінансової звітності на коопе­ративні виплати відраховується частина доходу, отриманого від обсягу реалізації товарів членам споживчого товариства за звіт­ний квартал.

На суму доходу, спрямованого на кооперативні виплати членам споживчого товариства, складається розрахунково-пла­тіжна відомість.

Виплати проводяться за розрахунково-платіжною відомі­стю або поштовими переказами. Вартість послуг за переказ коштів та розрахунково-касове обслуговування відшкодовується за рахунок одержувача.

Кооперативні витати членам споживчого товариства на додаткові пайові внески для формування фінансових ресурсів споживчого товариства:

• Кооперативні виплати нараховуються щомісячно, а ви­плачуються в терміни, встановлені договором, у сумі затвер­джених планових розмірів.

• Після закінчення звітного року загальні збори членів споживчого товариства або уповноважений ними орган можуть спрямувати частину додаткового доходу на виплату коопера­тивних виплат.

• Кооперативні виплати видають членам споживчого товариства касовими ордерами, що випускаються на кожного члена споживчого товариства, який має внески на формування фінансових ресурсів споживчого товариства.

• Повернення внеску проводиться згідно із заявою його власника не пізніше 30-ти днів із дня подання заяви (додаток 16).

• При неповернені внеску у встановлений термін його власник звертається із заявою до загальних зборів членів споживчого товариства або уповноваженого ним органу, а при її незадоволенні - до суду з позовною заявою.

• У разі ліквідації споживчого товариства внески повертаються їх власникам у порядку, встановленому чинним законодавством України.

За письмовою заявою (згодою) заявника внеску кооперативні виплати можуть зараховуватися на збільшення його внеску.

• Власник внеску не відповідає за зобов’язаннями споживчого товариства.

Споживче товариство несе відповідальність перед влас­ником внеску в межах нарахованих і невиплачених коопера­тивних виплат.

Розмір даних виплат встановлюється рішенням вищого органу управління споживчого товариства після відрахувань коштів на формування та поповнення його фондів. Загальна сума виплат на паї не повинна перевищувати 20 % доходу, визначеного для розподілу.

Кооперативні виплати та виплати на паї до оплати праці не належать.

Джерелом кооперативних виплат на паї є частина доходу, що розподіляється за результатами фінансової діяльності спо­живчого товариства між його членами.

Витати членам споживчого товариства на паї нарахо­вуються після закінчення звітного року.

Розрахунок виплат на паї передбачає визначення суми коштів, які припадають на 1 грн: суми пайових внесків, суми індексації пайових внесків, які сплачено до 01.01.92, та суми закріпленого за членами споживчого товариства права на паї у майні споживчого товариства.

Чистий прибуток

Пайовий фонд на пай = Сума, яка припадає на 1 грн паю.

(Сума, що припадає на 1 грн паю × 15 % суми

В иплати Суму паю члена споживчого – сплати в

на паї = товариства) бюджет

На виплати членам споживчого товариства складається відомість.

Загальні збори членів споживчого товариства або уповно­важеним органом приймають рішення щодо затвердження ви­плат на паї, порядку їх виплати або іншого використання.

Порядок видачі виплат на паї:

· видача виплат на паї проводиться протягом трьох робочих днів, не враховуючи дня отримання готівки з каси;

· для отримання виплат на паї член споживчого товариства подає уповноваженій особі членський квиток та паспорт;

· уповноважена особа звіряє дані відомості, паспорта і членського квитка;

· уповноважена особа після виплати по відомості гро­шей проти прізвища осіб, яким не видано виплати на паї, робить відмітку “Депоновано”, а в кінці відомості робить запис про фактично виплачену суму та про невидану суму виплат на паї. Складає авансовий звіт (форма № 286) і подає у бухгалтерію.

Головний бухгалтер або уповноважена ним особа перевіряє авансовий звіт, після перевірки підписує його і подає на розгляд та затвердження Голові Правління споживчого товариства.

Якщо виплату на паї не закінчено, уповноваженій особі видається нова відомість за формою № УКС-406, в яку із по­передньої відомості за формою № УКС-406 заносяться необ­хідні дані на членів споживчого товариства, які не отримали в установлені терміни виплати на паї, та відповідна сума готівки.

Вищезазначений порядок видачі виплат на паї розповсю­джується на виплату членам споживчого товариства коопера­тивних виплат за придбання товарів в об’єктах роздрібної тор­гівлі та ресторанного господарства споживчого товариства.

Запитання для самоперевірки

1. У яких законодавчих актах визначено правове становище пайовиків?

2. Яке значення має Положення про організацію пайо­вого господарства споживчої кооперації?

3. Як документально оформляється прийом у члени споживчого товариства?

4. Чому споживче товариство, спілка зацікавлені в еко­номічній участі пайовиків у власній господарській діяльності?

5. У чому полягають вигоди від економічної участі в діяльності товариства його пайовиків?

6. За які види участі в діяльності товариства та як доцільно стимулювати пайовиків?

7. Чи кожен пайовик може зробити додатковий пайовий внесок на формування фінансових ресурсів і як?

8. Поясність, чим кооперативні виплати відрізняються від виплат на паї?

9. Який порядок документального оформлення коопе­ративних виплат на паї?

Сімферопольський кооперативний торговельно-економічний коледж

Кримспоживспілки

Самостійна робота № 7

Тема 2.4. Удосконалення системи управління і кооперативної демократії

Питання

Ринкові організаційно-правові форми господарювання і перспективи їх запровадження у споживчій кооперації

Література

1. Закон України “Про господарські товариства” (зі змінами та доповненнями).

2. Бабенко С.Г. Основи кооперації. - К., 2004.

3. Васько О. (Начальник управління організаційно-коопе­ративної роботи). Про заходи з підготовки та проведення звітів і виборів органів управління і контролю у кооперативних організаціях Укоопспілки у 2008 - 2009 рр. - Газета “Вісті” № 17 від 24.04.08.

4. Довідник інструктора організаційно-кооперативної роботи. - К., 2007.

5. Маркіна І. Управління споживчою кооперацією як соціально-економічною системою. - Газета “Вісті” від 18.05.07, 08.06.07.

6. Матеріали Всеукраїнської конференції на тему: Споживча кооперація: історія, сучасність, перспективи (17 - 18 жовтня 2006 року). - Газета “Вісті” № 43 від 27.10.06.

7. Матеріали XX з’їзду споживчої кооперації України від 18.03.09.

8. Семчик В.І. Кооперативне право. - К., 1998.

9. Скляр Г. Філософія кооперації. - Газета “Вісті” від 02.02.07.

10. Сторожук В. Управління підприємствами споживчої кооперації на засадах функціонального підходу. - Газета “Вісті” від 05.10.07, 19.10.07, 20.11.07, 09.11.07, 16.11.07, 23.11.07, 30.11.07, 14.12.07

11. Хміль Ф.І. Менеджмент. - К., 1995.

12. Хміль Ф.І. Організаційно-кооперативна робота. - К., 1996.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Опрацьовуючи дане питання, слід пам’ятати, що нині система споживчої кооперації України функціонує, розвивається і має перспективи у майбутньому та завдячує цим 140-річному досвіду існування, з часу створення в Україні першого споживчого товариства.

Економічні завдання споживчої кооперації як ефективної форми господарювання полягають у тому, що:

• кооперативи створюються за рахунок об’єднаних коштів своїх членів і без залучень грошей із Державного бюджету України;

• види кооперативної діяльності різноманітні і фактично не обмежені;

• основа функціонування систем - соціально орієнтова­ний ринковий механізм;

• кооперативи спроможні ефективно функціонувати в умовах різних типів економіки.

Споживча кооперація - організація, що займається госпо­дарською діяльністю. Однак, її підприємства особливого типу, оскільки працюють на неприбутковій основі, тобто не заради отримання прибутку, а для задоволення економічних і соціаль­них потреб своїх членів. Кооператив обслуговує, як правило (чи тільки), своїх членів і розподіляє кошти та інші доходи, які зекономлено в процесі діяльності, пропорційно до участі членів у господарській діяльності підприємств.

Форми господарських суб’єктів такі:

• підприємства на правах юридичної особи, які є само­стійними;

• господарюючі суб’єкти на принципах господарського розрахунку. Споживчі товариства та спілки, яким належать такі підприємства, надають їм право повного господарського ведення;

• структурні господарські одиниці, що не володіють правами юридичної особи, а діють на підставі внутрішнього господарського розрахунку; орендні господарські одиниці, які діють відповідно до затверджених положень;

• спільні підприємства, створені на підставі об’єднання майна кооперативних засновників - організацій чи підприємств із підприємствами інших форм власності, і які користуються правами юридичної особи.

Різноманітність організаційних форм діяльності підпри­ємств системи споживчої кооперації дає можливість споживчим товариствам і споживспілкам обрати в кожному конкретному випадку ті з них, які є найбільш доцільними з економічної точки зору для системи споживчої кооперації та вигідні для обслу­говуваного населення.

Ринкові умови господарювання дають також можливість організаціям споживчої кооперації взаємодіяти з іншими фор­мами власності, розвивати різноманітні форми вертикальної та горизонтальної інтеграції.

Серед форм господарювання, що доцільно розвивати споживчій кооперації, можна назвати господарські асоціації, не лише внутрішньосистемні, айв кооперації з підприємствами та організаціями інших систем і форм власності.

Господарська асоціація - це договірне об’єднання, ство­рене з метою координації конкретних напрямів виробничо-господарської діяльності засновників та учасників.

Організації споживчої кооперації можуть виступати як ініціатори й створювати асоціації, насамперед, в основній сфері власної діяльності - в обслуговуванні сільського населення. Так, наприклад, для покращання обслуговування особистих під­собних та селянських господарств, орендаторів, сільськогоспо­дарських кооперативів, садівничо-городних товариств доцільно, щоб сільські споживчі товариства брали активну участь у фор­муванні асоціацій із постачання товарами виробничого та господарського призначення та в закупівлі сільськогоспо­дарської продукції.

Дані асоціації повинні сприяти кращому забезпеченню господарств малою сільськогосподарською технікою, комбі­кормами, мінеральними добривами та хімікатами, будівельними

матеріалами й іншими товарами господарського призначення, створювати умови для гарантованих закупівель вирощеної продукції, її переробки на місці, у т.ч. на давальницьких засадах, сприяти розвитку підсобних сільських господарств, репродук­тивних ферм із вирощування молодняку для продажу його населенню.

При формуванні підсобних асоціацій необхідно встано­вити тісну взаємодію з уже сформованими територіальними або галузевими асоціаціями селянських господарств та спілок.

Іншим видом асоціацій, у формуванні яких особливо заці­кавлена споживча кооперація, є асоціації оптової торгівлі.

Діючі обласні універсальні та міжрайонні торговельні бази є спільними підприємствами облспоживспілок та райспо­живспілок. Вони забезпечують внутрішньосистемні потреби в оптових поставках основної маси товарів. По суті, вони пере­творилися на обласні асоціації підприємств оптової торгівлі споживчої кооперації, які в змозі посилити вплив на промис­ловість щодо виробництва необхідних товарів, розширення асортименту, покращання якості та встановлення прийнятних цін.

Актуальною проблемою оптової торгівлі є розгортання активної комерційної роботи, оперативної та предметної участі в організації та проведенні оптових ярмарок, у роботі товарних бірж і презентацій товарів.

Організаціям споживчої кооперації необхідно також використовувати переваги такої специфічної організаційної форми господарювання як консорціуми.

Консорціум - це тимчасове добровільне об’єднання організацій та підприємств для вирішення конкретних завдань. Наприклад, створення торговельно-побутових центрів спільни­ми зусиллями місцевих рад, колективних та сільськогосподар­ських підприємств, здійснення окремих будівельних, природо­охоронних та інших проектів. Після виконання завдань консорціум припиняє свою діяльність.

Споживспілки та споживчі товариства можуть брати участь у створенні та функціонуванні різноманітних господарських товариств. Господарським товариством є підприємство, організація чи установа, створені на засадах угоди юридичними особами та громадянами шляхом об’єднання їх майна та під­приємницької діяльності з метою отримання прибутку. У Законі України “Про господарські товариства” передбачено такі форми господарських товариств: акціонерні; з обмеженою відповідаль­ністю; з додатковою відповідальністю; командитні товариства.

Участь організацій споживчої кооперації у господарських товариствах може створити додаткові можливості для вирі­шення власних господарських завдань, а також для поповнення фінансових ресурсів.

Акціонерні товариства та товариства з обмеженою від­повідальністю - це організації, створені за згодою юридичними особами та громадянами шляхом об’єднання їх коштів із метою здійснення господарської діяльності. Причому акціонерним визначається товариство, яке має статутний фонд, поділений на акції номінальної вартості. Товариством з обмеженою відпо­відальністю визначається таке, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких встановлено засновницькими документами.

Організації споживчої кооперації, а також їх підпри­ємства з правами юридичних осіб можуть виступати як учасники акціонерного товариства з обмеженою відповідаль­ністю з метою ведення господарської діяльності. Участь у подібних товариствах створює додаткові можливості для вирі­шення конкретних господарських завдань, а також для попов­нення фінансових ресурсів.

У сучасних умовах споживча кооперація повинна знайти своє місце у формуванні регіональних господарських систем; адже споживча кооперація успадкувала частку колись єдиного господарського комплексу. Нині потрібно будувати національну економіку, яка має бути самодостатньою для внутрішнього ринку та конкурентоспроможною для зовнішнього ринку. Отож,

формуватимуться регіональні економічні системи, які в цілому утворюватимуть національну економіку України.

Інтерес споживчої кооперації полягає в тому, що в окремих районах вона лишилася чи не єдиним вагомим плат­ником податків для місцевих бюджетів. Саме тому зараз, як ніколи, потрібно, рухаючись паралельно з реформуванням полі­тичної системи, формувати принаймні комплекси на певних рівнях, де споживча кооперація займала б належне місце.

Необхідно продовжувати працювати над розширенням кредитних спілок, тому що вони пропонують позичковий капітал кожній родині. Без зовнішньої інвестиційної складової не можна розраховувати на серйозні позитивні зрушення у діяльності споживчої кооперації, оскільки внутрішніх джерел для цього замало. І тільки через вкладання власних коштів з’являється реальне відчуття своєї власності. Отож, пайовик має відчувати вигоду від свого перебування в лавах споживчої кооперації.

І саме інвестована зовні споживча кооперація може стати поважним партнером у регіональних економічних кластерах, потужною ланкою у схемі: виробництво - заготівля - переробка - торгівля з притаманною їй соціальною спрямованістю.

Слід визначити такі системоутворюючі аспекти роз­витку споживчої кооперації в сучасних умовах:

1. Діалектичний взаємозв’язок між ринковим механізмом господарювання та кооперативною системою управління. Одним із ключових напрямів ринкової орієнтації споживчої кооперації є застосування підприємницьких методів і моделей господарю­вання на основі сучасного менеджменту, а ринкова орієнтація трансформації, у свою чергу, вимагає створення ринкового механізму, який поєднував би кооперативні й ринкові компоненти.

2. Актуальна проблема - формування сільського ринку як складової становлення загального ринку держави; без цього

“вирватися” з периферійної зони й утвердити себе як високорозвинене суспільство Україна не зможе.

3. Стабілізація сільського ринку нереальна без досягнен­ня динамічної рівноваги попиту та пропозиції, У цьому аспекті проблема попиту на селі пов’язана із низькими доходами сільського населення та деформацією оплати праці. У зв’язку з цим виникає проблема денатуралізації доходів сільського населення. Споживча кооперація може активно включитися до денатуралізації доходів сільського населення через систему заготівель, зустрічного продажу товарів, комісійного продажу, переробки сировини на давальницьких засадах тощо.

4. Споживча кооперація має реалії значною мірою сфор­мувати також другий компонент ринку - товарну пропозицію. Використання переробного потенціалу споживчої кооперації повною мірою дасть змогу збільшити виробництво хлібобулоч­них виробів, плодоовочевих консервів, ковбасних виробів і м’ясних консервів.

5. Із формуванням сільського ринку пов’язаний ще один аспект розвитку - посилення взаємодії споживчої кооперації й АПК. За участю споживчої кооперації реально можна створити мережу оптових продовольчих ринків, збутових і маркетингових кооперативів, контрактних компаній, аграрних бірж і аукціонів.

6. Споживча кооперація може і повинна стати провідним постачальником та контрагентом особистих підсобних та фермерських господарств. Актуальною може бути система оптових замовлень на дешеві промислові товари для сільського населення.

7. Нагальною є проблема взаємодії з бюджетними органі­заціями регіону щодо питання розрахунків та постачання (ін­коли вимагається забезпечення постачання продуктами закритих закладів: лікувальних та навчальних), але не гарантується своє­часна оплата за послуги, що є резервом для підвищення ефек­тивності.

8. За підтримки регіональних органів влади слід акценту­вати увагу на введенні практики застосування фіксованого по­датку на підприємствах споживчої кооперації.

Нині спостерігається тенденція динамічної зміни право­вих форм - кооперативи трансформуються в акціонерні товариства, приватні підприємства і навпаки. Це пояснюється динамікою цілей власників даних підприємств, інтересами держави та населення. Члени (пайовики) кооперативів, які стало розвиваються, прагнуть отримати значно більші прибутки, не обмежені статутними документами. У зв’язку з цим схильні до перетворення кооперативів у такі правові форми, що не мають зазначених обмежень.

Отож, держава намагається знизити рівень безробіття, а також соціальну напругу у суспільстві, підвищити життєвий рівень населення, підтримуючи кооперативи у різних формах, зокрема, до них належать і кооперативи, що створюються з числа збанкрутілих підприємств.