Правове регулювання порядку надання адміністративних послуг в Україні

Адміністративна послуга – це послуга, яка є результатом здійснення суб'єктом повноважень щодо прийняття згідно з нормативно-правовими актами на звернення фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків (отримання дозволу (ліцензії), сертифіката, посвідчення та інших документів, реєстрація тощо).

Адміністративні послуги надаються суб’єктами надання адміністративних послуг безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Заява на отримання адміністративної послуги (далі - заява) подається в письмовій чи усній формі. Письмова заява може бути подана суб’єкту надання адміністративної послуги особисто, надіслана поштою або у випадках, передбачених законом, за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.

Фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, має право на отримання адміністративної послуги незалежно від реєстрації її місця проживання чи місця перебування, крім випадків, установлених законом.

Юридична особа має право на отримання адміністративної послуги за місцезнаходженням такої особи або у випадках, передбачених законом, - за місцем провадження діяльності або місцезнаходженням відповідного об’єкта.

Перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, визначаються законом. Забороняється вимагати від суб’єкта звернення документи або інформацію для надання адміністративної послуги, не передбачені законом.

Суб’єкт надання адміністративної послуги не може вимагати від суб’єкта звернення документи або інформацію, що перебувають у володінні суб’єкта надання адміністративних послуг або у володінні державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ або організацій, що належать до сфери їх управління. Для отримання адміністративної послуги суб’єкт звернення у випадках, передбачених законом, подає документи (якщо відомості, що містяться в них, не внесені до відповідних інформаційних баз в обсязі, достатньому для надання адміністративної послуги), зокрема:

1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, у тому числі військовослужбовців;

2) документи, що посвідчують:

- особу іноземця;

- особу без громадянства;

- отримання статусу біженця чи притулку в Україні (зокрема, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист);

3) документи військового обліку;

4) свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану;

5) документи, що підтверджують надання особі спеціального права на керування транспортним засобом відповідної категорії;

6) документи, що посвідчують проходження обов’язкового технічного контролю транспортних засобів відповідної категорії;

7) документи на транспортний засіб та його складові частини, у тому числі реєстраційні документи;

8) документи про трудову діяльність, трудовий стаж і заробітну плату громадянина;

9) документи про освіту та/або професійну кваліфікацію, науковий ступінь та вчене звання і документи, пов’язані з проходженням навчання, що надаються закладами освіти;

10) довідки, висновки та інші документи, що надаються закладами охорони здоров’я;

11) документи Національного архівного фонду та інші архівні документи відповідно до законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи;

12) рішення, вироки, ухвали і постанови судів;

13) установчі документи юридичної особи;

14) рішення, висновки і дозволи, що приймаються (надаються) органами опіки та піклування відповідно до законодавства;

15) документи медико-соціальної експертизи;

16) посвідчення та документи, що підтверджують право громадянина на отримання соціальної допомоги;

17) документи про державні і відомчі нагороди, державні премії та знаки розрізнення.

Суб’єкт надання адміністративної послуги отримує відповідні документи або інформацію без участі суб’єкта звернення, у тому числі шляхом прямого доступу до інформаційних систем або баз даних інших суб’єктів надання адміністративних послуг, підприємств, установ або організацій, що належать до сфери їх управління.

Суб’єкт надання адміністративної послуги, підприємства, установи або організації, що належать до сфери його управління, які володіють документами або інформацією, необхідними для надання адміністративної послуги, зобов’язані:

- забезпечити безоплатне надання таких документів або інформації не пізніше трьох робочих днів з дня отримання запиту від суб’єкта надання адміністративної послуги, якщо інше не передбачено законом;

- вживати заходів щодо розбудови системи міжвідомчої електронної взаємодії, забезпечення безоплатного та відкритого доступу до своїх інформаційних систем та баз даних, якщо інше не передбачено законом;

- відповідно до закону забезпечити зберігання та захист інформації, отриманої в результаті надання адміністративної послуги.

Суб'єкт надання адміністративних послуг забезпечує можливість безоплатного одержання суб'єктами звернення у достатній кількості бланків заяв та інших документів, необхідних для звернення щодо надання адміністративної послуги, в тому числі одержання бланків з веб-сайтів суб'єктів надання адміністративних послуг, у центрах надання адміністративних послуг.

Суб’єкт надання адміністративних послуг забезпечує вільний доступ до своїх приміщень, в яких здійснюється прийом суб’єктів звернень, у тому числі належні умови для доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом. У разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб’єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги. Адміністративна послуга вважається наданою з моменту отримання її суб’єктом звернення особисто або направлення поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) листа з повідомленням про можливість отримання такої послуги на адресу суб’єкта звернення. У випадках, передбачених законодавством, відповідний документ може бути надісланий поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку. При цьому строк доставки поштової кореспонденції не зараховується до строку надання адміністративної послуги.

Порядок надання інформаційних послуг з використанням електронної інформаційної системи "Електронний Уряд" користувачам - фізичним та юридичним особам встановлено Наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації.

Наказом було також затверджено відповідний перелік послуг, які надаються за допомогою системи "Електронний Уряд" наступним чотирьом групам користувачів:

а) фізичним особам за 20 групами послуг: Соціальний захист (6), Правова допомога громадянам (8), Громадянство України (2), Свобода пересування та вільний вибір місця проживання (4), Правовий статус іноземців, осіб без громадянства (3), Робота (11), Сім'я, дім, житло (12), Здоров'я (6), Освіта (8), Молодь (5), Культура та духовність (4), Екологія (6), Виїзд за кордон (3), Наука і технології (2), Права людини (3), Розвиток соціальної сфери села (9), Проблеми окремої соціальної групи (3), Доходи (4), Спорт і туризм (3), Зв'язок, телекомунікації та інформатика (2);

б) юридичним особам за 8 групами: Утворення підприємств (4), Сертифікація і ліцензування (5), Макроекономіка (6), Зовнішньоекономічна діяльність (5), Інвестиційна діяльність (5), Захист інтересів підприємств, регуляторна політика (4), Фінансовий ринок (2), Політичні партії, адвокатські об'єднання, об'єднання громадян (5);

в) державним службовцям за 4 групами: Правові засади (4), Кадрові питання (6), Діловодство (4), Інформатизація органів державної влади (2);

г) представникам міжнародної спільноти за 3 групами: В'їзд до України (5), Бізнес в Україні (4), Україна на світовій арені (3).

Встановлено, що орган виконавчої влади повинен надавати адміністративну послугу в електронній формі для задоволення потреб громадян і юридичних осіб. Основними видами адміністративних послуг, які можуть надаватися через систему електронного уряду є:

-інформування (надання безпосередньо інформації про державні (адміністративні) послуги);

-одностороння взаємодія (забезпечення можливості користувачам отримати електронну форму документа);

- двостороння взаємодія (забезпечення можливості оброблення електронного документа, включаючи ідентифікацію);

- проведення трансакцій (електронна реалізація можливостей прийняття рішень).

Користуючись вказаним Переліком, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування своїми нормативно-правовими актами затверджували власні переліки послуг. Так, наприклад, «Держжитлокомунгосп» України наказом затвердив Перелік інформаційних та інших послуг електронної інформаційної системи "Електронний Уряд", що надаються громадянам і юридичним особам Держжитлокомунгоспом України через мережу Інтернет. Відповідний Наказ видано Мінбудом України.

Найбільш активно в цьому напрямку діє Державна митна служба України, яка затвердила інструкцію про попереднє повідомлення в електронному вигляді та специфікації форматів електронних повідомлень. Державна податкова адміністрація затвердила порядок надходження та комп'ютерного оброблення податкової звітності платників податків в електронному вигляді до органів ДПА України.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України наказами встановила вимоги до структури файлів, формату та опису полів електронної форми даних, що подаються юридичними особами - суб'єктами господарювання до Держфінпослуг для внесення інформації до Державного реєстру фінансових установ, інформації, яка подається адміністраторами недержавних пенсійних фондів, звітних даних фінансових компаній та юридичних осіб - суб'єктів господарювання тощо.

Дуже важливим для забезпечення комплексного обслуговування громадян та юридичних осіб зі сторони органів державної влади є впровадження принципу «єдиного вікна». За цим принципом всі довідки від органів виконавчої влади, необхідні для надання тієї чи іншої адміністративної послуги конкретній фізичній або юридичній особі забезпечує та отримує відповідний орган виконавчої влади, до якого звернулись за наданням послуги. Для практичного впровадження такого принципу потрібна організація інформаційної взаємодії різних органів виконавчої влади. Існують декілька нормативно-правових актів, які регулюють саме питання взаємодії органів виконавчої влади.

Наприклад, Кабінет Міністрів України затвердив Порядок взаємодії органів виконавчої влади щодо обміну інформацією, необхідною для обчислення і справляння плати за землю. Цей Порядок встановлює механізм обміну інформацією, необхідною для обчислення і справляння земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі - інформаційний обмін), між органами виконавчої влади одночасно у письмовій та електронній формах.

Іншим прикладом є Порядок взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Цим Порядком врегульовано процедуру та умови обміну відомостями (повідомленнями) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Учасниками процесу обміну відомостями є:

-на центральному рівні - Держпідприємництво України, Держкомстат України, ДПАУкраїни, Пенсійний фонд України, Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Державний центр зайнятості - виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

-на регіональному рівні - державні реєстратори, Держпідприємництво України, регіональні та районні органи Державної податкової служби, районні (міжрайонні) та міські виконавчі дирекції відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення, робочі органи виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Головні управління Пенсійного фонду України у регіонах.

У 2004 році Державна митна служба України розпочала експеримент з використання електронної форми декларування. Для забезпечення проведення цього експерименту були затверджені Тимчасові правила митного контролю і митного оформлення товарів і транспортних засобів, що декларуються з поданням вантажної митної декларації в електронній формі. При цьому регламентовано застосування електронного цифрового підпису в електронних документах відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" на договірних засадах.

Однією із істотних умов надання платних адміністративних (урядових) послуг за допомогою технологій е-урядування є наявність в державі системи масових електронних платежів. Значні зусилля щодо впровадження Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП) докладає Національний банк України. З цією метою ним затверджені такі нормативно-правові акти: Тимчасове положення про Національну систему масових електронних платежів, Правила Національної системи масових електронних платежів та Програма розвитку Національної системи масових електронних платежів на 2006 - 2008 роки. До основних завдань Програми належать:

-збільшення частки безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток, які найбільш повно відповідають вимогам безпеки (смарт-картки), у загальному обсязі операцій, що здійснюються з використанням платіжних карток в Україні;

-досягнення за кількісними та якісними показниками роботи НСМЕП рівня платіжної системи загальнодержавного значення;

-зменшення суспільних витрат на підтримку готівкового грошового обігу шляхом впровадження масових безготівкових розрахунків населення у сфері торгівлі та послуг в Україні.

Сьогодні практично усіма обласними державними адміністраціями визначено перелік адміністративних послуг, однак із них одиниці реалізуються в електронному режимі.