Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми. При підготовці першого питання треба уявити, що логіка заміщення дихотомії «локальне/глобальне» дихотомією «територіальне / детериторизоване» має місце у

При підготовці першого питання треба уявити, що логіка заміщення дихотомії «локальне/глобальне» дихотомією «територіальне / детериторизоване» має місце у праці М. Уотерса «Глобалізація» (1995 р.). Фундаментом теорії глобалізації за М. Уотерсом є концепція відносин між соціальною організацією та територіальністю, які в кожний історичний момент детермінуються одним з трьох типів обміну:

- матеріальним (економічним);

- політичним;

- символічним (культурним).

При цьому матеріальні обміни мають тенденцію до локалізації соціальних відносин: виробництво товарів передбачає концентрацію у певному місті робочої сили, сировини, капіталу тощо. Політичні обміни мають тенденцію до інтернаціоналізації – територіальної експансії соціальних відносин. Символічні (культурні) обміни мають тенденцію до вивільнення соціальних відносин із просторових рамок (процес утворення і трансляції інтелектуальної та естетичної інформації, пов’язаний з її легким переміщенням на величезні відстані).

Тому глобалізація суспільства – це процес, що визначається переважанням культури над політикою та економікою.

М. Уотерс стверджує, що найбільше підпадають під глобалізацію ті виміри економіки, де переважає символічне опосередкування відносин (фінансовий ринок і споживання), що виражається принципами конзьюмеризму.

Менш глобалізованими є товарне виробництво і ринок праці. Таким чином, культура є найбільш глобалізованої сферою, оскільки соціальні відносини в ній максимально символізовані, а отже, можуть здійснюватися без прив’язки до певної території. Крім того, завдяки потокам інформаційних інструментів вплив культурної глобалізації передається до сфер економіки та політики, сприяючи тим самим інтенсифікацію їх розвитку).

При підготовці другого питання треба відзначити, щовчені, які орієнтуються на панівний у сучасній глобалістиці дискурс, адаптували поняття глобалізації та створили його перші теоретичні моделі. Прикладами тут можуть бути праця Е. Гідденса «Наслідки сучасності» (1990 р.) і праця Л. Склера «Соціологія глобальної системи» (1991 р.).

Е. Гідденс розглядає глобалізацію як продовження модернізації, якщо характеризувати її як автономізацію соціальних відносин від локальних умов взаємодій і поширенням дії деконтекстуалізуючих інститутів на весь світ.

Глобалізація досліджується Е. Гідденсом у чотирьох вимірах: це світова капіталістична економіка; система національних держав; світовий військовий порядок; міжнародний поділ праці, які можна об’єднати у дві системи: світова економіка та світова політика.

Зважаючи на те, що трансформація системи розглядається як на глобальному, так і на локальному рівнях, то, згідно з дихотомічною типологією, термін «глобалізація» відповідає теорії Е. Гідденса.

Л. Склер, як і Е. Гідденс, віддає перевагу використанню терміна «глобалізація» замість терміна «інтернаціоналізація», оскільки вважає, що найважливішим процесом є формування системи транснаціональних практик, які автономізуються від умов усередині національних держав і національно-державних інтересів у міжнародних відносинах.

Транснаціональні практики, за Л. Склером, існують на трьох рівнях: економічному, політичному, ідеолого-культурному.

На кожному з них транснаціональні практики створюють базовий інститут, що стимулює глобалізацію.

На рівні економіки: це транснаціональні компанії (ТНК).

На рівні політики – це транснаціональний клас олігархів;

На рівні ідеології та культури – це конзьюмеризм, який трактується як ідеологізована економічна практика або комерціалізована ідеологічна практика.

Логічна структура теорій Е. Гідденса і Л. Склера в загальних рисах є єдиною: глобалізація представлена як серія аналогічних тенденцій у різних інституціональних сферах, що в сукупності виступають як формування глобальної системи взаємозв’язку та взаємозалежності між локальними соціальними процесами.

Питання для самоконтролю

1. Визначте міждисциплінарний статус глобалістики.

2. Назвіть основні виміри глобалізація, які досліджуються Е. Гідденсом.

3. Назвіть сновні етапи становлення теоретичної бази глобалістики.

4. Визначте основні напрями діяльності сучасних шкіл глобалістики.

Завдання до самостійної роботи

Тести

1. До засновників і популяризаторів школи економічної соціології належать:

а) І. Уншліхт, А. Уорден, Г. Бем, В. Гейгер, К. Хейман;

б) Л. Фейєрбах, І. Фарж, Е. Флінн, А. Уоллес, М. Альперт;

в) І. Шумпетер, К. Поланьї, А. Турен, А. Етціоні, М. Вебер;

г) Ж. Дагер, Е. Атже, М. Брейді, Дж. Камерон, У. Фолкнер.

2. Основними науковими положеннями еколого-економічної школи є:

а) поєднання екологічних і економічних інтересів у процесах глобального розвитку;

б) зворотна реакція біосфери на процеси глобального розвитку внаслідок того, що глобальна природа є самоорганізованою системою, реакція якої є хоча і непрогнозованою, але неминучою в довгостроковому плані;

в) розвиток глобалістики з позицій загальносоціологічної теорії і методології. Перехід до інформаційного суспільства розглядається як магістральний шлях вирішення глобальних проблем;

г) визначеність економічних процесів сукупністю суспільних інститутів внаслідок того, що економіка є тісно пов’язаною з іншими сферами суспільного життя

3. В основі всіх теорій глобалізації покладена:

а) дихотомічна типологія соціальної організації «локальне / глобальне»;

б) типологія соціальної організації «глобальне / регіональне»;

в) типологія соціальної організації «регіональне / локальне»;

г) типологія соціальної організації «національне / інтернаціональне».

4. Перші детально розроблені теоретичні моделі глобалізації були створені у:

а) 1900 – 1910-х рр.;

б) 1920 – 1930-х рр.;

в) 1960 – 1970-х рр.;

г) 1980 – 1990-х рр.

5. Вчений І. Уоллерстайн у своїх працях щодо глобалістики:

а) проводить межу між традиційним типом інтеграції локальних суспільств – імперіями і сучасним типом – капіталістичною світовою економікою, що виникла у XV—XVI ст.;

б) досліджує трансформацію економічної системи не тільки на глобальному, але й на локальному рівнях;

в) розглядає глобалізацію як серію аналогічних, однопорядкових тенденцій у різноманітних інституціональних сферах, що в сукупності являють собою формування глобальної системи взаємозв’язку і взаємозалежності між локальними соціальними процесами;

г) визначає глобалізацію як серію змін, що емпірично фіксуються, різнорідних, але об’єднаних логікою перетворення світу на «єдине місце».

Термінологічний словник ключових понять: дихотомія «локальне/ глобальне», глобалістика, глобальна інституціоналізація світу, локалізація глобальності, теорія глобальної соціальності, віртуалізація, генезис глобалістики як науки, предмет глобалістикиє

Рекомендована література [ 1, 2, 3, 15, 17, 18]

Тема 4. Становлення глобальної економіки

План вивчення теми

1. Геополітичний атлас світу.

2. Міжнародні організації в інституційному середовищі глобальних трансформацій.

Навчальні цілі: закріпити, поглибити, розширити, систематизувати знання студентів щодо питань відносногеополітичного атласу світу та ролі міжнародних організацій в умовах глобальних трансформацій.