Види страхування. Обов'язкове страхування

Страхування можна класифікувати за різними підставами. Залежно від об'єкта страхування:

— майнове страхування;

— особисте страхування.

Об'єктом майнового страхування є майнові інтереси, які пов'язано з володінням, користуванням і розпорядженням май­ном. Об'єктом особистого страхування виступають особисті блага громадянина, які пов'язано з його життям, здоров'ям, праце­здатністю та пенсійним забезпеченням. До того ж об'єктами стра­хування відповідальності виступають обов'язки страхувальників виконувати договірні умови щодо поставок продукції, погашен­ня заборгованості кредиторам або відшкодування матеріальної чи іншої школи в випадку її нанесення іншою особою'.

1 Воронова Л. К., Кучерявенко Н. П. Финансовое право: пособие. - Харьков: Легас, 2003. - С. 259.

' Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування на випа­док безробіття: Закон України від 2 березня 2000 р. // Відомості Вер­ховної Ради України. - 2000. - №22. - Ст. 171.

2 Фінансове право: Підручник / Відп. реї Л. К. Воронова. - Харків: Консум, 1998 - С. 318.

Глава 12

Правове регулювання загальнообов'язкового...

Державне страхування здійснюють у формі обов'язкового й добровільного страхування. Добровільне здійснюють на основі договору між страхувальниками й страховиками. Порядок його укладення, виконання та розривання регулює цивільне законо­давство, Застосовують у вигляді страхування життя, майна, транспортних засобів, які належать громадянам тощо¹. Обо­в'язковим є страхування, яке здійснюють у силу закону. Умо­ви й порядок проведення обов'язкового страхування визнача­ють відповідні нормативні фінансово-правові акти. Обов'язко­ве страхування може виступати в двох формах: у вигляді обов'язкового державного страхування, яке здійснюють за ра­хунок коштів бюджету, й обов'язкового страхування, яке здійснюють за рахунок коштів самих страховиків.

Обов'язкове державне страхування виступає в формі со­ціального страхування, яке регулює спеціальне законодавство України. Обов'язкове державне соціальне страхування регу­люють «Основи законодавства України про обов'язкове дер­жавне страхування»² та інші законодавчі акти, що деталізу­ють і роз'яснюють положення Основ. Обов'язкове державне страхування становить систему прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає ма­теріальне забезпечення громадян на випадок хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати году­вальника, безробіття з незалежних від них обставин, по ста­рості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, які формують шляхом сплати страхових внесків власником або вповноваженим ним органом, громадя­нами, а також бюджетних і інших джерел.

Обов'язковому державному соціальному страхуванню підля­гають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (кон­тракту):

- у фізичних осіб і на підприємствах, установах, організа­ціях, незалежно віл форми власності;

¹ Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - _№40-41. - Ст. 356 (гл. 67).

¹ Основи законодавства України про обов'язкове державне страху­вання: Закон України від 14 січня 1998 року / / Відомості Верховної Ради України. - 1998- - № 23. - Ст. 121.

2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.

Залежно від страхового випадку, Основами закріплено такі види обов'язкового державного соціального страхування:

1. Пенсійне державне страхування. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування закріплено як загальнодержав­ний збір у ст. 14 Закону України «Про систему оподаткуван­ня». Механізм його справляння регулює Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року і Закон України «Про загальнообов'язко­ве державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року. Тре­ба відзначити, що з 1 січня 2004 року діють два види платежів до Пенсійного фонду внески на загальнообов'язкове дер­жавне пенсійне страхування і збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому на внески не поширено дію ні загального (Закон України «Про систему оподаткування»), ані спеціального (Закон України «Про порядок погашення зобо­в'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») податкового законодавства. Разом з тим дія Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсій­не страхування», який регулює всі основні питання, пов'язані зі сплатою пенсійних внесків, продовжено до 1 січня 2005 року, але застосовується він у частині, яка не суперечить Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страху­вання»¹. Державне соціальне пенсійне страхування є системою гарантованого забезпечення громадян трудовими пенсіями, яке здійснюють за рахунок страхових внесків, що надходять згідно з чинним законодавством. Відповідно до системи державного соціального пенсійного страхування призначають такі види пенсій; по старості (за віком); по інвалідності; у зв'язку з втра­тою годувальника; в зв'язку з особливими умовами праці; за вислугою років. Основним критерієм диференціації умов і норм державного соціального пенсійного страхування визнають тру­довий стаж, умови й оплату праці. Ставки збору, що справля­ють до Пенсійного фонду, диференційовано залежно від плат­ника й об'єкта оподаткування, наприклад:

¹ Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 37 - Ст. 237, Офіційний вісник України. - 2003. - № 33. - Ст. 1770.

1) для суб'єктів підприємницької діяльності різних форм
власності, їхніх об'єднань, бюджетних, суспільних та інших
установ і організацій, їхніх філій, об'єднань громадян та інших
юридичних осіб, а також фізичних осіб -- суб'єктів підприєм­-
ницької діяльності, які використовують труд найманих праців­-
ників, - 32% від об'єкта оподаткування;

2) з фізичних осіб, які працюють на умовах трудового дого-­
вору (контракту), та з фізичних осіб, які виконують роботи
(послуги) за цивільно-правовими договорами, - у розмірі 1 %
від сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого згідно з
Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», якщо
такий дохід не перевищує 150 гривень і 2% — якщо такий дохід
перевищує 150 гривень;

3) з юридичних і фізичних осіб, які здійснюють операції з
купівлі-продажу валюти, збір до Пенсійного фонду справля­-
ють із суми операцій з купівлі-продажу валюти в розмірі 1,5%;

4) із суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють
торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), пла­-
тини й дорогоцінного каміння, цей збір справляють у розмірі
5% від вартості реалізованих ювелірних виробів;

5) з юридичних і фізичних осіб лід час відчуження легко­-
вих автомобілів (крім тих, якими забезпечують інвалідів, і тих
автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за зако­ном) збір до Пенсійного фонду справляють у розмірі 3% від вартості легкового автомобіля тощо.

Обчислення й сплату цього платежу здійснюють згідно з Постановою КМУ «Про порядок сплати збору на обов'язко­ве пенсійне страхування з окремих видів господарських опе­рацій» від 3 листопада 1998 р., а також з Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахо­ваними особами внесків на загальнообов'язкове державне пен­сійне страхування до Пенсійного фонду України від 19 груд­ня 2003 року¹.

2. Державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, зумовленими

1 Офіційний вісник У країни. – 1998. - № 44. – Ст.. 1632; 2004. - № 3. – Ст. 148.

народженням і похованням. Цей вид збору на обов'язкове со­ціальне страхування справляють на основі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовлени­ми народженням та похованням» від 18 січня 2001 року¹. Встановлено такі розміри цього платежу:

1) для роботодавців — 2,9% суми фактичних витрат на
оплату праці найманих працівників, що включають витрати
на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші зао­-
хочувальні й компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній
формі, які визначають згідно з нормативно-правовими акта­-
ми, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату
праці», та підлягають оподаткуванню податком з доходів фізич­-
них осіб;

2) для найманих працівників - від суми оплати праці, що
включає основиу та додаткову заробітну плату, а також інші
заохочувальні й компенсаційні виплати, в тому числі в нату­-
ральній формі, які підлягають оподаткуванню податком з до­
ходів фізичних осіб;

0,25% - для найманих працівників-інвалідів, які працю­ють на підприємствах і в організаціях українських товариств глухих і сліпих;

0,5% - для найманих працівників.

3. Медичне страхування. Відповідно до ст. 49 Конституції Ук­раїни громадянам України гарантовано право на охорону здо­ров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Світова стра­хова медицина, як правило, складається із загальнообов'яз­кового і добровільного медичного страхування. В Україні загальнообов'язкового медичного страхування на загальнодер­жавному рівні не запроваджено, хоча про медичне страхування - як один із видів обов'язкового страхування згадано в ст. 7 Зако­ну України «Про страхування» від 7 березня 1996 року2.

На даному етапі існують лише окремі категорії осіб, щодо яких вимагається обов'язкове медичне страхування - наприк­лад, іноземні на час їх тимчасового перебування на території

¹ Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 14. - Ст. 71.

² Там само. - 1996. - № 18. - Ст. 78.

Глава 12

Правове регулювання загальнообов'язкового... 251

України¹. До основних категорій громадян, які підлягатимуть загальнообов'язковому державному соціальному медичному страхуванню, можна віднести:

- громадян України, іноземців і осіб без громадянства, які
працюють на підприємствах, в установах і організаціях, неза­-
лежно від форми власності, виду діяльності й господарювання;

- громадян, які працюють у громадян-підприємців або у фізичних осіб, що на договірних чи інших умовах використо­вують працю найманих робітників, у тому числі тих, хто вико­нує роботу на умовах трудового договору, за договорами ци­вільно-правового характеру або на інших умовах, передбаче­них законодавством;

- членів колективних або орендних підприємств, сільсько­-
господарських кооперативів і фермерських господарств;

- громадян, які працюють на іноземних підприємствах, установах чи організаціях, що провадять діяльність на тери­торії України;

- осіб, трудовий договір із якими розірвано в зв'язку зі змінами в організації виробництва й праці, та за якими згідно із законодавством зберігають середню заробітну плату за попе­реднім місцем роботи;

- осіб, яким надано відпустку по догляду за дитиною тощо.
Особи, які підлягають загальнообов'язковому державному

соціальному медичному страхуванню, отримуватимуть свідоцтво, порядок видачі та зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України. Згідно з проектом закону страховиком визначено Фонд загальнообов'язкового державного соціального медичного стра­хування, повноваження якого передбачають права:

— вимагати від страхувальників і застрахованих осіб своє­часної сплати страхових зборів і дотримання законодавства в сфері медичного страхування;

¹ Про затвердження Порядку надання медичної допомоги іноземним

громадянам, які тимчасово перебувають на території України: Постано­ва Кабінету Міністрів України віл 28 січня 1997 р -№ 79 // Офіційний вісник України. - 1997. - № 5. - С. 149; Про вдосконалення Поряд­ку падання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України: Постанова Кабінету Міністрів Укра­їни вії 17 вересня 1997 р. № 1021 // Офіційний вісник України. — 1997. -№ 38. - С. 39.

- укладати договори про надання медичної допомоги за цим
видом страхування;

- здійснювати перевірку правильності нарахування й по­-
вноти сплати страхувальниками страхових зборів і отримувати
потрібні документи й пояснення;

- розробляти пропозиції щодо розміру страхових зборів;

- брати участь у визначенні розмірів страхових зборів за

надання медичної допомоги;

- порушувати відповідно до законодавства питання про притягнення посадових осіб до відповідальності за порушення законодавства в сфері медичного страхування;

- застосовувати стягнення, передбачені цим та іншими за­-
конами.

Передбачуваний порядок сплати страхових зборів є та­ким: 50% розміру нарахованих зборів за застрахованих осіб будуть сплачувати страхувальники-роботодавці й 50% -- заст­раховані особи. Розміри страхових зборів на медичне страху­вання щороку встановлюватиме Верховна Рада України; розмір страхових зборів на загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування -- у відсотках від виплат (доходу), з яких обчислюють страхові збори, а саме:

- для роботодавців — від сум фактичних витрат на оплату
праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають
оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб;

- для застрахованих -- працюючих осіб -- від сум оподат­-
ковуваного доходу (прибутку);

- для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу, а також осіб (та членів їхніх сімей), які провалять підприємницьку діяльність, - від сум сукупного оподатковуваного доходу (прибутку). Для деяких інших категорій застрахованих (добровільно застрахо­ваних осіб, які проходять строкову службу тощо) в проекті передбачено окремий механізм нарахування страхових зборів. Другим видом медичного страхування є добровільне медич­не страхування (ст. 6 Закону України «Про страхування»), при якому за рахунок страхових внесків страхувальників (яки­ми можуть бути самі застраховані особи або треті особи) фор­мують страхові резерви страхових компаній, з яких при на-

Глава 12

Правове регулювання загальнообов'язкового...

станні страхового випадку і оплачують медичні послуги, що надають застрахованій особі. З урахуванням їх соціального значення договори страхування взагалі й добровільного медич­ного страхування належать до сфери регулювання цивільного законодавства.

4. Державне соціальне страхування від нещасного випадку
на виробництві та професійного захворювання, які спричини
.їй втрату працездатності. Цей вид соціального збору справ­-
ляють згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове дер­-
жавне соціальне страхування від нещасного випадку на вироб-­
ництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності» від 22 лютого 2001 року¹. Розмір страхового
внеску залежить від класу професійного ризику виробництва,
до якого належить підприємство. Розрахунок розміру страхо-­
вого внеску для кожного підприємства здійснює Фонд соціаль­-
ного страхування від нещасних випадків згідно з Порядком
визначення страхових тарифів для підприємств, установ і орга­-
нізацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещас­-
ного випадку на виробництві та професійного захворювання,
який затверджує Кабінет Міністрів України.

5. Державне соціальне страхування па випадок безробіт­-
тя є системою гарантованого забезпечення застрахованих осіб
грошовою допомогою, яку здійснюють за рахунок страхових
внесків відповідно до законодавства. Основним критерієм ди­-
ференціації внесків страхувальників на цілі державного со-­
ціального страхування від безробіття є встановлений у законо­-
давчому порядку рівень соціального ризику втрати роботи з
урахуванням перспективи зайнятості населення цієї галузі в
даному регіоні. Цей вид соціального збору справляють згідно з
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціаль­-
не страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року2.
Цей вид платежу справляють у таких розмірах:

- для роботодавців - 1,9% суми фактичних витрат на оп­лату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плащ, Інші заохочу­вальні й компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній

формі, які визначають згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату прані», та підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб;

- для найманих працівників -0,5% суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні й компенсаційні виплати, в тому числі а нату­ральній формі, які підлягають оподаткуванню податком з до­ходів фізичних осіб;

- на підприємствах і в організаціях громадських органі­зацій інвалідів, де, кількість інвалідів становить не менше 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25% відсотків суми витрат на оплату праці, роботодавці звільняються від сплати внесків у частині витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів;

- роботодавців підприємств і організацій українських това­риств глухих і сліпих звільнено від сплати внесків.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

/. Поняття страхування та його види.

2. Основні ознаки страхування.

3. Функції страхування,

4. Особливості участі держави в страховій діяльності.

5. Зміст обов'язкового державного страхування.

6. Види обов'язкового страхування.

7. Обов'язкове державне соціальне страхування.

8. Зміст інституту обов'язкового страхування.

¹ Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 46-47. Ст.. 403.

2 Там само, - 2000. - № 22. - Ст. 171.

Правові основи грошового обороту

Глава 13