Тема 1. Вітчизняний досвід управління якістю продукції

1. Сутність якості, фактори впливу, історичний розвиток

2. Вітчизняні системи управління якістю продукції

2.1. Огляд вітчизняних систем управління якістю продукції

2.2. Структура, основні функції, порядок розробки і впровадження колективної системи управління якістю

1. В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством.

Якість продукції (ЯП) – це сукупність її властивостей і характеристик, що зумовлюють спроможність даної продукції задовольнити потреби споживачів згідно з її цільовим призначенням (рис.14).

Рис. 14. Основні вимоги споживачів до якості продукції, робіт та послуг

Процес дотримання і підвищення якості продукції можливо регулювати системою контролю якості, а також процесом створення якості (рис.15). Ієрархія якості всередині підприємства є основою піраміди якості (рис.16).

Методичною основою проблеми забезпечення якості є так звана “петля якості”. На якість продукції впливає певна кількість факторів, які об’єднують в 4 групи:

I. Технічні фактори: належать конструкція, схема послідовного зв’язку елементів, система резервування та зберігання продукції, технологія виготовлення продукції (в тому числі сільськогосподарського виробництва) та ін.

II. До організаційних факторів належать: розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, сезонність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред’явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, споживання (експлуатації), технічного обслуговування, ремонту та ін.

III. До економічних факторів належать: ціна продукції та послуг, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень витрат праці на виробництво, технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та інше.

IV. В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними і емоціональними особливостями, тобто мова йде про суб’єктивні фактори, які по різному впливають на розглянуті вище фактори.

Споживачі

Етап 1. Усвідомлення потреби

Відгуки

Маркетингова служба

Етап 2. Інтерпретація потреби. Виявлення вимог до якості

Науково-дослідні, досвідно-конструкторські підрозділи

Етап 3. Втілення вимог до якості в зразку продукції

Виробництво

Етап 4. Реалізація вимог до якості в продукції що випускається

Збут

Етап 5. Реалізація вимог до якості в товарі

Споживачі

Етап 6. Задоволення потреб (оцінка якості споживачем)

Рис.15. Укрупнений процес «створення якості»

Загальна якість

Якість фірм

Якість діяльності

Якість продукції

Рис. 16. Піраміда якості

Управління якістю датується 1905 роком і відображене у системі Тейлора:

ü Вимоги до якісної продукції у вигляді шаблонів

ü Контроль здійснюється спеціалістами

ü Поділ продукції на якісну і дефектну

Великий вклад у формуванні оцінки якості зроблено Е. Демінгом, розроблено відомий «цикл Демінга», або цикл PDCA (рис.17).

Рис.17. Цикл Демінга

У 40-х – 50-і рр. запропоновано модель загального контролю якості TQC (рис. 18).

Загальний контроль якості (Total Quality Control)

Етап 1. Розробка якості

Етап 2. Підтримка якості

Етап 3. Вдосконалення якості

Рис. 18. Зміст моделі Загального контролю над якістю

У 1951 р. розроблено керування з метою управління якістю Джозефом Джураном (рис.19).

Стратегічні аспекти якості в організації

Планування якості

Поліпшення якості

Управління якістю

Вибір цільового ринку

Розробка виробничого процесу для пропонованого продукту

Перевірка можливості випуску пропонованого продукту в умовах розробленого виробничого процесу

Оптимізація розробленого виробничого процесу

Визначення потреб цільового ринку

Розробка продукту, відповідного потребам цільового ринку

Реалізація виробничого процесу

Оптимізація характеристик продукту з погляду задоволення потреб ринку і товаровиробника

Рис. 19. Трилогія якості Джурана

Філіп Кросбі розробив концепцію бездефектної роботи, яка називається системою «нульових дефектів». Як наслідок, у 1950 р. склалися передумови концепції управління якістю, орієнтованої на задоволення потреб споживачів і концепції загального управління якістю (TQM). У 1951 р. в Японії була затверджена премія Демінга.

1970-1980 рр. розроблено основні принципи управління якістю, які можна використовувати для підприємств різних галузей, в тому числі і в агропромисловому комплексі.

Альтернативні погляди на еволюцію підходів до управління якістю відображені у таблиці 4.

Таблиця 4