Влаштування протипожежних розривів між будинками

Протипожежна перешкода — конструкція у вигляді стіни, пере­городки, перекриття або об'ємний елемент будника, призначені для запобігання поширенню пожежі у прилеглих до них приміщен­нях протягом нормованого часу.

До протипожежних перешкод ставиться ряд вимог. Протипо­жежні стіни мають спиратися на фундаменти, фундаментні бал­ки, встановлюватися на всю висоту будинку, перетинати всі по­верхи і конструкції. Вони мають бути вище даху не менше як на 60 см, якщо хоч один з елементів горища виконаний з горючих мате­ріалів, і на 30 см, якщо елементи горища виготовлені з важкоспалимих матеріалів (крім даху). Протипожежні стіни можуть не підніматися над дахом, якщо всі елементи горища, за винятком даху, виконані з негорючих матеріалів. У протипожежних стінах дозволяється прокладати вентиляційні і димові канали так, щоб у місцях їх розміщення межа вогнестійкості протипожежної стіни з кожного боку канала була не менше 2,5 год.

Для розподілу будинків на протипожежні відсіки замість про­типожежних стін допускаються протипожежні зони, які викону­ються у вигляді вставки по всій ширині і висоті будинку. Вставка — Це частина об'єму будинка, яка утворюється протипожежними стінами (мінімальна межа вогнестійкості — 0,75 год). Ширина зони — не менше 12 м. У межах зони не дозволяється зберігати горючі ре­човини.

На межах зони з пожежними відсіками передбачаються верти­кальні діафрагми і дренчерні водяні завіси відповідно до СНиП 2.04.09-84. У межах зони ставлять пожежні сходи на дах, а в зовнішніх стінах зони — двері або ворота.

Отвори у протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси тощо) проти поширення вогню та продуктів горіння.

Не допускається встановлювати будь-які пристрої, які пере­шкоджають нормальному закриванню протипожежних та проти- димних дверей, а також знімати пристрої для їх самозакривання.

У разі перетинання протипожежних перешкод (стін, перегородок, перекриттів, загороджувальних конструкцій) різними комунікація­ми зазори (отвори), що утворилися між цими конструкціями та кому­нікаціями, повинні бути наглухо зашпаровані неспалимим матеріа­лом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнен- ня, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод.

При складанні генеральних планів підприємств з точки зору пожежної безпеки важливо забезпечувати відповідні віддалі від меж підприємств до інших підприємств і будинків. Ці відстані залежать від ступеня вогнестійкості будинків і споруд, а також пожежної небезпеки виробництв, які в них розташовані.

Дня захисту конструкцій із металу, дерева, полімерів застосову­ють відповідні речовини (штукатурка, спеціальні фарби, лаки, об­мазки тощо). Зниження горючості полімерних матеріалів дося­гається введенням в них наповнювачів, антипіренів, нанесенням вогнезахисних покриттів. Як наповнювачі застосовуються крейда, каолін, графіт, вермикуліт, перліт, керамзит. Антипірени захища­ють деревину і полімери. При нагріванні вони виділяють негорючі речовини, перешкоджають розкладу деревини і виділенню горю­чих газів. Змішуючись з полімерами, вони утворюють однорідну суміш. Після просочування антипіренами дерев'яних конструкцій, тка­нин та інших горючих матеріалів повинен буги складений акт про проведення роботи підрядною організацією. Після закінчення термінів дії просочування та у разі втрати або погіршення вогне­захисних властивостей обробку (просочування) треба повторити. Перевірку стану вогнезахисної обробки слід проводити не менше одного разу на рік зі складанням акта перевірки.

При виникненні пожежі на початковій стадії виділяється тепло, токсичні продукти згоряння, можливі обвалення конструкцій. Тому слід враховувати необхідність евакуації людей у визначені терміни. Показником ефективності евакуації є час, протягом котрого люди можуть при необхідності залишити окремі приміщення і будинок загалом. Безпека евакуації досягається тоді, коли тривалість еваку­ації людей в окремих приміщеннях і будинку загалом не перевищує критичної тривалості пожежі, яка становить небезпеку для людей.