Послідовність розрахунку місцевого відсмоктувача та вибір джерела розрідження

Головним завданням розрахунку є вибір джерела розрідження, тобто вентилятора або вакуум-насосу за двома параметрами

а) потрібна продуктивність, м³/год;

б) перепад тиску або розрідження, яке створює джерело розрідження

Продуктивність джерела повинна дорівнювати або перевищувати розрахований об'єм видаленого повітря. Перепад тиску повинен бути більшим загального гідравлічного опору при переміщенні повітря через вентиляційну сітку.

1. Вибирається конструкція місцевого відсмоктувача.

2. Складається схема вентиляційної сітки

1 – відсмоктувальна насадка; 2– з’єднаній шланг; 3 – гнучкий шланг; 4– фільтр; 5– джерело розрядження.

Рисунок 3 – Схема вентиляційної сітки для одній зварювальний горілки

3. Визначається загальна кількість повітря яке відводиться через місцевий відсос, м³/год

Q=n*Q₁

4. Визначається швидкість повітря на різних дільницях вентиляційної сітки, м/с:

5. Визначаються втрати тиску у вентиляційної сітки на кожної ділянці на місцевих опорів, Па:

· на вході в відсос:

де ρ₀ – густина повітря при нормальних умовах, ρ₀=1,279 кг/м³;

ξ₀– коефіцієнт місцевого опору. Він залежить від форми та розмірів каналу (шлангів) (додаток Е)

1/⁰С – коефіцієнт об’ємного розширення

· на з’єднувальному шлангу:

· на фільтрі

де ξ – коефіцієнт місцевого опору:

для рукавного фільтра – 8…10

для циклонів – 4…6

для електрофільтрів – 7…9

Сумарні витрати тиску на місцевих опорах:

ΣН_М=Н_мо+Н_м1+ Н_м2

Втрати тиску на тертя розраховуються за формулою:

де µ – коефіцієнт тертя. Для стальних труб µ = 0,025, для пластмасових – µ = 0,04, для резинотканевих µ = 0,05;

l – довжина дільниці, м

d – діаметр труби, м

Втрати тиску на тертя можна також визначити за спрощеною формулою, Па

ΣН_тр= Н_тр1+Н_тр2=R₁l₁+R₂l₂

де R₁, R₂ – втрати тиску на 1 м довжини труби, Па/м, визначаються по графікам в залежності від діаметра труби та швидкості повітря Для резинотканевих або пластмасових труб цей графік приведено в роботах

[15, 19].

Розраховуються втрати тиску повітря на місцевих опорах та втрати тиску на тертя

Σ Н = Σ Н_тр + Σ Н_м

6. Вибирається вентилятор або інше джерело розрідження в залежності від втрати кількості повітря, та необхідного перепаду тиску.

Визначається потужність електродвигуна вентилятора, кВт:

N= (Σ Н·Q·10^-3) / (3600·η_в)

де η_в – коефіцієнт корисної дії вентилятора. Визначається за графіком характеристик вентилятора [15].

Питання для підготовки до іспиту

1 Система управління охороною праці в галузі (СУОПГ), її особливості. Функції і задачі СУОПГ.

2 Система управління охороною праці на підприємстві (СУОПП), її складові. Функції і задачі СУОПП.

3 Стимулювання діяльності з охорони праці. Оцінка ефективності системи управління охороною праці на підприємстві.

4 Відомчий контроль з охорони праці: служба охорони праці підприємства, комісія з питань ОП підприємства.

5 Відшкодування шкоди працівникам у випадку ушкодження їхнього здоров'я.

6 Методи аналізу виробничого травматизму. Характеристика основних показників, які характеризують стан виробничого травматизму на підприємстві.

7 Характеристика основних причин травматизму і профзахворювань. Основні напрями і заходи щодо профілактики травматизму і профзахворювань.

8 Розслідування нещасних випадків, профзахворювань і аварій – загальні положення.

9 Порядок проведення розслідування нещасних випадків, профзахворювань і аварій.

10 Порядок відшкодування збитку у випадку ушкодження здоров’я, зв’язаним з виконанням трудових обов’язків.

11 Види відшкодування збитку. Відшкодування втраченого заробітку, виплата одноразової допомоги, виплати по наданню медичної і соціальної допомоги, відшкодування морального збитку.

12 Визначення розміру збитку, порядок і терміни виплат. Відшкодування збитку у випадку смерті потерпілого.

13 Характеристика основних небезпечних і шкідливих виробничих факторів в галузі.

14 Класифікація факторів умов праці. Визначення гігієнічного класу робіт за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища.

15 Основні цілі й задачі атестації робочих місць, її організація, періодичність.

16 Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці. Карта умов праці.

17 Аналітична оцінка умов праці: категорія важкості праці, коефіцієнт умов праці, оцінка безпеки технологічного устаткування.

18 Загальні вимоги безпеки до технологічного устаткування. Загальна характеристика засобів захисту, застосовуваних у конструкції виробничого устаткування.

19 Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів. Основні заходи щодо забезпечення безпечної дії небезпечних об’єктів.

20 Безпека експлуатації судин, апаратів і систем з надлишковим тиском.

21 Особливості трудового процесу на підприємствах машинобудування. Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів (Н і ШВФ) у зварювально-складальних цехах.

22 Системи вентиляції у зварювальних цехах. Принципи розрахунку місцевої вентиляції та місцевого відсмоктувача.

23 Електробезпека у зварювальному виробництві та принцип розрахунку захисного заземлення.

24 Загальні вимоги безпеки до зварювально-складальному цеху: вентиляція, освітлення, електро- та пожежобезпека.

25 Забезпечення чистоти повітря й оптимальних параметрів мікроклімату у зварювальних цехах.

26 Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.

27 Вимоги охорони праці до розміщення промислового об'єкта, до пристрою будинків і приміщень.

28 Вимоги охорони праці до організації робочих місць (РМ). Ергономічна оцінка РМ.

29 Пожежна небезпека у зварювальних цехах та заходи профілактики.

30 Заходи щодо захисту навколишнього середовища при проведенні зварювальних робіт.

31 Засоби індивідуального захисту для зварювальних робіт.

32 Вимоги безпеки при автоматичному та напівавтоматичному зварюванні.

33 Вимоги безпеки при плазмової обробці.

34 Вимоги безпеки при газовім зварюванні та різанні металів.

35 Вимоги до матеріалів і заготовок, їх зберігання та транспортування.

36 Вимоги до виробничих приміщень.

37 Вимоги безпеки до автоматичних, автоматичних, автоматизованих та механізованих ліній та дільниць.