Виконання тестових завдань з питань теми заняття. Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу темі, є: виробництво

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу темі, є: виробництво, підприємство, система підприємства, технологічна структура виробництва, дискретне виробництво, неперервне виробництво, автоматизація виробництва, гнучкі виробничі системи.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах: Розглядаючи перше питання цієї теми "Типи виробництва", слід звернути увагу на те, що від виду діяльності підприємства, специфіки конкретних технічних і організаційних рішень значною мірою залежить

вибір типу виробництва.

Тип виробництва - це класифікаційна категорія виробництва, яка залежить від рівня спеціалізації, обсягу випуску продукції, стабільності, номенклатури виробів в умовах ринкової економіки тощо.

В нинішніх умовах господарювання розрізняють одиничний, серійний, масовий та змішаний тини виробництва. Одиничний тип виробництва характеризується широкою непостійною номенклату­рою продукції, невеликим обсягом випуску однакових виробів, які з часом не повторюються. Це обмежує можливість використання стан­дартних конструкторсько-технологічних рішень. Серійний тип ви­робництва має обмежену номенклатуру продукції, яка випускається серіями і періодично повторюється певними партіями (серіями). За­лежно від кількості виробів, що одночасно виробляються у серії, їх поділяють на дрібносерійні, середньо серійні і велико серійні вироб­ництва. Масовий тип виробництва характеризується безперервністю і відносно тривалим періодом виготовлення однорідної продукції обмеженої номенклатури у великих обсягах, вузькою спеціалізацією робочих місць, зорієнтованих на виконання однієї – двох постійно повторюваних операцій. Змішаний тип виробництва поєднує усі перелічені й може зустрічатись на будь-якому підприємстві. Так, на машинобудівних підприємствах складання здійснюється за ти­пом масового виробництва; виготовлення складальних одиниць - за серійним, а ряд процесів може здійснюватись як дрібносерійне або навіть одиничне виробництво.

Показником типу виробництва є коефіцієнт закріплення операцій за одним робочим місцем к_м, тобто це відношення сукупності усіх технологічних операцій, що підлягають виконанню протягом місяця, до кількості робочих місць. Якщо коефіцієнт закріплення:

• к₃ < 10, то виробництво належить до масового або велико серійного;

• 10 < к_зс < 20, то виробництво належить до середньо серійного;

• 20 < к₃₀ < 40, то виробництво належить до дрібносерійного.

В одиничному виробництві коефіцієнт к не регламентується.

Завдання для самоконтролю:

1. Визначення типу виробництва.

2. Характеристика типів виробництва.

3. Коефіцієнт закріплення операцій за одним робочим місцем. Науково-технічна підготовка виробництва.

Будь-яке виробництво потребує значної підготовчої роботи, від конструкторської розробки (проекту) до випуску і реалізації продукції.

Підготовка до семінарських занить Під підготовкою виробництва мають на увазі сукупність взаємопов'язаних процесів, що забезпечують технічну і технологічну готовність підприємства до виробництва нових або модернізованих видів продукції заданого рівня якості.

Всю роботу з підготовки виробництва можна поділити на дві ча­стини: цикл наукових досліджень з питань створення або модернізації продукції, що випускається; проведення робіт з реалізації наукових розробок у виробництві, тобто проектно-конструкторська підготовка виробництва (технічна підготовка). Натомість технічна підготовка виробництва складається з кількох груп однорідних робіт: проектио-конструкторської підготовки; технологічної підготовки; організаційно-матеріальної підготовки. Усі ці групи робіт тісно взаємопов'язані між собою.

Науково-технічна підготовка виробництва здійснюється за до­помогою двох форм зв'язку науки з виробництвом: через науково-технічні центри, що створюються на основі виробничо-господарських комплексів; через спеціалізовані галузеві науково-дослідні і проектно-конструкторські організації, внз, дослідні лабораторії, конструкторські і технологічні відділи та бюро, експериментальні цехи та дільниці.

Залежно від рівня розподілу праці у процесі створення, освоєння і виробництва нової продукції, її складності та інших чинників підготовка виробництва поділяється на: міжгалузеву; галузеву; заводську.

Наукові дослідження за своєю спрямованістю поділяють на: теоретичні (їх результатом є відкриття, що утворюють відправну базу для творчого мислення і подальших пошуків); прикладні (полягають у практичному застосуванні теоретичних знань).

У складі конструкторських бюро, технічних відділів підприємств створюються патентні відділи, які займаються патентно-ліцензійною ро­ботою. Авторство результатів науково-технічної творчості охороняється законом і засвідчується такими докумеїдами, що видаються авторам: диплом (на відкриття); авторське свідоцтво або патент (на винахід); свідоцтво (на раціоналізаторську пропозицію). Запатентований винахід є власністю патентовласника і може бути використаний тільки з його згоди, шляхом видачі дозволу або переуступки патентних прав за відповідну плату, тобто шляхом придбання ліцензії.

Автоматизація виробництва, Найбільш досконалою фор­мою організації виробництва є потокова. Вона характеризується диференціацією процесу виробництва, постійним закріпленням операцій за робочим місцем, спеціалізацією устаткування, розміщенням робочих місць за ходом виробничого процесу, а в ряді випадків - синхронізацією операцій, тобто збігом моменту закінчення попередньої операції з по­чатком наступної.

Автоматичні потокові лінії (АПЛ) - це сукупність машин, які авто­матично, без участі людини, виконують задані технологічні операції, зокрема транспортування, контроль якості тощо.

АПЛ поділяються за ступенем спеціалізації: на однопредметні та багатопредметні; за кількістю деталей, що одночасно виготовляються на лінії: із поштучним обробленням та із багатодетальпим обробленням (одночасно обробляється уся партія виробів); за характером транспор­тування деталей та типом кінематичного зв'язку між устаткуванням: на лінії з безпосередньою передачею деталей з одного верстата на інший за проміжок часу, що дорівнює такту (зв'язок між верстатами-автоматами жорсткий; на робочих місцях обов'язково утворюється технологічний запас деталей), лінії з передачею деталей трашпорте-ром (зв'язок між верстатами також жорсткий і робляться транспортні запаси деталей) та на бункерні потокові лінії (окремі верстати-автомати мають бункери, куди направляються деталі після обробки. Всі бункери пов'язані між собою автоматичними транспортерами. Зв'язок між вер­статами на таких лініях гнучкий, тобто у разі виходу з ладу одного із верстатів АПЛ деякий час буде працювати, беручи деталі для обробки з бункера).

Гнучкі виробничі системи. Гнучке автоматизоване виробницт­во (ГАВ) - це автоматизоване виробництво широкої номенклатури

Підготовка до семінарських занять виробів, яке запрограмоване автоматично переходити від випуску одно го до випуску іншого виду продукції у межах встановленої номенкла­тури, а також дає змогу змінювати номенклатури виробів без зміни технологічного устаткування.

Основними процедурами й інструментами створення ГАВ і ГМ (гнучких модулів) є: наявність та використання сучасних операційних технологій виробництва (створення інтегрованої системи "дослідження-виробництво", використання на підприємстві інтегрованої системи організації виробничої діяльності, можливість створення продукції І заданими властивостями (матеріалів тощо), потрібною технологією, реальними можливостями підприємства щодо більш-менш швидкої реалізації розроблених технологій (технологічних процесів) та освоєння необхідних виробничих потужностей за рахунок автоматизації і комп'ютеризації виробництва й супутніх сфер діяльності цього підприємства (планування, постачання, збуту тощо); формування необхідної системи технічного забезпечення, яка охоплює створення (верстатів з числовим програмним управлінням, центрів обробки, ви­конання промислових робіт, що використовуються для заміни людини при виконанні багатократно повторюваних операцій, а також у разі виконання небезпечної, шкідливої і рутинної роботи, автоматизованих систем подавання матеріалів, виконання контрольних операцій тощо); побудова системи автоматизованого комплексного проектування і програмного забезпечення (система автоматизованого проектування, автоматичні системи планування та управління виробництвом); ство­рення єдиної інтегрованої виробничої системи, що є автоматизованою версією виробничого процесу і поєднанням перерахованих процедур та інструментів створення цієї системи, а також охоплює виробничі функції: проектування продукції і технологічного процесу; планування й управління; власне виробничий процес.

Змістовий модуль 2

Системи технологій матеріальної і нематеріальної сфери виробництва та їх використання в економічній діяльності

Семінарське заняття №5

Тема 5. Оцінка та вибір технологічних рішень на підприємстві

Питання для усного опитування та дискусії

1. Місце технологічних рішень у процесі виробництва.

2. Показники якості технологічних процесів.

3. Ефективність технологічних інновацій.

4. Особливості оцінки якості функціонування технологічних систем у часі.

5. Оцінка якості продукції на етапах виробництва і експлуатації.

6. Врахування ризиків при оцінці ефективності інноваційних процесів.

Аудиторна письмова робота