Термічний режим боліт

Термічний режим залежить і від водно-теплових властивостей торфу та мінеральних ґрунтів. Велику роль відіграє теплоємність і теплопровідність торфу, які, у свою чергу, залежать від об’ємного співвідношення органічної речовини, води і повітря в торф’яному відкладі. Чим більший уміст води у торфі, тим більша його теплоємність і тим повільніше він нагрівається й охолоджується.

З глибиною коливання t торф’яного відкладу зменшуються. В умовах помірного клімату добовий хід t в діяльному шарі торфового болота помітний лише до глибини 15-25 см, а сезонні коливання t – до глибини 3,0-3,5 м. На глибинах, що перевищують 35-40 см і 4-5 м, добові та сезонні зміни t зазвичай відсутні.

Величини добових і сезонних коливань t в торф’яному болоті менші, ніж у мінеральному ґрунті, і зменшуються зі збільшенням вологості ґрунту. Безпосередньо на поверхні болота добові коливання t значні, внаслідок малої передачі тепла на глибину, що сприяє підвищенню випаровування в денні години і раннім осіннім заморозкам у нічні години.

Замерзання боліт в умовах холодного та помірного клімату настає через 15-17 днів після переходу t повітря через нуль, тобто пізніше невеликих озер і річок. Болота перехідного типу починають замерзати одночасно із замерзанням мінеральних ґрунтів, а сфагнові болота – пізніше. Глибина промерзання торфоболотної маси – 19-42 см. Максимальна глибина промерзання торф’яників – до 60-65 см.

Відтавання боліт залежить від кліматичних умов, товщини мерзлого ґрунту, товщини снігового покриву і тому його строки, різні в різних болотних мікроландшафтах.