Кругообіг води в природі

Кругообіг води – це безперервний процес циркуляції води на земній кулі під впливом сонячної радіації та сили ваги. Найголовнішими складовими кругообігу є випаровування води, перенесення водяної пари на віддаль, конденсація водяної пари, випадання опадів.

Великий кругообіг охоплює сушу й океани і відбувається за схемою: океани – атмосфера – суша – океани. Водяна пара, що випаровується з поверхні океанів, переноситься вітрами на сушу, випадає на поверхню суші у вигляді атмосферних опадів, стікає до океану у вигляді поверхневого стоку (через річки), частина просочується в Землю, де утворює підземний стік і живить рослинність. Частина води потрапляє в повітря, випаровуючись із суші (із ґрунтів, водних басейнів), або через транспірацію рослинами тощо.

Малий кругообіг – це кругообіг над окремими океанами, материками або їхніми частинами. Малий відбувається за схемою: океан – атмосфера – океан. Водяна пара, що випаровується з поверхні океану, надходить в атмосферу, там конденсується й випадає у вигляді атмосферних опадів на поверхню океану.

Так, для малого кругообігу (у межах океану) рівняння водного балансу має такий вигляд: z₀ = x₀ + y₀; для великого кругообігу: z_c + y_c = x_c; для безстічних областей: z_б = x_б; z_з = x_з, для земної кулі в цілому: z₃ = z₀ + z_c + z_б = x₀ + x_c + x_б = x_з,

де: z₀ – середнє багаторічне випаровування з поверхні Світового океану; z_c – середнє багаторічне випаровування з поверхні периферійних областей суші; z_б – середнє багаторічне випаровування з поверхні безстічних областей; z₃ – середнє багаторічне випаровування з поверхні всієї земної кулі x₀ – середня багаторічна сума атмосферних опадів на поверхню Світового океану; x_c – те ж для периферійних областей суші; x_б – опади на поверхню безстічних областей; x_з – середня багаторічна сума опадів для всієї земної кулі; у₀ – середній багаторічний стік із суші.