Система освіти України

Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями. Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами (Закон “Про освіту”).

Система освіти складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти (Закон “Про освіту”).

Структура освіти охоплює: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.

Дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні. Дошкільна освіта – цілісний процес, спрямований на: забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних і фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду (Закон “Про дошкільну освіту”).

Загальна середня освіта – цілеспрямований процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності. Загальна середня освіта є обов’язковою основною складовою безперервної освіти. Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полі культурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави. (із Закону “Про загальну середню освіту”).

Позашкільна освіта – сукупність знань, умінь та навичок, що отримують вихованці, учні і слухачі в позашкільних закладах у час, вільний від навчання в загальноосвітніх та інших навчальних закладах; спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів,… задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні (Закон “Про позашкільну освіту”).

Професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України. Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту. Професійно-технічна освіта спрямована на формування у громадян професійних знань, умінь, навичок, розвиток духовності, культури, відповідного технічного, технологічного і екологічного мислення з метою створення умов для їх професійної діяльності. Професійно-технічна освіта здобувається у професійно-технічних навчальних закладах (Закони “Про освіту”, “ Про професійно-технічну освіту ”).

Вища освіта – рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, що ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації. (із Закону “Про вищу освіту”). Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації. Вища освіта здійснюється на базі повної загальної середньої освіти. До вищих закладів освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів, можуть прийматися особи, які мають базову загальну середню освіту (Закон “Про освіту”).

Післядипломна освіта – спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення й оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобуття раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду. Післядипломна освіта створює умови для безперервності та наступності освіти (Закон “Про вищу освіту”).

Аспірантура – в Україні основна форма підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів. Організована 1925 року. Існує очна (3 роки) із забезпеченням стипендією і заочна (4 роки). В аспірантуру приймають осіб, які виявили здатність до науково-педагогічної чи науково-дослідної діяльності, що мають закінчену вищу освіту, стаж практичної роботи по закінченню вищого навчального закладу не менше 2 років (за спеціальністю) і склали вступні екзамени (Педагогічний словник).

Докторантура – в Україні вищий ступінь у системі підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів, частина системи безперервної освіти. Запроваджена в Україні у 30-х роках, скасована в 1956, відновлена в 1987 році (Педагогічний словник).

Самоосвіта – освіта, що набувається у процесі самостійної роботи без проходження систематичного курсу навчання в стаціонарному навчальному закладі.; містить безпосередній особистий інтерес того, хто самонавчається.

Структура системи освіти виділяє такі освітні (характеристика освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи, достатній для здобуття кваліфікації, що відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню) рівні: початкова загальна освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта та освітньо-кваліфікаційні (характеристика освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь і навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов’язки (роботи) певного рівня професійної діяльності) рівні: кваліфікований робітник; молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр.

Реалізація підготовки тих, хто навчається, відбувається в таких типах навчальних закладів:

· середня загальноосвітня школа (загальноосвітній навчальний заклад; має три ступені: перший –початкова школа (забезпечує початкову загальну середню освіту); другий – основна школа (забезпечує базову загальну середню освіту); третій – старша школа (забезпечує повну загальну середню освіту);

· спеціалізована школа (школа-інтернат) (загальноосвітній навчальний заклад; забезпечує поглиблене вивчення одного чи декількох навчальних курсів);

· гімназія (загальноосвітній навчальний заклад ІІ–ІІІ ступеню з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю, забезпечує науково-теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку обдарованих і здібних дітей);

· ліцей (загальноосвітній навчальний заклад ІІІ ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою);

· колегіум (загальноосвітній навчальний заклад ІІІ ступеня філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілів; зараховуються учні після ІІ ступеня школи);

· загальноосвітня школа-інтернат – загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;

· спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) (загальноосвітній навчальний заклад, для дітей, які потребують корекції фізичного (або) розумового розвитку;

· загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат) (загальноосвітній навчальний заклад І – ІІІ ступенів з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;

· школа соціальної реабілітації (загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат);

· вечірня (змінна) школа (загальноосвітній навчальний заклад ІІ–ІІІ ступенів для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання);

· професійно-технічні навчальні заклади (професійно-технічне училище відповідного профілю, професійне училище соціальної реабілітації, вище професійне училище, професійно-художнє училище, вище художнє професійно-технічне училище, училище-агрофірма, училище-завод, центр професійно-технічної освіти, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, навчальний центр, інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту);

· вищий навчальний заклад І рівня акредитації (технікум, училище) (здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста);

· вищий навчальний заклад ІІ рівня акредитації (коледж) (здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та за напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра;

· вищий навчальний заклад ІІІ рівня акредитації (консерваторія (музична академія), інститут) (здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, а також за окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня магістра);

· вищий навчальний заклад ІV рівня акредитації (консерваторія (музична академія), інститут, академія, університет) (здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста, магістра).

Залежно від статусу начального закладу ті, хто навчаються, отримують документи певного зразку (свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, диплом кваліфікованого робітника, диплом молодшого спеціаліста, диплом бакалавра, диплом спеціаліста, диплом магістра).