Опис умов надання транспортних послуг

Підставою для опису умов роботи рухомого складу при виконанні перевезень є інформація, яка міститься в подорожньому листі та товарно-транспортній накладній.

На перевезеннях використовується автомобіль-самоскид КамАЗ-65115, який має вантажопідйомність 15,0 тонн.

Замовник транспортних послуг – Вінницький асфальтно-бетонний завод, який виробляє різноманітні будівельні суміші (розчини, бетон, асфальт тощо) для підприємств будівельної індустрії у Вінницькому регіоні.

Вантажовідправник – Сабарівський гранітний кар’єр, який добуває граніт, переробляє його в щебінь, гравій і постачає продукцію для народного господарства.

Навантаження гравію виконується екскаватором, який має місткість ковша 1,25 кубічних метра.

Вантажоодержувач - Вінницький асфальтно-бетонний завод, який розташований за адресою: пров. Грибоєдова, 10 у м. Вінниці.

Розвантаження виконується перекиданням кузова автомобіля-самоскида.

Перевезення здійснюються переважно по місту на відстань 9 кілометрів.

3.1.3 Визначення фактичних і планових (нормативних) техніко-експлуатаційних показників роботи рухомого складу на маршруті

Розрахунок основних техніко-експлуатаційних показників роботи рухомого складу на маршруті проводиться для двох варіантів організації роботи вантажних автомобілів (автопоїздів) – фактично за подорожнім листом і плановим.

Фактичний час перебування автомобіля (car) в наряді протягом доби визначається за даними подорожнього листа (travelling letter) з моменту виїзду автомобіля з автотранспортного підприємства (auto transport enterprise) до його повернення на АТП з відрахуванням часу на обід і відпочинок водія (driver):

, (3.1)

де Т_пов – час повернення автомобіля в гараж, год., хв.;

Т_виїзду – час виїзду автомобіля з гаража, год., хв.;

Фактичний час перебування автомобіля в русі становить

, (3.2)

де – загальний фактичний час простою при виконанні вантажно-розвантажувальних операцій (freight-unloading operations) год., хв.;

, (3.3)

– загальний фактичний час простою при навантаженні і розван-таженні автомобіля (автопоїзда), год., хв.;

– загальний фактичний час виконання додаткових операцій в процесі навантаження і розвантаження, год., хв.

Фактичний час простою при навантаженні і розвантаженні автомо-біля (автопоїзда) за одну їздку (journey) розраховується як відношення загального фактичного часу простою при навантаженні і розвантаженні до загальної фактичної кількості їздок з вантажем (load).

Загальний фактичний пробіг (ran back) автомобіля за зміну визначається за формулою:

, (3.4)

де L₀ - нульовий пробіг автомобіля, км;

– фактичний пробіг автомобіля з вантажем, км;

– фактичний холостий пробіг, км;

Нульовий пробіг визначається за формулою:

, (3.5)

де l₁ – пробіг автомобіля від АТП до першого пункту навантаження (подача), км;

l₂ – пробіг автомобіля від останнього пункту розвантаження до АТП (повернення), км.

Маючи за основу час прибуття під перше завантаження і час вибуття після останнього розвантаження, визначаються складові фактичного часу перебування автомобіля в наряді на протязі доби з врахуванням часу на виконання нульових пробігів.

Фактичний пробіг автомобіля з вантажем визначається за формулою:

, (3.6)

де – фактична кількість їздок з вантажем, одиниць;

l_їв – довжина їздки з вантажем (середня відстань перевезення вантажів), км.

Фактичний холостий пробіг автомобіля за зміну визначається за формулою:

(3.7)

Фактичний коефіцієнт (coefficient, factor) використання пробігу за зміну ^ф та фактичний коефіцієнт використання пробігу за одну їздку ^ф визначаються за формулами:

, (3.8)

(3.9)

Фактична середня технічна швидкість (speed) автомобіля визначається за формулою:

(3.10)

Фактична середня експлуатаційна швидкість визначається за формулою:

(3.11)

Обсяги перевезень вантажів (продуктивність) за зміну Q_зм ^ф в тоннах визначаються за даними товарно-транспортної накладної і подорожнього листа.

Обсяги фактично виконаної транспортної роботи (вантажообігу) в тонно-кілометрах розраховуються за формулою:

(3.12)

В зв’язку з перевезенням автомобілями вантажів різних класів, а також можливого неповного завантаження рухомого складу в систему показників входять коефіцієнти статичного і динамічного викорис­тання вантажопідйомності (carrying capacity).

Фактичний коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності визна­чається відношенням фактично перевезеного вантажу до потенційно можливого при повному використанні вантажопідйомності.

За одну їздку він визначається за формулою:

, (3.13)

де – кількість перевезених за їздку вантажів, т;

q_а – номінальна вантажопідйомність автомобіля (автопоїзда), т.

Фактична кількість перевезених за їздку вантажів визначається відношенням обсягів перевезень вантажів за зміну Q_зм ^ф до кількості їздок з вантажем .

Вантажопідйомність автомобіля вибирається з рекламних матеріалів і прайсів виробників автотранспортних засобів, сайтів Інтернету в залежності від моделі (модифікації) рухомого складу.

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності за зміну:

(3.14)

Коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності визнача-ється відношенням фактично виконаних тонно-кілометрів до можливих при повному використанні вантажопідйомнос­ті автомобіля (автопоїзда):

, (3.15)

де Р_зм ^ф – фактично виконаний обсяг вантажообігу, ткм;

Р_пм – можливий обсяг транспортної роботи, ткм.

Продуктивність однієї середньооблікової автомобіле-тонни визна-чається відношенням фактично виконаних обсягів перевезень (або ванта-жообігу) до вантажопідйомності автомобіля (автопоїзда):

в тоннах , (3.16)

в тонно-кілометрах (3.17)

Визначення планових (потенційно можливих) показників базується на використанні рекомендацій нормативних документів, які регламентують виробничі процеси на автомобільному транспорті.

Нормативний час простою при навантаженні і розвантаженні авто-мобіля (автопоїзда) розраховують за формулою:

, (3.18)

де – нормативна кількість їздок з вантажем, одиниць;

– норма часу простою під навантаженням і розвантаженням за одну їздку, год.;

, (3.19)

- норма часу простою під навантаженням і розвантаженням однієї тонни вантажу, хв.

Норми часу простою вантажних автомобілів під навантаженням і розвантаженням встановлюють межу часу перебування під вантажо-розвантажувальними операціями [14]. Вони диференційовані в залежності від виду вантажу, типу і вантажопідйомності рухомого складу, а також способу виконання вантажно-розвантажувальних операцій.

, (3.20)

де t_дод - час виконання додаткової операції в процесі навантаження і розвантаження окремо для пунктів навантаження і розвантаження, год.

Нормативна кількість їздок з вантажем обраховується за формулою:

. (3.21)

Планова продуктивність (productivity) за зміну в Q_зм^пл тоннах визначається за формулою:

(3.22)

Планові обсяги виконаної транспортної роботи (вантажообігу) в тонно-кілометрах розраховуються за формулою:

(3.23)

Значення планового загального пробігу обчислюється з ураху-ванням нормативної кількості їздок з вантажем, при цьому інші умови перевезень (маршрути, нульові пробіги, вантажо-розвантажувальні операції тощо) не змінюються.

Решта показників розраховується за наведеними вище формулами з урахуванням того, що замість фактичних значень підставляються нормативні (планові).

Коротка характеристика умов перевезень подається в формі таблиці 3.1, розраховані за вищенаведеною методикою техніко-експлуатаційні показники роботи рухомого складу на маршруті рекомендується зводити в таблицю 3.2, а результуючі показники представляти в формі таблиці 3.3.

Таблиця 3.1 - Коротка характеристика умов перевезень (приклад)

Варіанти роботи	Вантажо-підйомність рухомого складу, тонн	Нульовий пробіг, км	Кількість їздок за добу	Середня довжина їздки з вантажем, км
Фактично за подорожнім листом	15,0			9,0
За планом	15,0			9,0

Таблиця 3.2 - Техніко-експлуатаційні показники роботи рухомого складу

на маршруті (приклад)

Варіанти роботи	Час в наряді, год.	Експлуа- таційна швидкість, км/год	Коефіцієнти використання
пробігу	вантажо-підйомності
Фактично за подорожнім листом	9,25	19,57	0,497	1,00
За планом	12,0	19,58	0,498	1,00

Таблиця 3.3 - Результуючі показники роботи рухомого складу на маршруті

(приклад)