Тема 2. Економічна характеристика роздрібної торгівлі

Вивчаючи дану тему студенти, у першу чергу, мають звернути увагу на сутність, значення та функції роздрібної торгівлі.

Завершальною фазою товарного обігу, під час якої здійснюється передання товару кінцевому споживачеві для задоволення його потреб в обмін на гроші, є роздрібна торгівля.

Роздрібна торгівля — це одна із форм господарсько-торговель­ної діяльності, яку здійснюють суб’єкти господарювання, і водночас, форма організації товарного ринку. Вона є невід’ємною складовою внутрішньої торгівлі.

У процесі торговельної діяльності роздрібна торгівля розв’я­зує двоєдине завдання: задовольняє мінливі та зростаючі потреби кінцевого споживача в товарах та послугах і забезпечує створення прибутку суб’єкта господарювання [50].

Функції роздрібної торгівлі зумовлені тією посередницькою роллю, яку вона відіграє у товарному обігу (рис. 2.1).

Форми роздрібної торгівлі можна класифікувати за такими ознаками (рис. 2.2).

Форми організації роздрібної торгівлі впливають на вибір типу підприємства сфери торгівлі, яке реалізує споживчі товари у роздріб і надає послуги.

Роздрібна торгівля має надати споживачеві такий товар, який найкращим чином задовольняє його потреби й відповідає його смаку та вподобанням.

Товар є економічною категорією, що має дві сторони − споживчу вартість і вартість.

Рис. 2.1. Функції роздрібної торгівлі

Рис. 2.2. Форми роздрібної торгівлі

Можливі різні способи класифікації товарів, як це відображено на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Основні ознаки класифікації товарів споживчого призначення

Істотним чинником впливу на вибір покупцем того чи того роздрібного продавця є обсяг і видовий склад послуг, які він надає (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Види послуг у роздрібній торгівлі

Ці послуги, як специфічна продукція роздрібної торгівлі, містять елементи, що стосуються самих товарів (якість, асортимент тощо), а також не менш важливі елементи стосовно умов продажу.

У процесі економічного аналізу розвитку роздрібної торгівлі важливим є встановлення стану торговельних підприємств. Він визначається ступенем виконання проектів, введенням в експлуатацію підприємств роздрібної торгівлі чи їх реконструкції. Важливим є визначення динаміки розвитку торговельної мережі за декілька років порівняно з показниками змін роздрібного товарообороту, товарних запасів, чисельності працівників та чисельності населення, яке обслуговується.

Характеристика стану роздрібної торгової мережі передбачає дотримання затвердженої номенклатури типів магазинів, асортиментної політики, а також забезпеченість населення, яке обслуговується цими торговими підприємствами (торговельною площею). Така характеристика визначається внаслідок співставлення одиничної торговельної площі магазинів з нормативною у розрахунку на 1000 осіб.

Стан та розміщення роздрібних торговельних підприємств визначається також виявленням змін якісного складу підприємств торговельної мережі, а саме встановленням частки магазинів у загальній кількості різних підприємств. Потім визначенням питомої ваги універсальних та спеціалізованих магазинів, ступенем впровадження прогресивних методів торгівлі. Безпосередньо розміщення підприємств вимагає оцінки загального розташування торговельної мережі у місті, сільському районі, його населених пунктах з урахуванням кількості населення, адміністративно-господарської значущості торговельного підприємства в обслуговуванні населення.

Характеристика стану та розвитку торговельної мережі вимагає оцінки оснащеності магазинів обладнанням, устаткуванням відповідно до встановлених нормативів. Кінцеві результати роботи підприємства знаходять своє відображення у показниках ефективності використання торговельної мережі як частини основних засобів.

Інтенсифікація діяльності роздрібної торгівлі певною мірою залежить від ефективності використання її основних засобів. Показниками для роздрібної торгівлі є фондовіддача, фондомісткість, фондорентабельність, коефіцієнт змінності, коефіцієнт безперервності.

Поряд із наведеними загальними показниками ефективності використання роздрібної торгівлі є ще низка окремих показників. Одним із них є товарооборот на 1 м² торговельної площі. Цей показник використовується для характеристики ступеня використання торговельної площі.

Одним із основних показників розвитку торгівлі є роздрібний товарооборот. Він визначає економічні відносини, які виникають на кінцевій стадії руху товарів зі сфери обігу в особисте споживання шляхом обміну грошових доходів населення.

Роздрібний товарооборот характеризує обсяг залучення купівельних засобів споживачів у вигляді грошових доходів, отриманих як оплата праці, які обмінюються в роздрібній торгівлі на товари відповідно до попиту населення.

На підставі роздрібного товарообороту визначається система аналітичних показників. Це обсяг споживання окремих видів продовольчих та непродовольчих товарів, забезпечення населення товарами культурно-побутового призначення, відповідність споживання раціональним нормам тощо.

У процесі вивчення теми студент повинен звернути увагу на механізм ціноутворення у роздрібній торгівлі.

Цінова політика торгівельних підприємств залежить від їх особливостей:

а) торгівельні підприємства не можуть у повному обсязі самостійно формувати ціну на товари споживчого ринку, тому що основа ціни закладена в ціну виробника;

б) цінова політика торгівельних підприємств носить не моно- товарний (у виробників), а політоварний характер (за асортиментними групами);

в) на цінову політику торгівельних підприємств впливає рівень торгівельних послуг;

г) цінова система на торгівельних підприємствах більш жорстока, ніж на виробничих, що ускладнює гнучкість цінової політики (немає поняття «базисна» ціна);

д) торгівельне підприємство часто застосовує цінову стратегію, пов'язану з несприятливою ситуацією на ринку конкурентного товару (залишає такий ринок);

е) предмет цінової політики торгівельного підприємства—не ціна товару в цілому, а лише торгівельна надбавка.

У роздрібній торгівлі до ціни додаються торгівельна надбавка і ПДВ. Економічне суть торгівельної надбавки аналогічне постачальницько-збутовим – вона є ціною послуги підприємства роздрібної торгівлі за реалізацію товарів населенню, формується відповідно до загального механізму ціноутворення, і, як будь-яка ціна, складається з витрат і прибутку. Процес продажу товарів населенню пов’язаний з виникненням витрат у підприємств роздрібної торгівлі, які утворюють витрати обертання. Відповідно до галузевої специфіки до складу витрат обертання включаються транспортні витрати, витрати на заробітну плату працівників з відрахуваннями на соціальні потреби, вартість оренди і вміст будівель магазинів, суми амортизації основних засобів, витрати на рекламу і інші витрати, пов'язані з обслуговуванням процесу реалізації. Відмітною особливістю витрат обертання роздрібної торгівлі є їх вищий рівень, що обумовлене вищими витратами роздрібної торгівлі: широкий асортимент товарів, наявність торгівельно-оперативних працівників, більш тривалий час роботи, створення умов для покупців вимагають додаткових витрат. Тому існують сповна об'єктивні причини для більш високого рівня торгівельної надбавки в порівнянні з рівнем надбавки гуртової ланки.

Основною метою роздрібної торгівлі є встановлення оптимального співвідношення між економічним і соціальним аспектами ефективності, що дозволяє досягати їх безперервного максимального зростання.

Економічний аспект передбачає розгляд функціонування підприємств роздрібної торгівлі у напрямку економічної віддачі ресурсів, що вкладені в цю сферу. Критерієм економічної ефективності функціонування підприємств роздрібної торгівлі є забезпечення отримання максимального прибутку при заданому рівні витрат. Чинниками виступають ефективність товарообороту, витрат обігу та використання ресурсів.

Соціальний аспект виражає вплив роздрібної торгівлі на найважливіші сторони рівня життя, задоволення потреб населення. Критерій соціальної ефективності функціонування підприємств роздрібної торгівлі – забезпечення задоволеності пайовиків і споживачів в якісних товарах та послугах при зменшенні втрат часу на їх придбання або отримання. До чинників соціальної ефективності слід віднести економію вільного часу, якість торговельного обслуговування, ступінь задоволеності потреб працівників, пайовиків та населення.

Вимірювання економічної ефективності без урахування її соціального компоненту буде неповним. Зростання економічної ефективності обумовлює зростання соціальної ефективності і навпаки. Наявність прямих і зворотних зв’язків між економічним і соціальним аспектами ефективності призводить до того, що неминуче складається певна відповідність між темпами їх зростання, відбувається їх оптимізація, що гарантує високу якість торговельного обслуговування населення і якнайповніше задоволення їх платоспроможного попиту на товари і послуги.

Основні тенденції розвитку торгівлі на сучасному етапі:

суттєво розширилися сфери діяльності торгівлі;

відбувається злиття сфер промислової та торговельної діяльності;

відбувається розвиток торговельно-сервісних комплексів;

розвиток організованих (спеціалізованих) міні-ринків замість стихійних;

створення спеціалізованих підприємств, орієнтованих на окремі контингенти споживачів залежно від їх доходів;

відбувається видозміна гуртової торгівлі та збільшується її частка в посередницьких операціях;

впровадження новітніх інноваційних, інвестиційних та технологічних підходів у практику роботи гуртових підприємств.

Розвиток роздрібної торгівлі передбачається за такими функціональними напрямками:

формування ефективного конкурентного середовища для усіх суб’єктів господарювання;

забезпечення господарської надійності та економічної конкурентоспроможності кожного ринкового суб’єкта;

запобігання скороченню або ліквідації деяких соціально важливих, але малоприбуткових і неконкурентоспроможних видів торговельної діяльності;

максимальна адаптація структурної і територіальної організації роздрібної торговельної мережі до стереотипів і моделей поведінки споживачів та їх запитів;

поєднання принципів вільного (ринкового) і регульованого формування роздрібної торговельної мережі;

впорядкування організації і ведення торговельної діяльності.