Блокатори ангіотензинових рецепторів

Блокуючи ангіотензинові рецептори перешкоджають взаємодії АТІІ з ними, що приводить до зниження його ефектів:

-зменшення вироблення альдостерону;

-зменшення тонусу судин;

-зменшення вироблення адреналіну.

Це приводить до пониження рівня АТ

Хронічна серцева недостатність (ХСН) є термінальною стадією різних захворювань серця і характеризується виснаженням резервних можливостей міокарду і системних компенсаторних механізмів.

Найбільш частими причинами розвитку ХСН є:

1. Хронічна ішемічна хвороба серця

2. Інфаркт та післяінфарктний кардіосклероз

3. Артеріальні гіпертензії

4. Ревматичні або природжені вади серця, інфекційний ендокардит

5. Кардіоміопатії.

У пацієнтів з ХСН можна виділити наступні симтоми:

Задишка – це (суб'єктивне сприйняття хворим) відчуття утруднення дихання або бракування повітря.

Ортопное – задишка, що виникає в положенні лежачи, вимушує хворого приймати вимушене (напівсидяче) положення.

Кашель, безсоння - ці прояви застою в малому крузі кровообігу бувають еквівалентами ортопное і пароксизмальної нічної задишки. Кашель (сухий або з виділенням густої слизистої мокроти) виникає при переході в горизонтальне положення, частіше вночі.

Набряк легенів. – найбільш важке ускладнення лівошлуночкової серцевої недостатності. Набряк легенів викликає у хворих страх смерті, виражений неспокій, паніку.

Набряки – один з важливих симптомів правошлуночкової і тотальної ХСН. Набряки на ногах з'являються як правило вечірньої пори, при початкових стадіях ХСН до ранку зникають, при наростанні ХСН – зберігаються протягом дня і посилюються увечері.

Цілі фармакотерапії ХСН:

1. Поліпшення скоротливої здатності міокарду

2. Поліпшення нейро-гуморального профілю.

3. Зменшення перед- і постнавантаження на серці.

4. Уповільнення процесів або регрес процесів ремоделювання міокарду.

5. Зменшення симптомів ХСН.

6. Збільшення виживаності хворих.