ПИТАННЯ 2. Історичні форми кримінального процесу

Протягом усього періоду існування кримінального процесу у різних державах і у різний час він набував певних рис, властивостей, які покладені в основу виділення історичних форм кримінального процесу.

Розрізняють три історичні форми кримінального процесу:

1) Обвинувальну (змагальну). Початок кримінального провадження та весь його подальший перебіг визначаються діями та ініціативою обвинувача (потерпілого) та залежать від нього. Обвинувальний процес зводиться в основному до розгляду в судовому засіданні, розслідування ж майже не ведеться.

Ознаки цієї форми: наявність кримінально-правового спору; діяльність сторін з різними за змістом інтересами; залежність вироку суду від результату змагання сторін.

2) Інквізиційну (слідчо-розшукову). Здійснення кримінального провадження значною мірою перейшло від сторін до суду; катування при цій формі вважалося звичайним засобом отримання показань і застосовувалось не тільки до свідків-рабів, а й до вільних громадян.

Ознаки цієї форми: застосування, переважно, імперативного методу правового регулювання кримінально-процесуальних відносин; функції обвинувачення, захисту та вирішення справи зосереджено в одному державному органі; визнання обвинуваченим своєї вини має перевагу над іншими доказами; суд має право змінювати обвинувачення; відсутність змагальності; таємність провадження.

3) Змішану (континентальну). Передбачено проведення розслідування, яке здійснювали поліція та слідчий суддя, який входив до складу суду і формально не залежав від прокурора. Кримінальне переслідування обвинуваченого перед слідчим суддею здійснював прокурор.

Історично ці форми послідовно змінювалися одна одною. Водночас вони продовжують співіснувати у сучасному суспільстві. Поєднання історичному типу та історичної форми кримінального процесу називається видом кримінального процесу.