Показники платоспроможності

Платоспроможність підприємства (solvency of enterprise) – це здатність виконувати свої коротко- та довгострокові зобов’язання за рахунок власних активів. Цей показник вимірює рівень фінансового ризику, тобто ймовірність банкрутства підприємства.

Коефіцієнт платоспроможності (coefficient of solvency) (Кп) - це відношення власного капіталу (статутного фонду)(Квк) до загальних зобов’язань підприємства (зобов’язання власникам, акціонерам та зовнішні зобов’язання) (Ззаг):

Кп = Ккв / Ззаг. (4.5)

Коефіцієнт заборгованості (coefficient of solvency) (Кз) - це відношення власного капіталу (статутного фонду)(Квк) до зовнішніх зобов’язань підприємства (Ззовн):

Кз = Ккв / Ззовн. (4.6)

Нормальним вважається значення показника 0,5.

Показники прибутковості характеризують ефективність використання всіх видів ресурсів, які забезпечили одержання певного валового доходу.

Прибутковість інвестицій (profitability of investments) (Пі) можна визначати як відношення прибутку після сплати податків (П) до загальної суми інвестицій (І):

Пі = П / І × 100 %. (4.7)

Чим вищим є прибуток на інвестований капітал, тим краще працює підприємство. Рівень прибутковості інвестицій має бути не меншим, ніж доходність альтернативних капіталовкладень з відповідним ступенем ризику (придбання цінних паперів тощо).

Коефіцієнт прибутковості власного капіталу:

Пвк = Пч / Ккв × 100 %, (4.8)

де Пч – чистий прибуток підприємста.

Коефіцієнт прибутковості активів:

Пакт = Пч: Азаг × 100 %, (4.8)

де Азаг – загальна сума активів підприємства, грн.

Прибутковість виробництва характеризує не тільки маса прибутку, але й відносний показник - рівень рентабельності.

Рентабельність (profitability) характеризуєкінцевий фінансово-господарський результат діяльності за певний період і визначається величиною отриманого прибутку порівняно з розмірами вкладень в основні виробничі фонди й оборотні кошти. Рентабельність комплексно відображає ступінь використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів, а також ефективність застосування авансованих коштів.

Рентабельність - це узагальнюючий показник, на який впливають як екстенсивні, так і інтенсивні фактори. До екстенсивних факторів відносяться збільшення маси прибутку за рахунок збільшення об'ємів робіт, вплив інфляції на рівень цін. Найбільш важливі інтенсивні фактори: удосконалення організації праці та виробництва, технічний прогрес, збільшення якості продукції.

Із кількісної точки зору рентабельність характеризує інтенсивність окупності авансованих витрат, уречевлених в основних виробничих фондах і нормованих оборотних коштах, це – величина прибутку, що отримується у розрахунку на одну гривню авансованих витрат.

Якісна сторона рентабельності відображає ефект використання авансованих і поточних витрат. До часткових показників ефективності відносяться ті показники, які характеризують ступінь використання окремих елементів капітальних вкладень і поточних витрат (фондовіддача, фондомісткість, оборотність оборотних коштів, матеріалоємність та ін.)

Рентабельність виробництва, яка може бути загальною (Рзаг) і розрахунковою (Рроз), обчислюється за формулами:

Рзаг = Пб× 100 / (В_ОФ+ В_ОЗ), (4.9)

Рроз = Пч× 100 / (В_ОФ+ В_ОЗ), (4.10)

де В_ОФ – середньорічна вартість основних виробничих фондів, В_ОЗ – розмір нормованих власних оборотних засобів.

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут та обчислюється:

Рп = П / Ср × 100 %, (4.11)

де Ср – повна собівартість реалізованої продукції.

Границі рентабельності не встановлюються, а основними факторами підвищення рентабельності можуть бути:

збільшення прибутку;

зменшення вартості основних виробничих фондів та залишків нормованих оборотних засобів;

зниження собівартості продукції.

Показники ефективності використання активів характеризують оборотність фіксованих активів – фондовіддачі, фондоємності, показники оборотності оборотних засобів та інші (див. Розділ 1 рівняння 1.17 – 1.33).