Види та оцінка показників безвідмовності відновних та невідновних виробів

При вирішенні задач надійності в експлуатації доводиться, в основному, мати справу з випадковими величинами, тому що відмова і несправності виробів є випадковими величинами і ми не можемо визначити, у який момент вони відбудуться. Отже, час наробітку виробу до відмови величина випадкова.

Для вивчення випадкових подій і випадкових процесів використовуються теорії імовірностейймовірностей, математична статистика, теорія масового обслуговування. Усі разом вони утворюють основу математичних методів теорії надійності, що широко використовуються при оцінці показників безвідмовності.

Розглянемо визначення основних показників безвідмовності для виробів, що підлягають або не підлягають ремонту.

Основними показниками, що характеризують безвідмовність виробів, що не підлягають ремонту є:

1. Імовірність безвідмовної роботи P (t): P (t) = e ^{–l t}

2. Інтенсивність відмов l:

де D r (t) – число виробів, що відмовили, в інтервал часу t і t + D t;
N _p = N ₀ – D r (t) – число виробів, працездатних до моментамоменту часу t
і t + D t.

3. Середній наробіток до відмовлення Т _сер:

Для виробів, що підлягають ремонту, показниками безвідмовності є:

1. Імовірність безвідмовної роботи P (t):

де Т _о – наробіток на відмовлення; s – середнє квадратичне відхилення.

2. Параметр потоку відмов: ,

де D r (t) – число виробів, що відмовили, в інтервалі часу t і t+ t;
N _о – число виробів, що знаходяться під спостереженням.

3. Середній наробіток на відмову

де r (t) – число виробів, що відмовили, за час t; å t_і – сумарне значення наробітків.