В УКРАЇНІ

Зібрання книг, ікон, художніх виробів,

історичних цінностей були популярні в

Київській Русі. Найбільші колекції нале-

жали князю, Десятинній церкві, Софійському собору, Києво-Печерсь-

кому монастиреві та ін. За свідченням сучасників, у бібліотеці-книго-

сховищі Ярослава Мудрого зберігалося майже 950 томів рукописних

книжок з різних галузей знань.

У ХVІІХVІІІ ст. великі приватні зібрання художніх творів були

у феодальних замках та маєтках: Я. Собеського у Жовкві, Синявсь-

ких у Бережанах, Вишневецьких у Вишневці, К. Розумовсько-

го у Батурині та ін.

Музеї як такі почали зявлятись у першій половині ХІХ ст. Це були

переважно археологічні та історико-краєзнавчі музеї: Миколаївський

(1806), Феодосійський (1811), Одеський (1825), Керченський

(1826), старожитностей при Київському університеті (1835) та ін.

У 1890 р. було відкрито Херсонський музей старовини, а в 1892 р.

Херсонеський, до експозиції якого увійшли матеріали розкопів антич-

ного та середньовічного міста Херсонеса Таврійського. У 90-ті роки по-

чали працювати історичний музей у Львові (1893), Архівної комісії в

Чернігові (1897), української старовини В. Тарнавського (1901). Най-

більшим за обсягом і експозицією був природничий музей у Полтаві

(1891). У Севастополі 1869 р. відкрито музей Чорноморського флоту,

який з 1905 р. переорієнтувався на тематику музею героїчної оборони

міста.

На базі приватних колекцій творів мистецтва наприкінці ХІХ

початку ХХ ст. було сформовано: перший в Україні міський музей

образотворчого мистецтва в Харкові (1886), музеї в Києві (1889),

Одесі (1899), картинну галерею І. Айвазовського у Феодосії (1880),

а також музеї в Миколаєві та Катеринославі.

У Львові у 1874 р. відкрито перший міський промисловий музей,

у 1895 р. етнографічний музей Наукового товариства ім. Т. Шев-

ченка, у 1907 р. Народний музей.

Усього до 1917 р. в Україні налічувалося 36 музеїв.

Меценатство та благодійництво в Ук-

раїні були популярними з княжої доби.

У добу козаччини ряди благодійників

МЕЦЕНАТИ

ТА КОЛЕКЦІОНЕРИ

поповнилися. Це були П. Конашевич-Сагайдачний, І. Мазепа, П. Мо-

гила, які внесли великі кошти на розвиток освіти, літератури, маляр-

ства тощо.

Гідно продовжила їхню справу в ХІХ ст. родина Тарновських

меценатів і колекціонерів мистецьких творів. Зокрема, В. Тарновський

зібрав багато рукописів та малюнків Т. Шевченка і в 1897 р. подару-

вав їх Чернігівському земству. Його батько фінансував у 1840 р. пер-

ший випуск Кобзаря.

На базі колекцій Б. Ханенка (18581917) колекціонера, ме-

цената, археолога було засновано Музей західного та східного мис-

тецтва в Києві.

Родина цукрозаводчика М. Терещенка зібрала велику колекцію

творів російського живопису, яка стала основою Музею російського

мистецтва в Києві, а також ця родина фінансово утримувала Київську

рисувальну школу.

Колекція української старовини художника С. Васильківського ста-

ла основою Харківського краєзнавчого музею. Харківському земству він

передав понад 5 тисяч експонатів.

Великий внесок у збереження мистецької спадщини зробив одесит

О. Дерибас. Земляки вшанували його память, назвавши одну з вулиць

міста Дерибасівською.

Один із кращих музеїв України на базі власних колекцій створили

катеринославці О. Поль і Д. Яворницький, закохані в історію свого

краю, особливо козаччину.

Львівянин А. Шептицький (18551944) митрополит, граф

вкладав кошти у розбудову храмів, шкіл, видавництв, колекціонував

твори малярства, фінансово підтримував мистецьку школу С. Новаків-

ського.

Колекціонерська та благодійницька діяльність продовжувалась у

ХХ ст. Скульптор І. Гончар зібрав велику колекцію народного деко-

ративно-ужиткового мистецтва. На базі зібрання музеєзнавця Я. Бер-

дичевського створено музей Пушкін і Україна. Українська книга і гра-

фіка з колекції лікаря М. Грузова бажані в експозиціях, присвячених

книговидавничій справі в Україні початку ХХ ст.

Збирають колекції і здійснюють благодійні акції українці діаспори:

Й. Кочан, М. Скрипник, К. Шонк-Русич (США), родини Шафра-

нюків та Антоновичів; остання на власні кошти уфундувала премію за

мистецькі досягнення. Не полишають благодійницької діяльності і гро-

мадські обєднання українські музеї Чикаго, Клівленда, Нью-Йор-

ка, Риму, Філадельфії, Торонто та ін.

Нині справу благодійництва підтримують вітчизняні підприємці.