Визначення, класифікація, визнання та оцінка зобов`язань

При здійсненні господарської діяльності у підприємства виникають зобов'язання перед постачальниками та підрядниками, по розрахункам з оплати праці та інших розрахункам із персоналом, за податками і платежами, у разі отримання кредитів та випуску облігацій та фінансової оренди, за нарахованими відсотками, по розрахункам з учасниками, по розрахункам за нарахованими відсотками та інші.

У П(С)БО 2 «Баланс» визначено, що зобов'язання — це заборгованість підприємств, яка виникала внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Методологічні засади формування у фінансовому обліку інформації про зобов'язання підприємств та її розкриття у примітках до фінансової звітності наведені у П(С)БО 11 «Зобов'язання».

За П(С)БО 11 «Зобов'язання» їх поділяють на такі групи:

- довгострокові;

- поточні;

- забезпечення;

- непередбачені зобов'язання;

- доходи майбутніх періодів.

Зобов'язання класифікуються як довгострокові, якщо обумовлений угодою термін їх погашення становить більше ніж І2 місяців. До довгострокових зобов'язань належать:

— довгострокові позики;

— довгострокові векселі видачі;

— довгострокові зобов'язання за облігаціями;

— довгострокові зобов'язання з оренди;

— інші довгострокові зобов'язання;

— відстрочені податкові зобов'язання.

Зобов'язання вважаються поточними, якщо не передбачено термін їх погашення, який перевищує 12 місяців з дати балансу. Поточні зобов'язання включають:

а) короткострокові позики;

б) поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

в) короткострокові векселі видані;

г) кредиторську заборгованість за товари, роботи і послуги;

д) поточну заборгованість за розрахунками (з отриманих авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, із внутрішніх розрахунків);

є) інші поточні зобов'язання.

До інших поточних зобов'язань відносяться всі, що не знайшли відображення за наведеними статтями зобов'язань.

Забезпечення – зобов'язання з невизначеними сумою.

Непередбачене зобов'язання – це:

— зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю;

— або теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють в собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити. Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Зобов'язання оцінюються:

1. за сумою погашення;

2. теперішньою вартістю;

3. обліковими оцінками ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання на дату балансу.

Сума погашення — це недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства. За сумою погашення відображаються в балансі поточні зобов'язання та довгострокові зобов'язання по яким не передбачено нарахування відсотків.

Теперішня вартість — дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства. За теперішньою вартістю обліковуються довгострокові зобов'язання, за якими нараховуються відсотки.

За обліковими оцінками (за вирахуванням очікуваного відшкодування) відображаються забезпечення, які створюються для відшкодування майбутніх витрат на дату балансу.