Зведений графік документообігу

(назва підприємства і ділянки обліку)

Назва документа

Створення документа

Перевірка документа

Обробка документа

Передача в архів

Кількість примірників

Відповідальний за оформлення

Відповідальний за випуск

Відповідальний за виконання

Термін виконання

Відповідальний за перевірку

Відповідальний за подання

Порядок подання (кому подається)

Термін подання (куди подається)

Виконавець

Термін виконання

Хто виконує

Термін виконання

Графіки документообігу можуть бути індивідуальними і зведеними. Індивідуальні графіки документообігу розробляються для одного документу, а зведені – для групи документів.

Важливим завданням організації фінансового обліку є організація роботи облікового персоналу, що включає в себе: кадрове забезпечення, раціональний розподіл та регламентацію обов’язків між працівниками, упорядкування послідовності облікових робіт, оптимізація чисельності облікових працівників, кооперування праці, організація робочого місця.

Посадові особи, обов’язком яких є ведення фінансового обліку та формування звітності повинні мати певні знання, навички та вміння. Знання залежать від загальної та спеціальної освіти, а навички та вміння залежать від досвіду роботи за спеціальністю. Вимоги до рівня кваліфікації працівників бухгалтерського обліку встановлюються у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників бухгалтерського обліку.

Однак, вимоги до кваліфікації осіб, які ведуть фінансовий облік на підприємстві та займають керівні посади законодавчо не регламентовані. А тому, підприємство самостійно формує вимоги до таких працівників, віддаючи перевагу претендентам з найвищим кваліфікаційним рівнем, що підтверджується дипломом або сертифікатом.

На практиці кваліфікація працівників не завжди відповідає складності та кваліфікації роботи. Якщо кваліфікація працівника вища за кваліфікаційний рівень роботи, з’являється реальна можливість покращення організації роботи, її вдосконалення, автоматизація тощо.

Підвищення кваліфікації облікового персоналу є одним з основних напрямів його організації. Одним з важливих факторів підвищення кваліфікації працівників бухгалтерського обліку є їхня сертифікація.

Сертифікація професійних бухгалтерів здійснюється на добровільних засадах.

Добровільна сертифікація полягає у сертифікації за програмою САР/СІРА (Certified Accounting Practitioner / Certified Internatinal Accountant), що включає два рівні:

перший рівень – САР (Certified Accounting Practitioner – сертифікований бухгалтер – практик) – для професійних бухгалтерів-практиків;

другий рівень – СІРА (Certified Internatinal Accountant сертифікований міжнародний професійний бухгалтер - для бухгалтерів, що випрацьовують професійне судження.

Для отримання сертифікату першого рівня (САР) професійний бухгалтер повинен бути дійсним членом Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України та успішно скласти іспити за програмою САР (дисципліни: «Фінансовий облік 1», «Управлінський облік 1», «Податки та право в Україні»).

Отримати сертифікат другого кваліфікаційного рівня (СІРА) можна будучи власником сертифікату першого рівня (САР) та склавши іспити за програмою СІРА (дисципліни: «Фінансовий облік 2», «Управлінський облік –2», «Аудит», «Фінанси», «Інформаційні технології»).

Обов’язкова сертифікація вимагається у випадку зайняття посади головного бухгалтера фінансової установи. Проводиться така сертифікація за спеціальною програмою, розробленою Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Професійні вимоги до головного бухгалтера фінансової установи встановлюються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України і передбачають:

­ наявність документа про вищу освіту (спеціаліст, магістр);

­ підвищення кваліфікації за програмою Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;

­ стаж роботи на посадах головного бухгалтера або фінансового директора не менше 2-х років;

­ протягом останніх п’яти років не перебувати на керівних посадах фінансової установи, визнаної банкрутом, примусово ліквідованої або управління якою було покладено на тимчасову адміністрацію;

­ відсутність судимості за умисні злочини у сферах господарської та службової діяльності.

Важливими елементами організації роботи облікового персоналу є нормування їх праці та розробка посадових інструкції, якими встановлюється чіткий перелік прав та обов’язків працівників, що перебувають на певних посадах.

Підвищенню ефективності роботи облікового персоналу сприяє сертифікація та раціоналізація робочих місць, розробка технологічних карт операцій та операційних процедур.

Технологічна карта операцій – форма технологічної документації, в якій наведено опис усього процесу здійснення операцій працівниками бухгалтерії, та здійснено опис окремих операційних процедур, закріплених за окремими посадовими особами. У таких операційних процедурах надаються точні інструкції щодо виконання тієї чи іншої операції.

Операційна процедура – це окрема частина операції, що є послідовністю дій, які виконуються одним працівником на одному робочому місці. Критерієм виокремлення окремої процедури є необхідність виділення проміжного результату, що здійснюється на одному робочому місці і є обовязковим для обліку або управління.

Важливе місце в організації обліку на підприємстві займає організація управлінського (внутрішньогосподарського) обліку.

Концепція управлінського обліку, що відповідає сучасним проблемам управління, полягає у поєднанні та вдосконаленні планування, фінансового обліку, контролю та аналізу, результатом якого має стати формування інформації для прийняття управлінських рішень. Методологія управлінського обліку може бути значно розширена у порівнянні з методологією фінансового обліку, охоплювати різні сфери діяльності та використовувати інформацію як внутрішню так і зовнішню (рис. 1.8).

Належна організація управлінського обліку допоможе здійснити інформаційне забезпечення планування, контролю і регулювання для успішного здійснення діяльності підприємства та досягнення його стратегічних цілей.

Рис. 1.8. Сфери діяльності з яких управлінський облік формує управлінську інформацію

Форма обліку та вибір технології обліку. Форми бухгалтерського обліку – це певна система взаємопов’язаних облікових регістрів встановленої форми і змісту для відображення наявності та руху активів, капіталу, зобов’язань і процесів господарської діяльності, а також способів і технічних засобів запису операцій в облікових регістрах.

Сучасними формами бухгалтерського обліку, що використовуються на підприємствах, установах і організаціях України, є: журнальна, проста, спрощена, автоматизована.

На підприємствах і в організаціях, що мають невелику кількість синтетичних рахунків, може застосовуватись один із спрощених варіантів форми обліку, який прийнято називати формою «Журнал-Головна».

Журнальна форма бухгалтерського обліку базується на застосуванні журналів і відомостей аналітичного обліку, які є основними обліковими регістрами та основою обліку, охоплюють увесь процес господарської діяльності. Кожний регістр виконує певну функцію, а всі регістри тісно пов’язані між собою. За назвою основного облікового регістру названо і саму форму обліку.

Основними обліковими регістрами в журнальній формі є сім журналів, сімнадцять відомостей аналітичного обліку та Головна книга. Усі журнали мають шахову форму і побудовані за кредитовим принципом, тобто рахунок, до якого ведеться даний журнал, кредитується із зазначенням в окремих графах рахунків, що дебетуються в кореспонденції з ним.

У разі застосування журнальної форми бухгалтерського обліку кореспондуючі рахунки зазначають безпосередньо на самих документах. Господарські операції записують безпосередньо до відповідного журналу у хронологічному порядку надходження документів. Якщо за операціями є значна кількість документів, їхні дані попередньо групують у допоміжних відомостях, місячні підсумки яких переносять потім до відповідних журналів. Підсумки журналів переносяться до Головної книги, побудованої на відміну від журналів за дебетовою ознакою, в якій знаходяться кінцеві залишки за всіма рахунками, необхідні для складання балансу за звітний період.

Головна книга використовується для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності. До Головної книги заносяться із журналів підсумки оборотів із кредиту рахунків.

За простою формою обліку реєстрація первинних документів, відображення операцій на рахунках, визначення собівартості продукції та фінансового результату здійснюється в єдиному бухгалтерському регістрі «Книга обліку господарських операцій», в якому поєднується журнал реєстрації операцій і Головна книга. Кожна господарська операція одночасно реєструється і відображається на відповідних синтетичних рахунках, для кожного з яких відводять два стовпчики – для запису дебетових і кредитових оборотів. Поряд із книгою обліку господарських операцій для обліку розрахунків з оплати праці з працівниками підприємство веде відомість обліку заробітної плати.

Малі підприємства, на балансі яких є власні необоротні активи, виробничі запаси, товари і готова продукція, ведуть бухгалтерський облік за спрощеною формою, що включає журнал реєстрації господарських операцій та шість відомостей, включаючи оборотно-сальдову.

Сучасна комп’ютерна (автоматизована) форма бухгалтерського обліку базується на комплексному використанні персональних комп’ютерів та обчислювальних мереж. Практичне її застосування залежить від набору технічних засобів і вибору організаційних форм їх використання.

У разі запровадження автоматизованої форми бухгалтерського обліку здійснюється інтеграція обліку на підставі одноразового введення і багаторазового використання первинної інформації, а також програмне групування дебетових і кредитових оборотів на рахунках на підставі принципу подвійного запису; проводиться автоматизація логічних операцій бухгалтерського обліку; розв’язуються задачі бухгалтерського обліку в діалоговому режимі; вихідну інформацію одержують у вигляді друкованих облікових регістрів, а також є можливість розшифровки результативних показників за запитами користувачів.

Впровадження в обліковий процес комп’ютерної техніки зумовило заміну паперових носіїв інформації технічними з наданням їм відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» юридичної сили.

Поняття технології в широкому сенсі включає в себе обсяг знань та умінь, які можна використати для отримання спроектованого кінцевого результату. Технологія включає в себе методи, прийоми, послідовність операцій та процедур, які можуть змінюватися у зв’язку зі зміною задіяних ресурсів, обладнання, інструментарію.

У фінансовому обліку кінцевим результатом є інформація про фінансовий стан, результати господарської діяльності, рух грошових коштів підприємства. Технологічний аспект облікового процесу може бути різної складності і залежить від багатьох факторів.

Обліковий процес, як складний технологічний процес можна структурувати у вигляді чотирьох взаємопов’язаних етапів (рис. 1.9).

Рис. 1.9. Структура технології облікового процесу

Роботи, передбачені кожним технологічним етапом, можна виконувати вручну, з використанням комп’ютерної техніки та повністю автоматизовано.

На першому етапі формується первинна облікова інформація, задокументована на певних носіях, з врахуванням вимог до оформлення первинних документів.

На другому етапі відбувається опрацювання первинних документів, що включає в себе відображення здійснених операцій на рахунках бухгалтерського обліку та формування відповідних реєстрів аналітичного обліку.

На третьому етапі здійснюється узагальнення інформації у реєстрах бухгалтерського обліку і Головній книзі.

На четвертому етапі відбувається формування звітності як законодавчо встановленої (податкова, статистична та фінансова) так і встановленої на підприємстві (оперативна, управлінська та ін.)

1.4. Контрольні питання

1. На яких даних формується фінансова, статистична і податкова звітність?

2. Що таке фінансовий облік?

3. Якими законодавчими та нормативними актами регламентується фінансовий облік?

4. Яка основна мета фінансового обліку?

5. Які форми фінансової звітності Ви знаєте?

6. Що таке суттєвість і як вона впливає на формування статей фінансової звітності?

7. Визначте предмет фінансового обліку.

8. Які об’єкти фінансового обліку Ви можете назвати?

9. Які якісні характеристики слід дотримати у процесі формування фінансової звітності?

10.Назвіть принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

11.Дайте визначення управлінського обліку (внутрішньогосподарський).

12.Сформулюйте основну мету управлінського обліку.

13.У чому полягає організація фінансового обліку?

14.Які реквізити повинні бути відображені в документі, що підтверджує господарську операцію?

15.Які існують види графіків документообігу і в чому їх відмінність?

16.Яким законодавчим актом регулюються права і обов’язки головного бухгалтера щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності?

17.Які Ви можете назвати шляхи підвищення кваліфікації професійного бухгалтера?

18.В чому полягає процес сертифікації професійних бухгалтерів?

19.Які основні питання розкриваються в посадовій інструкції бухгалтера?

20.Які етапи включає в себе технологічний процес бухгалтерського обліку?

Тести для самоконтролю

1. Фінансовий облік здійснюється з метою:

а) складання податкових декларацій;

б) отримання статистичної інформації;

в) управління підприємством;

г) надання інформації користувачам для прийняття рішень.

2. Суб’єктом регулювання бухгалтерського обліку є:

а) Міністерство фінансів України;

б) Державна податкова адміністрація України;

в) Антимонопольний комітет;

г) Кабінет Міністрів України.

3. Відповідальність за організацію ведення фінансового обліку на підприємстві несе:

а) керівник підприємства;

б) головний бухгалтер;

в) керівник підприємства та головний бухгалтер;

г) засновники.

4. Який з наведених звітів містить повну інформацію про зміни у власному капіталі підприємства?

а) баланс;

б) звіт про фінансові результати;

в) примітки до фінансової звітності;

г) жоден з наведених.

5. До якісних характеристик фінансової звітності не відноситься:

а) дохідливість;

б) обачність;

в) доречність;

г) зіставність.

6. Фінансова звітність, це:

а) звітність, що містить інформацію про окремі процеси виробничо-господарської діяльності підприємства;

б) бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства;

в) звітність, що відображає економічні процеси, їх закономірність і взаємозв’язок;

г) звітність про фінансовий стан підприємства.

7. Вимоги до кваліфікації осіб, які ведуть фінансовий облік на підприємстві встановлює:

а) Міністерство фінансів України;

б) Кабінет міністрів України;

в) Керівництво підприємства;

г) Верховна рада України.

8. Величина порогу суттєвості визначається:

а) Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

б) Податковим кодексом України;

в) Наказом про облікову політику підприємства;

г) Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

9. Основними обліковими регістрами в журнальній формі обліку є:

а) аркуші-розшифровки, калькуляційні відомості, шахові відомості;

б) журнали, відомості аналітичного обліку та Головна книга;

в) відомість нарахування заробітної плати, акт приймання-передачі основних засобів;

г) журнал господарських операцій, оборотно-сальдова відомість, Головна книга.

10. Яким органом встановлюється форма організації бухгалтерського обліку на підприємстві?

а) Самим підприємством;

б) Державною податковою адміністрацією України;

в) ДержКомСтатом України;

г) Міністерством фінансів України.

11. Потенційна можливість підприємства отримати грошові кошти від використання активу це:

а) додана вартість;

б) об’єкт оподаткування податком на прибуток;

в) економічна вигода;

г) джерело дивідендів для акціонерів.

12. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку не повинні суперечити:

а) Податковому кодексу України;

б) Господарському кодексу України;

в) Директивам Європейського законодавства;

г) Міжнародним стандартам фінансової звітності.

13. До методів фінансового обліку відносять:

а)рахунки, подвійний запис, оцінка, баланс, інша звітність;

б) динамічність, адаптивність, ритмічність, цілісність;

в)спостереження, вимірювання, накопичення, узагальнення;

г)обачність, послідовність, превалювання сутності над формою.

14. Перелік принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності встановлюються в:

а)інструкції Національного банку України;

б)наказі про облікову політику підприємства;

в)методичних рекомендаціях щодо використання регістрів бухгалтерського обліку;

г)інструкції щодо використання Плану рахунків.

15. Зміна облікової політики підприємства може призвести до коригування:

а)стратегії розвитку підприємства;

б)форми власності та виду діяльності;

в)нерозподіленого прибутку попередніх періодів;

г)нерозподіленого прибутку майбутніх періодів.

16. До зовнішніх користувачів фінансової звітності відносять:

а)керівників, працівників, менеджерів;

б)інвесторів, працівників, кредиторів;

в)постачальників, менеджерів, керівників;

г)замовників, уряд, громадськість.

17. Майбутні економічні вигоди від використання активу це:

а)джерела утворення ресурсів підприємства;

б)витрати майбутніх періодів;

в)потенційна можливість підприємства отримати грошові кошти;

г)доходи майбутніх періодів.

18. Базою для формування Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку є:

а)Податковий кодекс України;

б)Цивільний кодекс України;

в)Міжнародні стандарти фінансової звітності;

г)Господарський кодекс України.

19. Частина активів, що залишається після погашення зобов’язань це:

а)кредиторська заборгованість;

б)дебіторська заборгованість;

в)зобов’язання перед державним бюджетом;

г)власний капітал.

20. На організацію фінансового обліку на підприємстві впливають фактори:

а)вид діяльності, форма власності, розмір та структура;

б)юридична адреса, розмір статутного капіталу, система оподаткування;

в)кількість працюючих, ступінь автоматизації, ідентифікаційний код;

г)обсяги реалізації, собівартість продукції, рентабельність.

21. Форми організації бухгалтерського обліку встановлюються законодавчим актом:

а)Податковим кодексом України;

б)Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні;

в)Про цінні папери та фондовий ринок;

г)Про банки і банківську діяльність.

22. До обов’язкових реквізитів документів відносять:

а)форма обліку, кількість працюючих, кількість засновників;

б)ідентифікаційний код, код платника податків, номер реєстрації;

в)назва документа, дата і місце складання документа, назва підприємства;

г)форма організації обліку, система оподаткування, ступінь автоматизації;

23. До регістрів бухгалтерського обліку відносять:

а)журнали, відомості, книги;

б)первинні документи, фінансову звітність;

в)податкову звітність, податкові накладні;

г)статистичну звітність, статистичну довідку.

24. Бухгалтерська обробка документів включає:

а)заповнення, перевірка, архівування;

б)групування, таксування, контирування;

в)формування, переміщення, підпис;

г)редагування, друкування, таксування.

25. Впорядкований процес руху документообігу від створення до архівування це:

а)програма розвитку підприємства;

б)план проведення аудиту;

в)графік документообігу;

г)форма організації обліку.

26. Кредиторська заборгованість, що повинна бути погашеною протягом 12 місяців після дати балансу є:

а)поточним зобов’язанням;

б)довгостроковим зобов’язанням;

в)оборотним активом;

г)власним капіталом.

27. Основним критерієм визнання активу є:

а)фактична наявність об’єкта, підтверджена інвентаризацією;

б)існування ймовірності отримання економічних вигод;

в)первісна вартість, справедлива вартість;

г)залишкова вартість, ринкова вартість.

28. Метою складання фінансової звітності є:

а)визначення бази оподаткування податком на прибуток;

б)розробка стратегії розвитку підприємства;

в)надання користувачам для прийняття рішень;

г)підготовка інформації для керівників підприємства.

29. Фінансова звітність, що являється звітністю загального призначення є:

а)відкритою для будь-яких користувачів;

б)комерційною таємницею підприємства;

в)інформацією виключно для менеджерів підприємства;

г)інформацією виключно для органів статистики.

30. До емпіричних методів пізнання відносять:

а)аналіз, синтез, індукція;

б)аналогія, абстрагування, дедукція;

в)спостереження, вимірювання, моделювання;

г)системний аналіз, аналіз, моделювання.

31. Метод бухгалтерського обліку, використання якого передбачає перевірку наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів це:

а)ревізія;

б)інвентаризація;

в)контроль;

г)систематизація.

32. Специфічними методами фінансового обліку є:

а)рахунки, подвійний запис, звітність;

б)аналіз, синтез, індукція;

в)спостереження, вимірювання, моделювання;

г)системний аналіз, аналіз, моделювання.

33. До принципів організації фінансового обліку слід віднести:

а)автономність, безперервність, послідовність;

б)спостереження, вимірювання, узагальнення;

в)конфіденційність, оперативність, планування;

г)ритмічність, адаптивність, динамічність.

34.Критерії віднесення підприємств, які мають право на спрощену систему оподаткування встановлюються:

а)Господарським кодексом України;

б)Цивільним Кодексом України;

в)Податковим кодексом України;

г)Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

35.Основні вимоги до складання фінансової звітності встановлюються:

а)П(С)БО 1;

б)П(С)БО 2;

в)П(С)БО 3;

г)П(С)БО 4.

36. До об’єктів фінансового обліку слід віднести:

а)активи, капітал, зобов’язання;

б)подвійний запис, документування, інвентаризація;

в)спостереження, вимірювання, моделювання;

г)системний аналіз, аналіз, моделювання.

37. Критерій суттєвості інформації встановлюється:

а)Міністерством фінансів України;

б)Верховною Радою України;

в)Наказом про облікову політику підприємства;

г)Національним Банком України.

38. Дія якого принципу фінансової звітності забороняє відображення майна власника в балансі підприємства?

а)безперервність;

б)автономність;

в)превалювання сутності над формою;

г)обачність.

39. Податкова звітність формується за вимогами:

а)Господарського кодексу України;

б)Податкового кодексу України;

в)Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

г)П(С)БО 17 «Податок на прибуток».

40. Носії інформації бухгалтерського обліку у вигляді книг, журналів, відомостей це:

а)рахунки бухгалтерського обліку;

б)графіки документообігу;

в)звітні форми фінансової та податкової звітності;

г)регістри бухгалтерського обліку.