Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Клас сполук | Функціональні групи | |||
Назва | Загальна формула | Приклад сполук | Назва | Формули |
Вуглеводні | або | CH4, C2H6, C2H2, C6H6 | — | — |
Галогенопохідні вуглеводнів | R-наl | Галогени | ||
Спирти феноли | Гідроксиль-на(гідроксил) | |||
Альдегіди | Альдегідна | |||
Кетони | Карбонільна (карбоніл) | |||
Карбонові кислоти | Карбоксильна (карбоксил) | |||
Складні ефіри | Складноефірна | |||
Нітросполуки | Нітрогрупа | -NO2 | ||
Аміни (первинні) | Аміногрупа | -NН2 | ||
Сульфокислоти | Cульфогрупа | -SO3H |
Кожний клас сполук утворює гомологічні ряди. Гомологічний ряд — це ряд сполук, у якому кожний наступний представник відрізняється від поперед-нього на групу атомів — СН2, яка називається гомологічною різницею. Гомо-логічний ряд кожного класу зображується загальною формулою. Наприклад, насичені вуглеводні мають загальну формулу CnH2n+2.
СН4 - метан; С6Н14 - гексан;
С2Н6 - етан; С7Н16 - гептан;
С3Н8 - пропан; С8Н18 - октан;
С4Н10 - бутан; С9Н20 - нонан;
С5Н12 - пентан; С10Н22 - декан.
Ізомерія. Усі класи органічних сполук утворюють ізомери. Розрізняють структурну і просторову ізомерію. Структурна ізомерія може бути обумовлена:
а) різним порядком сполучення атомів вуглецю (ізомерія вуглецевого скелету)
СН3–СН2–СН2–СН3 СН3–СН–СН3;
бутан
СН3
ізобутан
б) різним положенням кратного зв’язку або функціональної групи (ізоме-рія положення)
СН3–СН2-СН=СН2 СН3-СН=СН-СН3;
бутен-1 бутен-2
в) належністю сполук до різних класів (міжгрупова ізомерія)
СН2=СН–СН2–СН3 Н2С–СН2
бутен-1 | |
Н2С – СН2.
циклобутан
Просторова ізомерія обумовлена неоднаковим просторовим положенням різних замісників відносно подвійного зв’язку (геометрична або цис-транс-ізомерія). Вона характерна для сполук з подвійним зв’язком. Якщо одинакові замісники знаходяться по один бік подвійного зв’язку — це цис-ізомер, якщо по різні — це транс-ізомер.
9.4. НОМЕНКЛАТУРА
Органічні сполуки називають за тривіальною (історичною), раціональною і систематичною (міжнародною або ІЮПАК) номенклатурами.
В основу тривіальної номенклатури покладено назву джерела, з якого вперше була виділена дана сполука або випадкова назва. Наприклад, мурашина, яблучна, молочна кислоти, винний спирт. Ця номенклатура не дає можливості називати ізомери.
В основу раціональної номенклатури покладено назву першого члена го-мологічного ряду даного класу сполук. Наприклад:
СН4 СН3–СН2–СН3.
метан диметилметан
За систематичною номенклатурою сполуки називають як похідні наси-чених вуглеводнів з відповідною зміною закінчення, що відповідає назві функ-ціональної групи. Назви ациклічних насичених вуглеводнів мають закінчення ан (пропан); ненасичених вуглеводнів з одним подвійним зв’язком — ен (пропен); ненасичених вуглеводнів з двома подвійними зв’язками — дієн (бута-дієн); з потрійним зв’язком — ін (пропін); спиртів — ол (пропанол); альдегідів — аль (пропаналь); кетонів — он (пропанон); кислот — ова кислота (пропа-нова кислота).
СН3–СН2–СН2 –СН3 - бутан
СН2=СН–СН2–СН3 - бутен-1
СН2=СН–СН=СН2 - бутадієн-1,3
СН3–СН2–СН2–СН2–ОН - бутанол-1
О
СН3–СН2–СН2–С - бутаналь
Н
О
СН3–СН2–СН2–С - бутанова кислота
ОН
СН3–С–СН2–СН3 - бутанон-2
О
Назви ізомерних сполук утворюються таким чином:
а) вибирають найдовший нерозгалужений вуглецевий ланцюг (головний), що містить найбільше число функціональних груп або кратний зв’язок, харак-терний для даного гомологічного ряду;
б) атоми вуглецю в головному ланцюзі нумерують, починаючи з того кінця, до якого ближче функціональна група, кратний зв’язок або замісник (вуглеводневі радикали і функціональні групи, які знаходяться в бічному ланцюзі розглядаються як замісники атомів водню головного ланцюга);
в) положення замісника в бічному ланцюзі позначають номером вуглецевого атома, біля якого знаходиться замісник, потім називають цей замісник, а в кінці називають насичений вуглеводень, що відповідає головному ланцюгу, і змінюють або додають закінчення залежно від наявності кратного зв’язку і функціональної групи головного ланцюга місце положення яких позначають цифрою після кореня слова - назви. Якщо замісників декілька, цифрами позначають кожний із них і розташовують їхні назви в алфавітному порядку.
Наприклад: 1 2 3 4 5 6 7
H2C=C–CH2–CH–CH2–CH2–CH3
ï ï
CH2 CH3 2-етил-4-метил-гептен-1
ï
CH3
Якщо в головному ланцюзі міститься декілька однакових замісників, то їх загальна кількість позначається грецьким числівником (ди-, три-, тетра- тощо), який ставлять перед назвою цих радикалів, а їхнє положення вказують цифрою. Наприклад:
СН3
1 2 3ï 4 5 6 7
СН3–СН2–С – СН– СН2–СН2–СН3 3,3,4-триметилгептан
ï ï
СН3 СН3
Розділ 10
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 1357 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!