Приклади розв’язання задач із теми

1.2.1. Задача: відомий попит на деякий товар у вигляді координат точок лінії попиту (табл.. 1.1):

Таблиця 1.1

Номер точки
Ціна (P), грн./шт.	0,40	0,35	0,30	0,25	0,20
Обсяг попиту (Q), тис. шт.

Потрібно визначити дохід (виручку) від продажу, еластичність попиту і зробити висновки на підставі отриманої інформації.

Розв’язання

Для наочності інформації побудуємо графік попиту на товар:

Визначаємо дохід продавців (витрати покупців) у кожній точці лінії попиту. Дохід визначається як результат множення ціни попиту на обсяг попиту в кожній конкретній точці лінії попиту:

Д₁ = Р₁×Q₁ = 0,40×8 = 3,2 тис. грн.,

Д₂ = 0,35×10 = 3,5 тис. грн.,

Д₃ = 0,30×12 = 3,6 тис. грн.,

Д₄ = 0,25×14 = 3,5 тис. грн.,

Д₅ = 0,20×16 = 3,2 тис. грн.

Залежність розміру доходу від продажу відносно обсягів продажу показана на графіку:

Визначаємо еластичність попиту в кожній точці лінії попиту за формулою 1.2:

, ,

, .

У п’ятій точці можна визначити еластичність, теоретично продовжив-ши лінію попиту до умовної точки 6 (З = 0,45, Q = 6). Але при розв’язанні цієї задачі важливе не точне значення еластичності, а тенденція зміни еластичності попиту при рухові по лінії попиту.

Як видно із значень еластичності попиту, вона має від’ємний знак (–), що свідчить про зворотну залежність зміни обсягів продажу від зміни ціни (закон попиту). Надалі від’ємний знак не беремо до уваги, тобто використовуємо тільки абсолютне значення еластичності.

Як бачимо із графіка доходу і розрахованих значень еластичності попиту, між ними є певний зв’язок. Попит у межах точок 1 – 3 еластичний (е > 1), у точці 3 попит має одиничну еластичність, після точки 3 попит нееластичний (е < 1). Отже, робимо висновок: для збільшення доходу від продажу при еластичному попиті слід нарощувати обсяги продажу при одночасному зменшенні ціни, при нееластичному попиті – навпаки, ціну збільшувати при зменшенні обсягів виробництва. А одинична еластичність попиту означає, що в цій точці лінії попиту дохід від продажу товару буде максимальним.

Слід мати на увазі, що при розв’язанні задач попит не обов’язково має змінювати своє значення з еластичного на нееластичний, бо вихідними даними може бути відокремлена частина лінії попиту – або тільки еластичного, або не еластичного, і при розв’язанні задач зовсім не обов’язкова наявність одиничної еластичності на лінії попиту.

1.2.2. Задача:відомий попит і пропозиція на товар у вигляді функцій попиту Q_D = 5 - P та пропозиції – Q_S = -5 + 4P. Обсяги попиту і пропозиції вимірюються у тисячах одиниць товару, ціна – у гривнях за одиницю товару.

Потрібно дати відповіді на такі питання:

– чому дорівнюють рівноважна ціна і рівноважний обсяг продажу;

– визначити й схарактеризувати ситуацію на ринку внаслідок утручання держави у вільність ціноутворення шляхом фіксування цін або введення оподаткування продажу товару чи надання дотацій продавцю (вироб-нику продукції).

Розв’язання

Визначимо рівноважну ціну та обсяг продажу. Їх можна визначити за умови, що Q_D = Q_S. Тобто, якщо є ринкова рівновага, значить, лінія попиту перетинається у якійсь точці (в точці рівноваги) з лінією пропозиції. Тоді

5 – Р = – 5 + 4Р,

10 = 5Р.

Рівноважна ціна Р = 2 грн.

Рівноважний обсяг визначимо, підставивши рівноважну ціну в одну із функцій:

– попиту Q_D = 5 - Р = 5 – 2 = 3 тис. шт.

– або пропозиції Q_S = - 5 + 4×2 = 3 тис. шт.

Функції попиту і пропозиції – це прямі лінії, отже, щоб зобразити їх на графіку, достатньо визначити на них по дві точки і з’єднати прямою лінією.

Для попиту Q_D = 5 – P: – якщо Р = 0, то Q = 5;

– якщо Q = 0, то Р = 5.

Для пропозиції Q_S = -5 + 4P: – якщо Q = 5, то Р = 2,5;

– якщо Q = 0, то Р = 1,25.

Графік попиту і пропозиції має вигляд

Утручання держави у ціноутворення може здійснюватися шляхом уведення фіксованих цін, які можуть бути вищими чи нижчими за рівноважні ціни.

Нехай фіксована ціна буде дорівнювати Р_ф=2,5 грн. Тоді обсяги визначаться так: Q_D = 5 – 2,5 = 2,5 тис. шт.;

Q_S = – 5 + 4×2,5 = 5 тис. шт.

Обсяг пропозиції перевищує обсяг попиту на 5 – 2,5 = 2,5 тис. шт. Така ситуація на ринку називається надлишком пропозиції (надлишок виробництва товару).

Якщо ціна буде зафіксована на рівні, меншому від рівноважної ціни, – Р_ф=1,5 грн., тоді Q_D = 5 – 1,5 = 3,5 тис. шт.;

Q_S = – 5 + 4×1,5 = 1 тис. шт.

Тепер обсяг попиту перевищує обсяг пропозиції на величину 3,5 – 1 = 2,5 тис. шт. – на ринку недостає товару (дефіцит).

Інший спосіб утручання держави в ринкову ситуацію – введення потоварного податку на продаж товарів або введення дотацій на виробництво і продаж товару.

1.2.3. Задача: розглянемо випадок уведення податку в розмірі 0,75 грн., який сплачує продавець за кожну одиницю проданого товару. Функції попиту і пропозиції ті ж самі – Q_D = 5 – P та Q_S = – 5 + 4P.

Визначимо нову точку ринкової рівноваги й суму податкових над-ходжень у бюджет.

Розв’язання

У такому випадку для продавця ціна проданого товару стане на 0,75 грн. меншою, ніж ціна, за якою покупець придбає одиницю товару, тобто

Р^прод. = Р^пок – 0,75.

Тоді функція пропозиції набере вигляду

Q_S2 = – 5 + 4×(Р^пок – 0,75) = – 8 + 4Р^пок.

Покажемо на графіку положення нової лінії пропозиції Q_S2 = -8 + 4P:

– якщо Q = 5, то Р = 3,25;

– якщо Q = 0, то Р = 2.

Визначимо координати нової рівновагової точки S₂:

5 – Р = - 8 + 4 Р;

13 = 5 Р;

Р_S2 = 2,6 грн.;

Q_S2 = 5 – 2,6 = 2,4 тис. грн.

Унаслідок уведення податку і появи нової функції пропозиції нова точка рівноваги зміщується вліво – вгору по лінії попиту. Отже, введення потоварного податку в розмірі 0,75 грн. призводить до зменшення обсягів продажу з 3,0 до 2,4 тис. шт. і одночасно до підвищення рівноважної ціни з 2 до 2,6 грн.

Таким чином, держава шляхом оподаткування отримує залучення коштів у бюджет для подальшого їх перерозподілу на різні потреби, наприклад, для фінансування неприбуткових галузей чи прямого дотування виробництва.

Унаслідок уведення потоварного податку держава одержала кошти, розмір яких можна визначити таким чином. Рівноважний обсяг продажу становить 2,4 тис. шт. За кожну продану одиницю товару отриманий податок 0,75 грн. Отже, маса податкових надходжень становитиме 2,4×0,75=1,8 тис. грн. На графіку – це площа трикутника DBS₂K.

Можна визначити розмір ставки податку, введення якого приведе до встановлення рівноважного обсягу, наприклад, 2,0 тис. шт. Для цього визначимо ціну попиту при Q_D = 2.0:

2 = 5 – Р;

Р_D= 3,0 грн.

Ціна пропозиції визначиться так:

Q_S=2.0, 2 = –5 + 4Р;

P_S=1,75 грн.

Отже, для встановлення рівноважного обсягу продажу в обсязі 2,0 тис. шт. необхідно встановити податок у розмірі 3,0 – 1,75 = 1,25 грн. Тоді рівноважна ціна визначиться:

Q_D= 5 – Р, Р = 3,0 грн.

Визначимо розмір податку, який приведе до встановлення рівноважної ціни Р = 3,5 грн. При цьому Q_D= 5 – 3,5 = 1,5 тис. грн. За умови Q_D= Q_S:

Q_S = 1,5 = – 5 + 4Р;

Р = 1,625 грн.

Отже, щоб рівноважна ціна становила 3,5 грн., ставка податку повинна бути 3,5 – 1,625 = 1,875 грн.

Однак уведення податку призводить до суспільних утрат унаслідок того, що скорочення продажу товару – це скорочення його виробництва і переналагодження виробництва на випуск іншого товару, що й призводить до суспільних утрат. Направлення таких коштів у вигляді дотування не-ефективних виробництв або для вирішення соціальних питань також спричиняє суспільні утрати.

Визначимо суспільні утрати від уведення потоварного податку в розмірі 0,75 грн. Вони визначаються як різниця між надлишками покупців та продавців до введення податку (площа трикутників ACS₁ плюс CES₁) і надлишками покупців та продавців після введення податку (площа трикутників AВS₂ плюс ВCS₂) без маси податкових надходжень (площа прямокутника DBS₂K).

	Надлишки, тис. грн.
Покупця	Продавця	Разом
До введення податку			5,625
Після введення податку			3,60

Утрати суспільства: 5,625 – 3,60 – 1,8 = 0,225 тис. грн.

На графіку суспільні втрати зображаються площею трикутника S₂KS₁, перевіримо їх розмір:

тис. грн.

1.2.4. Задача: на виробництво і продаж товару введено дотування в розмірі 0,75 грн. на кожну одиницю проданої продукції. Функції попиту та пропозиції ті ж самі – Q_D = 5 – P і Q_S = – 5 + 4P. Визначити нову функцію пропозиції, нову рівноважну точку, розмір коштів на дотацію й суспільні втрати.

Розв’язання

У такому випадкові для продавця ціна проданого товару стане на 0,75 грн. вищою, ніж ціна, за якою покупець придбає одиницю товару, тобто

Р^прод. = Р^пок + 0,75.

Тоді функція пропозиції набуде вигляду:

Q_S3 = –- 5 + 4×(Р^пок + 0,75) = – 2 + 4 Р^пок.

Координати нової рівновагової точки S₃: 5 – Р = - 5 + 4×(Р + 0,75), звідки Р = 1,4 грн., Q = 3,6 тис. шт.

Покажемо на графіку положення нової лінії пропозиції Q_S3 = -2 + 4 P:

– якщо Q = 5, то Р = 1,75;

– якщо Q = 0, то Р = 0,5.

	Надлишки, тис. грн.
Покупця	Продавця	Разом
До введення дотації			5,625
Після введення дотації			8.10

Суспільні втрати: 8,1 – 5,625 – 2,7 = 0,225 тис. грн.

На графіку суспільні втрати зображаються площею трикутника S₃KS₁, перевіримо їх розмір:

тис. грн.

1.2.5. Задача: визначити таку ставку потоварного податку, сплачуваного продавцем за кожну одиницю проданого товару, яка дала б змогу отримати максимально можливу суму податкових надходжень і визначити цю суму. Функції попиту та пропозиції ті ж самі:

Q_D = 5 – P і Q_S = – 5 + 4P.

Розв’язання

Загальна маса податку визначається площею прямокутника із сторонами:

– по горизонталі – рівноважний обсяг Q_D, тис. шт.;

– по вертикалі – ставка податку n.

Сума податку визначиться:

Σ = Q_D × n.

Ціну продавця (Р^прод. = Р^пок – n) підставляємо у функцію пропозиції

Q_S = – 5 + 4×(Р^пок – n) і порівнюємо її з функцією попиту: Q_S =Q_D.

Тоді 5 – Р = – 5 + 4×(Р^пок – n), звідки Р^пок.= 2 + 0,8×n.

Знайдене значення ціни покупця підставляємо у Q_D:

Q_D = 5 – Р = 5- 2 – 0,8×n = 3 –0,8×n.

Сума податкових зборів визначиться так:

Σ = Q_D × n = (3 – 0,8×n)×n = 3×n +0,8×n².

Використовуємо знання математики: коли якась функція має максимум, то в точці максимуму її перша похідна дорівнює нулю

Σ^¢ = 0, тоді 3×n^1-1 – 2×0,8×n^2-1 = 0, або 3 – 1,6×n = 0, звідки n = 1,875 грн.

При такій ставці податку його маса визначиться так:

Σ = 3×1,875 – 0,8×1,875² = 2,8125 тис. грн.

Нова функція пропозиції:

Q_Sn = – 5 + 4×(Р^пок – n) = – 5+ 4×(Р – 1,875) = – 12,5 + 4×Р;

Q_Sn = Q_D,

– 12,5 + 4×Р = 5 – Р, звідки Р = 3,5 грн., тоді Q = 5 – 3,5 = 1,5 тис. шт.

1.3. Завдання для самостійної роботи

1.3.1. Є наступна інформація про ціни та обсяги продажу товару:

Номер точки
Ціни (Р), грн.
Обсяг(Q), тис. шт.

Потрібно:

а) побудувати графік попиту;

б) визначити дохід (виручку) від продажу товару і побудувати графік його залежності від обсягів продажу;

в) визначити еластичність попиту за ціною;

г) зробити висновки відносно зв’язку між (б) і (в).

1.3.2. Відомі функції попиту Q_D = 8 – 2×Р і пропозиції Q_S = – 4 + 2×Р. Ціна Р вимірюється в грн., обсяги Q – в тис. шт.

Вимагається:

–знайти рівноважну ціну і рівноважний обсяг продажу;

– визначити обсяги попиту та пропозиції при встановленні фіксованої ціни Р_ф = 2,25 грн. Схарактеризувати ситуацію з продажами товару на ринку в зв’язку із установленням фіксованої ціни.

1.3.3. Відомі функції попиту Q_D = 15 – 3×Р і пропозиції Q_S = – 13 + 4×Р. Ціна Р вимірюється в грн., обсяги Q – в тис. шт.

Необхідно визначити суспільні втрати від уведення податку, який зумовив встановлення рівноважного обсягу продажу в розмірі Q = 2 тис. шт. Як і чому змінився обсяг доходу продавця від продажу внаслідок зміни рівноважної ціни?

1.3.4. Відомі функції попиту Q_D = 6 – 2×Р і пропозиції Q_S = – 8 + 5×Р. Ціна Р вимірюється в грн., обсяги Q – у тис. шт.

Визначити суспільні втрати від надання дотації продавцю на продаж товару в розмірі 0,5 грн. на кожну продану одиницю товару.

1.3.5. Інформація про попит подана у вигляді координат декількох точок лінії попиту:

Номер точки
Ціни (Р), грн.
Обсяг(Q), тис. шт.

Функція пропозиції Q_S = – 28 + 1,5×Р.

Визначити ставку податку, яка змусить установитися рівноважному обсязі продажу в розмірі 5,0 тис. шт. (графічним або аналітичним методом). Визначити суспільні втрати від уведення цього податку.

1.3.6. Ринкова ситуація характеризується таким чином:

- функція попиту – Q_D = 13 – 3×Р;

- функція пропозиції Q_S = – 8 + 4×Р.

Необхідно визначити таку ставку потоварного податку, сплачуваного продавцем, який забезпечить найбільш можливий розмір податкових зборів і суму суспільних втрат від уведення податку. Пояснити причини виникнення суспільних втрат.

1.3.7. Відомі функції попиту Q_D = 20 – 2×Р і пропозиції Q_S = – 10 + 3×Р. Ціна Р вимірюється в грн., обсяги Q – в тис. шт.

Побудувати графік залежності доходу від продажу, визначити суму податкових надходжень від уведення потоварного податку, сплачуваного продавцем, в розмірі 10% від рівноважної ціни.

1.3.8. Попит на товар наведено у вигляді координат точок лінії попиту:

Номер точки
Ціни (Р), грн.
Обсяг(Q), тис. шт.

Функція пропозиції Q_S = – 4 + 0,5 Р.

Визначити й схарактеризувати еластичність попиту, пояснивши, яке значення має знання еластичності попиту для прийняття цінових рішень продавцем. Визначити суспільні втрати від уведення субсидії продавцю в розмірі 2 грн. на кожну одиницю проданого товару (графічним методом).

1.3.9. Функція попиту на деякий товар – Q_D = 7 – 2×Р, а функція пропозиції – Q_S = - 7 + 5×Р. Ціна Р вимірюється в грн., обсяги Q – в тис. шт.

Потрібно:

– визначити розмір податку, який забезпечить суму податкових надходжень у розмірі 1,0 тис. грн.;

– визначити, як зміниться рівноважна ціна;

– визначити, як зміниться дохід продавця від продажу і чому?

Тести

1.4.1. До адміністративних методів державного регулювання цін відносять:

а) насичення ринку споживчими товарами;

б) систему кредитування підприємств;

в) установлення регульованих цін;

г) правильної відповіді немає.

1.4.2. Нецінова конкуренція дієва у випадку:

а) зміни ціни даного товару;

б) зміни цін товарів-замінників;

в) підвищення якості товару;

г) зміни законодавчої бази.

1.4.3. Умови постачання товарів відбивають такі ціни:

а) закупівельні;

б) франко;

в) роздрібні;

г) договірні.

1.4.4. Залежно від ступеня вільності ціноутворення ціни можуть бути:

а) незмінні;

б) динамічні;

в) порівняні;

г) правильної відповіді немає.

1.4.5. До економічних методів державного регулювання цін відносять:

а) встановлення фіксованих цін;

б) установлення дотацій виробникам окремих видів товарів і послуг;

в) установлення регульованих цін;

г) правильної відповіді немає.

1.4.6. Імовірно, що причиною зменшення цін на товари є:

а) збільшення податків на виробника;

б) збільшення споживчих доходів;

в) зменшення цін на виробничі ресурси;

г) спад цін на взаємодоповнюючі товари.

1.4.7. Якщо попит і пропозиція на товар збільшуються, то:

а) ціни збільшуються;

б) рівноважні обсяги збільшуються;

в) рівноважні обсяги зменшуються;

г) ціна не змінюється.

1.4.8. Збільшення доходів покупців приводить до:

а) збільшення попиту на товар;

б) зміни обсягу попиту на товар;

в) зменшення попиту на товар;

г) зміни попиту на товар

1.4.9. Еластичність попиту за ціною – це:

а) показник, який характеризує обсяг попиту;

б) збільшення кількості проданих товарів за рахунок зменшення цін на них;

в) залежність попиту від пропозиції;

г) показник залежності обсягів продаж від зміни ціни.

1.4.10. Зміна попиту і зміна обсягу попиту різняться тим, що:

а) зміна попиту складається із суми зміни попиту;

б) зміна обсягу попиту виникає внаслідок зміни нецінових факторів;

в) зміна попиту – це зсув лінії попиту або зміна її виду, а зміна обсягу попиту – це рух по лінії попиту;

г) зміна попиту – це рух по лінії попиту, а зміна обсягу попиту – це зсув лінії попиту або зміна її виду.