Генералізація навчального матеріалу в процесі фундаменталізації підготовки фахівців з вищою освітою

Важливим компонентом інтегрування знань для їх системати­зації є виділення в змісті освіти фундаментальних, генералізуючих понять, теорій та законів, за допомогою яких виявляються існуючі в системі причинно-наслідкові та корелятивні зв'язки. Генералізація навчального матеріалу дає змогу виділити в ньому головне та другорядне, установити оптимальну для вивчення послідовність викладу навчальної інформації. Ідея генералізації пов'язана з тим, що в період НТР треба оволодіти загальними ідеями, принципами й методами науки, які дають можливість за­безпечити ґрунтовні знання, не перевантажуючи пам'яті великою кількістю часткових і вторинних факторів. У зв'язку з цим ви­никає необхідність переструктурування змісту вузівських дис­циплін з позицій інтегративного підходу з метою усунення дру­горядного й застарілого матеріалу та систематизації знань. Мова йде не про просте підвищення якості навчальних дисциплін, а про формування принципово нових фундаментальних навчаль­них курсів для системи освіти, орієнтованих на формування цілісних сучасних уявлень про наукову картину світу й здатності виходити на системний рівень його пізнання.

Говорячи про фундаменталізацію вищої освіти, слід вважати, що це об'єктивно необхідний процес зміщення пріоритетів на­вчання в бік загальнозначущих, найбільш універсальних досяг­нень людської думки у сфері науки.

Фундаментальна технологія освіти, яка передбачає, що набут­тя фахової підготовки студент здійснює за неперервного, достат­нього для обраного фаху, розширення обсягу фундаментальних та інструментальних знань, на етапі навчання є складнішою, ніж прагматична, проте її наслідком є справді освічена людина XXI століття.