Критерії соціальної стратифікації за поглядами європейських і американських соціологів

Представники світової соціології	Критерії стратифікації
Німецький соціолог Р. Дарендорф	1) управлінці (власники) 2) управляємі (працюючі, робітники)
Американський соціолог Б. Барбер	1) престиж, професія, влада 2) дохід і багатство 3) освіта і знання; 4) релігійна чистота 5) положення родичів 6) етнічна приналежність
Французький соціолог А.Турен	Доступ до інформації, який веде до влади або відсторонює від неї
Американський соціолог У. Уотсон	1) вищий-вищий клас (впливові і багаті династії); 2) нищий-вищий клас (банкіри, політики, власники великих фірм) 3) вищий-середній клас (юристи, лікарі, спортсмени, науковці, наймані управлінці) 4) нищий-середній клас (середні чиновники, інженери, викладачі, керівники підрозділів, висококваліфіковані робітники) 5) вищий-нищий клас (наймані робітники) 6) нищий-нищий (знедолені, безробітні, маргінали)

В західноєвропейській соціології існують основні критерії стратифікації:

3.3. Теорія соціальної мобільності. Поняття соціальної мобільності було введено у 1927 р. П. Сорокіним. Люди знаходяться в постійнім русі, а суспільство – у розвитку. Сукупність соціальних переміщень людей у суспільстві, тобто змін їхнього статусу, називається соціальною мобільністю. Між підняттям та зниженням існує асиметрія: тяжіння до підняття по соціальній драбині, тобто підняття – добровільне, як правило, а зниження – примусове. Об’ективні обставини, які зумовлюють соціальну мобільність:

- структурні зрушення в економіці;

- зміни в характері і змісті суспільного розподілу праці і відносин власності;

- послаблення закріпленості груп працівників за соціально і економічно нерівноцінними видами діяльності.

Два основних види:

міжпоколінна та внутрішньопоколінна (соціальна кар’єра). Міжпоколінна – довготерміновий процес, внутріпоколінна – короткотерміновий процес.

Два типи:

1) Вертикальна мобільність – переміщення з однієї страти до іншої, буває спрямованою вгору і вниз.

2)Горизонтальна мобільність передбачає перехід індивіда з однієї соціальної групи до іншої, що знаходиться на тому ж рівні. Різновид горизонтальної – географічна мобільність (переїзд). Якщо до зміни місця додається зміна статусу, виходить міграція.

Велику роль в соціальній стратифікації і мобільності суспільства відіграє соціальний статус особистості - це становище індивіда в суспільстві відповідно до його віку, статі, походження, освіти, власності, сімейного стану тощо.

Види статусів:

1) приписаний (аскриптивний) – складова соціального статусу, що формується незалежно від волі, бажання та зусиль самого індивіда (стать, раса, успадкований титул тощо);

2) здобутий – формується завдяки волі та зусиллям самого індивіда (освіта, кваліфікація, професія, почесне звання тощо;

3) особистий – становище індивіда у малій групі, яке обумовлюється ставленням до нього оточення.

Соціально-класова структура має унікальні специфічні риси і підпадає під постійні зміни і трансформації.

Питання для самоконтролю:

1. Навіщо соціологія досліджує соціальну структуру суспільства?

2. Які соціальні проблеми досліджуються в соціально-етнічній структурі суспільства?

3. Яким чином переплітаються соціальні проблеми, які виникають в соціально-класовій, соціально-демографічній і соціально-переселенській структурах?

4. Чи погоджуєтесь ви з критеріями соціальної стратифікації європейських і американських соціологів?

5. Які фактори впливають на соціальну мобільність і соціальний статус конкретної особи?

6. Які зміни пройшли в соціальній структурі України за роки незалежності?

7. Які нові класи та страти виникли в Україні за останні роки?