Економіка безпеки життєдіяльності

Законодавство про безпеку життєдіяльності включає законодавство України про охорону здоров’я, про охорону праці, про дорожній рух, про цивільну оборону, про охорону навколишнього середовища тощо, тому економічне значення безпеки життєдіяльності визначається ефективністю заходів для розвитку і покращення медичного обслуговування населення, убезпечення дорожнього руху, з поліпшення умов і підвищення безпеки праці, впровадження заходів для охорони навколишнього середовища тощо.

Якщо розглянути економічне значення охорони праці, то воно визначається ефективністю заходів з поліпшення умов і підвищення безпеки праці, тобто економічне значення охорони праці оцінюється за результатами, отриманими при зміні соціальних показників шляхом впровадження заходів з поліпшення умов праці: підвищення продуктивності праці; зниження непродуктивних витрат часу і праці; збільшення фонду робочого часу; зниження витрат, пов’язаних з плинністю кадрів через умови праці, тощо.

Збільшення фонду робочого часу і ефективність використання обладнання досягається шляхом зниження простоїв протягом зміни внаслідок погіршення самопочуття через умови праці та мікротравми.

Збільшення фонду робочого часу досягається скороченням цілодобових витрат на виробничий травматизм та неявки на роботу. Шкідливі умови праці суттєво впливають не тільки на виникнення професійних захворювань, а й на виникнення і тривалість загальних захворювань.

Економії матеріальних втрат можна досягти шляхом відміни пільг та компенсацій за несприятливі умови праці через недотримання відповідних санітарно-гігієнічних вимог і правил безпеки до робочих місць.

Дотримання таких вимог дає можливість повністю або частково відмінити такі пільги як: скорочений робочий час і додаткова відпустка; підвищення тарифної ставки та пільгової пенсії; лікувально-профілактичне харчування і безкоштовна видача молока. Всі ці пільги пов’язані із значними трудовими втратами і супроводжуються виплатами додаткових грошових коштів за фактично не відпрацьований час.

На підприємствах спостерігається висока плинність кадрів серед працівників, робота яких пов’язана з важкою фізичною працею, несприятливими санітарно-гігієнічними умовами, монотонністю виробничого процесу. Із загальної кількості працівників, які звільняються за власним бажанням, від 10 до 25% становлять особи, яких не влаштовують несприятливі умови праці.

На поліпшення умов праці і на охорону праці витрачаються кошти.

Витрати на заходи щодо поліпшення умов і охорону праці можна поділити на:

- витрати, пов’язані з відшкодуванням потерпілим втрат внаслідок травм і професійних захворювань;

- витрати на компенсацію за роботу в несприятливих умовах, що не відповідають санітарним нормам (пільги за важкі і шкідливі умови праці);

- витрати на попередження та профілактику травматизму і професійних захворювань;

- витрати на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків;

- витрати на штрафи та інші відшкодування.

Витрати на охорону праці поділяють на:

- доцільні, що спрямовані на збереження здоров’я працівників, на раціональне витрачання ними життєвих сил під час роботи та на відновлення працездатності;

- частково доцільні, що включають витрати на пільги і компенсації за несприятливі умови праці;

- недоцільні, що обумовлюють підвищення собівартості продукції, зниження її обсягу тощо.

Якщо розглянути економічну оцінку заходів з охорони праці, то річна економія підприємств від поліпшення безпеки праці складається з:

- економії від зменшення професійних захворювань;

- економії від зменшення випадків травматизму;

- економії від зниження плинності кадрів;

- економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

Запитання для самоконтролю:

1. Що задекларовано в Концепції 00Н про сталий людський розвиток?

2. Коли Україна заявила про підтримку цієї Концепції і які документи були прийняті з цього приводу?

3. Назвіть чинники, які забруднюють навколишнє середовище.

4. Як впливає забруднення навколишнього середовища на людину?

5. Що Ви знаєте про економіку безпеки життєдіяльності?

Рекомендована література:

1. Концепція освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини» (БЖДЛ).

2. Желібо Є.П., Завірюха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України І-ІV рівнів акредитації – Київ: «Каравела», 2002. Львів «Новий Світ -2000»

3. Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини. Видавництво «Бескид Біт», 2005.