Нормалізація параметрів середовища в приміщенні

Для створення комфортних умов життєдіяльності людини потрібне чисте повітря, світло і тепло.

Оточуюче нас повітря (атмосфера) є найважливішим фактором забезпечення нашого життя, без повітря смерть наступає через кілька хвилин.

Стан повітря у приміщенні називають мікрокліматом.

Мікроклімат в приміщенні повинен бути оптимальним.

Оптимальний мікроклімат – це такі параметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруги і порушення механізмів терморегуляції. (тобто створюють відчуття комфорту).

Допустимі мікрокліматичні умови – це такі показники мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть призвести до дискомфортного тепло почуття,що обумовлюється напруженням механізмів терморегуляції, і не виходить за межі фізіологічних можливостей організму людини. Може виникнути деяке зниження працездатності, але пошкодження або порушення здоров’я у людини це не викликає.

Мікроклімат або метеорологічні умови визначаються за такими параметрами:

- температурою повітря в приміщенні, ⁰ С;

- відносною вологістю повітря, %;

- рухливістю повітря, м/с;

- тепловим випромінювання, Вт/м³

- атмосферним (барометричним) тиском, мм. рт. ст. (Па)

Всі ці параметри впливають на фізіологічну функцію організму – його терморегуляцію і визначають самопочуття. Температура людського тіла повинна завжди залишатися постійною 36 ⁰ С.

При нормуванні мікроклімату календарний рік поділяється на два періоди:

- холодний період, коли середньодобова температура на відкритому повітрі нижча ніж +10 ⁰ С;

- теплий період, коли середньодобова температура зовні приміщення становить +10 ⁰ С і вище.

В холодний період приміщення обігрівають.

В теплий період найчастішими причинами відхилення параметрів мікроклімату від нормативних є надходження надлишкового тепла в повітря виробничого чи житлового приміщення або водяної пари від працюючого обладнання чи інших джерел випаровування.

Захиститися від тепловипромінювання можна такими способами:

- усуненням джерела тепла;

- полегшенням тепловіддачі від тіла людини в оточуюче середовище;

- індивідуальним захистом від теплового впливу.

Для зменшення вологості повітря потрібно уникати випаровування рідини; видалення пари з приміщення. Для цього встановлюють витяжки, використовують вентиляційні системи, провітрювання. Для нормалізації параметрів в приміщенні встановлюють кондиціонери.

Впливає на нормальне самопочуття людини і пил. В природних умовах повітря не забруднене, але з того часу, коли людина почала використовувати в своїй діяльності шкідливі для її організму речовини, з’явилася загроза її життю. Навіть тоді, коли ми відчуваємо присутність у повітрі отруйних речовин наш організм не відповідає на це захисною реакцією, реакція наступає запізно.

Побічна дія пилу на людину полягає в тому, що при підвищеній запиленості повітря змінюється спектр інтенсивності сонячної радіації, поглинання та розсіювання ультрафіолетового випромінювання, знижується освітленість. Пилові частки здатні сприймати електричний заряд як безпосередньо із газового середовища (пряма адсорбція іонів із повітря), так і в результаті тертя часток пилу між собою або безпосереднього контакту з будь-якою зарядженою поверхнею. Встановлено, що із загальної кількості пилових часток, які заносяться з повітрям в дихальні шляхи, затримуються слизовими оболонками переважно заряджені частки.

Тому санітарні норми встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) в повітрі виробничих приміщень шкідливих газів, пари та пилу. Пил – основний шкідливий фактор не тільки на промислових підприємствах, але й в побуті. Природний пил знаходиться в повітрі у звичайних умовах мешкання людини в межах концентрацій 0,1-0,2 мг/м³ , в промислових центрах, де діють великі підприємства, він не буває нижчим від 0,5 мг/м³ , а на робочих місцях запиленість повітря іноді досягає 100 мг/м³. Задимленість повітря особливо шкідлива для людини, бо в легені потрапляють окрім димового пилу ще й токсичні гази СО та СО₂ . Дуже велика небезпека пилу для людини, якщо він містить радіоактивне забруднення, яке можна встановити тільки вимірюванням спеціальними приладами.