Реактиви та обладнання. 1. Розчини: хлоридна кислота (2N), концентрована, етанова (оцтова) кислота (2N), сульфатна кислота концентрована

1. Розчини: хлоридна кислота (2N), концентрована, етанова (оцтова) кислота (2N), сульфатна кислота концентрована, натрій гідроксид (0,1N), аргентум нітрат, натрій карбонат, натрій ацетат концентрований, амоній нітрат, амоній карбонат, калій хлорид. 2. Речовини: натрій хлорид кристалічний, універсальний індикатор. 3. Обладнання: технохімічні терези, бюретка. нагрівальний прилад, хімічний посуд, мірна піпетка.

5.4 Вказівки до техніки безпеки

Дотримуватися правил роботи з розбавленими та концентрованими розчинами кислот, нагрівальними приладами, хімічним склом.

5.5 Порядок проведення лабораторної роботи

Дослід 1: Приготування розчинів заданої концентрації

Приготувати розчин заданої процентної концентрації з наважки твердої речовини.

Приготувати 50 г 3%-ного розчину натрій хлориду

1. Визначити масу натрій хлориду необхідну для приготування розчину.

2. Зважити необхідну кількість речовини на технологічних терезах.

3. Визначити масу води необхідну для приготування розчину.

4. Висипати наважку в хімічний посуд, додати необхідну кількість води, перемішати.

5. За таблицею визначити густину розчину.

6. Розрахувати молярну концентрацію розчину.

Дослід 2: Визначення нормальної концентрації розчину методом титрування.

10 мл 0,1N розчину натрій гідроксиду відміряти піпеткою і перенести в колбу для титрування. Додати декілька крапель фенолфталеїну. Залити в бюретку розчин сульфатної кислоти невідомої концентрації і відтитрувати ним розчин лугу до знебарвлення фенолфталеїну.

Маючи значення нормальної концентрації і об'єм розчину лугу, а також об'єм кислоти, затраченої на титрування, обчислити нормальну концентрацію (C_N) кислоти за формулою С_N1·V₁ = C_N2·V₂. Скласти рівняння реакції в молекулярному і йонному видах.

NaOH + H₂SO₄ →

Дослід 3: Порівняння хімічної активності кислот

У три пробірки налити по 1-2 мл розчинів: етанової (2N), хлоридної кислоти 2N та концентрованої хлоридної кислоти. В кожну пробірку занурити однакові шматочки цинку. Спостерігати в якій пробірці процес протікає енергійніше. Зробити висновки щодо залежності швидкості протікання реакції від ступеня дисоціації кислоти, концентрації розчину сильного електроліту.

CH₃COOH^- + Zn →; HCl + Zn →

Дослід 4: Реакції в розчинах електролітів

Провести реакції обміну між розчинами електролітів, які приводять до утворення:

а) осаду - у пробірку налити 1-2 мл розчину натрій хлориду і додати 2-3 краплі розчину аргентум нітрату

NaCl + AgNO₃ →

б) леткої сполуки - у пробірку налити 1-2 мл натрій карбонату і додати 2-3 краплі хлоридної кислоти

Na₂CO₃ + HCl →

в) слабкого електроліту - у пробірку налити 1-2 мл концентрованого розчину натрій ацетату і додати декілька краплин хлоридної кислоти (2N)

CH₃COONa + HCl →

Дослід 5: Гідроліз солей

1. Реакція середовища у розчинах різних солей

У 5 пробірок внести по 15-20 крапель розчинів солей: натрій крбонату, алюміній нітрату, амоній карбонату, калій хлориду та для контролю дистильовану воду.

Дослідити, як розчини змінюють колір універсального індикатора, зробити висновок про реакцію середовища в розчині кожної із солей. Спостереження і висновки записати в таблицю.

Табл 5.5.1

№ п/п

Формула солі

Забарвлення універсального індикатора

Реакція середовища

рНроз-ну (рН>7 рН<7 рН=7)

Скласти молекулярні та йонні рівняння гідролізу солей.

2. Порушення рівноваги реакції гідролізу при зміні температури.

У пробірку внести 5-6 мл розчину натрій ацетату і 2-3 краплини фенолфталеїну. Розлити суміш на 2 пробірки, одну з них залишити для порівняння, другу нагріти до кипіння. Порівняти забарвлення індикатора в обох пробірках. Описати і пояснити свої спостереження, зробити висновок про вплив температури на гідролітичну рівновагу.

Скласти рівняння реакцій гідролізу солі в молекулярному та йонному видах:

NaCH₃COO + HOH →

5.6. Зміст звіту

5.6.1. Назва роботи.

5.6.2. Мета роботи.

5.6.3. Вивчення загальних відомостей

5.6.4. Виконання завдань для самостійного розв’язання.

5.6.5. Аналіз досліду, математична обробка результатів експерименту.

5.6.6 Висновки