Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Осередок ураження при повенях



Повінь

В Україні багато річок і зонами можливих затоплень може бути люба територія. Тривалість таких затоплень може бути від 7 до 20 діб і більше.

Вірогідними зонами можливих повеней в Україні є:

· у північних районах – басейни річок Прип’ять, Десни та їх притоки;

Лише в басейні р. Прип’ять площа повені може бути 600-800 тис.га.

· у західних регіонах – басейни верхнього Дністра (5-130 тис. га), річок

Західний Буг, Прут, Тиса (площа затоплення – 20-25 тис. га);

· у східних регіонах – басейни р. Сіверський Донець, Ворскла, Сула, Псел;

· у південному і південно-західному регіонах – басейни приток Дунаю,

р. Південний Буг.

Катастрофічні повені в Криму і Карпатах у період з 1960 по 2000 р. були 12 разів.

Катастрофічна весняна повінь 2001 р. підняла рівень води вище відмітки осінньої повені 1998 р. Повінь 2001 р. підтопила понад 250 населених пунктів з понад 33,5 тис. будинків, більше 1,5 тис з яких були зруйновані. Для ліквідації повені було залучено 12 160 осіб (без місцевого населення).

Осередком ураження при повенях називається

Найбільш вірогідні повені при проривах греблі. Розглянемо методику визначення розмірів зон повені при прориві греблі. Для розрахунку необхідно мати наступні початкові дані:

·

·

·

Послідовність визначення розмірів зон повені наступна.

1. Визначають

2. По таблиці 12

Таблиця 12. Приблизна висота хвилі затоплення і тривалості її проходження на різних відстанях від греблі

Параметри Відстань від греблі, км
             
Висота хвилі затоплення, h, м 0,25Н 0,2Н 0,15Н 0,075Н 0,05Н 0,03Н 0,2Н
Тривалість проходження хвилі затоплення, t, ч Т 1,7Т 2,6Т

Т – час опорожнення водоймища

3. Визначають

Таблиця 13. Розхід води в залежності від глибини води перед греблею

Н,м        
N, м3 / с*м        
         

4. По таблиці 12 визначають

Із виникненням загрози в зоні затоплення потрібно організувати термінову евакуацію населення, с/г тварин і матеріальних цінностей.


Лекція № 4. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ

СИТУАЦІЙ

Мета лекції: Вивчити методику оцінки радіаційної і хімічної обстановки.

Навчальні питання:

1. Особливості забруднення місцевості при аварії на АЕС.

2. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС.

3. Оцінка хімічної обстановки.

4. Оцінка інженерної обстановки.

5. Оцінка пожежної обстановки.

Література: 1, с. 188-231

2, с. 237-297


1. Особливості радіоактивного забруднення при аварії на АЕС

Аналізуючи дані про території р/а забруднення, які можуть бути непридатними для проживання людей тривалий час після ядерного вибуху потужність 1 Мт і після руйнування ядерного реактора РВБК – 1000 з енергетичною потужністю 1000МВт (ЧАЕС), можна зробити висновок про радіаційні наслідки (табл.1).

Таблиця 1. Територія, непридатна для проживання після ядерного вибуху (1Мт)

і руйнування ядерного реактора РВБК – 1000, км2

Доза, Р/рік Період часу
1 рік 5 років 10 років 100 років
  15000/2300 90/800 15/360 2/50
  2000/500 10/200 2/100 0,20
  300/100 2/40 0/20 0/5
  130/50 0/20 0/10 0/2

Існує багато типів ядерних реакторів. АЕС, побудовані в Україні, базуються на реакторах водно-водяних (ВВЕР – водно – водяний енергетичний реактор) і канальних уран – графітових реакторах РВБК.

Реактори типу ВВЕР працюють на Запорізькій, Хмельницькій, Рівненській, Південноукраїнській АЕС. Реактори типу РВБК побудовані на ЧАЕС, а в Росії – на Ленінградській, Курській і Смоленській АЕС.

Аварія на АЕС має свої особливості в порівнянні з вибухом ядерного заряду. Він проходить повільно. В ядерному реакторі знаходиться велика кількість ядерного палива – 400-500 тон р/а речовин з різним періодом піврозпаду. Створена хмара піднімається на висоту до 20км і вітром розкидається на великі території.

Особливості забруднення місцевості після аварії на АЕС

1.

2.

Із зруйнованого реактора ЧАЕС, за офіційною оцінкою фахівців, було викинуто близько 500 млн. К і активності.Радіоактивне забруднення еквівалентне забрудненню від вибуху 500 двадцятикілотонних атомних бомб (аналогічних скинутим на Хіросіму і Нагасакі).

У результаті аварії на ЧАЕС радіонукліди поширилися в Україні на території 3,5 млн. га с/г угідь, забруднено 1,167 млн. га лісів, 1687 населених пунктів.

3. При ядерному вибуху радіоактивні ізотопи створюються з урану 235 або плутонію 239 у мить вибуху. Серед цих радіоактивних ізотопів велика частка короткоживучих, які досить швидко розпадаються.

При тепловому вибуху реактора

Тому швидкість зниження радіації при аварії на АЕС значно менша (табл.1). Із короткоживучих радіонуклідів значну частину становив радіоактивний йод – 131 з періодом піврозпаду 8,04 доби. Цей радіоізотоп на 50-70% створив радіоактивність. Після цього залишилися довго живучі радіонукліди: стронцій-90, цезій-137, церій-144 і ін.

Спад рівня радіації оцінюють за такою формулою:

Рt = Р1 × (t / t1)- n

де: Р1 – рівень радіації в момент t1 (перша доба)після забруднення;

Рt – рівень радіації в будь-який момент t після забруднення

(t- у добах);

n – показник, що характеризує швидкість спаду радіації.

При ядерному вибуху n = 1,2, при термоядерному n = 1,3, після аварії на АЕС n = 0,5.

Вплив радіоактивного забруднення навколишнього середовища на людей

При прогнозуванні радіаційних наслідків і плануванні захисних заходів населення і особистого складу, треба виділити три фази протікання аварії.

Рання фаза – від початку аварії до моменту закінчення викиду радіаційних речовин в атмосферу і закінчення формування радіаційного сліду на місцевості. Тривалість цієї фази в залежності від характеру і масштабу аварії може тривати від кількох годин до декількох діб. На ранній фазі доза зовнішнього опромінення формує гамма- і бета-випромінення радіоактивних речовин.

Середня фаза – від моменту завершення формування радіоактивного сліду до прийняття усіх заходів захисту населення. В залежності від характеру і масштабу аварій, тривалість середньої фази може бути від декількох діб до року після виникнення аварії.

Пізня фаза – після аварійна фаза, її тривалість визначається розмірами та масштабами аварії, може тривати від декількох місяців до десятиріч.

Для наочності і оперативності оцінки обстановки на картах установлені при прогнозуванні наступні зони забруднення при аварії на АЕС (рис.1).

Зона М – зона р/а небезпеки. На її зовнішній межі рівень радіації 14 мР/год і річною

дозою 5 Р.

Зона А – зона помірного р/а забруднення. На її зовнішній межі рівень радіації 140

мР/год і річною дозою 50 Р.

Зона Б – зона сильного забруднення. На її зовнішній межі рівень радіації 1,4 Р/год і

річною дозою 500 Р.

Зона В – зона небезпечного забруднення. На її зовнішній межі рівень радіації 4,2

Р/год. і річною дозою 1500 Р.

Зона Г – зона надзвичайно небезпечного забруднення. На її зовнішній межі рівень

радіації 14 Р/год і річною дозою 5000 Р.

Рис.1. Зони радіаційного забруднення при аварії на АЕС

На рисунку показані рівні радіації на початку зони (на першу добу після аварії).

Є готові таблиці зниження рівня радіації. Рівень радіації за рік зменшується в 10 разів.

Зі зниженням небезпеки зовнішнього опромінення переважного значення в загальній вражаючій дозі набуло внутрішнє опромінення цезієм-137, стронцієм-90 (при вживанні продуктів харчування).

У 1991р. був прийнятий Закон України «Про правовий режим території, що дістала р/а забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначає рівні забруднення місцевості та вид екологічної зони.

Згідно зі статтею 1 Закону забрудненою вважається територія, проживання на якій може призвести до опромінення населення понад 0,1 бер за рік (перевищує природний доаварійний фон).

За статтею 2 забруднена територія поділяється на такі зони (рис. 2).

1. Зона відчуження – 30-кілометрова зона, з якої була проведена евакуація у 1986 р.

2. Зона обов’язкового відселення. Це територія, де людина може отримати додаткову дозу опромінення понад 0,5 бер за рік.

3. Зона добровільного відселення. Це територія, де людина може отримати додаткову дозу опромінення понад 0,1 бер за рік.

4. Зона посиленого радіоекологічного контролю. На цій території людина може отримати додаткову дозу опромінення 0,1 бер за рік.

Рис.2. Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості

при аварії ЧАЕС

2. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС

Серед уражаючих факторів ядерної аварії і ядерного вибуху особливе місце займає радіоактивне забруднення, що поширюється на сотні кілометрів і на великих площах може створюватись забруднення, яке буде небезпечним для населення протягом тривалого часу.

За цих умов необхідно організувати захист населення від радіоактивних речовин та випромінювань на основі даних про рівні радіації, характер, район і масштаби радіоактивного забруднення місцевості.

Для визначення впливу радіоактивного забруднення місцевості на особовий склад формувань ЦЗ при проведенні рятувальних і невідкладних робіт, населення, виробничу діяльність сільського і лісового господарства виявляють і оцінюють радіаційну обстановку.

Радіаційна обстановка –

Радіаційна обстановка може бути виявлена і оцінена за даними прогнозу і розвідки.

Оцінку проводять начальник штабу ЦЗ, командири формувань за участю спеціалістів об’єкта чи населеного пункту.

Для наочності і оперативності використання даних радіаційної обстановки при розв’язанні типових задач передбачається відображення на картах (схемах) фактичних або прогнозованих зон радіоактивного забруднення місцевості.

Методика оцінки радіаційної обстановки внаслідок аварії

На АЕС

Радіаційна обстановка може бути виявлена та оцінена за даними прогнозу і розвідки.

А) Методика оцінки радіаційної обстановки методом прогнозування

Оцінка радіаційної обстановки методом прогнозування – це перший етап роботи. Така оцінка дає можливість орієнтовно визначити вплив радіоактивного забруднення місцевості на боєздатність формувань ЦЗ, можливість функціонування об’єкту, вибрати найбільш доцільні способи дій на забрудненій місцевості, намітити заходи протирадіаційного захисту, а також дати завдання для ведення радіаційної розвідки.

Для прогнозування радіоактивного забруднення місцевості необхідно мати такі вхідні (початкові) дані:

- тип і потужність ядерного реактора (ВВЕР-1000);

- координати АЕС;

- час аварії;

- частка радіоактивних речовин, які можуть бути викинуті під час аварії (3%, 10%, 30%);

- швидкість і напрямок вітру;

- стан вертикальної стійкості атмосфери.

Завчасно деякі дані прогнозувати неможливо, тому обирають найгірші умови: швидкість вітру 5м/с, напрямок вітру на об’єкт, стан вертикальної стійкості атмосфери – ізотермія, частка викинутих радіоактивних речовин – 10%.

Оцінка проводиться в такій послідовності:

1.Визначають зони забруднення:

В таблиці 2 показані прогнозовані розміри зон забруднення при руйнуванні реакторів з 10% викиданням радіоактивних речовин, вітрі 5 м/с і ізотермії.

Таблиця 2. Прогнозовані зони забруднення

Зони Реактор
ВВЕР-1000
L, км Ш, км S, км2
М   13,8  
А 29,5 1,16 26,8
Б - - -
В - - -
Г - - -

2.Наносять на карту (схему) зони радіоактивного забруднення.

Рис. 3. Прогнозовані зони радіаційного забруднення при аварії на АЕС

3.Розраховують час випадання радіоактивних речовин.

Проте прогноз радіоактивного забруднення має відносний характер, тому його обов’язково уточнюють радіаційною розвідкою з метою своєчасного забезпечення штабів, командирів формувань ЦЗ, керівників, власників і спеціалістів даними про фактичну радіаційну обстановку.

Конкретні дії особового складу формувань ЦЗ, керівників, власників, спеціалістів сільського господарства і населення, встановлення режиму роботи об’єктів в умовах радіоактивного забруднення проводиться тільки на основі оцінки радіаційної обстановки за даними розвідки. Тому збір і обробка необхідних даних, виявлення та оцінка радіаційної обстановки є одним із важливих завдань штабів і командирів формувань ЦЗ.

Б) Методика оцінки радіаційної обстановки за даними розвідки

Другий етап роботи –

Для спостереження за радіаційним і хімічним ста­ном на кожному об'єкті народного господарства створю­ються пости радіаційного і хімічного спостереження (РХС).

Оцінка радіаційної обстановки –

При оцінці радіаційної обстановки проводять такі роботи:

1.

Таблиця 3. Коефіцієнти зниження радіації забрудненої місцевості

після аварії на АЕС

Час після аварії                                  
  К   0.76 0.64 0.57 0.52 0.49 0.46 0.43 0.41 0.4 0.38 0.37 0.36 0.35 0.34 0.33 0.32
Час після аварії                               рік  
  К 0.315 0.31 0.3 0.295 0.29 0.285 0.28 0.275 0.27 0.267 0.263 0.25 0.19 0.16 0.125 0.09  

Приклад 1: На 2 добу після аварії рівень радіації був Р2 = 150 мР/год. Визначити рівень радіації на першу добу після аварії і зону забруднення.

2. Прогнозують рівні радіації на час t

Для цього слід також використовувати формулу Рt = Р1 * Кt ітабл. 3.

Приклад 2: Визначити рівень радіації на сьому добу після аварії, якщо рівень радіації на першу добу був Р1 = 197 мР/год.

3. Визначають можливі дози опромінення

Визначення доз опромінення протягом першої доби за період короткочасного перебування в зоні радіоактивного забруднення, а також починаючи з другої доби розрахунки доцільно проводити за формулою:

Таблиця 4. Середні значення коефіцієнта послаблення доз радіації

Будівлі, споруди, транспорт, умови знаходження людей КПОСЛ
Розміщення на відкритій місцевості  
Відкриті щілини, траншеї 3-4
Перекриті щілини  
Протирадіаційні укриття (ПРУ) 100 і >
Герметичні сховища 1000 і >
Автомобілі, автобуси, вагони вантажні  
Кабіни тракторів, бульдозерів, екскаваторів, грейдерів  
Виробничі одноповерхові будівлі  
Житлові кам’яні одноповерхові будинки  
Підвали  
Житлові кам’яні двоповерхові будинки  
Підвали  
Житлові дерев’яні одноповерхові будинки  
Підвали  

Приклад 3: На початок опромінення рівень радіації РП =100 мР/год. Час опромінення tОПР – 7 діб. Коефіцієнт послаблення радіації будинком КПОСЛ = 10. Початок опромінення 4 доба після аварії. Визначити дозу опромінення.

Визначаємо рівень радіації на першу добу:

Визначаємо рівень радіації на кінець опромінення (РК = Р11).

Визначаємо отриману дозу:

4. Визначають допустиму тривалість перебування людей на забрудненій території Рішення такої задачі необхідно для визначення доцільних дій на забрудненій території.

Для цього можна використовувати формулу:

Д =(РП / КПОСЛ) × tПЕР,

де: РП рівень радіації на відкритій місцевості на початку, р/год;

t ПЕР - час перебування на забрудненій території, год.

З приведеної формули визначають час перебування:

tПЕР = (ДДОП × КПОСЛ) / РП,

де: Д ДОП – допустима (або задана) доза опромінення.

Приклад 4. Визначити допустиму тривалість перебування аварійної команди в будинку під час рятувальних робіт, коли потужність дози опромінення на відкритій місцевості складала РП = 20 мР/год, КПОСЛ = 10, допустима доза опромінення Д ДОП = 20 мР. Початок роботи – 4 доба після аварії.

t ПЕР = (ДДОП × КПОСЛ) / РП = (20 × 10) / 20 = 10 годин.

За цей час рівень радіації практично не змінився і допустиму тривалість перебування можна вважати 10 годин.

5. По захисним критеріям захистити робітників і особовий склад формувань ЦЗ, прийняти рішення

Під час ліквідації наслідків аварії незалежно від зони необхідно дотримуватися основних заходів радіаційного і дозиметричного контролю, захисту органів дихання, профілактичного прийому йодистих препаратів, санітарної обробки особового складу, дезактивації одягу і техніки.

У зоні Апомірного радіоактивного забруднення – виходячи з умов обстановки, треба намагатися скорочувати час перебування особового складу на відкритій місцевості, застосовувати засоби захисту органів дихання.

У зоні Бсильного радіоактивного забруднення – люди повинні бути в захисних спорудах.

У зоні Внебезпечного радіоактивного забруднення – перебування людей можливе тільки в дуже захищеній техніці протягом кількох годин.

У зоні Г – надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення – навіть короткочасне перебування людей недопустимо.

По даній методиці можна завчасно розробити засоби захисту особового складу і працюючих об’єкту, а також забезпечити проведення об’єктових навчань на кожному об’єкті народного господарства з питань цивільної оборони при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій.

3. Оцінка хімічної обстановки при аварії на ХНО

Широке розповсюдження хімічно небезпечних об’єктів, на яких знаходяться у великих кількостях сильнодіючих ядучих речовин (СДЯР), створюють постійну небезпеку для населення у випадку аварії.

Так, а варія у м. Бхопалі (Індія) на заводі американської фірми «Юніон Карбайд» у 1984 році призвела до загибелі 3150 чол., а 20 тис. стали повними інвалідами.

Тому виникає необхідність завчасно проводити оцінку хімічної обстановки методом прогнозування або за даними розвідки. Оцінка проводиться з метою визначення впливу хімічного забруднення місцевості на дії населення і обґрунтування оптимальних режимів його діяльності, його захисту та ліквідації наслідків аварій.

СДЯР можуть зберігатися такими способами:

- в резервуарах під високим тиском і нормальній температурі (хлор);

- при пониженій температурі і нормальному тиску в рідинному вигляді (аміак);

- при нормальному тиску і нормальній температурі (ціаністий водень).

В залежності від зберігання СДЯР хімічне зараження може відбуватися таким чином:

* при зберіганні під високим тиском – створюється тільки одна, так звана «первинна» хмара, яка заражає повітря на невеликий час;

* при зберіганні СДЯР при низькій температурі у рідинному виді – одна частка СДЯР (15-25%) створює «первинну» хмару, друга залишається або розтікається по землі і повільно випаровується (вторинна хмара) тривалий час;

* рідинні СДЯР при нормальному тиску і температурі – створюють тільки «вторинну хмару» і заражають повітря на тривалий час.

«Вторинна хмара» залежить від типу резервуара. Якщо резервуар обвалований або на піддоні, то інтенсивність зараження буде менше, але час зараження більш тривалий.

Хімічна обстановка –

Хімічна обстановка може створюватися при застосуванні хімічної зброї або в результаті аварійного розливу чи викидання СДЯР і утворення зон хімічного зараження й осередків хімічного ураження.

Оцінка хімічної обстановки проводиться методом прогнозування і за даними розвідки (по факту зараження).

Прогнозування проводиться завчасно.

Вхідні дані для прогнозування:

- загальна кількість СДЯР на об’єкті та умови їх зберігання;

- тип і кількість СДЯР, викинутих в навколишнє середовище і характер їх розливу: вільно, у піддон, на обваловану поверхню;

- метеоумови: швидкість і напрям вітру на висоті 10м, температура повітря, ступінь вертикальної стійкості повітря;

- ступінь захищеності населення, тварин, кормів, продуктів, урожаю.

При завчасному прогнозуванні масштабів зараження за величину кількості викинутих СДЯР беруть вміст одного резервуара (для сейсмонебезпечних районів – загальний запас СДЯР на ХНО), напрям вітру – на сільськогосподарський об’єкт, швидкість вітру – 1 м/с (або найбільш ймовірний), стан вертикальної стійкості повітря – інверсія (ізотермія або наймовірніша).

Розглянемо методику оцінки хімічної обстановки

При оцінці хімічної обстановки визначають:

а)Площу розливу СДЯР ( Sр ) визначають за формулою:

Щільність СДОР визначають по табл.5.

Таблиця 5. Фізико-хімічні і токсичні властивості СДОР

СДОР Мол. маса Щільність, г/см3 Темп. кипіння Смерт. токсодоза Дегазуючі речовини
Хлор 70,9 1,56 -34,6   Вода, луги, гашене вапно
Аміак 17,3 0,68 -33,4   Розчин кислот
Сірководень 34,2 1,24 -46   Розчин кислот
Сірчастий ангідрид 67,07 1,46 -10   Розчин лугів

При вільному розливі по поверхні Н = 0,05м по всій площі. Для рідин, які розлилися у піддон чи на обваловану поверхню:

Н = h – 0,02, м

де: h – висота піддону чи обвалування, м.

б) Радіус площірозливу визначають так:

Розміри зон зараження характеризуються: глибиною Г і шириною – Ш. Глибину зони визначають з таблиць 6 і 7. Для обвалованих резервуарів глибина Г зменшується у 1,5 рази.

Таблиця 6. Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючою концентрацією СДОР, км (резервуари не обваловані, швидкість вітру – 1 м/с)

Тип СДОР Кількість СДОР на об’єкті (резервуарі), т
інверсія ізотермія конвекція
                                   
Відкрита місцевість
Хлор         >80   1,8 4,6   11,5     0,47   1,4 1,96 2,4 3,15
Аміак   3,5 4,5 6,5 9,5   0,4 0,7 0,9 1,3 1,9   0,12 0,21 0,27 0,39 0,5 0,66
Сірчастий ангідрид 2,5   4,5     17,5 0,5 0,8 0,9 1,4   3,5 0,15 0,24 0,27 0,42 0,52 0,77
Сірко-водень   5,5 7,5 12,5   61,6 0,6   1,5 2,5   8,8 0,18 0,93 0,45 0,65 0,88 1,5
Закрита місцевість
Хлор 2,6 6,66         0,56 1,31   3,28 4,57   0,156 0,4 0,52 0,72 1,21 3,2
Аміак 0,57   1,28 1,85 2,71 4,28 0,11 0,2 0,26 0,37 0,54 0,86 0,04 0,06 0,08 0,12 0,16 0,3
Сірчастий ангідрид 0,71 1,14 1,3   2,85 5,7 0,14 0,23 0,26 0,4 0,57   0,04 0,07 0,08 0,12 0,17 0,3
Сірко-водень 0,85 1,57 2,14 3,57 5,7 17,6 0,17 0,3 0,43 0,7 1,1 2,51 0,05 0,04 0,13 0,21 0,34 0,65

Якщо швидкість вітру відрізняється від 1 м/с, то глибина зараження зменшується. Це враховується за допомогою поправочного коефіцієнта табл.7.

Таблиця 7. Поправочний коефіцієнт для урахування впливу швидкості

вітру на глибину поширення зараженого повітря

Верти- кальний стан повітря Швидкість вітру, м/с
                   
Інверсія   0,6 0,45 0,38 - - - - - -
Ізотерм-ія   0,71 0,55 0,5 0,45 0,41 0,38 0,36 0,34 0,32
Конвек-ція   0,7 0,62 0,55 - - - - - -

Ширина зон зараження (Ш) залежить від ступеню вертикальної стійкості повітря і визначається співвідношенням:

* при інверсії Ш = 0,03Г;

* при ізотермії Ш = 0,15Г;

* при конвекції Ш = 0,8Г;

де: Г – глибина поширення хімічної речовини з уражаючими концентраціями, км.

в) Площа хімічного зараження приймається як площа рівнобедреного трикутника і розраховується за формулою:

S = 0,5· Г· Ш, м2

По глибині зони зараження і відстані до сільськогосподарського об’єкта робиться висновок: чи буде він в зоні зараження чи ні.

г) Час підходу зараженого повітря до сільськогосподарського об’єкта визначається за формулою:

tПІДХ= R /VПЕР *60, хв.,

де: R – відстань від місця розливу СДОР до об’єкту, м;

VПЕР – середня швидкість перенесення хмари вітром, м/с

( VПЕР – 1,5-2 рази більше швидкості вітру – табл.8).

Таблиця 8. Середня швидкість перенесення хмари, м/с

Швидкість вітру, м/с Інверсія Ізотермія Конвекція
Віддалення від місця аварії, км
R<10 R>10 R<10 R>10 R<10 R>10
    2,2 1,5   1,5 1,8
    4,5       3,5
      4,5   4,5  
  - -     - -
  - - 7,5   - -
  - -     - -

За часом підходу робиться висновок – чи досить часу для прийняття заходів по захисту населення.

д) Втрати населення визначають по таблиці 9.

Таблиця 9. Можливі втрати людей від СДОР в осередку хімічного ураження

Умови знаходження людей Забезпечення людей протигазами, %
                   
На відкритій місцевості 90-                  
В простих укриттях, будівлях                    

Орієнтована структура втрат: легкий ступінь – 25%; середній і важкий – 40%;

смертельні наслідки – 35%.

За ступенем захищеності людей робиться висновок про їх можливі втрати.

З урахуванням втрат оцінюється стійкість роботи об’єкта.

3. Оцінка пожежної обстановки

Пожежна обстановка – це масштаб і щільність ураження пожежами населених пунктів, об’єктів і лісових масивів, що впливає на життєдіяльність населення, роботу об’єктів громадської діяльності, організацію та проведення Р і НР.

Масштаби і характер пожеж населених пунктів і об’єктів господарювання залежать від обсягу ураження, пожежної небезпеки об’єкта, характеристики району пожежі, вогнестійкості будівель, виду лісової пожежі, метеорологічних умов та інших факторів.

Оцінка ПО складається з попередньої оцінки можливої ПО, зробленої завчасно в умовах мирного часу; початкової оцінки обстановки після одержання даних зон виникнення пожеж.

Для планування проведення Р і НР у населених пунктах при пожежах важливою є оцінка можливості проходу техніки, людей.

4. Оцінка інженерної обстановки

З метою визначення масштабів руйнування, обсягів, термінів і черговості, а також сил і засобів для проведення Р і НР поводиться оцінка інженерної обстановки.

Перш за все необхідно визначити ступінь руйнування населеного пункту і об’єкта господарювання. Знаючи ступінь руйнування, можна визначити величину збитків, обсяги рятувальних і невідкладних робіт.

Розглянемо характеристику ступенів руйнування.

Повні руйнування – це руйнування всіх елементів будівель, у тому числі й підвальних приміщень, ураження людей, що знаходяться в них, збитки становлять більше 70% вартості основних виробничих фондів (балансної вартості). Подальше їх використання неможливе.

Сильні руйнування –збитки 30-70%. Потрібен капітальний ремонт.

Середні руйнування – збитки 10-30%. При середньому ремонті відновлюється техніка, транспорт, промислове обладнання. Будівлям необхідно капітальний ремонт.

Слабкі руйнування – це руйнування вікон, дверей та перегородок. Ураження людей можливе уламками конструкцій. Збитки до 10%. Відновлення можливе після середнього або поточного ремонту.

Лекція № 5. ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Мета лекції: 1. Ознайомитися з заходами захисту населення.

2. Вивчити сигнали оповіщення ЦЗ і дії по ним.

3. Ознайомитися з заходами протирадіаційного і протихімічного захисту.

4.Ознайомитися з захисними спорудами для захисту населення і порядком

проведення евакуації населення.

Навчальні питання:

1. Основні принципи і способи захисту населення.

2. Оповіщення населення.

3. Заходи протирадіаційного і протихімічного захисту.

3.1. Режими радіаційного захисту.

3.2. Захист населення у разі ядерної аварії.

3.3. Захист населення при хімічному забруднені місцевості.

4. Захист населення в захисних спорудах.

4.1. Сховища.

4.2. Протирадіаційні укриття.

4.3. Найпростіші укриття.

5. Евакуація і розосередження населення.

Література: 1, с. 231-257

2,с. 297-338

1.Основні принципи і способи захисту населення

Державна політика України у сфері захисту населення і територій базується на Конституції України, відповідних законах, актах Президента України і урядових рішеннях. «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначається в Україні найвищою соціальною цінністю», - визначає стаття 3 Конституції України.

8 червня 2000 р. Президент України Л.Д.Кучма підписав Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру». Цей закон визначає організаційні та правові основи захисту громадян України, захисту об’єктів виробничого і соціального призначення, довкілля від НС техногенного та природного характеру.

Основними завданнями у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру є:

·

·

Захист населення при виникненні НС організується і здійснюється у відповідності з принципами, основними з яких є:

1. Пріоритетність завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я і

довкілля.

2. Надання переваги раціональній безпеці.

3. Вільний доступ населення до інформації щодо захисту населення і територій у НС.

4. Особиста відповідальність громадян про власну безпеку, неухильне дотримання

ними правил поведінки у НС.

5. Відповідальність посадових осіб за дотримання вимог цього законодавства.

6. Обов’язковість завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникнення

НС.

7. Урахування економічних, природних і інших особливостей території і ступеня

реальної небезпеки НС.

8. Максимально-можливе використання сил і засобів для запобігання НС.

Для забезпечення реалізації державної політики захисту населення і територій від НС 3.8. 1998 р. КМУ прийняв постанову № 1198 «Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру в Україні (СЗРНС)». СЗРНС складається з органів управління, сил і засобів попередження та реагування на НС, а також систем забезпечення у складі міністрів та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, підприємств незалежно від форми власності.

З метою захисту населення, зменшення втрат та шкоди економіці в разі виникнення надзвичайних ситуацій проводиться спеціальний комплекс заходів, до якого відносяться такі способи захисту населення:

Інформування та оповіщення,





Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 1382 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.048 с)...