Держава

1. Україна - держава заснована народом України.

2. Держава Україна є правонаступницею започаткованого державного утворення Русі, продовжена Галицько-Волинським князівством, Козацькою республікою періоду Гетьманщини, Українською Народною Республікою, Західноукраїнською Народною Республікою, Карпатською Україною, Українською Державою відновленої Актами 30 червня 1941року, 24 серпня 1991року та наслідком понад трьохсотлітньої національно – визвольної боротьби українців.

3. Україна є незалежна, суверенна, соборна, унітарна, демократична, правова, соціальна, національна, народна республіка.

4. Державний устрій України – народна республіка, основою якої є територіальні громади з формою управління прямого народовладдя, найвищим органом якого Віче.

5. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

Систему адміністративно-територіального устрою України становлять: край, повіт, місто, район міста, селище, волость, село.

Столиця України – Київ.

6. Державними символами України є:

Державний Прапор України.

Державний Герб України.

Державний Гімн України.

Державна українська мова.

Державний Прапор України – стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг вверху жовтого, внизу синього кольорів. Державний Герб України – золотий Триглав (Тризуб) на синьому тлі щита.

Державний Гімн України – історичний національний Славень (Гімн) України.

Державною мовою в Україні є українська мова.

7. Національною валютою України є гривна, розмінною монетою - гріш.

8. Ідеологією розвитку української Нації і Держави є національна Ідея.

Національна ідея – стратегія розвитку української народної республіки на основі права українського народу на владу у ній та частку кожного її громадянина на надбане загальнодержавне багатство.

Основою національної ідеї є віковічного прагнення українського народу – ЗЕМЛЯ, ВОЛЯ, СПРАВЕДЛИВІСТЬ!

Реалізується національна ідея через пріоритет національних інтересів.

Базується національна ідея на основі – людина, сім’я, рід, громада, держава.

9. Державною політикою є:

- спрямування усіх зусиль держави на гарантування безпеки та процвітання громадянина України;

- розвиток українського суспільства вільного від олігархів та олігархічного впливу;

- відповідальність та звіт органів державної служби перед Народом за свою діяльність;

- постійне втілення у життя суспільної волі українського народу;

- збереження генофонду українського народу;

- консолідація та розвиток української нації і держави, пропаганда української духовності, історії, культури, традицій, мистецтва, підтримка і лобіювання всього українського за кордоном;

- інформаційний захист суспільства від ворожого негативного впливу;

- формування в українського народу якостей честі свого імені, поруки та честі своєї сім’ї, роду, громадської общини, трудового колективу;

- забезпечення здорового способу життя громадян, профілактичної та оздоровчої роботи;

- опіка над громадянами з обмеженими фізичними можливостями, соціально незахищеними, а також дітьми-сиротами та позбавленими батьківського піклування до їх повноліття;

- надання суспільством пріоритету людині фізичної і інтелектуальної праці та служінню народові;

- забезпечення кожному громадянинові однакових правових умов праці, її винагороди, пенсійного забезпечення;

- праця є предметом договору, а не найму;

- праця знаходиться під охороною держави, держава здійснює нагляд за її умовами;

- регулювання справедливого співвідношення доходів та витрат громадян у суспільстві;

- набуттям власності - лише результат своєї праці, дарування або спадщина;

- диференційний підхід до сплати платежів та податків на нерухомість і предмети розкоші;

- головним вектором діяльності є середній клас;

- цінова політика;

- усе програмне інформаційне забезпечення у державному управлінні, науці, освіті, культурі, економіці, великому і середньому бізнесі, військовій справі має бути державною мовою.

10. Україна дотримується самостійної, незалежної зовнішньої політики, принципів мирного співіснування, взаємної поваги та вигоди між державами, не втручання у їх внутрішні справи.

Україна вступає в союзи, альянси, блоки держав, якщо це відповідає її національним інтересам.

В Україні відсутні іноземні війська, військові бази.

Україна має статус ядерної держави для стримання агресії з території інших держав.

11. В Україні існує смертна кара за особливо тяжкі злочини.

Особливо тяжкими державними злочинами перед Народом України є державна зрада, казнокрадство та умисне позбавлення життя людини.

Державна зрада проти України полягає у спричиненні війни проти неї, приєднанні до ворога, надання ворогу секретної інформації, підтримки і допомоги.

Однаковою мірою вважається злочином його здійснення, організація, замовлення, виконання, сприяння.

До тяжких злочинів термін давності не існує.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

12. Державною загальнонародною власністю є:

- земля, її надра, корисні копалини, ліси, водні, природні ресурси, повітряний простір над територією держави, прибережні шельфи морів, а також усі енергоресурси, стратегічні підприємства, комунікаційні шляхи сполучень, транспорт, зв’язок;

- алмазний фонд, золотий запас державної скарбниці, національні, історичні та культурні цінності тощо.

13. Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності й господарювання, соціальну спрямованість економіки.

14. Земля держави Україна не є товар, а загальнодержавна власність усього українського народу, рента – власністю територіальної громади і держави.

Уся земельна територія України для користування закріпляється за місцевими громадами з їх органами самоуправління, як суб’єкта права власності на землю.

Право наділяти землею користувачів або позбавляти їх цього права надається місцевим органам влади – Народному Віче.

Контроль за використанням землі господарниками здійснюють місцеві органи державної служби.

Забороняється приватизація, продаж, дарування,обмін, застава земель сільськогосподарського, лісогосподарського, природно-заповідного, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, земель водного фонду.

Сільськогосподарські угіддя надаються у постійне володіння лише тим суб’єктам господарювання, які самостійно (індивідуально чи колективно) згідно призначення їх використовують. Присадибні земельні ділянки надаються для обслуговування розміщених на них будівель.

При спадщині для користування землею укладається угода.

Інвесторам, у тому числі іноземним, земля надається в оренду з щорічним уточненням величини ренти, або на правах участі у спільному господарюванні.

Зміна статусу призначення землі вирішується усією громадською общиною даної території на Народному Віче після погодження у органах державної служби даної адміністративно-територіальної одиниці.

Земельна рента, як доход від користування землею, сплачується усіма без винятку землекористувачами – громадянами, юридичними особами, державними структурами у рівній пропорції до місцевого і державного бюджетів на громадські і суспільні потреби.