Змішане страхування життя

Змішане страхування життя є видом страхової послуги, яка забезпечує страховий захист фізичній особі від ризиків дожиття до закінчення терміну страхування, смерті в період дії договору та від нещасного випадку.

Довідково. До нещасних випадків, за наслідками яких бу­де виплачена страхова сума, відносять:

1) травми (удари, поранення вивихи чи переломи кісток за винятком патологічного перелому, опіків, відморо­ження, ураження електротоком, стискування), от­римані страхувальником внаслідок впливу зовнішніх факторів: стихійного лиха, неправомірних дій третіх осіб;

2) випадкове гостре отруєння отруйними рослинами,хімічними речовинами (промисловими та побутови­ми), недоброякісними харчовими продуктами, за ви­нятком харчової токсикоінфекції (сальмонельозу, дизентерії тощо), ліками, прийнятими за призначен­ням лікаря;

3) випадкові переломи, вивихи кісток, опіки.

Страхувальниками за цим видом страхування є дієздатні фізичні особи віком від 18 до 72 років. Договір страхування може бути укладений на 3,5,10, 15 або 20 років. По закінченню терміну страхування страхувальникові повинно бути не більше 75 років. Оскільки змішане страхування життя має добровільну форму, то вимоги до віку страхувальника в правилах страхування можуть бути іншими.

Страхові компанії висувають також певні вимоги щодо контингенту страхувальників. Зокрема не можуть укладати договори змішаного страхування життя непрацюючі інваліди першої та другої групи, хворі на тяжкі розлади центральної нервової систе­ми, цукровий діабет, злоякісні новоутворення, синдром набутого імунодефіциту людини.

Договір змішаного страхування може бути також укладений на користь застрахованої особи, життя, здоров'я та працездатність якої будуть перебувати під страховим захистом.

Страхова сума встановлюється на погоджувальній основі. Страховий тариф залежить від віку страхувальника, його статі, терміну страхування і визначається з урахуванням показників таблиці смертності. Внески за договором страхування можна сплачувати одноразово, щорічно, раз у півроку чи щомісяця залежно від вибраних правил страхування.

При оплаті страхових внесків один раз у р. черговий внесок повинен бути сплачений протягом календарного місяця, у якому був укладений договір страхування. При сплаті страхових внесків частіше одного разу в рік, черговий внесок повинен бути сплаче­ний до закінчення періоду, за який період сплата вже здійснена.

Точна дата, до якої повинен бути оплачений черговий стра­ховий внесок, вказується у договорі страхування.

Якщо страхувальник не вніс страховий платіж до дати, вказаної у договорі, то відповідальність страхової компанії по ризиковій частині страхового покриття припиняється після дати, до якої повинен бути сплачений черговий платіж. Якщо оплату страхових внесків, включаючи пеню за кожний день прострочення не буде відновлено протягом 4 місяців, договір страхування припинить свою дію. Крім того, страхова ком­панія має право самостійно перерахувати (редукувати, тобто зменшити) страхову суму по накопичувальній частині страхо­вого покриття, виходячи із суми реально сплачених внесків. Про зміну страхової суми страхова компанія повинна повідо­мити протягом ЗО днів після закінчення терміну сплати черго­вого внеску.

Якщо страхувальник виявить намір відновити колишню страхову суму, то він повинен сплатити суму заборгованості, а та­кож пеню за кожний день прострочення. Страхувальник може внести також зміни в умови договору страхування. Для цього не­обхідно сповістити страхові компанії в письмовій формі не пізніше як за ЗО календарних днів до дати внесення змін.

У випадку дострокового розірвання дії договору страхуван­ня страхувальникові буде частково чи повністю відшкодована су­ма сплачених страхових внесків залежно від причин, що вплину­ли на розірвання договору страхування. Якщо вимога страхуваль­ника пов'язана з порушенням умов страхування страховою ком­панією, то страхувальник при достроковому припиненні дії дого­вору страхування в перші два роки його чинності отримає всю суму сплачених страхових внесків, після двох років - викупну су­му. В інших випадках виплачується викупна сума.

Довідково. Викупна сума - це сума накопичення страхових платежів за мінусом витрат на ведення справи, що повертається страхувальникові у випадку дострокового припинення договору-страхування життя.

Страховими випадками за укладеним договором визна­ються:

1) дожиття страхувальника (застрахованого) до закінчення терміну страхування;

2) тимчасова втрата страхувальником (застрахованим) за­гальної працездатності в с нещасного випадку;

3) постійна втрата страхувальником (застрахованим) за­гальної працездатності в наслідок нещасного випадку зі встановленням групи інвалідності;

4) смерть страхувальника (застрахованого).

Страховим випадком не є смерть фізичної особи (страху­вальника, застрахованого), що наступила внаслідок:

1) самогубства;

2) дій застрахованої особи, у яких правоохоронними органа­ми встановлено ознаки складу злочину;

3) дій застрахованої особи, здійснених у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння;

. 4) дій застрахованої особи в стані істотного погіршення психічного сприйняття внаслідок вживання алкоголю чи його сурогатів, наркотичних або токсичних речовин;

5) керування транспортними засобами чи передачі керуван­ня іншій особі, якщо застрахована чи інша особа знаходи­лася в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також передача керування транспортним за­собом особі, що не має посвідчення водія;

6) отруєння внаслідок вживання алкоголю чи його суро­гатів, наркотичних або токсичних речовин, лікарських препаратів без призначення лікаря;

7) форс-мажорних обставин, а також інших дій та обставин, передбачених правилами страхування.

Якщо стався страховий випадок, необхідно в триденний термін повідомити страхову компанію про те, що трапилося. Крім того, необхідно терміново сповістити про страховий випадок (смерть, нещасний випадок) компетентні органи (РАГС, міліцію, медичну установу тощо), а також протягом п'ятнадцяти днів зібрати й передати страховикові всі необхідні документи для складання страхового акта та здійснення страхової виплати.

Документи можуть бути подані страхувальником, застрахо­ваною особою, спадкоємцем за законом.

Такими документами є договір страхування (поліс), заява про виплату, документ, що посвідчує особу, а також у випадку не­обхідності - свідоцтво про смерть застрахованої особи, рішення суду про визнання застрахованої особи безвісно відсутньою чи оголошеною померлою, спадкоємці повинні мати документ, що підтверджує право на спадщину.

Якщо ж страхова виплата пов'язана з нещасним випадком, то її розмір залежатиме від ступеня втрати здоров'я, підтвердже­ного довідками лікувальних закладів. Така виплата має проміжний характер і не впливає на остаточну страхову суму, яка буде виплачена за фактом дожиття до закінчення терміну страху­вання чи за фактом смерті (страхувальника застрахованої особи) у період дії договору.