Типологія країн

Щоб полегшити ознайомлення з численними країнами світу, їх групують за різними критеріями: за площею території, кількістю населення, географічним положенням, політико-територіальним устроєм, структурою господарства, рівнем соціально-економічного розвитку тощо.

За площею виділяють:

Країни гіганти (площею понад 3 млн км ²) - їх у світі 7: Росія (17,1 млн км²), Канада (10 млн), Китай (9,6 млн), США (9,4 млн), Бразилія (8,5 млн), Австралія (7,7 млн), Індія (3,3 млн). На їх частку припадає близько 10% усієї території Землі.

Великі країни (від 1 млн до 3 млн км ²) – 21 країна.

Середні країни (від 100 тис. до 1 млн км ²) – 77 країн.

Малі країни (від 10 тис. до 100 тис. км ²) – 56 країн.

Невеликі країни (від 1 до 10 тис. км²) – 8 країн.

Мікродержави (менше 1 тис. км ²) – 24 країни: Андорра, Антигуа й Барбуда, Барбадос, Бахрейн, Ватикан, Домініка, Кірибаті, Ліхтенштейн, Мальдіви, Мальта, Монако, Науру, Палау, Республіка Маршаллові острови, Сан-Марино, Сан-Томе і Принсіпі, Сейшельські Острови, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Сінгапур, Тонга, Тувалу, Федеративні Штати Мікронезії.

Найбільшою країною світу за площею є Російська Федерація, яка займає 11,5% суходолу, а найменшою – держава-карлик Ватикан, що займає територію 44 га в межах декількох кварталів столиці Італії – Рима.

Найбільші країни	Територія, млн. кв. км	Найменші країни	територія, кв. км
Росія		Ватикан	0,4
Канада		Монако
Китай	9,57	Науру
США	9,52	Тувалу
Бразилія	8,51	Сан-Маріно

За кількістю населення - виділяють найбільші країни та дрібні.

Найбільші країни (чисельність населення – понад 100 млн. осіб) – 10 держав: Китай, Індія, США, Індонезія, Бразилія, Росія, Пакистан, Бангладеш, Японія, Нігерія.

Найбільшою за чисельністю населення країною світу є Китай, в якому у 2011 р. мешкало понад 1 млрд. 34 млн. осіб, а найменшою (як і за площею) – Ватикан, де офіційно громадянами є трохи менше 1000 осіб.

Дрібні країни (менше 1,5 млн. осіб) – 49 держав. 5 найбільш- та найменш численних наведено в таблиці:

Країна	Населення, млн. чол.	Країна	населення тис. чол.
Китай		Ватикан	0,8
Індія		Тувалу
США		Науру
Індонезія		Палау
Бразилія		Сан-Маріно

Групування за географічним положенням. За географічним положенням країни поділяють на континентальні, які не мають прямого виходу до моря (Монголія, Афганістан, Казахстан), і приморські (Франція, Україна, Бразилія, Китай). Приморські країни бувають півострівні (Італія, Данія, Індія), острівні (Велика Британія, Куба) та країни-архіпелаги (розміщені на групі островів) (Індонезія, Японія, Філіппіни).

У світі існує кілька країн, оточених територією іншої держави – анклави. Анклавами є Сан-Марино, оточене територією Італії; Ватикан, розташований всередині італійської столиці Риму, Лесото – оточене територією ПАР).

Анклави, що мають частково морське узбережжя, називають напіванклавами. Такими є Бруней, оточений територією сусідньої Малайзії і має вихід до Південно-китайського моря, Гамбія, яка оточена територією Сенегалу й має вихід до Атлантичного океану, Монако, оточене територією Франції і має вихід до Середземного моря.

Структура господарства. За структурою господарства розрізняють країни аграрні, аграрно-індустріальні, індустріально-аграрні, індустріальні та постіндустріальні.

В аграрних країнах провідною галуззю господарства є сільське господарство (це найменш розвинені країни, в основному африканські – Малі, Чад, Ефіопія, Гамбія, Мозамбік, Свазіленд, Сомалі В'єтнам, Індонезія).

В аграрно-індустріальних (Колумбія, Перу, Індія, Монголія, Пакистан) та індустріально-аграрних (Туреччина, Бразилія, Аргентина, Румунія, Польща, Венесуела, Саудівська Аравія, Росія, Україна) країнах розвинуті всі галузі господарства з незначним переважанням першого чи другого напряму господарювання. Рівень розвитку в цих країнах переважно невисокий, або близький до середнього.

В індустріальній країні основою економіки є потужна обробна або гірничодобувна промисловість, яка не тільки задовольняє потреби країни, а є також основою її експортної спеціалізації. В с/г зайнято не більше 10% працюючих, експорт промислових товарів (Норвегія, Ісландія, Бельгія, Мальта, Данія).

Ознаками постіндустріальної країни є високотехнологічні галузі промисловості, розвинута наука та вища освіта, високе технічне оснащення сільського господарства, сервісу, торгівлі, туристсько-рекреаційної діяльності тощо. Головні надходження цих країнах пов’язані зі сферою послуг, експортом капіталу, туризмом. (США, Велика Британія, Франція, Японія, Німеччина)