Зміни на політичній карті можуть бути кількісні та якісні

До кількісних змін належать: приєднання щойно відкритих земель, територіальні придбання або втрати внаслідок війн, об’єднання або розпад держав, акреції (нарощування території - наприклад відвойовування суходолу у моря шляхом намивання території (Нідерланди) та створення так званих „сміттєвих островів” з утилізованих промислових та побутових відходів (Японія). Нідерланди за рахунок будівництва системи гідротехнічних споруд і дамб відокремили від моря майже 40% своєї сучасної площі. Осушені ділянки – польдери – насичені морськими намулами, які містять багато цінних поживних речовин. Після рекультивації їх активно використовують у сільському господарстві.

Якісними змінами є: історична зміна суспільно-економічної формації, отримання країнами політичного суверенітету, зміна форми державного устрою та правління, поява і зникнення на планеті „гарячих точок” – осередків міждержавних та внутрідержавних конфліктів, зміна столиць, зміни назв держав, столиць і населених пунктів. (Прикладами перейменування держав є: Бірма –> М’янма, Берег Слонової Кістки –> Кот-д’Івуар, Заїр –> Демократична Республіка Конго (ДРК), Молдавія –> Молдова та інші.

Наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття кількісних змін на політичній карті світу відбувається дедалі менше, а якісні зміни набувають більшого значення, що передусім пов’язано з посиленням інтеграційних процесів.