Яку етiотропну терапiю слiд призначити хворому в iнтенсивнiй фазi?

8. Хворому 48 рокiв. Захворiв рiк тому на ВДТБ (17.07.2006) верхньої частки лiвої легенi (iнфiльтративний, фаза розпаду I засіву), Дестр+, МБТ+ М- К+ Резист-, ГІСТ0, Кат 1 Ког3 (2006). Антимiкобактерiальнi препарати (iзонiазид, рифампiцин, стрептомiцин, пiразинамiд) приймав нерегулярно, з перервами. У хворого з’явилася загальна слабкiсть, лихоманка, бiль в попереку та ногах, нудота. При оглядi склери i слизовi - iктеричнi, печiнка збiльшена i болюча. Сеча з червоним вiдтiнком через гемолiз кровi.

Яка найiмовiрнiша причина погiршення стану хворого?
А. Прогресування туберкульозу.
В. Вiрусний гепатит.
С. Побiчна дiя пiразинамiду.
D. Побiчна дiя рифампiцину.
Е. Токсико-алергiчна реакцiя на iзонiазид.

9. Хворий 20-ти рокiв страждає на цукровий дiабет середньої важкостi. Занедужав гостро. Температура пiдвищилася до 40°С, турбує кашель з невеликою кiлькiстю слизового харкотиння, слабкiсть, пiтливiсть. Перкуторно над верхньою часткою правої легенi - укорочення легеневого звуку. На фонi послабленого везикулярного дихання вислуховуються одиничнi вологi хрипи. Аналiз крові: Л-15,0х109/л, ШОЕ - 44 мм/год. У харкотиннi виявлено МБТ. Рентгенологiчно: виявлено затемнення верхньої частки правої легенi з множинними дiлянками прояснення i наявнiстю малої iнтенсивностi вогнищевих тiней у нижніх частках обох легень.