Загальна характеристика рекреаційного законодавства в зарубіжних країнах

У зарубіжних країнах основні види рекреаційної діяльності регулюються нормативними актами про туризм, і рідше приймаються окремі нормативні акти.

За останні десятиріччя під впливом низки сприятливих факторів туризм став масовим явищем. По даним Всесвітньої туристської організації, у світі щорічно збільшується число туристів. Дослідження показують, що в окремих країнах понад 50% населення щороку роблять подорожі з туристичними цілями.

Співробітництво держав в сфері туристичного обміну розвивається на двосторонній і багатобічній основі. Основними документами, які визначають, регулюють відносини між країнами, є угоди, договори, програми й основні напрямки співробітництва.

Угода про співробітництво в сфері туризму базується насамперед на:

1) прагненні розширювати й зміцнювати дружні відносини між державами;

2) бажанні забезпечити найбільш сприятливі умови туристам для ознайомлення з історичними, культурними й природними визначними пам’ятками;

3) необхідності більш повного охоплення й регламентування туристських взаємин, що розширюються.

Правове регулювання туризму в конкретних країнах включає різні нормативні акти. Це можуть бути закони, укази президентів, постанови, окремі положення й угоди інших органів.

Правове регулювання в Росії представлено законами «Про основи туристської діяльності в Російській Федерації», «Про захист прав споживачів», Положенням про ліцензування міжнародної туристичної діяльності, а також окремими угодами між владою Російської Федерації й владою інших держав про співробітництво в сфері туризму.

Прийняття закону «Про основи туристської діяльності в РФ» має дуже важливе значення, завдяки йому був покладений початок формування законодавчої бази туризму. Закон юридично визначав головні поняття в сфері туризму, установив єдиний зміст основних туристських термінів і понять, сформував роль федеральних органів державної влади в розвитку туризму. У законі зазначені правила й обов’язки тих, хто представляє туристські послуги, і тих, хто ці послуги споживає. Тим самим зріс рівень правової захищеності російських туристів. У закон також увійшли основні вимоги з безпеки туризму й подорожі. Можна сказати, що цей закон відбиває інтереси тих, хто споживає туристські послуги й ті, хто їх проводить, однак у ньому є ряд недоліків, серед яких відхід від соціального призначення туризму убік ринку й комерціалізації.

В Італії більшу роль у правовому регулюванні туристичної
діяльності відіграють міністерство з питань туризму й видовищних заходів, генеральна дирекція з питань туризму, національне управління по туризму, а також президент, що прийняв декрет «Про передачу областям адміністративних функцій держави в сфері туризму й готельної індустрії, а також штату працівників». Був прийнятий закон, згідно з яким основні аспекти туризму перебувають у компетенції держави.

У Білорусі, поряд з основними законами, що регулюють туристичну діяльність, можна виділити інструкцію про порядок видачі ліцензій на здійснення туристичної діяльності на території Білорусі. Інструкція регулює порядок і умови ліцензування туристичної діяльності, здійснюваної суб’єктами господарювання незалежно від форм власності й підпорядкованості, визначається поняття туристської
діяльності, її види, склад суб’єктів.

У Молдові важливе значення в правовому регулюванні туризму належить постанові уряду про затвердження концепції розвитку туризму в республіці Молдові до 2005 року. У концепції окремо виокремлено такі питання, як: умови й основні принципи розвитку туризму і його державної підтримки; економічна реформа в туризмі; розвиток інфраструктури туризму; туристські ресурси; організаційне забезпечення; правове забезпечення; інформаційне забезпечення.

У Литві основні умови здійснення туристичної діяльності визначені в Правилах ліцензування надання послуг в сфері туризму, які встановлюють порядок видачі ліцензій, призупинення їхньої дії й скасування дії.

Цікава історія законодавства, що регулює туристичну діяльність, у Швейцарії. В 1978 р. прийнята «Швейцарська концепція туризму», що дотепер є зразком комплексного державного підходу до розвитку туризму. В 80-х роках тут формується правова база діяль-
ності туристичних підприємств – закони про заохочення розвитку туризму. На федеральному рівні найбільш значними законодавчими актами є «Федеральний закон про інвестиційну допомогу гірським
районам» і закон «Про розвиток кредиту готельному господарству й туристичним центрам».

В Англії ухвалений закон про туризм, закон про концесії на подорож для осіб, що страждають яким-небудь фізичним недоліком, акт про розвиток туризму, що визначає основи організації й діяльності створюваних органів керування в сфері туризму (Британської ради по туризму) й інші.

У Франції законодавство про рекреаційну діяльність представлено законами й декретами, що регулюють наступні питання: умови здійснювання організації подорожей і устрою мандрівників; статус і асигнування комун і груп комун, що займаються туристичним і ку-
рортним водолікувальним обслуговуванням; додаткові асигнування для комун, відвідуваних туристами; регіональна організація туризму; порядок допуску до діяльності, пов’язаної з організацією подорожей і відпочинку, зокрема, порядок видачі ліцензій туристським агентствам й інші.

У США в таке законодавство входять закони про туризм, про національні парки, місця відпочинку й розваг, про рекреацію й національні парки, про національний фонд парків з метою встаткування їх для зручностей відвідувачів, про створення конкретних національних парків і рекреаційних зон та інші.

Становить інтерес правове регулювання рекреаційної діяльності в Німеччині, Іспанії, Австрії, Бельгії, Єгипті, Кіпрі й інших країнах.

Висновок. Під впливом низки сприятливих факторів туризм став масовим явищем. За даними Всесвітньої туристської організації, у світі щорічно збільшується число туристів. Співробітництво держав в сфері туристичного обміну розвивається на двосторонній і багатосторонній основі. Основними документами, які визначають, регулюють відносини між країнами, є угоди, договори, програми й основні напрямки співробітництва.