Типи запилення

1. Самозапилення відбувається в межах однієї квітки (ячмінь, пшениця, горох, овес).

2. Перехресне запилення – пилок однієї квітки переноситься на приймочку маточки іншої особини:

а) Штучне перехресне запилення – здійснюється людиною.

б) Природне перехресне запилення – вітром (анемогамія), комахами (ентомогамія); водою (гідрогамія), птахами (орнітогамія).

У вітрозапильних рослин квітки дрібні; без нектарників; малопомітні; з спрощеною, небарвистою оцвітиною; тичинкові ніжки довгі, на кінцях великі пиляки. Маточки відкриті з великими приймочками. Пилку утворюється багато (50 млн пилинок у кукурудзи), він сухий, дрібний, з гладенькою поверхнею, при розкриванні пиляка силою викидається назовні. Вітрозапильні рослини часто ростуть на відкритих місцях. Пилок може переноситись на великі відстані.

Вітрозапильні є: злакові, осоки, береза, вільха, тополя, дуб, горіх, ліщина, конопля, кропива.

Комахозапильними є рослини з яскраво забарвленою оцвітиною. Квітки поодинокі, або зібрані в суцвіття. Пиляки утворюють меншу кількість пилку ніж вітрозапильні. Пилок крупний, липкий, з виростами або горбуватою поверхнею. На дні віночка утворюються нектарники, в яких виробляється нектар – запашний солодкий сік.

Більшість квіток двостатеві. Але пилок і маточки дозрівають не однаково, бо висота приймочок більша або менша від висоти пиляків (захист від самозапилення).

Першим проростає назовні корінець, який заглиблюється в ґрунт і швидко утворює кореневі волоски; він закріплює проросток в ґрунті, забезпечує надходження води і мінеральних речовин.

У однодольних з насінини виходить корінець і нижня частина сім’ядолі, а інша частина залишається в насінині, як всмоктуючий орган. У злаків, сім’ядоля перетворена в щиток залишається в насінині і всмоктує з ендосперму поживні речовини.

Будова і склад насіння

Основною відмінністю насіння однодольних і дводольних рослин є будова їх зародка. Типовою однодольною рослиною є пшениця, а дводольною – квасоля.

Пшениця – однодольна рослина, плід – зернівка (сухий, однонасінний). Складається з оплодня, який міцно зростається з насінною шкіркою. Насіння: зародок (зародковий корінець, стебло, брунька і одна сім’ядоля) та ендосперм, де міститься запас поживних речовин. Сім’ядоля – щиток, тоненька пластиночка, що розташована між зародком і ендоспермом і щільно притиснена до ендосперма. Зверху насінина вкрита насіннєвою шкіркою.

Квасоля – дводольна рослина, плід – біб (сухий, багатонасінний). Насіння: насінна шкірка, під якою міститься дві сім’ядолі, в яких відкладаються про запас поживні речовини. Між двома сім’ядолями є зародковий корінець, стебельце, листочок, брунечка. Отже, запас поживних речовин у насінні квасолі міститься в самому зародку.

У фіалки триколірної сім’ядолі (весь зародок) міститься всередині ендосперму, тобто запас поживних речовин не в зародку.

Хімічний склад насіння

У земній корі налічується близько 100 хімічних елементів, але для життя необхідні тільки 16. Частина з них входить до складу мінеральних речовин, які розчинюються у воді ґрунту і надходять через кореневу систему до всіх клітин рослинного організму, зокрема і до насінини.

Найбільш поширені елементи: водень, вуглець, кисень і азот. Вони складають близько 99% всієї маси неорганічних речовин.

Насінина містить білки, жири, вуглеводи як запасні поживні речовини.

Залежно від того, які поживні речовини найбільше нагромаджуються в насінні, культурні рослини діляться на:

1. Зернові (мають багато крохмалю): в зернівках пшениці – 60%, рису – 75%.

2. Бобові, з підвищеним вмістом білка до 30-37%.

3. Олійні (дають цінну продовольчу і технічну олію): соняшник, кунжут, ріпак, рижій, гірчиця, льон, коноплі.

Понад 20 видів рослин використовується для добування дуже цінних ефірних олій, які нагромаджуються у насінні (коріандр, кмин, фенхель). Сухе насіння містить 6-14% води, 2-4% мінеральних речовин та органічної речовини. Насіння містить ферменти, які беруть участь у перетворенні запасних поживних речовин для живлення зародка та в проростанні насіння. Також наявні вітаміни. Вітамін Е – плоди томату, лимона, мандарина, апельсину. У промисловості отримують з зародків пшениці вітамін В1 (пшениця, рис, жито), вітамін В2 (у зародках кукурудзи, пшениці), вітамін РР (у арахісі, насінні пшениці й ячменю), вітамін С (у плодах шипшини, незрілих плодах грецького горіху).