 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Практична робота № 1
|
|
Назва роботи: Визначення вад деревини. Визначення вад деревини на зразках круглих лісоматеріалів, пиломатеріалах, вимірювання їх у відповідності з ГОСТ 2140-81
Тема: Вади деревини
Мета: 1. Закріпити теоретичний матеріал
2. Навчити вимірювати вади деревини
Обладнання та матеріали: зразки вад деревини, стандарти ГОСТ 2140-81, лінійки.
Місце проведення: кабінет деревинознавства і лісового товарознавства, деревообробний цех
Тривалість: 4 год.
Метод проведення: в складі групи
Вимоги з техніки безпеки: Дотримуватися „Загальних правил з техніки безпеки в кабінеті „Деревинознавство і лісове товарознавство”. Переходити проїжджу частину по пішоходи них переходах. Заходити і виходити з цеху з дозволу викладача. Підходити до дереворізального обладнання заборонено.
ХІД РОБОТИ
Методика вимірювання вад деревини наведена в таблиці 1.
Методика вимірювання вад деревини
таблиця 1
| Назва вади, малюнок | Опис і методика вимірювання вади, обмеження її в сортах круглих матеріалів |
1. Сучки
2. Грибні пошкодження
3. Червоточини
4. Тріщини
5. Кривизна
6. Механічні пошкодження, сухобокість
| Вимірюються по найменшому діаметру в см. 1. Тютюнові сучки в хвойних породах в: І сорті не допускаються ІІ сорті допускаються діаметром не більше 2 см ІІІ сорті допускаються діаметром не більше 5 см в листяних породах: І сорті не допускаються ІІ сорті допускаються діаметром не більше 4 см ІІІ сорті допускаються діаметром не більше 7 см Всі інші різновидності сучків в хвойних: в дрібних лісоматеріалах допускаються в середніх лісоматеріалах в: І сорті допускаються діаметром не більше 3 см ІІ сорті допускаються діаметром не більше 8 см ІІІ сорті допускаються будь-яких розмірів в грубих лісоматеріалах в: І сорті допускаються діаметром не більше 5 см ІІ сорті допускаються діаметром не більше 10 см ІІІ сорті допускаються будь-яких розмірів 2.1. Ядрова гниль і дупло листяні породи в дрібних лісоматеріалах не допускаються. в середніх лісоматеріалах допускаються ті, що вкладуться в вирізку розміром не більше І сорт – 1/10 діаметра відповідного торця ІІ сорт – 1/4 діаметра відповідного торця ІІІ сорт 1/3 діаметра відповідного торця. в лісоматеріалах товщиною 26-38 см І сорт – 1/4 діаметра відповідного торця ІІ сорт – ІІІ сорт – 1/3 діаметра відповідного торця в лісоматеріалах 40 см і більше І сорт – 1/3 діаметра відповідного торця ІІ сорт – ІІІ сорт – 1/2 діаметра відповідного торця в хвойних матеріалах: в дрібних не допускаються в середніх: І сорт – не допускаються ІІ сорт – 1/5 діаметра відповідного торця ІІІ сорт до 1/3 діаметра відповідного торця. в лісоматеріалах 26-38 см І сорт – ІІ сорт – до 1/4 діаметра відповідного торця ІІІ сорт – до 1/3 діаметра відповідного торця. в лісоматеріалах 40 см і більше І сорт – ІІ сорт – до 1/3 діаметра відповідного торця ІІІ сорт – до 1/2 діаметра відповідного торця. 2.2. Заболонна гниль в хвойних і листяних лісоматеріалах І сорт – ІІ сорт – не допускаються ІІІ сорт – допускаються глибиною по радіусу не більше 1/10 діаметра відповідного торця в ІІІ сорті дубових лісоматеріалів допускається будь-яких розмірів 2.3. Зовнішня порохнява гниль в хвойних і листяних лісоматеріалах в І, ІІ, ІІІ сортах не допускається. Вимірюються в мм по глибині в листяних лісоматеріалах: І сорт – не допускається неглибока і глибока ІІ сорт – ІІІ сорт – будь-які червоточини в хвойних лісоматеріалах: І сорт – не допускається неглибока і глибока ІІ сорт – допускається неглибока і глибока в кількості 5 шт. на 1 м довжини ІІІ сорт – допускається неглибока і глибока в кількості 10 шт. на 1 м довжини 4.1. Всі різновидності, крім бокових і торцевих від усушки в хвойних лісоматеріалах: І сорт – ІІ сорт – допускаються ті, що вкладаються в вирізку розміром не більше 1/3 діаметра торця ІІІ сорт – допускаються будь-яких розмірів в листяних матеріалах: І сорт – не допускаються ті, що вкладаються в вирізку розміром не більше 1/3 діаметра торця ІІ сорт – допускаються ті, що вкладаються в вирізку розміром не більше 1/2 діаметра торця ІІІ сорт – допускаються будь-яких розмірів. 4.2. Бокові від усушки вимірюються по глибині в хвойних лісоматеріаліх: І сорт – ІІ сорт – допускаються глибиною не більше 1/10 діаметра торця ІІІ сорт – допускаються глибиною не більше 1/5 діаметра торця в листяних лісоматеріалах: І сорт – допускаються глибиною не більше 1/20 діаметра торця ІІ сорт – ІІІ сорт – допускаються глибиною не більше 1/5 діаметра торця 4.3. Торцеві від усушки вимірюються – по довжині в хвойних лісоматеріалах: І сорт – ІІ сорт – допускаються довжиною не більше припуску ІІІ сорт – допускаються глибиною не більше діаметра торця в листяних лісоматеріалах: І сорт – допускаються довжиною не більше припуску ІІ сорт – ІІІ сорт – допускаються довжиною не більше діаметра торця 5.1. Проста Допускається з відношенням стріли прогину в місці найбільшого викривлення до довжини сортимента в процентах в хвойних матеріалах: І сорт – до 1 % ІІ сорт – до 1,5 % ІІІ сорт – до 2 % в листяних лісоматеріалах: в лісоматеріалах до 24 см: І сорт – до 1 % ІІ сорт – до 2 % ІІІ сорт – до 3 % в лісоматеріалах товщиною 26 см і більше: І сорт – до 2 % ІІ сорт – до 3 % ІІІ сорт – до 5 % 5.2. Складана кривизна в хвойних і листяних в І, ІІ, ІІІ сортах допускається в розмірі половини норми простої кривизни в листяних і хвойних матеріалах: І, ІІ сорт допускається глибиною не більше 1/10 діаметра в місці пошкодження ІІІ сорт допускається будь-яких розмірів |
Контрольні запитання:
1. Що таке сучок?
2. Як вимірюється ядрова гниль?
3. Як вимірюється заболонна гниль?
4. Як визначається кривизна?
Порядок оформлення і представлення звітів
1. Титульна сторінка і текстова частина оформляється згідно вимог СТП 0І- 90 „Титульні листи і форма звітів з практичних робіт”.
2. Схеми і таблиці виконуються олівцем під лінійку.
Т е м а 6. Класифікація і стандартизація продукції з деревини
1. Поняття про лісоматеріали, їх види.
Лісоматеріал – це продукція, яка отримується з деревини в результаті її поперечного або повздовжнього розділу без зміни хімічних та фізичних властивостей деревини.
Є такі види лісоматеріалів:
· Круглі лісоматеріали – це продукція, яка отримується з хлиста в результаті його поперечного розпилювання.
 |
· Пилені лісоматеріали – це продукція, яка отримується із деревини в результаті її повздовжнього розпилювання без зміни хімічних та фізичних властивостей деревини.
 |
· Колоті лісоматеріали – це продукція, яка отримується із деревини в результаті її розколювання без зміни фізичних та хімічних властивостей.
 |
 |
· Стругані лісоматеріали – це продукція, яка отримується із деревини в результаті її стругання.
В результаті стругання можна отримати струганий шпон, який використовують для облицювання заготовок у меблевій промисловості.
 |
· Лущені лісоматеріали – це продукція, яка отримується із деревини в результаті її лущення.
Продукцією лущення є лущений шпон, який використовується для виготовлення фанери, також лущення застосовують при виготовленні сірників.
· Подріблені лісоматеріали – це продукція, яка отримується із деревини в результаті її подрібнення. Продукцією можуть бути технологічні тріски, які використовуються для виготовлення деревостружкових (ДСП) і деревоволокнистих (ДВП) плит.
2. Круглі сортименти, їх види і класифікація за призначенням, довжиною, товщиною, якістю.
Круглий сортимент – це продукція, яка отримується із хлиста в результаті його поперечного розпилювання і яка має певне призначення.
Види круглих сортиментів:
1. Кряж – це круглий сортимент, який призначений для виготовлення продукції спеціального призначення.
Фанерний кряж – це круглий сортимент, який призначений для виготовлення струганого і лущеного шпону. Струганий шпон виготовляють з порід, які мають красиву текстуру (кільцевосудинні). Лущений шпон можуть виготовляти з усіх порід.
Сірниковий кряж – це круглий сортимент, який призначений для виготовлення сірників.
Шпальний кряж – це круглий сортимент, який призначений для виготовлення шпал (хвойні і листяні породи).
Тарний кряж – це круглий сортимент, який призначений для виготовлення тари (малоцінні породи – осика, верба, тополя, береза).
Машинобудівний кряж – це круглий сортимент, який використовується в машинобудуванні (усі породи).
Лижний кряж – це круглий сортимент, який призначений для виготовлення лиж (ясен, клен, береза, тополя).
Резонансний кряж – це круглий сортимент, який призначений для виготовлення музичних інструментів (ялина, ялиця, кедр).
Клепочний кряж – це круглий сортимент, який призначений для виготовлення бочок.
Авіаційний кряж – це круглий сортимент, який призначений для облицювання салону.
2. Пиловник – це круглий сортимент, який призначений для виготовлення пиломатеріалів загального призначення (всі породи).
3. Будівельна колода – це круглий сортимент, який призначений для використання в будівництві в круглому вигляді (усі породи).
4. Рудникова стійка – це круглий сортимент, який використовується в гірничодобувній промисловості як опора в шахті (хвойні). Лісгоспи заготовляють сировину для виготовлення рудникової стійки.
5. Підтоварник – це круглий сортимент, який призначений для використання в тимчасовому і допоміжному будівництвах (навіси і загони для худоби).
6. Баланси – це круглий сортимент, який призначений для використання в целюлозно-паперовій промисловості для хімічної переробки (усі породи, але найкраще – ялина).
7. Дрова – це продукція із деревини, яка через свої розміри або якість не може бути діловою.
За призначенням круглі сортименти поділяють на 4 групи:
Ø Круглі сортименти, призначені для використання в круглому вигляді (рудникова стійка, підтоварник, буд. колода);
Ø Круглі сортименти, призначені для поздовжнього розпилювання і стругання (фанерний кряж, пиловник);
Ø Круглі сортименти, призначені для лущення (сірниковий та фанерний кряж)
Ø Круглі сортименти для хімічної переробки (баланси).
За довжиною круглі сортименти поділяються на 3 групи:
- короткомірні – сортименти довжиною до 2 м
- середні або середньомірні – сортименти довжиною від 2,1 до 6,5 м
- довгомірні сортименти довжиною більше 6,5 м
За товщиною круглі сортименти поділяють на 3 групи:
1) дрібні – це сортименти, які мають діаметр у верхньому відрізі від 3 до 13 см, а ділові – від 6 до 13 см
Градація по товщині у цих сортиментів 1 см, тобто стандартними є такі значення: 6,7,..., 11, 12, 13.
Для встановлення стандартного діаметра використовується математичне значення заокруглення:
- значення, які закінчуються на 0, 1, 2, 3, 4 заокруглюються до меншого стандартного значення;
- значення, які закінчуються на 5, 6, 7, 8, 9 заокруглюються до більшого стандартного значення.
Наприклад: 10,4≈10; 13,3≈13; 11,5≈12
2) середні – це круглі сортименти, які мають діаметр у верхньому відрізі від 14 до 24 см
3) крупні або грубі – це круглі сортименти, які мають діаметр у верхньому відрізі 25 см і більше.
Градація у середніх і крупних сортиментів – 2 см.
Правило заокруглення – якщо ціла частина фактичного діаметра парне число, то стандартне таким і залишається; якщо ціла частина фактичного діаметра – число непарне, то воно заокруглюється до ближчого більшого стандартного значення.
Стандартні діаметри:
Середні – 14, 16, 18, 20, 22, 24
Крупні – 26, 28, 30, 32, 34,...
Наприклад:
14,5≈14
20,5≈20
99≈100
15,0≈16
25,0≈26
За якістю круглі сортименти поділяють на 2 групи:
1. Ділові, а ділові поділяються на 3 сорти: І, ІІ, ІІІ
І – найвищий
ІІІ – найнижчий
Дрова – це сортименти, які через свою якість та розміри не можуть бути діловими.
3. Маркування круглих сортиментів .
Маркування – це нанесення на верхній торець сорту римськими цифрами і останньої цифри стандартного діаметра арабськими цифрами.
Маркування проводить майстер в місцях розкряжування хлистів (пасіка, верхній або нижній склади).
Маркування проводиться водонезмивною фарбою або паленою резиною, розведеною в дизельному пальному, маркером. Висота цифр 3 – 5 см.
І, ІІ, ІІІ - сорти
0 – 20, 30, 40...
2 – 22, 32, 42,...
4 – 14, 24, 34, 44,...
6 – 16, 26, 36, 46,...
8 – 18, 28, 38, 48,...
Поштучному маркуванню підлягають круглі ділові сортименти діаметром 14 см і більше, довжиною більше 2 м, а також ділові сортименти цінних порід, кряжі незалежно від розмірів.
Поштучно не маркуються дрова, баланси, рудникова стійка, підтоварник.
Наприклад:
ІІ 6
4. Вимоги, що ставляться до круглих сортиментів.
Ці вимоги знаходяться у стандартах ГОСТ 9463-88 – хвойні породи, ГОСТ 9462-88 – листяні породи.
| Породи | Сорт | Діаметр | Довжина | Градація по довжині |
| Пиловник - хвойні породи | ||||
| Сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр | І,ІІ,ІІІ | 14 і більше | 3 - 6,5 | 0,25 |
| Пиловник - листяні породи | ||||
| Всі породи, крім дуба, бука, ясеня, ільма, граба, клена | І,ІІ,ІІІ | 14 і більше | 2 - 6,0 | 0,25 |
| Дуб, бук, ясен, ільм, клен, граб | І,ІІ,ІІІ | 14 і більше | 1 - 6,0 | 0,1 |
| Будівельна колода - хвойні породи | ||||
| Сосна, ялина, модрина, ялиця | І,ІІ | 14 - 24 | 3 - 6,5 | 0,5 |
| Будівельна колода - листяні породи | ||||
| Всі породи | ІІ | 12,0 - 24,0 | 4 - 6,5 | 0,5 |
| Підтоварник - хвойні породи | ||||
| Сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр | ІІ | 6,0 - 13,0 | 3 - 6,5 | 0,5 |
| Підтоварник - листяні породи | ||||
| Всі породи | ІІ | 8,0 - 11,0 | 3 і більше | 0,25 |
| Сировина для рудникової стійки | ||||
| Сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр | І, ІІ | 7,0 - 24,0 | 4 - 6,5 | 0,5 |
Контрольні запитання
1. Що таке лісоматеріал?
2. Що таке круглий сортимент?
3. На які групи поділяються круглі сортименти за призначенням?
4. На які групи поділяються круглі сортименти за якістю?
5. На які групи поділяються круглі сортименти за товщиною?
6. На які групи поділяються круглі сортименти за довжиною?
7. Що таке маркування круглих сортиментів?
Література: Михайличенко А.Л, Сметанин И.С. Древесиноведение и лесное товароведение. – М.:Лесная пром., 1987, с. 83-108
Т е м а 7. Дров’яна деревина
1. Поняття про дров’яну деревину, її класифікація.
Дров’яна деревина – це деревина, яка через свої розміри або якість не може бути діловою. Мінімальний діаметр дров’яної деревини 3 см з корою.
За призначенням дров’яна деревина поділяється на 3 групи:
· Дрова технологічні;
· Дрова для хімічної переробки;
· Дрова паливні
Поняття про дрова технологічні
Це дров’яна деревина, яка призначена для подальшої механічної переробки. Мінімальний діаметр – 3 см з корою. Вона може використовуватися для переробки на технологічні тріски, деревну стружку, для виготовлення товарів широкого вжитку (дошки кухонні, ложки, лопатки, шкатулки), топорища, ручки до лопат, тарну дощечку, штахетник.
Поняття про дрова для хімічної переробки
Це дров’яна деревина, з якої виготовляється деревне вугілля, дьоготь, скипидар, оцтова кислота, деревна смола, дубильні екстракти, метиловий спирт.
Дрова паливні
Це дров’яна деревина, яка призначена для використання в якості палива.
2. Дрова паливні. Теплотворна здатність деревини.
Здатність деревини при згоранні виділяти тепло називається теплотворною здатністю.
За теплотворною здатністю деревні породи поділяють на 3 групи:
1) жаркі – виділяють найбільшу кількість тепла – береза, модрина і всі твердолистяні породи (дуб, ясен, граб, клен, ільмові, бук, груша, акація) – найдорожчі.
2) середні – сосна і вільха – дешевші від першої групи
3) холодні – виділяють найменшу кількість тепла – всі м’яколистяні породи (крім берези і вільхи) - липа, верба, тополя, осика, а також ялина, ялиця, кедр. По ціні найдешевші.
По вологості дрова поділяються на 3 групи:
1. Повітряно-сухі – це дрова, які мають вологість до 25%.
Таку вологість мають дрова, які пролежали у весняно-літній період більше 5 місяців.
2. Напівсухі – це дрова, які мають вологість від 25% до 50%.
Таку вологість мають дрова, які пролежали у весняно-літній період від 2 до 5 місяців.
3. Сирі або мокрі – це дрова, які мають вологість більше 50%.
Таку вологість мають дрова, які пролежали у весняно-літній період до 2 місяців.
У дровах паливних не допускається зовнішня порохнява гниль, а ядрова і заболонна гниль не повинна перевищувати 65% площі торця. Дров, у яких заболонна або ядрова гниль складає від 30% до 65% площі торця в партії не повинно бути більше 20%.
Дрова паливні можуть мати таку стандартну довжину: 0,25 м, 0,33 м, 0,5 м, 0,75 м, 1 м і більше по домовленості зі споживачем.
Дрова діаметром від 3 до 14 см повинні доставлятися в круглому вигляді, дрова більшого діаметра повинні розколюватися так, щоб найбільша довжина хорди не перевищувала 22 см.
 |
≤22 см
Контрольні запитання
1. Що таке дров’яна деревина?
2. Що таке теплотворна здатність деревини?
3. Які породи відносяться до першої групи за теплотворною здатністю?
4. Які вади не допускаються в дровах паливних?
5. Які стандартні довжини дров паливних?
Література: Михайличенко А.Л, Сметанин И.С. Древесиноведение и лесное товароведение. – М.:Лесная пром., 1987, с. 108-116
Самостійно опрацювати:
Стандартизація лісової продукції.
Література: Михайличенко А.Л, Сметанин И.С. Древесиноведение и лесное товароведение. – М.:Лесная пром., 1987, с. 86-90
Т е м а 8. Правила обміру, складання і обліку круглих сортиментів
1. Правила обміру, обліку, складання круглих ділових сортиментів довжиною більше 2 м, кряжів і ділових сортиментів цінних порід.
Обмір круглих ділових сортиментів довжиною більше 2 м, кряжів і ділових сортиментів цінних порід проводять поштучно, у сортиментів вимірюється фактична довжина у метрах з точністю до см по мінімальній відстані між торцями та фактичний діаметр у верхньому відрізі без кори в см з точністю до мм.
В овальних сортиментів вимірюється максимальний і мінімальний діаметри і визначається середнє значення.
|  |
lф lф
 |  |
max
min 
lф
Після визначення фактичної довжини і діаметра встановлюються стандартні значення довжини і діаметра. Для встановлення стандартного діаметра встановлюють групу по товщині і згідно градації визначають стандартне значення.
25≈26
28,9≈28
Для встановлення стандартної довжини враховують породу, припуск, вид сортименту, градацію по довжині. Для встановлення стандартної довжини необхідно від фактичної довжини відняти припуск і отримане значення заокруглити до ближчого меншого стандартного значення.
Припуск – це обов’язкова добавка до стандартної довжини на всихання і розтріскування. Припуск для порід з твердою деревиною -3 см, з м’якою - 5 см.
Градація – це величина, яка показує на скільки наступне стандартне значення більше від попереднього.
Сосна, пиловник lф-П=5,80-0,05=5,75 (0,25)
lф=5,8м lст=5,75м
5,75 6,0
Дуб, пиловник lф-П=5,80-0,03=5,77 (0,1)
lф =5,80 м lст=5,70м
5,70 5,80
Липа, буд. колода lф-П=5,80-0,05=5,75 (0,5)
lф =5,80 м lст=5,50м
5,50 6,0
Облік круглих ділових сортиментів довжиною більше 2 м, кряжів і ділових сортиментів цінних порід проводиться поштучно і в щільних м3. Щільний м3 – це куб, у якого висота, довжина і ширина – 1 м, який заповнений деревиною і у якого між деревиною немає проміжків повітря.
Об’єм круглих ділових сортиментів довжиною більше 2 м, кряжів і ділових сортиментів цінних порід визначається за таблицями об’ємів (ГОСТ 2708-75), за кубатурними лінійками і за формулами Дємєнтьєва:
, де 
, де 
Дуб, пиловник dст = 20см = 0,2м
lф=4,40м lф = 4,40-0,03 = 4,37 (0,1)
dф=19,0см lст = 4,3м
4,3 4,4
lст -?, dст -? Vт = 0,16 щ.м3
V -?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Складання такої деревини проводиться в штабель на підкладки, верхніми торцями в одну сторону, так, щоб верхні торці були в одній площині. В один штабель складаються сортименти однієї породи, одного призначення, однієї довжини, одного сорту, однієї групи по товщині.
3
1 – підкладки – це круглі сортименти, діаметром 10 – 12 см, які служать для попередження загнивання деревини знизу і для полегшення механізованого навантаження.
2 – верхні торці
І2 3 – нижні торці
І4 І4
1
І0 І2 І4
2. Складання, обмір та облік дров’яної деревини довжиною до 3 м, ділової деревини до 2 м, крім кряжів і ділових сортиментів цінних порід.
Така деревина складається в стоси – це спеціальний вид штабеля з чітко фіксованими розмірами.
В один стос складається деревина одного призначення, однієї довжини, однієї групи за теплотворною здатністю, якщо це дрова паливні. На низ кладуться товстіші, а на верх – тонші.
З лицевої сторони торці повинні бути в одній площині.
4
4 2
2
 | | | | ||||||
 | |||||||||
3
| | | |  |
3
Н
1
1
 | |||
| |||
Ш
L
1 – підкладки, 4 – тильна сторона,
2 – кілки, служать для попередження L – довжина стосу,
розкочування деревини, Ш – ширина стосу,
повинні стояти вертикально, Н – висота стосу.
3 – лицева сторона,
Використовувати в якості кілків ростучі дерева заборонено.
Обмір дров’яної деревини довжиною до 3 м, ділової деревини до 2 м, крім кряжів і ділових сортиментів цінних порід проводиться в стосі (не поштучно). У стосу вимірюють довжину, ширину і висоту.
Висоту вимірюють від підкладки і вона повинна становити 1,03 м, 3 см – це надбавка на усушку і укладку, яка в розрахунки не береться.
Довжина вимірюється на середині висоти і повинна дорівнювати 1 м. Довжина вимірюється по відстані між кілками. Ширина вимірюється по стандартній довжині дров, величина допуску не враховується.
Допуск – це допустиме відхилення від стандартної довжини в коротко мірних дровах, яке виникає внаслідок неточності роботи інструменту (± 2 см).
Ширину стосу приймаємо рівною стандартній довжині дров (0,25; 0,33; 0,5; 0,75; 1 м).
Облік такої деревини проводиться в складочних м3 з послідуючим переведенням у щільні м3 за допомогою коефіцієнта повнодеревності, який для дров приблизно дорівнює 0,7. Складочний м3 – це куб, у якого висота, довжина і ширина дорівнюють 1 м і у якого між деревиною є проміжки повітря.
Коефіцієнт повнодеревності – це показник, який показує скільки щільних м3 є в одному складочному м3.
Об’єм в складочних м3 визначається за формулою:
Об’єм в щільних м3 визначається за формулою:
Наприклад:
N = 5 стосів Vскл. м3 = 1*5*1 = 5 скл. м3
Н = 1,03 м Vщ. м3 = 5*0,7 = 3,5 щ. м3
Lф = 98 см
Vскл. м3 -?
Vщ. м3 -?
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Облік, обмір і складання дров довжиною більше 3 м.
Така деревина обміряється поштучно, вимірюється довжина і діаметр у верхньому відрізі з корою.
Об’єм визначається за таблицями об’ємів, за кубатурними лінійками, за формулами Дємєнтьєва.
Облік проводиться поштучно в щільних м3 . Складається така деревина в штабель на підкладки окремо по призначенню, довжині і породах.
Контрольні запитання
1. Як встановлюється стандартна довжина круглих сортиментів?
2. Що таке щільний кубічний метр?
3. Як складається ділова деревина довжиною більше 2 м?
4. Як складається дров’яна деревина довжиною до 3 м?
5. Що таке склад очний метр кубічний?
6. Що таке стос?
Література: Михайличенко А.Л, Сметанин И.С. Древесиноведение и лесное товароведение. – М.:Лесная пром., 1987, с. 120-122
Самостійно опрацювати:
Задача 1. Визначити стандартні розміри і об’єм соснового пиловника, якщо його фактична довжина 4,55 м, найбільший діаметр верхнього зрізу без кори – 25,6 см, найменший діаметр верхнього зрізу без кори – 23,8 см.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Задача 2. Визначити стандартні розміри і об’єм дубового пиловника, якщо його фактична довжина 5,55 м, найбільший діаметр верхнього зрізу без кори – 15,6 см, найменший діаметр верхнього зрізу без кори – 14,8 см.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Задача 3. Визначити стандартні розміри і об’єм липового пиловника, якщо його фактична довжина 4,05 м, найбільший діаметр верхнього зрізу без кори – 28,6 см, найменший діаметр верхнього зрізу без кори – 25,8 см.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Задача 4. Визначити стандартні розміри і об’єм осикового пиловника, якщо його фактична довжина 4,55 м, найбільший діаметр верхнього зрізу без кори – 35,6 см, найменший діаметр верхнього зрізу без кори – 29,7 см.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Література: Михайличенко А.Л, Сметанин И.С. Древесиноведение и лесное товароведение. – М.:Лесная пром., 1987, с. 120-122
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 3513 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
