 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Вади будови деревини
|
|
До цієї групи відносяться такі вади:
- нахил волокон: це непаралельне розміщення волокон повздовжній осі стовбура;
- свілеватість: це хвилясте розміщення волокон;
- завиток: це викривлення річних кілець навколо сучка;
- подвійна серцевина: це наявність у стовбурі двох серцевин;
- пасинок – це наявність у стовбурі другої відмерлої вершини, яка заросла;
- сухобокість: це наявність на стовбурі відмерлої частини деревини;
- прорость: це наявність відмерлої кори або відмерлої деревини в деревині
- рак: це поглиблення або вздуття, які виникають в деревині в результаті діяльності мікроорганізмів;
- несправжнє ядро. Див тему 1.
6. Хімічні забарвлення.
Це зміна забарвлення деревини під впливом факторів навколишнього середовища (під впливом вологи, хімічних сполук).
7. Грибні пошкодження.
Це вади, які виникають в результаті діяльності грибів.
На деревині можуть поселятися дереворуйнівні і деревозабарвлюючі гриби.
Деревозабарвлюючі гриби викликають дві вади деревини:
а) синява – це зміна забарвлення деревини на синюватий відтінок;
б) пліснява – це зміна забарвлення деревини на бліднуватий відтінок.
Дереворуйнівні гриби викликають також дві вади:
а) гниль – це руйнування і обезструктурювання деревини. Види гнилей:
- заболонна гниль – це гниль, яка пошкоджує заболонь;
- ядрова – це гниль, яка пошкоджує ядро;
- зовнішня порохнява гниль – це гниль, яка пошкоджує всю деревину і виходить на поверхню.
б) дупло – це вада, яка виникає в результаті руйнування і висипання деревини.
8. Біологічні пошкодження.
Це вади, які виникають в результаті діяльності живих організмів. Вади цієї групи називають червоточинами. По глибині червоточини поділяються на 3 види:
- поверхневі: глибиною до 3 мм;
- не глибокі: глибиною до 5 мм в пиломатеріалах і до 15 мм в круглих лісоматеріалах;
- глибокі: глибиною більше 5 мм в пиломатеріалах і більше 15 мм в круглих лісоматеріалах.
9. Вади обробки деревини. Механічні пошкодження. Інорідні включення.
Вади обробки –це вади, які виникають при обробці деревини:
1). Запил
2). Обзол – це наявність на обрізному пиломатеріалі частини бічної поверхні колоди.
Механічні пошкодження – це вади, які виникають при звалюванні, трелюванні, перевезенні, розвантажувально – навантажувальних роботах (скол, вирив, залис).
Інорідні включення – це наявність в деревині інорідних тіл (каміння, осколки, кулі).
Покоробленості. Див. Тему 2.
10. Вимірювання вад.
Сучки (тютюнові, здорові та інші) вимірюються в см з точністю до мм. У круглого сортименту у найбільшого сучка вимірюється найменший діаметр і сорт визначається по цьому діаметру.
 |
d
 |
Ядрова гниль вимірюється по найменшій ширині вирізки, в яку вона може вкластися, в см з точністю до мм.
 |
Заболонна гниль вимірюється в см з точністю до мм по максимальній глибині по радіусу.
 |
Червоточини вимірюються в мм по глибині.
Торцеві тріщини усушки вимірюються в см з точністю до мм по довжині сортименту.
Для визначення кривизни вимірюється стріла прогину в місці найбільшого викривлення. Стріла прогину – це відстань від колоди до лінії, що з’єднує два торці.
 |
с.п.
lф
Кривизна визначається за формулою:
lф = 5,05 м К = 7/505*100% = 700/505 = 1,39%
с.п. = 7 см
К -?
Механічне пошкодження вимірюється по глибині в см з точністю до мм.
Т е м а 4. Пошкодження деревини грибами
1. Поняття про грибні пошкодження.
На ростучій деревині поселяються гриби-паразити, на зрубаній (мертвій) – поселяються гриби-сапрофіти. На мертвій деревині спочатку поселяються деревозабарвлюючі, а потім дереворуйнуючі гриби.
2. Характеристика деревозабарвлюючих грибів.
Ці гриби поселяються на свіжозрубаній деревині, яка має вологість 30 % і більше. Живляться вмістом клітин, тому механічних властивостей деревини не змінюють. Але знижують стійкість деревини до пошкодження її дереворуйнівними грибами. Ці гриби викликають такі вади як синява і пліснява. Для життєдіяльності їм необхідний кисень, розмножуються спорами або грибницею. Викликають зміну кольору деревини на брудно – білий і синюватий відтінки. Деревина пошкоджена цими грибами не використовується для виготовлення тари під харчові продукти, для виготовлення музичних інструментів, на експорт.
Профілактика проти пошкодження деревини цими грибами:
- висушування деревини до вологості нижче 30 %;
- не допущення повторного зволоження деревини шляхом складання деревини на підкладки та під навіс;
- окорювання деревини;
- обробіток деревини антисептиками.
3. Характеристика дереворуйнівних грибів.
Ці гриби розмножуються спорами і грибницею. Для життєдіяльності їм необхідний кисень. Ці гриби живляться стінками клітин, тому викликають гниття деревини. Гриби, що поселяються на зрубаній деревині поділяються на 2 види:
- складські;
- домові.
3.1 Характеристика складських грибів.
Поселяються на деревині, що має вологість 30 % і більше і яка знаходиться на відкритому повітрі. Профілактика проти пошкодження деревини цими грибами така ж як і проти деревозабарвлюючих грибів.
3.2 Характеристика домових грибів.
Для життєдіяльності цих грибів необхідний кисень, розмножуються спорами і грибницею. Грибниця може досягати довжини 3 м і може поширюватись по будь- яких будівельних конструкціях (деревина, цегла, бетон, штукатурка, залізо). Частіше всього поселяється в погано провітрюваних приміщеннях. Поселяється на деревині, яка знаходиться в приміщеннях, де температура не опускається нижче 00С (будівлі, підвали), на деревині, яка має вологість 20 % і вище.
Ознаки пошкодження деревини цими грибами:
1. На деревині з`являються мокрі не висихаючі плями.
2. З`являється неприємний запах.
3. Підлога скрипить.
4. На деревині з`являється грибниця у вигляді білих ватоподібних шнурів і плодові тіла у вигляді листка капусти.
5. Деревина буріє, на ній з`являються повздовжні і поперечні тріщини.
6. Деревина руйнується.
Міри боротьби (лікувальних заходів немає):
- пошкоджену деревину і деревину в радіусі 1 м навколо пошкодження знімають і спалюють поза приміщенням;
- підсипку ґрунту під місцем пошкодження вибирають на 20 см в глибину;
- якщо під місцем пошкодження є бетонні або цегляні конструкції їх прожарюють паяльною лампою;
- деревину, що залишилась і ту, що будуть настилати обробляють антисептиками;
- в приміщенні бажано спалити сірку.
Профілактика:
- висушування деревини до вологості менше 20 %;
- окорювання деревини;
- обробіток деревини антисептиками;
- не допущення повторного зволоження деревини шляхом:
-влаштування вентиляційних отворів у цоколі;
-гідроізоляції цоколя;
-гідроізоляції лаг;
-обробітку лаг, дошок з усіх боків оліфою, фарбою.
1-фундамент;
2- цоколь;
3- вентиляційні отвори;
4- гідроізоляція (смола, руберойд);
5- лаги;
6- дошки;
7- стіна;
8- підкладки під лаги.
Т е м а 5. Стійкість деревини
1. Поняття про стійкість.
Стійкість – це здатність деревини протидіяти і не руйнуватися під впливом вологи, температури і грибів.
Стійкість деревини залежить від:
- породи: ядрові породи стійкіші від без ядрових, за винятком тополі і верби, породи з високою твердістю і щільністю стійкіші від порід з низькою твердістю і щільністю, за винятком граба і берези, породи в деревині яких є смоли і дубильні речовини стійкіші від порід в деревині яких немає цих речовин, ядро стійкіше від заболоні, за винятком верби і тополі;
- від умов використання деревини: в умовах де температура постійна і вологість не перевищує 20 % стійкість деревини вища ніж в умовах, де температура постійно змінюється і вологість більше 20 %.
По стійкості деревні породи поділяються на 4 групи:
1. стійкі – модрина, акація, дуб, сосна, ясен;
2. середньо стійкі – ялина, ялиця, бук;
3. малостійкі – клен, граб, ільмові;
4. не стійкі – липа, вільха, осика, тополя, верба, береза.
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 3794 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
