Комп'ютерна томографія

КТ — принципово новий та універсальний метод пошарово­го дослідження тонких шарів тканин. Звідси назва методу — томографія (від грец. tomos — шар). За її допомогою можна вив­чати всі частини тіла, всі органи, визначати положення, фор­му, розміри, стан поверхні та структуру органа, досліджувати його функції, у тому числі кровообіг, а також вимірювати щільність будь-якої ділянки тканин. Сучасні томографи дають змогу одержувати зображення дуже тонких шарів — від 0,5 до 10 мм. Зображення може бути площинне (2D) і об'ємне (3D). Термін "комп'ютерна томографія" на сьогодні застосовується стосовно різних сканувальних комп'ютерних томографічних методів дослідження, а не тільки щодо рентгенологічної ком­п'ютерної томографії, винайдення якої започаткувало розвиток описувальних методик.

Залежно від природи інформаційних променів виділяють такі види КТ:

> рентгенологічну КТ (РКТ);

> томографію з використанням електромагнітних полів (МРТ);

> томографію з використанням електромагнітного випро­мінювання (позитронно-емісійна (ПЕТ)).

Процес удосконалювання КТ триває. Медична техніка на світовому ринку модернізується з кожним роком. Стрімко ін­тегруються нові комп'ютерні технології, застосовуються нові принципи обстеження. Сучасний комп'ютерний

томограф — це складний програмно-технічний комплекс, до виготовлення якого висуваються жорсткі вимоги. Механічні вузли, елект­роніку виконують з найвищою точністю, конструкція деталей і матеріали постійно вдосконалюються. Великий ППП дає змо­гу проводити весь спектр КТ-досліджень. З кожним новим по­колінням КТ значно розширюється за допомогою вузькоспеціалізованих програм, що враховують особливості сфери засто­сування апаратного комплексу. Тому покращені моделі КТ прийнято систематизувати за поколіннями (від першого до четвертого).

Прогрес КТ прямо пов'язаний зі збільшенням кількості де­текторів, тобто зі збільшенням кількості проекцій, що збира­ються одночасно. У першому поколінні КТ кількість детекторів становила 2, у другому — 30—50, у третьому — 300—500, у четвертому — 1000—5000. У другому поколінні було вперше застосовано віялову форму пучка рентгенівського випроміню­вання. Кожне наступне покоління комп'ютерних томографів відзначалось істотно меншим часом реконструкції КТ-зображень і більшою швидкістю обертання рентгенівської трубки, що дало змогу прискорити і розширити сфери діагностичного застосування КТ-досліджень.