Соціальні мережі як джерело інформації для ЗМІ під час Революції гідності в Україні

Конвергенція ЗМІ та соціальних мереж зумовлює виникнення нових векторів розвитку масової комунікації, приміром, новітньою тенденцією у галузі мас-медіа є використання соцмереж як джерела інформації, зокрема під час суспільно-політичних заворушень та національних революцій. Українські медіа почали активно «цитувати» Facebook і Twitter під час Революції гідності, проте у постреволюційний час вітчизняні телеканали та періодичні видання не відмовилися від цієї практики, перш за все, це пов’язано із розгортанням збройного конфлікту на Сході України, час від часу інформаційні лакуни журналісти заповнюють свідченнями, які розміщуються у соцмережах громадськими активістами, волонтерами, жителями Сходу та учасниками АТО і супроводжуються хештегам и#RussiaInvadedUkraine, #BringBackOurGirl, #MH17, #JeSuisVolnovaha, #UkraineUnderAttack, #TerroRussia, #stopputin та ін.

Рис. 3.1. Зростання кількості акаунтів українських користувачів у Twitter під час Революції гідності

Під час Революції гідності соціальні мережі були інструментом координації активістів, джерелом оперативної інформації та майданчиком для дискусій, за даними NYU Social Media and Political Participation [64], найінтенсивніше кількість активних користувачів соцмереж зростала під час загострення подій Революції гідності (рис. 3.1.). Інформація про революційні події розміщувалася у супроводі хештегів #Євромайдан, #Евромайдан, #Euromaidan, особливо значимими були повідомлення світових лідерів, вони виступали індикатором реакції зарубіжжя, неабиякий вплив на громадську думку та суспільну активність мали пости опініон-лідерів, наприклад, М.Найєма, Л. Оробець, Р. Лижичко та ін. Дослідження NYU Social Media and Political Participation засвідчило, що найбільше повідомлень та коментарів розміщувалося у спільноті ЄвроМайдан (рис. 3.2.).

Рис. 3.2. Активність Facebook-користувачів на сторінці ЄвроМайдан

Компанія Яндекс, використовуючи відкриті для індексації акаунти мережі Twitter, дослідила як змнінювалася активність українських Twitter-користувачів протягом 2013-2014 років. За даними дослідження, 2014 р. в українському Twitter двічі відбувалося різке збільшення кількості користувачів – у січні та липні, перше зростання було пов'язане з Революцією гідності, друге – з авіакатастрофою Malaysia Airlines в Донецькій області [62]. Усього в липні 2014 р. в Twitter зареєструвалося близько 100 тис. нових українських користувачів, до кінця липня Яндекс проіндексував майже 600 тис. українських акаунтів (Додаток Е).

У другій половині 2013 р. та у січні 2014-го українські користувачі публікували у Twitter в середньому по 80 тис. записів на день. «Найпоширенішим хештегом з початку Євромайдану до кінця липня 2014 в українському Twitter залишався #євромайдан. Якщо підсумувати всі згадки хештегів з різними варіантами написання слова «Євромайдан» українською, російською та англійською мовами (#євромайдан, #евромайдан, #euromaidan), то з листопада 2013 по липень 2014 в українському Twitter їх вжили понад 700 тис. раз», – йдеться в дослідженні компанії Яндекс [62].

Як уже зазначалося, під час революційних подій в Україні для вітчизняних та закордонних ЗМІ соціальні мережі стали одним із джерел інформації, на наш погляд, Facebook-повідомлення й Twitter-повідомлення, які використовували мас-медіа, відповідно до їхнього контенту можна класифікувати наступним чином:

- повідомлення світових лідерів та очільників міжнародних організацій (Барака Обами, Стефана Фюле, Кетрін Ештон та ін..);

- повідомлення та коментарі українських політиків;

- повідомлення опініон-лідерів та журналістів;

- свідчення громадських активістів та волонтерів;

- повідомлення антиреволюційного спрямування.

Найбільше Facebook-повідомлення й Twitter-повідомлення цитувалися у стрічках новин інтернет-видань, рідше в авторських журналістських матеріалах. Он-лайн-видання «Українська правда» пропонувало читачам добірки медіа-повідомлень та повідомлень із соціальних мереж, такий спосіб подачі інформації виявився дуже ефективним, адже за допомогою цих добірок перебіг подій Революції гідності транслювався практично в режимі реального часу, до того ж він доповнювався коментарями політиків та опініон-лідерів, це давало змогу створити максимально повну інформаційну картину. Приміром, одна з таких добірок «Розгін Майдану. Як це було. Тяжкий діагноз – йолка. Он-лайн» [46] містила 120 повідомлень (у тому числі фото та відео), з них 86 повідомлень – це інформація, яка була розміщена у Facebook та Twitter. Контент-аналіз цих 86 повідомлень із соцмереж засвідчив, що більшість з них інформувала безпосередньо про розвиток революційних подій на Майдані Незалежності та інших українських містах, також «Українська правда» розміщувала Facebook / Twitter-коментарі закордонних та українських політиків (рис. 3.3.).

Рис. 3.3. Розподіл Facebook- і Twitter-повідомлень, цитованих у матеріалі «Розгін Майдану. Як це було. Тяжкий діагноз – йолка. Он-лайн»

Також у межах дослідження було проаналізовано матеріал «Водохреща. Віче та штурм Грушевського» [14], опублікований інтернет-виданням «Українська правда» 19 січня 2014 р. Публікація містила 160 повідомлень, з них 99 – це повідомлення, розміщені на сторінках Facebook і Twitter (рис. 3.4.). Контент-аналіз публікації «Водохреща. Віче та штурм Грушевського» засвідчив, що у медіа ескалація конфліктів на вулиці Грушевського переважно висвітлювалася за рахунок використання фото та відео, розміщених активними учасниками протесту на своїх сторінках у соціальних мережах. Проте соціальні мережі варто розглядати як додаткове джерело інформації, в жодному разі вони не можуть замінювати повноцінний журналістський збір даних, до того ж інформація із соціальних мереж не завжди відповідає критерію достовірності, тому журналістам необхідно послуговуватися нею виважено й обережно. На нашу думку, вище зазначені добірки повідомлень із соціальних мереж можна розглядати як новий жанр інтернет-журналістики.

Рис. 3.4. Розподіл Facebook- і Twitter-повідомлень, цитованих у матеріалі «Водохреща. Віче та штурм Грушевського»

Під час Революції гідності для вітчизняних ЗМІ соціальні мережі стали одним із головних каналів одержання офіційних коментарів зарубіжних політиків та інформації від міжнародних урядових і неурядових організацій. Практично усі стрічки новин містили посилання на Twitter міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта, Верховного представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки К. Ештон, президента США Б. Обами, голови МЗС Литви Л. Лінкявчуса, Голови Європарламенту М. Шульца та ін. Контент-аналіз стрічки новин інтернет-видання «Цензор.Нет» [54]за період 19 січня – 26 січня 2014 р. (фаза активного протистояння на вулиці Грушевського в Києві) засвідчив, що 67 новин містили інформацію щодо міжнародної реакції на події в Україні, з них 16 – посилання на Facebook і Twitter, це становить 23,8 %.

Процес взаємодії ЗМІ та соціальних мереж не лише впливає на розвиток вітчизняного інформаційного простору, а й змінює ставлення громадськості до медіа. Так, за результатами експертного опитування, яке було проведене у січні 2014 р. Академією української преси, інтернет-медіа стали джерелом найбільш об’єктивної та повної інформації про події на київському Майдані Незалежності, а отже, стали повноцінною альтернативою пресі, телебаченню та радіо [2]. Друкована преса за середнім показником «повнота висвітлення» отримала 3,2 бала за п’ятибальною шкалою, телебачення – 3,6, радіо – 2,8, Інтернет – 4,7 бала. При цьому достовірність матеріалів у газетах та радіо новин експерти оцінили у 2,9 бала, телерепортажів – у 3,1 бала. Достовірність інформації у мережі Інтернет отримала 4,1 бала. На думку опитаних, Інтернет та соціальні мережі зводять нанівець усі спроби замовчування подій в Україні.

Інтернет-сервіси соціальних мереж дають можливість очевидцям подій висвітлювати їх паралельно з професійними журналістами і таким чином неабияк доповнювати загальну інформаційну картину. Сьогодні користувачі соціальних мереж беруть участь у процесі збору, обробки, публікації і поширення соціально значимої інформації, тому чимало медіаекспертів вважають доцільним стверджувати про розвиток так званої громадської журналістики, яка сприяє демократизації у галузі мас-медіа. Перевагою громадської журналістики у соціальних мережах є оперативність подачі інформації та можливість підтримувати постійний зворотній зв’язок із аудиторією, кожен має змогу прокоментувати прочитане, висловити власну думку, отримати відповідь реципієнта, доповнити чи спростувати інформацію.

Отже, у революційний період українські мас-медіа почали активно використовувати соціальні мережі як джерело інформації, зокрема ЗМІ цитували Facebook- і Twitter-сторінки громадських активістів, волонтерів, опініон-лідерів, вітчизняних та зарубіжних політиків. Соціальні мережі значно сприяли оперативному та об’єктивному висвітленню подій Революції гідності, фото та відеоматеріали, які учасники протестів розміщували у соціальних мережах, слугували візуальним доповненням до журналістських матеріалів.